Міністерство освіти і науки України. ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Міністерство освіти і науки України

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

 

Кафедра ресторанно-готельної справи і туризму

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання практичних робіт з навчальної дисципліни

«КУРОРТНА СПРАВА»

для студентів напряму підготовки 6.140101 «Готельно-ресторанна справа» денної та заочної форм навчання

 

 

Затверджено Радою зі спеціальності 7.14010101 «Готельна і ресторанна справа» і напряму підготовки бакалаврів 6.140101 «Готельно-ресторанна справа»

 

Протокол № __ від «__» _________2015 р.

 

Одеса ОНАХТ 2015

Методичні вказівки до виконання практичних робіт з навчальної дисципліни «Курортна справа» для студентів напряму підготовки 6.140101 «Готельно-ресторанна справа» денної та заочної форм навчання / Укл. Т. В. Стрікаленко, М. Л. Орлова. – Одеса : ОНАХТ, 2015. – 32 с.

 

 

Укладачі:	Т. В. Стрікаленко, доктор медичних наук, професор кафедри ресторанно-готельної справи і туризму
	М. Л. Орлова, кандидат географічних наук, доцент кафедри ресторанно-готельної справи і туризму

 

 

Відповідальний за випуск: завідувач кафедри ресторанно-готельної справи і туризму, кандидат технічних наук, доцент О. В. Дишкантюк

 

 

Схвалено до видання Науково-методичною радою ОНАХТ Протокол № __ від «__» _________2015 р.

 

 

ЗМІСТ

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ			4
	Практична робота № 1 Історичні аспекти розвитку курортів, курортної справи, теорії і практики курортології в світі та Україні. Поняття «здоров’я», сучасні методи його збереження та відновлення.		5
	Практична робота № 2 Кліматотерапія. Акліматизація та адаптація на курортах. Перша допомога при невідкладних станах та нещасних випадках на курортах.		8
	Практична робота № 3 Бальнеологія та її складові Особливості впливу на організм природних мінеральних вод. Методи бальнеологічного лікування.		11
	Практична робота № 4 Бальнеологічні та грязьові курорти в регіонах України Екологічні проблеми розвитку курортів України		14
	Практична робота № 5 Організація лікувального харчування на курортах Лікувальні дієти, показання для їх застосування.		18
	Практична робота № 6 Сучасні оздоровчі рекреаційні послуги на курортах		22
	Практична робота № 7 Аналіз основних показників діяльності та проблеми санаторно-курортного господарства України, шляхи їх подолання		27
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ТА ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ			30

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Дані методичні вказівки призначені для вивчення та практичного засвоєння студентами основних положень курортології та курортної справи в Україні, а також аналізу його сучасного ринку та перспективи розвитку в світі.

Мета проведення практичних занять – сформувати у студентів систему знань та навичок з організації курортної справи та здійсненню оздоровлення та лікування шляхом застосування лікувальних природних чинників для відновлення самопочуття, формування мотивації до здорового способу життя.

Задачі, що вирішуються під час виконання практичних робіт - набуття практичних вмінь та навичок використання курортних факторів у сучасних рекреаційно-оздоровчих технологіях та забезпечення дотримання норм природоохоронного та санітарного законодавства, а також аналізу стану та перспектив розвитку курортної справи в державі.

 

У результаті виконання практичних робіт, студенти повинні

знати:

· історію розвитку курортної справи;

· основні тенденції розвитку курортної справи як окремої галузі, особливості організації і функціонування курортів;

· загальну характеристику курортних факторів і їх використання у сучасних рекреаційно-оздоровчих технологіях;

· систему рекреаційних комплексів та курортний фонд України, що створені для оздоровлення населення;

· інноваційні методи та технології, що використовуються для покращення стану здоров’я на курортах світу та в Україні;

· основні терміни, поняття, визначення та законодавчі акти, що регулюють здійснення курортної діяльності в Україні,

вміти:

· формулювати основні поняття та положення курсу;

· аналізувати основні природні лікувальні чинники з позицій можливості їх використання для покращення стану здоров’я при різних захворюваннях;

· знаходити, використовувати і аналізувати статистичну та картографічну, Інтернет інформацію по основних темах курсу;

· використовувати галузеві законодавчі акти у навчальній, науковій та практичній діяльності;

· створювати санаторно-курортний продукт з урахуванням нових оздоровчих підходів і технологій.

Практичні роботи №№ 1-7 виконують студенти денної форми навчання, практичні роботи №№ 3-5 - студенти заочної форми навчання.

Змістовий модуль 1.

.                                                                                                                                  .                

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1

Здоровому все здорово

(народна мудрість)

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ Ознайомитись з історією розвитку курортів в світі та в Україна та понятійним апаратом курортології. Вміти характеризувати складові та рівні здоров’я. Визначити завдання профілактики ускладнень здоров'я в контексті курортного відпочинку.

 

ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Закон України «Про курорти» (2000 р.) містить наступні визначення:

Курорт - освоєна природна територія на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об'єктами інфраструктури, використовується з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та для рекреації і підлягає особливій охороні;

Курортна справа - сукупність усіх видів науково-практичної та господарської діяльності, спрямованих на організацію та забезпечення лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань із використанням природних лікувальних ресурсів;

Лікувально-оздоровча місцевість - природна територія, що має мінеральні та термальні води, лікувальні грязі, озокерит, ропу лиманів та озер, кліматичні та інші природні умови, сприятливі для лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань;

Особливо цінні та унікальні природні лікувальні ресурси - ресурси, які рідко (не часто) зустрічаються на території країни, мають обмежене поширення або невеликі запаси у родовищах та є особливо сприятливими і ефективними для використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань;

Загальнопоширені природні лікувальні ресурси - ресурси, які зустрічаються в різних регіонах країни, мають значні запаси та придатні для використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань;

Оздоровлення - комплекс впливів на організм з метою поліпшення самопочуття, зміцнення здоров’я.

 

2. Здоров’я – це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад (визначення Всесвітньої організації охорони здоров’я).

Складові здоров’я:

1) фізичне здоров’я – природний стан організму, зумовлений нормальним функціонуванням усіх його органів і систем;

2) психічне здоров’я характеризується рівнем і якістю мислення, розвитком уваги й пам’яті, ступенем емоційної стійкості, розвитком вольових якостей;

3) духовне (моральне, соціальне) здоров’я – визначає сенс життя людини, її гармонійність як індивідуума у спілкуванні з іншими людьми. Невід’ємною частиною духовного здоров’я людини є її здатність до співпереживання та співчуття, добросовісність, доброзичливість, порядність, терпимість.

Три взаємопов’язані рівні здоров’я:

Суспільний – характеризує стан здоров’я населення загалом і виявляє цілісну систему матеріальних та духовних відносин, які існують у суспільстві. Сюди можна віднести рівень здоров’я країн і рівень здоров’я всього світу.

Груповий - зумовлений специфікою життєдіяльності людей даного трудового чи сімейного колективу та безпосереднього оточення, в якому перебувають його члени. Саме в найближчому оточенні відбувається позитивний і негативний вплив на здоров’я.

Індивідуальний  - формується на основі фізіологічних і психічних особливостей індивіда та неповторного способу життя, який веде кожна людина.

Рекреація (від. лат. recreatio – відновлення, польськ. rekreacja – відпочинок) - процес відновлення фізичних, духовних і психічних сил людини, що були затрачені у процесі трудової діяльності.

 

3. Протипоказання для відпочинку на курортах:

- загальні протипоказання, за наявності яких курортний відпочинок та лікування на курортах мають бути виключені:

- пухлини, кровотечі будь-якого походження, особливо повторні,

- інфекційні, венеричні та психічні захворювання у стадії загострення, 

- туберкульоз будь якої локалізації;

-  нефрити та інші захворювання нирок з порушенням їх функції;

- гіпотиреоз та цукровий діабет в період загострення захворювання;

- хвороби серцево-судинної системи з вираженими ознаками  порушення кровообігу

 

Ускладнення здоров'я, що найчастіше виникають на курорті та тактика їх усунення:

1. тривале погіршення стану здоров'я, пов’язане з основним захворюванням

o тактика: відміна раніш призначених процедур, корегування лікування

2. алергічні реакції чи загострення хвороб аутоалергічного походження

o тактика: відміна раніш призначених процедур, пошагове лікування;

3. загострення супутніх, раніш не діагностованих хвороб (хронічного гастриту, поліартриту тощо)

o тактика: корегування лікування;

4. поява чи загострення психоневрологічної симптоматики (порушення сну, втомлюваність тощо)

o тактика: корегування лікування;

5. поява нових симптомів (наприклад: проноси чи закрепи, тахікардія, часте виділення сечі тощо). Допускається як тимчасове явище лише за умови успішного лікування основного захворювання

o тактика: корегування лікування (за потреби)

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Назвіть чинники, що впливають на фізичне та психічне здоров’я людини

2. Перерахуйте показники, якими характеризується суспільний рівень здоров’я.

3. Назвіть фактори, що визначають здоров’я окремого індивіда.

4. Назвіть основні складові профілактики ускладнень здоров'я на курорті

5. В чому полягаю основні підходи до усунення ускладнень здоров'я на курорті?

ЗАВДАННЯ

1. Навести народні приказки та прислів’я, афоризми відомих особистостей про здоров’я.

2. Підготувати повідомлення про історію розвитку одного з курортів Європи та України

3. Дати визначення природних лікувальних ресурсів, курорту, курортології, курортної справи.

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

2, 3, 4, 6, 8, 17, 22, 23, 25, 29, 30, 31.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 2

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. До якого типу оцінювання курортних ресурсів належать клімат, біоклімат, ландшафт?

2. Які кліматоутворюючі чинники Ви знаєте??

3. Дати визначення кліматотерапії.

4. Акліматизація та реакліматизація – причини, прояви, засоби уникання важких проявів

5. Визначити алгоритм поведінки при нещасних випадках на курорті

 

ЗАВДАННЯ

1. Здійснити аналіз кліматичних курортів на території України, нанести їх на контурну карту України (робота в малих групах).

2. Визначити заходи щодо пом’якшення проявів реакліматизації після відпочинку на приморських, рівнинних та гірськолижних курортах

3. Дати оцінку (психолого-естетичну) ландшафтам в регіонах України, зображеним на світлинах

4. Визначити порядок невідкладних дій при переломах кінцівок

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА: 2, 3, 8, 22, 23, 25, 26, 29, 30, 31

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 3

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Які води називають «мінеральними» і що визначають формула Курлова та критерії оцінки мінеральних вод в нормативних документах України?

2. На чому засновані принципи класифікації мінеральних вод?

3. У чому полягають відмінності термінів «бальнеологія»,  «бальнеотерапія» та «гідротерапія»?

4. У чому полягають особливості дії на організм природних мінеральних вод?

6. Які Вам відомі режими застосування природних вод?

ЗАВДАННЯ

1. Змоделювати класифікації мінеральних вод (робота у малих групах).

2. Підготувати повідомлення при історію виникнення та сучасні методи бальнеологічного лікування на одному з курортів України державного значення.

3. Проаналізувати етикетку на двох-трьох пляшках фасованої мінеральної води.

4. Виконати тестові завдання

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1, 2, 3, 5, 7, 9, 11, 14, 15, 16, 17, 19, 22, 25, 30, 31.

 

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 4

ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.Лікувальні грязі - пелоїди - це природні утворення, що складаються з води, органічних та мінеральних речовин, мають тонкодисперсну структуру, однорідні, мазеподібні та використовуються з метою лікування тих чи інших захворювань (станів) людини чи тварин (пелоідотерапія).

Вплив лікувальних грязей на організм обумовлений дією фізичних (температурних), механічних і хімічних подразників. Фізичні якості грязей надають можливість використовувати при лікуванні відносно високу температуру. Механічна дія обумовлена тиском грязевої маси та тертям між тілом і частинками грязі. Хімічна дія залежить від різних хімічних речовин, які проникають з грязі в організм через шкіру.

Грязьовий розчин складається з: води, що покриває грязьові відкладення, і розчинених у ній солей, органічних речовин і газів. Унікальне поєднання органо-мінерального комплексу, мікроелементів, соленасиченого розчину, біологічно активних речовин й газового фактору в комплексі з тепловим та механічним впливом створює протизапальну, антибактеріальну, розсмоктуючу дію, сприяє покращенню дихання й трофіки тканин, прискоренню обмінних процесів на уражених ділянках. Під впливом грязі активізуються захисні сили організму, що сприяють стійкому одужанню.

Основні типи лікувальних грязей (пелоідів):

1. Торф'яні грязі - добуваються з боліт, сильно зволожених водою, до яких важко дістатися кисню. Ці грязі відрізняються своєю пластичністю. Утворюються в болотистих місцях за умови тривалого процесу розкладання рослинних організмів без доступу кисню та взаємодії продуктів цього розпаду з мінералізованою водою , при цьому торф'яна маса  занурюється в глибину болота і поступово ущільнюється. Торф містить рослинні рештки, гумус, смолисті речовини, глинозем, солі заліза, натрію хлорид, сірководень, колоїдні органічні речовини тощо. Це землиста маса бурого кольору, тістоподібної консистенції, що при висиханні кришиться. При стисканні в руці лікувальний торф як пластична маса легко проходить між пальцями і змащує руку; вода при цьому не відділяється. Вологість торфу досягає 60-65 %. Торф має незначну теплоємність і низьку теплопровідність.

2. Сапропелі (гнильний намул) -  містять більше води, ніж торф'яні грязі. В основному є органічними, мінеральними відкладами прісних вод. Утворюються в прісних водоймах з гниючих та піщаних часточок, речовин ґрунтового перегною за участю бактерій, особливо сульфатредукуючих, і ферментів. У сапропелях є речовини, що складаються з рідких і твердих вуглеводнів, складних ефірів, органічних кислот, спиртів і смол. Цей вид грязі не містить патогенних мікроорганізмів, а містить мікроби – продуценти антибіотиків.

3. Сульфідні мулові грязі - відкладення сольових водойм, збагачені залізом, солями. Мулова грязь — мазеподібна маса чорного кольору із запахом  сірководню, утворюється в морях і численних озерах на осілих породах за активної участі мікроорганізмів результаті складного процесу взаємодії води, розчинених у ній солей, ґрунту, бактерій з продуктами розпаду тваринних організмів і рослин, що живуть у воді. До складу грязьової маси входять йони натрію, хлору, кальцію, сірки, заліза, йоду та ін. У процесі утворення грязі беруть участь специфічні бактерії – грязьоутворювачі, що виділяють  сірководень. Вступаючи в сполуку з солями заліза, сірководень утворює заліза сульфіт, що переходить у колоїдний стан. Наявність заліза сульфіту переважно зумовлює чорний колір і пластичність мулової маси. На повітрі заліза сульфат окиснюється і утворює оксид заліза і вільну сірку. Від цього і залежить перехід чорного забарвлення грязі в сіре.

4. Сопкові грязі (бруду) – вулканічного походження,  містять бром і йод. Основу сопкових грязей становить глина; у рідкій її частині міститься мало мінеральних солей та органічних речовин. Цей вид грязі утворюється в газо- і нафтоносних районах під тиском вуглеводневихгазів.

У грязелікування використовують також озокерит та нафталани.
     Озокерит (гірський віск) — щільна воскоподібна маса, що, в основному,  складається з церезину, парафіну, мінеральних олій та смол. Містить значну домішку смол чорного кольору. Зустрічається в західних областях України, а також у деяких нафтоносних районах світу. Для лікування застосовують медичний озокерит, або озокерит-стандарт, з якого повністю видалені вода, луги та кислоти, іноді - смоли.

Для лікування озокерит уперше був запропонований у 1942 p. C.C.Лепським. Лікувальна дія озокериту ґрунтується на його фізичних та хімічних властивостях. Він має велику теплоємність і дуже низьку теплопровідність, значну теплоутримувальну здатність і вигідно відрізняється від мулової грязі та торфу здатністю повільно і тривало передавати тепло організму. Під впливом нагрітого озокериту відбувається розширення капілярної сітки шкіри, розкриваються додаткові капіляри, посилюється крово- та лімфообіг, зникають застійні явища, чим до певної міри пояснюється помітне розсмоктування інфільтрату та протизапальна дія озокеритових аплікацій.

Озокеритолікування показане при артритах і періартритах травматичного та обмінного походження, рубцевих змінах, радикулітах, запальних процесах жіночих статевих органів тощо.

Нафталан — природна речовина, що є різновидом нафти. Єдине в світі родовище нафталану знаходиться в Азербайджані (курорт Нафталан). Добувають нафталанову нафту (стійку високодисперсну емульсію) зі свердловини з пластовою водою.  Нафталан має буро-коричневий колір і густу оліїсту консистенцію. Йому властивий особливий ароматичний запах. Нафталан містить значну кількість ароматичних і нафтенових вуглеводнів. Механізм біологічної дії нафталану нині пояснюють результатом перебудови імунобіологічних захисних реакцій організму. Поза курортами нафталан застосовують переважно в комбінації з електро- і світлолікуванням.

 

2 Дія грязевих процедур включає 3 фази:

а) рефлекторну – як наслідок дії бруду на теплові, механічні, хімічні рецептори, не виключаючи участі зорово-нюхових аналізаторів, при цьому виникають і умовно-рефлекторні реакції;

б) нервово-хімічну, під час якої в шкірі утворюються гістамідоподібні речовини та медіатори типу ацетилхоліну, які надають гуморальним шляхом вплив на різні ділянки та відділи нервової системи;

в) фазу післядії (або наслідків дії попередніх фаз), коли реакції «зберігаються» в проміжках між грязьовими процедурами і після їх закінчення.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Пелоідотерапія – дати визначення, назвати основні грязелікувальні курорти

2. Що закладено у принципи класифікації лікувальних грязей?

3. Типи та особливості різновидів лікувальних грязей

4. У чому полягають особливості оздоровчого та лікувального впливу грязей на організм?

5. Визначити принципи поділу зон санітарно-гірничої охорони

6. Сформулювати особливості екологічних проблем бальнеологічних і бальнеогрязьових курортів України.

 

ЗАВДАННЯ

1. Нанести на контурну карту України основні бальнеологічні і бальнеогрязеві курорти

2. Підготувати повідомлення про один з більнеогрязевих курортів (історія, сучасні методи лікування, показання та протипоказання до їх використання)

3. Визначити тип та охарактеризувати вплив на організм людини (загальний вплив та місцева дія) Куяльницьких лікувальних грязей.

4. Назвати захворювання, що піддаються лікуванню Куяльницькими пелоїдами та описати процедури (загальні, місцеві та порожнинне грязелікування), які проводять з використанням цих грязей у Клінічному санаторії імені М. І. Пирогова (курорт Куяльник).

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТАРАТУРА:

2; 11; 18; 25; 30; 31.

 

Змістовий модуль 2.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 5

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Навіщо  запропонована «Піраміда харчування», відмінності існуючих типів «пірамід харчування»?

2.В чому полягає тактика проведення ефективного лікувального харчування на курорті?

3.Які ви знаєте режими харчування та розподілу енергоємності раціону?

4.Якою є організаційна структура харчоблоку у санаторіях?

ЗАВДАННЯ

 1. У робочому зошиті викласти основні принципи (показання, режим харчування та основні складові, енергетична цінність) дієтичного харчування хворих, яким призначено (1) дієту № 1; (2) дієту № 10; (3) дієту № 5; (4) дієту № 7 та (5) дієту № 8

2.Визначити основні посадові обов’язки, пов’язані з організацією харчування в санаторно-курортних закладах (на курорті) та написати їх №№ згідно наведеної нижче інформації (табл. 1) для наступних працівників санаторію:

 

Посада

Основні посадові обов’язки