МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Стр 1 из 4Следующая ⇒

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

до навчального курсу «Історія української культури» для студентів

Автор: ст. викладач Асєєва О.А.

В.о. зав. кафедри гуманітарних наук,

к.філос.н., доцент Кузьміченко І.О.

Розглянуто на засіданні

кафедри гуманітарних наук,

протокол №1

від 28.01.2015 р.

Семінарські заняття

Семінар 1. Українська культура як самобутнє духовне утворення (4 год.)

Мета семінару: ознайомлення із історико-культурним розвитком нашої Батьківщини від найдавніших часів. Навчитись аналітично оцінювати культурний розвиток України в різні історичні періоди.

План семінару:

1. Відповіді на питання, які виникли у студентів під час самостійної роботи.

2. Доповіді студентів.

3. Обговорення і оцінювання доповідей студентів.

Теми доповідей:

1. Витоки української культури.2. Гуманістична сутність культури.

Поняття «культура» та його багатозначність.

4. Взаємозв’язок культури з іншими сферами людської діяльності та її функції.5. Трипільська культура та її пам’ятки.6. Збруцький ідол. Його місце у язичницькій міфології давніх слов'ян.7. Стародавні грецькі містах-поліси Північного Причорномор'я: звичаї, господарство, архітектура, політичний устрій та громадянський лад.

8. Язичницькі вірування давніх слов'ян.

Ключові слова: культура, етногенез, етнічна культура, матеріальна культура, духовна культура, світова культура, національна культура.

Питання.

1. З яких елементів складається духовна культура?2. Як змінювалися підходи до визначення поняття «культура»?3. Чим відрізняються філософський, соціологічний та антропологічний підходи до визначення поняття «культура»?4. Які є основні структурні елементи культури? 5. Дайте визначення поняття художня культура.6. У чому полягає сутність основних функцій культури?

Питання та завдання для самостійного опрацювання.

1. В чому полягає своєрідність укр. культури?2. Назвіть сучасні гіпотези етногенезу українців.3. Періодизація укр. культури за розвитком мистецтв.

1. Предмет і завдання курсу.

2. Основні підходи до вивчення культури.

3. Що розуміють під «матеріальною культурою»?

Теми есе: додаток А

Теми рефератів: додаток Б.

Загальні рекомендації щодо підготовки до семінарського заняття викладено у п. 2.

Критерії оцінки роботи студента на семінарі викладено у п. 3.

Література

1. Арбєніна В. Л. Етносоціологія: Навчальний посібник: 2-ге видання, доповнене і перероблене. – Х., 2007.

2. Висоцький О. Ю. Історія української культури: Навчальний посібник. – Дніпропетровськ, 2009. – 130 с..

3. Етнографія України: Навчальний посібник / За редакцією С. А. Макарчика. – Л., 1994.

4. Історія культури: короткий довідник. Київ, 2000.

5. Історія української культури / Редакція I. П. Крип'якевича. – Київ, 2002 (за виданням 1937 року).

Інформаційні ресурси

Можливі джерела у мережі Інтернет:

1. http://litopys.org.ua/index.html

2. http://k-ua.net/

3. http://etnolog.org.ua/

4. https://www.questia.com/library/7743526/ukraine-a-concise-encyclopedia

Семінар 5. Культура України другої половини ХVIІ – ХVIІІ ст. (2 год.).

Мета семінару: ознайомитись із специфікою національного варіанту бароко в літературі, театрі, музиці; архітектурі, образотворчому, декоративному та ужитковому мистецтві. Сформувати уявлення про класицизм в творах українських філософів та літераторів; класицизм у живописі, скульптурі, архітектурі.

План семінару:

1. Відповіді на питання, які виникли у студентів під час самостійної роботи.

2. Доповіді студентів.

3. Обговорення і оцінювання доповідей студентів.

Теми доповідей:

1. Походження назв «січ» і «кош». Початок Запорізької Січі.

2. Військо запорізьке.

3. Умови прийому до Січі, устрій Січі.

4. Стосунки між запорізькими та донськими козаками.

5. Знищення Запорізької Січі (1709-1775 рр.). Причини знищення.

Історія української культури. Тестові завдання / Укладач: Асєєва О.А. – Рубіжне: ДЗ «ЛДМУ» (м. Рубіжне), 2015 – 67 с.

Додаток А

Теми есе

1. Культура – це лише тоненька яблучна шкірка над розпеченим хаосом (Ф. Ніцше).

2. Той, хто не придбав культурних навичок, – грубий (І. Кант)

3. Неввічливість породжує і викликає ввічливість (Е. Роттердамський).

4. Бажання – міра цінності (Грасіан-і-Моралес).

5. Людина – істота азартна. Хорошого їй мало. Їй подавай найкраще (Ч. Лем).

6. Мистецтво ніколи не вмирає (Петроній).

7. Мистецтва пом'якшують звичаї (Овідій).

8. Мистецтво тільки тоді буде вірно людині, коли не буде обмежувати її свободу розвитку (Ф. Достоєвський).

9. Творити – означає вбивати смерть (Р. Роллан).

10. Дві якості необхідні художнику: почуття моральності й почуття перспективи (Д. Дідро).

11. Мистецтво без думки, що людина без душі – труп (В. Бєлінський).

12. Завдання мистецтва – хвилювати серця (К. Гельвецій).

13. Прямий обов'язок художника – показувати, а не доводити (А. Блок).

14. Література – справа глибоко відповідальна і не вимагає кокетства даруваннями (М. Горький).

15. Наука без літератури бездушна і груба; література ж без науки порожня, бо сутність літератури є знання (А. Франс).

16. Щоб писати досконалу прозу, треба володіти також поетичним талантом (Г. Гейне).

17. Проза – це архітектура, а не мистецтво декоратора (Е. Хемінгуей).

18. Людина поза суспільством – або Бог, або звір (Арістотель).

19. Нещасна та країна, яка потребує героїв (Б. Брехт).

20. Будь-яка нація може і повинна вчитися в інших (К. Маркс).

21. Немає нічого гіршого, ніж блукати в чужих краях (Гомер).

22. Культура – це не кількість прочитаних книг, а кількість понятих (Ф. Іскандер).

23. Патріотизм, чий би то не був, доводиться не словом, а ділом (В. Бєлінський).

24. Забувають про культуру найбільше тоді, коли люто за неї борються (Л. Сухоруков).

25. Культура – це прагнення до милозвучності і світла, головне ж – до того, щоб та милозвучність, і світло переважали (М. Арнолд).

26. Культура і зовнішній лиск – зовсім різні речі (У. Емерсон).

27. Висота культури визначається ставленням до жінки (М. Горький).

28. Серце, уява і розум – ось те середовище, де зароджується те, що ми називаємо культурою (К. Паустовський).

29. Хто багато чого домагається, тому багато чого бракує (Горацій).

30. Де дух не водить рукою художника, там немає мистецтва (Леонардо да Вінчі).

31. Мистецтво – як природа. Якщо ви не пустите його у двері, воно увійде у вікно (С. Батлер).

32. Для старанності і мистецтва немає нічого нездійсненного (С. Джонсон).

33. Будь-яке людське творіння, будь це література, музика чи живопис, – це завжди автопортрет (С. Батлер).

34. Великі предмети мистецтва тільки тому й великі, що вони доступні і зрозумілі всім (Л. Толстой).

35. Будь-яке мистецтво є наслідування природі (Сенека).

36. Мистецтво має поспішати туди, де ховається якийсь порок (Б. Брехт).

37. Мистецтво – як природа. Якщо ви не пустите його у двері, воно увійде у вікно (С. Батлер).

38. Мистецтво ніколи не вмирає (Петроній).

39. Жодне мистецтво не замикається в собі (Цицерон).

40. Історія мистецтва – це історія відроджень (С. Батлер).

41. Щоб були задоволені твої читачі, не будь надто задоволений собою (Вольтер).

42. У духовному світі панує диктатура несмаку мас (І. Геворгян)

43. Письменник – той же священик (Т. Карлейль).

44. Письменник існує тільки тоді, коли тверді його переконання (О. Бальзак).

45. Патріот – це людина, службовець батьківщині, а батьківщина – це перш за все народ (К. Бальмонт).

46. Культура – це приблизно все те, що робимо ми і чого не роблять мавпи (Лорд Раглан).

47. Культура – це те, що залишається, коли все інше забуте (Е. Ерріо).

48. Культура є знаряддя університетських професорів для виробництва університетських професорів (С. Вейль).

49. Культуру не можна успадкувати, її треба завоювати (А. Мальро).

50. Я люблю вітер всіх культур біля свого порога, якщо він не валить мене з ніг (М. Ганді)

Додаток Б

Теми рефератів

1. Внесок українських вчених у тлумачення культури (Г. Сковорода, Д. Антонович, І. Крип’якевич та ін.).

2. Класифікація культури за сферами діяльності людини (духовна і матеріальна), та на основі носіїв (національна та світова).

3. Актуальні проблеми сучасної цивілізації і культури.

4. Технократична культура, її вплив на людську спільноту.

5. Основні концепції культури в сучасній культурології (З. Фрейд, Е. Фромм, А. Швейцер, П. Сорокін, К. Юнг, К. Ясперс, М. Хайдеггер, М. Вебер, О. Шпенглер, А. Тойнби).

6. Періодизація культури Давньої Греції.

7. Особливості формування культури Давнього Риму (література, архітектура, ораторське мистецтво).

8. Візантійська культура. Особливості візантійського стилю у світовому та українському мистецтві.

9. Гуманізм як ідеологія Відродження.

10. Література і мистецтво епохи Відродження.

11. Світоглядні основи культури Нового часу.

12. Мистецтво українського бароко.

13. Українська ікона.

14. Культура козацької доби.

15. Культура Київської Русі. Мистецтво і наука, освіта.

16. Галицько-Волинське князівство, його культурні надбання. (Галицька архітектурна школа, образотворче мистецтво).

17. Культурно-освітнє значення Кирило-Мефодіївського братства.

18. Київська громада (Д. Антонович, М. Драгоманов, М. Лисенко, Т. Рильський) у культуротворчих процесах доби національно-культурного відродження України (кінець 18 – початок 20 ст.)

19. Творча діяльність Л. Курбаса в еволюції українського театру.

20. О. Довженко – видатний кінорежисер світового рівня.

21. Пошуки національного стилю в малярстві та архітектурі. М. Бойчук та його школа.

22. Особливості сучасної української літератури.

23. Художні епохи і напрями в історії мистецтва (міфологічний реалізм античності, символізм Середньовіччя, реалізм епохи Відродження, бароко, класицизм, просвітницький реалізм, сентименталізм, романтизм).

24. Художні напрями в мистецтві 20 століття (експресіонізм, сюрреалізм, екзистенціалізм, абстракціонізм, поп-арт, сокористика і алеаторика, гіперреалізм, хепенінг).

25. Поліфункціональність мистецтва. Мистецтво як соціальне явище.