З РОЗПОДІЛОМ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ

ЗА ТЕМАМИ І ФОРМАМИ ЗАНЯТЬ

 

		Кількість годин
		лек-ції	семін. заняття	самост. робота	разом
1	2	3	4	5	6
1.	Філософія, її призначення, зміст та функції в культурі	2	2	2	6
2.	Стародавня філософія	4	4	2	10
3.	Філософія середньовіччя і епохи Відродження	2	2	1	5
4.	Філософія Нового часу та Просвітництва	2	2	2	6
5.	Німецька класична філософія	2	2	2	6
6.	Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні	2	2	1	5
7.	Сучасна світова філософія	4	4	2	10
8.	Проблема буття (онтологія)	2	2	2	6
9.	Діалектика	2	2	2	6
10.	Природа, людина, практика	-	-	4	4
11.	Свідомість, її структура. Проблема ідеального	2	2	1	5
12.	Гносеологія. Основний зміст пізнавальної діяльності	2	2	2	6
13.	Форми та методи наукового пізнання	2	2	2	6
14.	Філософія і методологія соціального та економічного пізнання	2	2	2	6

 

Продовження тематичного плану

 

1	2	3	4	5	6
15.	Суспільство як система, що розвивається	2	2	2	6
16.	Суспільний прогрес. Діалектика цілісності і суперечливості сучасного світу	2	2	2	6
17.	Проблема людини у філософії. Цінності та їх роль у житті суспільства	2	2	1	5
18.	Філософія економіки	-	-	4	4
Разом		36	36	40	108

 

 

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ (ПРОГРАМА КУРСУ)

 

Тема 1. Філософія, її призначення, зміст та

Функції в суспільстві

Поняття світогляду, його природа, структура. Відношення людини й світу – основне питання світогляду. Основні історичні типи світогляду: міфологія, релігія, наука, філософія. Виникнення філософії в процесі історичного становлення людського суспільства. Соціально-історичні та духовні передумови виникнення філософії. Філософія як феномен культури. Сутність та зміст філософських проблем. Структура філософського знання: онтологія, гносеологія, логіка, антропологія, аксіологія, етика, естетика, історія філософії, соціальна філософія, політична філософія, філософія економіки, філософія права, філософія культури, філософія науки. Основні методи, поняття та категорії філософії. Функції філософії.

 

Тема 2. Стародавня філософія

Передумови виникнення філософії на Стародавньому Сході. Веди й Упанішади як початок філософії в Індії. Концепція Атмана й Брахмана. Ортодоксальні (йога, ньяя, веданта, міманса та ін.) та неортодоксальні (буддизм, джайнізм та ін.) школи у давньоіндійській філософії. “П’яти-книжжя” у Стародавньому Китаї – основи освіти та джерела філософ-ської мудрості. Суперництво “ста шкіл”. Конфуціанство. Даосизм. Загальні тенденції подальшого розвитку філософської думки на Сході. Принципова відмінність та елементи спільності змісту, характеру та способів філософствування на Сході й Заході.

Антична філософія як фундамент західної науки й культури. Раціоналістичний характер європейської цивілізації. Основні етапи розвитку античної філософії: досократівський, класичний, елліністичний і римський періоди. Космологізм як суттєва риса ранньої античної філософії. Проблема субстанції та вчення про буття в досократиків (Мілетська школа, Елейська школа, Геракліт Ефеський, Демокріт). Стихійна діалектика стародавніх мислителів (апорії Зенона Елейського, вчення про протилежності в Геракліта та Емпедокла). Софісти: “людина – міра усіх речей”. Релятивізм та скептицизм софістичної школи. Сократ та його місце в історії філософії. Об’єктивний ідеалізм Платона. Створення західної метафізики. Енциклопедична система Арістотеля. Елліністичні філософські школи. Епікур: вчення про природу та свободу. Етика стоїцизму та епікуреїзму. Скептицизм та його внесок у світову філософську думку (Піррон, Секст Емпірик). Римський стоїцизм: Сенека, Епіктет, Марк Аврелій. Неоплатонізм.

 

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: