НАКОПИЧЕННЯ ПЕРВІСНОЇ ЗГОДИ

Бесіда з особою повинна протікати у формі діалогу, який зв’язується достатньо легко, якщо торкнутися нейтральної (погода, спорт і т.п.) чи болючої теми. “Легка” бесіда протікає відповідно до загальноприйнятих правил етикету, і не страшно, якщо вона буде мати поверховий характер, адже головне - розговорити партнера.

Накопичення первісної згоди - добре відомий і успішно застосовуваний здавна прийом. Він запропонований Сократом і полягає в початковій постановці таких питань співрозмовнику, на які він природним способом відповідає «так». Враховується така «психологіка», властива людям:

1. якщо людина спочатку відповіла «ні», то сказати потім «так» їй психологічно важко;

2. якщо людина декілька разів підряд сказала «так», то в неї виникає хоча і слабка, але реальна фіксована психологічна установка продовжити тенденцію згоди і сказати «так» у черговий раз.

Тактика застосування прийому полягає в наступному:

- починати з простих, нейтральних питань, що не викликають тривоги і на який крім «так» ніяк відповісти не можна;

- задати 7-10 таких питань;

поступово питання ускладнювати, наближатися обговорюваної проблеми, починати стосуватися «хворобливих» точок, але для початку все ж таки неголовних.

Нейтральні питання, приміром, можуть бути:

з приводу способів і обставин прибуття в правоохоронний орган (якщо цей спосіб відомий оперативнику «Ви одержали нашу повістку?», «Ви до нас з роботи?», «Благополучно добралися до нас?», «Ви приїхали один?», «У Вас при собі паспорт?» тощо;

– з приводу погоди: «Пекуче на вулиці?», «Одяг у Вас мокрий. Дощ прихопив?», «Незвична в нас погода нинішньою весною. Вірно?» тощо;

– з приводу різних подій: «Телевізор Ви іноді дивитеся?», «Ви задоволені, що вчора наша футбольна команда перемогла французів?», «На ринках ціни в нас високі. Так?», «Ви знаєте, що в нас змінилося багато урядів?» тощо;

– з приводу анкетних даних: Ви, звичайно, училися в школі?», «Ви любите свою матір?», «Наскільки я знаю, Ви недавно приїхали в наше місто?», «У Вас дітей немає?» тощо;

– з приводу стана співрозмовника: «Трохи здивовані моїм запрошенням?», «Настрій нормальний?», «Ушкоджена рука ще поболює?», «Цей синець Ви в події одержали?» і т.п.;

– з приводу одягу і зовнішнього вигляду: «Судячи з Вашого виду, Ви любите модно вдягатися?», «Піджак у Вас модний?», «Сьогодні ніколи було поголитися?»» «Волоси фарбуєте?» тощо;

– з приводу кримінальних подій: «Ви були на події?», «Вам відомо, із приводу якої події я Вас запросив?», «Ви пам'ятаєте нашу вчорашню розмову?» «Ви знаєте, що в результаті події загинула людина?», «Ви шкодуєте, що були учасником цієї події?», «Згодні, що винний повинний понести покарання?» тощо;

– з приводу намірів: «Ви хочете розібратися в справі?», «Вас цікавить благополучне закінчення справи?», «Ви хочете, щоб ця історія закінчилася добре?», «Ви хочете, щоб на Вас не «навішували» зайвого?» тощо.

Коло таких питань дуже велике. Майже будь-яке запитання можна поставити так, що співрозмовнику залишається відповісти «так» або «згодний». Вся справа у формулюванні, і про це треба подумати.

Якщо співбесідник відмовчується, не йде на контакт, то слід застосувати прийом вгадування стану, оперативний працівник висловлює судження, з яким не можна не погодитись: “Напевно у Вас зараз важко на душі?” "Вам зараз не хочеться розповідати про себе?" тощо.

Критеріями успішності завершення даної стадії спілкування є зняття напруги, надзвичайного самоконтролю за поведінкою і словами.

Завершення стадії супроводжують:

- зниження напруженості початкових відносин як можливого вихідного стану;

- переміщення з позиції спостереження за розвитком контакту в позицію спілкування;

- зменшення непевності і, як наслідок, зниження тривожності;

- зняття надмірного самоконтролю за поведінкою і висловленнями (ознаки – невимушена поза, спокійний тон, прискорення мовлення, скорочення пауз, поява розгорнутих висловлень).

⇐ Предыдущая123Следующая ⇒

Поделиться: