ТЕМА 1. СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ

Еволюція форм грошей

Гроші існують так давно, як і людська цивілізація. Упродовж усьо­го часу свого існування гроші постійно змінювалися, і сучасний їх ви­гляд ─ це не остаточна стадія їхнього розвитку.

В економічній літературі розглядаються дві концепції щодо похо­дження грошей.                           

Гроші не були вигадані людством і не є продуктом творення держави, а з’явилися в результаті еволюційного розвитку товарного виробництва й обміну. Тому гроші не можна вольовим способом відмінити там, де для їх існування є об’єктивні передумови, і не можна запровадити там, де таких передумов немає. Але держави активно впливають на форму грошей, щоб надати їм тих ознак, які роблять гроші найбільш адекватними потребам ринку.

Еволюційна концепція

Гроші виникли в результаті еволюційного процесу, який привів до того, що деякі предмети виокремилися із загальної маси і набули нової для себе, особливої риси. Особливість ─ на ці предмети охоче обмінювалися всі інші предмети.

Процес еволюції грошей ─ це розвиток форм мінової вартості.

Виділяють чотири форми мінової вартості:

1) проста, або випадкова, форма вартості (вівця =             = сокира);

2) загальна форма вартості ─ надання найвищої споживчої вар­тості окремим продуктам (сіль, хутра, слонова кістка, метали), які завжди можна легко обміняти на необхідне в момент обміну благо.

Стихійне закріплення за одним із товарів ролі загального еквіва­лента означало, власне, появу грошей у найпростішому вигляді. Вони вже могли виконувати базові грошові функції ─ засобу вимірювання вартості та засобу обігу;

3) металеві гроші (мідні, золоті та срібні монети);

4) паперові та кредитні гроші (білонні монети, банкноти, банківські білети тощо).

Раціоналістична концепція

Починаючи з Аристотеля і до XVІІІ ст. у теорії грошей досить поши­реною була думка, що гроші виникли як наслідок угоди між людьми або запроваджені законодавчими актами держави для полегшення обміну то­варів.

Аристотель писав: «Гроші стали грошима (nomista) не через свою внут­рішню природу, а через закон (nomos), і нам під силу змінити це положен­ня, зробивши гроші непотрібними».

Науковий аналіз походження та природи грошей, зроблений класиками політичної економії Адамом Смітом, Давидом Рікардо, Карлом Марксом, довів безпідставність раціоналістичної концепції. Адже гроші в їх найпростіших проявах виникли на ранніх ступенях розвитку суспільства, коли ні фактор взаємної домовленості, ні державна влада просто не могли відігравати істотної ролі у формуванні економічних відносин, тим більше конституювати таку складну їх форму, як гроші.

 

Класифікація форм грошей

Товарні гроші

Обмін за допомогою грошей має істотні переваги перед бартером (натуральним обміном): здешевлює, прискорює, краще гарантує здійснення обмінних операцій, розширює можливості вибору, знімає часові і територіальні обмеження, створює умови для суспільного контролю і впливу на процеси обміну; все це сприяє прискоренню суспільного відтворення.

Випадкова форма вартості функціонує як бартерна економіка, тобто коли не існує загальноприйнятого засобу обміну ─ грошового товару, або грошей (тобто, не існує такого предмета-товару, на який охоче обмінювались би якщо не всі, то переважна більшість товарів) ─ і товари обмінюють безпосередньо один на інший, причому кількість товарів, що обмінюються в кожному випадку обміну, інша, тобто загальноприйнята пропорція обміну товарів відсутня. Щоб у бартерній економіці обмін відбувся, необхідно мати взаємний збіг бажань, тобто і продавець, і покупець, повинні хотіти того, що може запропонувати протилежна сторона. Така торгівля вимагає великих за­трат часу і ресурсів на пошук інших людей, чиї бажання щодо укладання бартерної угоди збігалися б з їхніми.

Загальна форма вартості

У ході історично-еволюцйного розвитку об’єктивно виникає група товарів на які завжди можна легко обміняти інші товари:

1) предмети першої необхідності (худоба, сіль, зерно);

2) предмети розкоші (хутро, перли, прикраси як товари, що довго зберігалися і мали високу вартість).

Характерні риси товарних грошей:

- функціонували поштучно;

- не підлягали поділу;

- виступали у своєму природному вигляді.

Необхідність переходу до наступної форми грошей:

- потреба однорідності грошей;

- потреба економічної подільності грошей;

- здатність грошей тривалий час зберігати свою вартість;

- здатність легко змінювати зовнішній вигляд;

- потреба високої портативності.

Металеві гроші

Загальна форма вартості:

1) шматки металу (залізо, мідь, бронза, срібло, золото);

2) дорогоцінні монети (мідні, срібні, золоті).

Характерні риси грошей у вигляді дорогоцінних монет:

 

- монети у вигляді простих зливків металу з купецькою печат­кою;

- монети певної форми (квадратні, овальні, круглі) з печаткою держави, рельєфним малюнком та «зубіюванням» країв.

Необхідність переходу до наступної форми грошей ─ вимога еконо­мічності.

3) білонні монети ─ розмінні монети, виготовлені зі сплаву недорогоцінних металів низької вартості.

Гроші пройшли тривалий і складний шлях розвитку від звичайних товарів широкого вжитку до сучасних електронних грошей. Кожна зміна форми грошей зумовлювалася більш високим рівнем розвитку суспільних відносин та істотним ускладненням вимог ринку до грошового еквівалента. Переломним моментом у розвитку форм грошей стала демонетизація золота, внаслідок якої закінчилася епоха повноцінних грошей і розпочалася епоха неповноцінних грошей. На сьогодні неповноцінні гроші повністю взяли на себе й успішно виконують більшість грошових функцій, насамперед засобу обігу, засобу платежу і міри вартості. Водночас є підстави стверджувати, що цього не сталося з функцією засобу нагромадження вартості і її частково продовжує виконувати золото.

Характерні риси грошей у вигляді білонних монет:

- менша вартість таких грошей порівняно з дорогоцінними моне­тами;

- такі гроші не мають власної вартості і є неповноцінними.

На цьому етапі відбувається демонетизація золота ─ перехід від повноцінних до неповноцінних грошей.

Повноцінні гроші ─ гроші, в яких номінальна вартість відповідає peальній вартості, тобто вартості матеріалу, з якого вони зроблені (срібні та золоті монети).

Неповноцінні гроші ─ гроші, які набувають своєї вартості безпосередньо в обігу. При цьому вона ─ вартість ─ може бути відмінною від вартості того матеріалу, з якого вони виготовлені (банкноти, білонні монети, депо­зитні та електронні гроші). Сьогодні всі країни світу користуються тільки неповноцінними грошима.

Змішані форми грошей ─ гроші, якими користувалися в період пере­ходу від повноцінних до неповноцінних грошей.

У той час в одних країнах використовували повноцінні гроші, в ін­ших ─ неповноцінні (паперові). Крім того, в одних і тих самих країнах одночасно з повноцінними грошима нерідко використовувалися неповноцінні (білонні монети, а також паперові гроші (банкноти)).

Необхідність переходу від повноцінних до неповноцінних форм грошей:

- вимога економічності (зношуваність золотих монет і втрата ними своєї вартості в процесі обігу);

- обмеженість золотих запасів для витрачання золота на виготов­лення монет;

- необхідність скорочення витрат на виготовлення грошей для мінімізації суспільних витрат обігу, які постійно зростали в міру розширення масштабів виробництва та обігу і спричиненого цим збільшення маси грошей;

- вартість грошей за умови активного втручання держави в еконо­мічне життя суспільства повинна була стати більш гнучкою, більш податливою до державних регулятивних заходів.

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: