Гроші в сукупному грошовому обороті (на макрорівні):

─ функціонують лише як гроші і не є функціональною формою капіталу. Тому їх масу в обороті не можна вважати частиною ба­гатства країни, тобто її зростання не збільшує сукупного капіта­лу суспільства подібно до капіталу окремого індивіда. Якби гро­шова маса, яка перебуває в обороті, раптово збільшилася вдвічі, тo загальний обсяг багатства країни не тільки не збільшився б, а міг би навіть зменшитися у зв'язку зі зростанням витрат на виготовлення додаткових грошей чи провокуванням інфляції їх випуском в оборот.

─ охоплюють: сукупні кошти мікрорівня, кошти грошового

ринку, додаткові емісії грошей.

Сукупний грошовий оборот не є механічною сумою оборотів грошей у межах індивідуальних капіталів, а є самостійним економічним явищем, безпосередньо пов'язаним із процесом суспільного відтворення в цілому.

Грошовий оборот ─ явище макроекономічного порядку.

Грошовий оборот обслу­говує всі стадії суспільного відтворення:

─ виробництво;

─ розподіл;

─ обмін;

─ споживання суспільного продукту;

─ перерозподіл національ­ного доходу.

Тому його ще називають сукупним грошовим оборотом.

Модель сукупного грошового обороту (рис. 3.1).

 

Рис.3.1 ─ Спрощена модель сукупного грошового обороту

 

Для спрощення побудови моделі грошового обороту згрупуємо всі його суб'єкти у чотири групи: фірми (підприємства та підприємці), сімейні господарства, уряд (державні структури), фі­нансові посередники.

Оскільки більшість відносин між економічними суб’єктами здійс­нюється через ринки, в моделі виділено чотири види ринків: ринок продуктів, на якому реалізують створений фірмами національний про­дукт; ринок ресурсів, на якому фірми купують необхідні для забезпе­чення виробництва ресурси (робочу силу, земельні ділянки, будівлі тощо); грошовий ринок, на якому реалізуються вільні грошові кошти; світовий ринок.

З метою спрощення схеми грошових потоків під час побудови мо­делі грошового обороту зроблено кілька умовних припущень, які не відповідають реальним умовам економіки:

1) в економічній системі панує приватна власність, тому всі вироб­ничі ресурси є власністю сімейних господарств, які продають їх через ринок ресурсів фірмам;

2) з тієї ж причини самі фірми перебувають у власності сімейних господарств і тому весь прибуток фірм надходить останнім у ви­гляді дивідендів як плата за ресурси;

3) у зв'язку з припущенням 2) уряд одержує всі податкові надхо­дження тільки від сімейних господарств, і в моделі врахована тільки їх чиста сума (чисті податки);

За економічним призначенням окремих грошових потоків сукупний грошовий оборот поділяється на три сектори: - грошовий обіг, який обслуговує створення, реалізацію, обмін і споживання матеріальних цінностей та послуг; -  кредитний оборот, що обслуговує переміщення вартості між економічними суб'єктами на зворотних, еквівалентних та платних засадах; - фіскально-бюджетний оборот, який обслуговує розподільні відносини між економічними суб’єктами.

4) уряд має можливість усі свої витрати, що не покриваються над­ходженнями чистих податків, забезпечити за рахунок коштів, які можна позичити на внутрішньому грошовому ринку, тобто не вдаватися до емісійних кредитів центрального банку чи позик на світовому ринку;

5) у зв’язку з припущенням 2) усі свої інвестиційні потреби, пов’язані з розширенням виробництва фірми, задовольняють за рахунок мобілізації коштів на внутрішньому грошовому ринку;

6) у потоках, що відбивають рух заощаджень сімейних господарств, враховано чисті заощадження та кредити і не враховано потоки повернення позичок, вкладів та сплату процентів;

7) у потоках, що пов'язують внутрішній ринок зі світовим, відображено тільки платежі, що опосередковують чистий експорт або чистий імпорт.

⇐ Предыдущая567891011121314Следующая ⇒

Поделиться: