Визначення підприємницького права його ціннісні орієнтири

Визначення підприємницького права його ціннісні орієнтири

Підприємницьке право - це система загальнообов'язкових норм, що регулюють відносини у сфері зайняття підприємницькою діяльністю, які встановлюються та охороняються державою.

Підприємницьке право - самостійна галузь права. Основні положення якої є такі:

•1. Підприємницьке право - це господарське право ринкової економіки, що визначає порядок ведення підприємницької діяльності, та регулює відносини, пов'язані з її здійсненням;

•2. Підприємницьке право регулює відносини як по горизонталі, так і по вертикалі.

•3. Підприємницьке право має чотири значення: галузь права, галузь законодавства, навчальна дисципліна, наука;

•4. Підприємницьке право як галузь права характеризується своїми принципами, предметом, суб'єктами і методами регулювання;

Підприємницьке право поєднує нерозривно пов'язані приватні і публічно-правові норми. Тому важко визнати підприємницьке право виключно приватним, оскільки воно містить публічно-правові норми. Без публічних норм не можуть бути реалізовані приватні норми і задоволені приватні інтереси. Також слід враховувати думку, що підприємницьке право є найважливішою складовою частиною господарського права, яке створює законодавчу основу функціонування підприємців та розвитку підприємництва

Предмет ПП,його основні категорії і інститути

Предметом підприємницького права, як і будь-якої іншої галузі права, є специфічне коло суспільних відносин. Ці відносини виникають у процесі або у зв'язку із провадженням підприємницької діяльності її суб'єктами — носіями взаємопов'язаних прав і обов'язків, передбачених і забезпечених законом.

Водночас підприємницькі відносини вже давно перейшли зі стану частини цілого до самостійного існування і утворили свій складний, неповторний, зважаючи на специфіку функціонування суб'єктів різних форм власності, комплекс правовідносин, об'єднаних спільною метою. На це вказує як прийняття окремого кодифікованого акта — ГК України, так і застереження, зроблене у ч. 2 ст. 9 Цивільного кодексу (ЦК) України щодо можливості регулювання особливостей майнових відносин у сфері господарювання окремим законом. У теорії зазвичай ставиться питання про співвідношення підприємницького права із суміжними галузями господарського та комерційного права. Різниця полягає в обсягах відносин, що складають їх предмет правового регулювання.

Предметом правового регулювання підприємницького права є підприємницька діяльність, яка відповідно до ст. 42 ГК України визначається як самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Тобто, як вже йшлося вище, вона є специфічним видом господарської діяльності, яка здійснюється від імені підприємця, під його майнову відповідальність, на його власний ризик і має на меті отримання прибутку.

СОЦІАЛЬНА ЦІННІСТЬ ПІДПРИЄМНИЦЬКОГО ПРАВА ЯК ЕФЕКТИВНОГО РЕГУЛЯТОРА РИНКОВИХ ВІДНОСИН

Сутність підприємства

 

Підприємство — первинна ланка суспільного поділу праці і водночас основна ланка народногосподарського комплексу, яка є товаровиробником і забезпечує процес відтворення на основі самостійності та самоокупності. Як самостійні господарські одиниці підприємства користуються правами юридичної особи, тобто мають право розпоряджатися майном, одержувати кредит, укладати господарські договори з іншими підприємствами.

Підприємство виконує такі функції: організаційну — забезпечення виробництва товарів і послуг, їх реалізації; відтворювальну — інвестування капіталу на розвиток, оновлення, розширення всіх його підрозділів; соціальну — задоволення суспільних потреб споживачів, надання засобів існування для найманих робітників.

Підприємство (П.) - несамостійний в правовому відношенні суб'єкт господарювання правової ланки економіки, який діє на підставі статуту, виконує виробничу, науково-дослідницьку, торговельну та інші види господарської діяльності як відокремлений товаровиробник, має самостійний баланс, розра­хункові та інші рахунки в банківських установах, має права та несе обов'язки, пов'язані з виконуваною ним діяльністю, в т.ч. має права юридичної особи

Ознаки

Безпосереднє здійснення виробничої, науково-дослідницької, торговельної діяль­ності та іншої господарської діяльності

Можливість функціонування на будь-якій формі власності

 

 

Види підприємств

Підприємства можуть бути різних видів та організаційно-правових форм.

1. Залежно від форм власності в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

- приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи

- суб'єкта господарювання (юридичної особи);

- підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

- комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

- державне підприємство, що діє на основі державної власності; підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності).

Обєднання підприємств

Об'єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Об'єднання підприємств утворюються підприємствами на добровільних засадах або за рішенням органів, які відповідно до ГК та інших законів мають право утворювати об'єднання підприємств. В об'єднання підприємств можуть входити підприємства, утворені за законодавством інших держав, а підприємства України можуть входити в об'єднання підприємств, утворені на території інших держав.

Об'єднання підприємств можуть утворюватися на невизначений строк або як тимчасові об'єднання (на визначений строк).

Об'єднання підприємств є юридичною особою.

Господарське об'єднання має право утворювати за рішенням його вищого органу управління унітарні підприємства, філії, представництва, а також бути учасником (засновником) господарських товариств. Утворені господарським об'єднанням підприємства діють відповідно до положень ГК, інших законів та статуту підприємства, затвердженого об'єднанням.

Після припинення діяльності об'єднання майно, яке залишилося після задоволення вимог кредиторів, розподіляється між його колишніми учасниками. Порядок розподілу (як правило, відповідно до часткової участі) визначається договором або статутом. Цю ознаку об'єднання можна вважати економіко-юридичною ознакою.

Отже, об'єднання становить собою сукупність самостійних суб'єктів права, спільні майнові права та інтереси яких реалізує об'єднання. В теорії господарського права такі організаційні структури визначаються як господарські системи, в теорії цивільного та адміністративного права - як складні юридичні особи.

 

25.

 

42.

 

Визначення підприємницького права його ціннісні орієнтири

Підприємницьке право - це система загальнообов'язкових норм, що регулюють відносини у сфері зайняття підприємницькою діяльністю, які встановлюються та охороняються державою.

Підприємницьке право - самостійна галузь права. Основні положення якої є такі:

•1. Підприємницьке право - це господарське право ринкової економіки, що визначає порядок ведення підприємницької діяльності, та регулює відносини, пов'язані з її здійсненням;

•2. Підприємницьке право регулює відносини як по горизонталі, так і по вертикалі.

•3. Підприємницьке право має чотири значення: галузь права, галузь законодавства, навчальна дисципліна, наука;

•4. Підприємницьке право як галузь права характеризується своїми принципами, предметом, суб'єктами і методами регулювання;

Підприємницьке право поєднує нерозривно пов'язані приватні і публічно-правові норми. Тому важко визнати підприємницьке право виключно приватним, оскільки воно містить публічно-правові норми. Без публічних норм не можуть бути реалізовані приватні норми і задоволені приватні інтереси. Також слід враховувати думку, що підприємницьке право є найважливішою складовою частиною господарського права, яке створює законодавчу основу функціонування підприємців та розвитку підприємництва

12345678910Следующая ⇒

Поделиться: