ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

у тому числі

Змістовий модуль 1.

МВС УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Структура навчальної дисципліни

Денна форма навчання

Рабовласницькі та феодальні держави і право

Тема 1

Держава і право країн Стародавнього Сходу

Тема 2

Античні держави і право

Тема 3

Феодальна держава і право країн Західної Європи в добу середньовіччя

Тема 4

Держава і право країн Сходу в середньовічний період

Змістовий модуль 2.

Держави і право зарубіжних країн в період буржуазних революцій та в Новітню епоху

Тема 5

Держава і право Англії в період буржуазної революції

Тема 6

Формування буржуазної держави і права Франції в добу Великої Французької революції

Тема 7

Утворення та конституційний розвиток США у XVIII – ХІХ ст.

Тема 8

Державний лад і право країн Сходу в Новий та Новітній час

Тема 9

Державний лад і право країн Західної Європи і США у ХХ ст.

Усього годин

Форма п ідсумкового контролю

Модульний контроль

Залік

ТЕМА № 1.

ДЕРЖАВА І ПРАВО КРАЇН СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ

(2 год.)

План семінарського заняття

1. «Історія держави і права зарубіжних країн» як наука та навчальна дисципліна.

2. Історичні умови виникнення держав Стародавнього Сходу.

3. Державний лад країн Стародавнього Сходу. Східна деспотія.

4. Суспільний лад країн Стародавнього Сходу.

5. Право Стародавнього Вавилону. Характеристика Законника Хаммурапі. Особливості кримінального права.

6. Право Стародавньої Індії. Основні джерела права. Характеристика Законів Ману. Особливості кримінального права.

Методичні рекомендації

Під час самостійної підготовки до семінарського заняття курсанту необхідно з’ясувати предмет, завдання та функції «Історії держави і права зарубіжних країн». Важливо ознайомитися з основними етапами періодизації історії держави і права зарубіжних країн, звернути увагу на закономірності виникнення, розвитку і припинення існування рабовласницької держави і права, а також виконати відповідні практичні завдання.

Для розуміння особливостей суспільного ладу країн Стародавнього Сходу курсанту, по-перше, слід врахувати особливі кліматичні умови, що вимагали організації величезних і складних гідротехнічних робіт, для проведення яких потрібна була значна робоча сила. По-друге, звернути увагу на те, що усім державам Стародавнього Сходу властиве тривале існування общинних відносин у формах, найближчих до первісної общини. По-третє, засвоїти розвиток приватної власності. По-четверте, з’ясувати, що рабовласництво лишалося патріархальним.

При підготовці до практичного заняття важливе значення має ознайомлення курсантів з першоджерелами, зокрема, з текстами законів Хаммурапі і Ману. Їх вивчення та аналіз допоможе курсантам глибше зрозуміти особливості соціальних державно-правових інститутів країн Стародавнього Сходу, які одними із перших виникли в історії людства.

Завдання для самостійної підготовки:

1. Засвоїти визначення термінів і понять: предмет, держава, право, методи вивчення, функції навчальної дисципліни «Історії держави і права зарубіжних країн», історіографія, держави Стародавнього Сходу, періодизація історії держави і права зарубіжних країн.

2. Скласти схему основних етапів історіографії історії держави і права зарубіжних країн

4. Питання для самопідготовки:

- Охарактеризувати предмет і завдання курсу історії держави та права зарубіжних країн;

- Надати уявлення про значення історії держави і права як науки та її місце в системі юридичних дисциплін;

- Визначити періодизацію історії держави і права зарубіжних країн;

- Пояснити закономірності виникнення держави і права, а також характерні риси рабовласницької держави і права;

- Показати зв'язок курсу «Історії держави та права зарубіжних країн» з іншими навчальними дисциплінами;

- Охарактеризувати державний устрій країн Стародавнього Сходу;

- Визначити основні джерела права країн Стародавнього Сходу;

- Судочинство в країнах Стародавнього Сходу.

Рекомендована література:

1. Бостан Л.М. Історія держави і права зарубіжних країн: навч. посібник / Л. М. Бостан, С. К. Бостан. – К.: Центр учбової. літератури, 2008. – 730 с.

2. Графский В.Г. Всеобщая история права и государства: учебник для вузов / В.Г. Графский. – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 2000. – 729 с.

3. История древнего Востока: материалы по историографии / [Под ред. В.И. Кузищина, А.А. Вигасина]. – М.: Изд-во Московск. ун-та, 1991. – 198 с.

4. История государства и права зарубежных стран: учебник для вузов: в 2 ч. / [Под ред. Н.А. Крашенинниковой и О.А. Жидкова]. – М.: Изд-во НОРМА, 1996. – 461 с.

5. Косарев А.И. История государства и права зарубежных стран: учебник для вузов / А.И. Косарев – М.: НОРМА, 2003. – 464 с.

6. Крашенинникова Н.А. Индусское право: История и современность / Н.И. Крашенинникова. – М., 1982. – 192 с.

7. Лурье И.М. Очерки древнеегипетского права XVI – X веков до н.э. Памятники и исследования / И.М. Лурье. – М., 1960. – 355 с.

8. Макарчук В.С. Історія держави і права зарубіжних країн: навч.посібник / В.С. Макарчук. – К.: Атіка, 2000. – 415 с.

9. Омельченко О.А. Всеобщая история государства и права: учебник: в 2 т. / О.А. Омельченко. – М.: Остожье, 1998. – Т.1. – 508 с.

10. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник / [Отв. ред. А.Я. Сухарев]. – М.: НОРМА, 2000. – 840 с.

11. Рубаник В.Є. Лекції з історії держави та права зарубіжних країн: навч. посібник / В.Є. Рубаник. –Х.: Консум, 2003. – 528 с.

12. Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн: Підручник. / М.М. Страхов. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре»,2003. – 584 с.

13. Трофанчук Г.І. Історія держави і права зарубіжних країн: навч. посібник / Г.І. Трофанчук. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 400 с.

14. Хома Н.М. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник / Н.М. Хома. – Львів: Магнолія плюс, 2004. – 480 с.

15. Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права / З.М. Черниловский. – М.: Юрист, 1995. – 574 с.

План семінарського заняття

1. Виникнення держав у Середземноморському регіоні. Вплив природного фактору на суспільний лад та форми держави в античному світі.

2. Формування Афінської держави та права.

3. Особливості державного розвитку та права Спарти.

4. Основні етапи розвитку держави у Стародавньому Римі. Римське право.

Методичні рекомендації

Процес утворення і формування держави в Греції становить великий інтерес щодо вивчення питання про походження держави і права взагалі. Утворення грецької держави і, зокрема, Афінської держави, є класичним зразком формування держави на розвалинах первіснообщинного ладу.

У процесі підготовки семінару треба звернути увагу на аналіз змісту реформ Тезея, Солона і Клісфена, на утворення органів державної влади і управління, їх структуру, функції, форми і методи діяльності, а також на суспільний устрій країни.

При вивченні афінського права треба акцентувати увагу на таких моментах. У Афінах інститут приватної власності на землю набув великого розвитку. Була й державна власність (наприклад, рудники). Право Афін гарантувало захист інтересів власника щодо володіння, користування та розпорядження речами. Практика розрізняла договори купівлі-продажу, найму, позики, особистого підряду. Шлюб визначався як різновид договору купівлі-продажу. Влада домовласника була вельми значною. Жінка знаходилась у приниженому становищі.

Щодо розгляду римського права особливої уваги потребує засвоєння періодизації римського права, загальна характеристика його джерел, зокрема Законів ХII таблиць та Інституцій Гая, а також загальний аналіз інститутів права та його головних галузей.

Завдання для самостійної підготовки:

1. Скласти схему державного устрою Риму в період республіки; в період принципату; в період домінанту.

2. Зробити порівняльний аналіз судових систем Стародавньої Греції та Риму.

Дати відповіді на наступні питання:

1. Як формувався генезис державності у грецьких містах-полісах.

2. У чому виявлялася демократичність устрою Афінської держави?

3. Які особливості суспільної організації Спарти?

4. Які є основні етапи періодизації історії Римської держави?

5. У чому суть класичного рабовласництва у Стародавньому Римі?

6. У чому виражається сутність реформ Тезея?

7. Які передумови появи Законів ХII Таблиць?

8. Яка мета та система покарань у Стародавньому Римі?

Теми рефератів та доповідей:

1. Державний лад грецьких міст-колоній.

2. Принципат Октавіана Августа.

3. Реформи імператора Діоклетіана.

4. Законодавство Лікурга.

5. Кримінальне та кримінально-процесуальне право Стародавнього Риму.

6. Значення римського права для сучасної правотворчості та юридичної практики.

Рекомендована література:

1. Крестовська Н.М. Історія держави і права зарубіжних країн: Хрестоматія-практикум / Н.М. Крестовська, О.Ф. Цвіркун. – Харків: Одіссей, 2010. – 488 с.

2. Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн: у 2 т. / [За ред. В.Д. Гончаренка]. – К.: Ін юре, 1998. – Т.1. – 503 с.

3. Бостан Л.М. Історія держави і права зарубіжних країн: навч. посібник / Л.М. Бостан, С.К. Бостан. – К.: Центр учбової. літератури, 2008. – 730 с.

4. Графский В.Г. Всеобщая история права и государства: учебник для вузов / В.Г. Графский. – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 2000. – 729 с.

5. Макарчук В.С. Історія держави і права зарубіжних країн навч.посібник / В.С. Макарчук. – К.: Атіка, 2000. – 415 с.

6. Рубаник В.Є. Лекції з історії держави та права зарубіжних країн: навч. посібник / В.Є. Рубаник. –Х.: Консум, 2003. – 528 с.

7. Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн: Підручник. / М.М. Страхов. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре»,2003. – 584 с.

8. Трофанчук Г.І. Історія держави і права зарубіжних країн: навч. посібник / Г.І. Трофанчук. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 400 с.

9. Хома Н.М. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник / Н.М. Хома. – Львів: Магнолія плюс, 2004. – 480 с.

10. Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права / З.М. Черниловский. – М.: Юрист, 1995. – 574 с.

План семінарського заняття

1. Основні риси соціально-правового ладу середньовічних держав Європи.

2. Генезис феодальної державності: патримоніальна та сеньйоріальна монархія.

3. Станово-представницька монархія та її особливості в різних країнах Західної Європи.

4. Абсолютна монархія та її особливості в різних країнах Західної Європи.

5. Право Франції в добу середньовіччя.

6. Право Німеччини в добу середньовіччя.

7. Право Англії в добу середньовіччя.

Методичні рекомендації

Вивчення даної теми доцільно розпочати з розгляду форм виникнення, основних етапів розвитку та характерних рис феодальної держави і права. Розгляд суспільного ладу має включати характеристику формування феодальних відносин, соціальної структури феодального суспільства. Суспільний лад позначився на розвитку феодального права, яке передусім виражало класові та станові інтереси феодалів, тобто виступало як право-привілей, право сильного.

Зокрема, потребує висвітлення встановлення станово-представницької монархії, яке тісно пов’язане з розвитком феодального суспільства, формуванням станів – духовенства, дворянства та міщан. Підвищенню ролі міщан у політичному життя сприяв розвиток міст, ремесел і торгівлі. Міщани вперше у цей період були допущені до державного управління завдяки створенню станово-представницьких установ (в Англії – це парламент, у Франції – Генеральні Штати, Німеччині – рейхстаг та ландтаги та інше.). Потрібно також розглянути особливості становлення станово-представницької монархії в окремих державах.

Особливої уваги потребує розгляд та визначення абсолютної монархії. Абсолютна монархія - це остання форма правління феодальної держави. Слід мати на увазі, що класичний абсолютизм сформувався у Франції на поч. XVII ст. Характеризуючи його загальні риси, потрібно, разом із тим, вказати на відмінності абсолютної монархії в інших державах. При цьому потрібно знати, що абсолютизм в Англії вважають незавершеним (зокрема, через те, що зберігалися станово-представницький парламент та органи місцевого самоврядування, не було створено постійної армії), а у Німеччині абсолютизм називають князівським, оскільки він встановилися в окремих князівствах, тобто абсолютна влада належала місцевим князям, а не імператору.

Необхідно прийняти до уваги, що кожній з феодальних держав Західної Європи було притаманне своє право, якому були властиві спільні риси. Середньовічне право Франції, Німеччини характеризувалося, насамперед, своїм партикуляризмом (роздробленістю). Наприклад, за характером правових джерел Франція поділялася на північну та південну частину. Особливістю феодального права Англії було те, що вона відзначалася складністю, суперечливістю норм, їх казуїстичним характером. Висвітлення на семінарському занятті потребує поява у Німеччині у 1532р. кодексу права – Кароліна – перший та єдиний кодекс цієї імперії.

Завдання для самостійної підготовки:

1. Порівняйте суспільно-економічні умови, за яких формувалися органи станового представництва в Англії та у Франції.

2. Дати відповіді на наступні запитання:

1. Які центральні органи державного управління та місцевого самоврядування скликалися у Франції в період станово-представницької монархії?

2. Визначте особливості еволюція монархічного ладу Англії періоду середньовіччя?

3. У чому особливість організації судової системи Англії?

4. За яких обставин визнання вини під тортурами могло мати юридичну силу?

5. Яка існувала класифікація злочинів за Кароліною?

6. У чому полягала мета та система покарань за Кароліною?

7. У чому суть «кривавого законодавства» в Англії? Назвіть нормативні акти цієї серії.

Теми рефератів та доповідей:

1. Боротьба римських пап та німецьких імператорів за владу.

2. Найвизначніші пам’ятки феодального права станово-представницьких монархій.

3. «Право справедливості» як джерело права Англії у період абсолютизму.

Рекомендована література:

5. Макарчук В.С. Історія держави і права зарубіжних країн навч.посібник / В.С. Макарчук. – К.: Атіка, 2000. – 415 с.

10. Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права / З.М. Черниловский. – М.: Юрист, 1995. – 574 с.

В СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ ПЕРІОД

(2 год.)

План семінарського заняття

1. Утворення та розвиток Арабської держави.

2. Суспільний устрій та державний лад Арабського халіфату.

3. Джерела та система мусульманського права.

4. Золота Орда: утворення, розвиток, державність і право.

Методичні рекомендації

Для підготовки до семінару курсанту потрібно звернути увагу на деякі особливості державного ладу і права держав Сходу. Характерною арабських держав було релігійне забарвлення, яке супроводжувалося становленням нової світової релігії – ісламу. Особливої уваги потребує вивчення державного устрою Арабського халіфату. Влада поділялася світську та духовну. Основним джерелом мусульманського права був Коран. До інших джерел відноситься Сунна, Іджма, Фетві, Кияс та Адат.

Зокрема, уваги потребує розгляд розвитку Золотої Орди. Особливо її державний устрій та феодальна організація суспільства. Джерелами права Золотої Орди були грамоти, ярлики та розпорядження ханів, Велика Яса, Сокровенне сказання, закони шаріату та звичаєве право.

Завдання для самостійної підготовки:

1. Зазначте характерні риси формування державності у арабів.

2. Випишіть основні джерела права Монгольської держави.

Дати відповіді на наступні питання:

1. Які чинники обумовили розквіт, занепад, розпад і загибель Арабського халіфату?

2. Чим відрізнявся суспільний устрій Арабської держави від устрою європейських феодальних держав?

3. Яка форма правління була притаманна Халіфату?

4. Які основні риси мусульманського права?

5. Який існував процес регулювання майнових відносин за шаріатом?

6. На які групи поділяло злочини право Арабського халіфату?

7. Який суспільно-політичний устрій існував в Золотій Орді?

Теми рефератів і доповідей:

1. Загальні риси формування державності у арабів.

2. Шлюбно-сімейне та спадкове мусульманське право.

3. Загальна характеристика та особливості органів влади та управління Арабської держави.

Рекомендована література:

5. Макарчук В.С. Історія держави і права зарубіжних країн навч.посібник / В.С. Макарчук. – К.: Атіка, 2000. – 415 с.

10. Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права / З.М. Черниловский. – М.: Юрист, 1995. – 574 с.

План семінарського заняття

1. Передумови та основні етапи Англійської буржуазної революції XVII ст.

2. Законодавство Довгого парламенту.

3. Протекторат О. Кромвеля. “Знаряддя управління” 1653 р.

4. Реставрація монархії. Habeas corpus act 1679 р.

5. “Славетна революція” та Білль про права 1689 р.

6. Встановлення конституційної монархії.

7. Судова система та поліція.

8. Формування національної системи права Англії.

Методичні рекомендації

Семінарське заняття присвячено проблемі розвитку держави і права Англії в буржуазний період. В першу чергу курсантам необхідно розглянути економічні, соціальні, ідеологічні та політичні передумови Англійської буржуазної революції, її основні етапи та приділити увагу діяльності Олівера Кромвеля, який відіграв велику роль в історії країни в буржуазний період.

Курсанти повинні ознайомитися з видатними пам’ятками права, що становлять так звану “Біблію англійської конституції”. До неї входять найдавніші королівські хартії, парламентські акти, петиції, біллі, декла-рації, ордонанси, ремонстрації та деякі інші документи ХIII—ХIХ ст., які вважаються формально чинними частинами неписаної конституції Великобританії. Зокрема, слід проаналізувати зміст Петиції про права, наданої англійським парламентом королю Карлу I в 1628 р., що містила низку суттєвих обмежень королівської влади. Заслуговує на аналіз парламентський документ — Велика ремонстрація 1641 р., в якому містився довгий перелік зловживань короля Карла I під час його правління (1625—1649).

Особливої уваги слід приділити інституту «хабеас корпус», який виник ще в ХV ст. і остаточно був оформлений в 1670 р. Зокрема, слід розібратися, що тягла за собою процедура видання наказу «хабеас корпус акт» 1679 р.?

Завдання для самостійної підготовки:

1. Засвоїти визначення термінів і понять: пуритани, пресвітеріани, індепенденти, левеллери, дигери, ремонстрація, лорд-протектор, Висока комісія, Зоряна палата, монополія, олдермен, віги, торі.

2. Назвати, які форми правління мали місце у Великобританії протягом XVII ст.

3. Дайте коротку характеристику таким законодавчим актам: Біль про права, Хабеас корпус акт, Акт про престолоспадкування.

4. Дати відповіді на наступні запитання:

1. Яке політичне питання буржуазної революції знайшло відображення у Петиції про права?

2. Чому скликання Довгого парламенту в Англії вважається початком буржуазної революції?

3. Яким правовим актом була закріплена республіканська форма правління?

4. У чому полягає політичне значення Славної революції?

5. Чому Білль про права називають ще конституцією Англії?

6. У чому суть дуалістичної монархії?

7. Що таке контрасигнатура?

Теми рефератів та доповідей:

1. Роль і місце протекторату О.Кромвеля в історії англійської буржуазної революції.

2. Формування двопартійної системи в Англії.

3. Основні положення «Habeas corpus akt».

4. Причини встановлення та сутність протекторату Кромвеля.

Рекомендована література:

5. Макарчук В.С. Історія держави і права зарубіжних країн навч.посібник / В.С. Макарчук. – К.: Атіка, 2000. – 415 с.

10. Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права / З.М. Черниловский. – М.: Юрист, 1995. – 574 с.

11. Кондратьев С. В. Юристы в предреволюционной Англии. — Шадринск: Знание, 1993. — 239 с.

12. Уолкер Р. Английская судебная система / Пер. с англ. Т. В. Апа-ровой. — М.: Наука, 1980. — 226 с.

План семінарського заняття

1. Передумови та основні етапи Великої Французької революції.

2. Декларація прав людини та громадянина 26 серпня 1789 р. Конституція Франції 1791 р.

3. Законодавче оформлення якобінської диктатури.

4. Влада Директорії. Особливості Конституції 1795 р.

5. Зміни форми правління та форми державного режиму у Франції у першій половині ХІХ ст.

6. Революція 1848 р. та Друга республіка у Франції.

7. Друга імперія та її крах.

8. Конституційні закони Третьої республіки.

Методичні рекомендації

Семінарське заняття присвячено дослідженню розвитку державності Франції в період буржуазно-демократичної революції 1789—1794 рр. Пропонується проаналізувати основні причини та етапи революції. Студенти мають знати, що у ході Великої французької революції прийнято ряд конституційних та інших політико-правових актів, що справили значний вплив на розвиток права у Франції та інших країнах. У ході семінарського заняття вкрай важливо ознайомитися з найважливішим документом Великої французької революції — Декларацією прав людини і громадянина 1789 р., яка, з одного боку, пояснила всьому світові мету і завдання революції, а з другого — послужила своєрідним бар’єром на шляху можливого повернення старих феодально-абсолютистських порядків.

Другим важливим актом була конституція 1791 р., яка закріпила основні принципи та інститути буржуазного державного права і поділ влади згідно з теорією Ш. Монтеск’є, цензове виборче право, новий адміністративно-територіальний поділ країни з виборними місцевими органами управління та адміністрацією, недоторканність депутатів, формальне проголошення прав і свобод громадян.

Студенти повинні мати певне уявлення про державний лад якобінської диктатури, її основні соціально-економічні та політичні перетворення. Рекомендується проаналізувати Конституцію 1793 р., яка істотно відрізнялася від Конституції 1791 р., насамперед у тому, що вона закріплювала буржуазно-демократичний політичний режим, ідею верховенства народу, проголошувала ширше коло прав і свобод, узаконювала ліквідацію феодальних пережитків на селі й відміну рабства у колоніях. Варто зазначити, що Декларацію і Конституцію 1793 р. було схвалено народом у більшості комун країни, однак ці основоположні документи не стали чинними.

У рамках семінарського заняття слід розглянути питання про термідоріанський заколот 27 липня 1794 р., внаслідок якого було покладено кінець якобінській диктатурі. Студенти мають з’ясувати роль та значення директорії у Франції (1795—1799).

Пропонується проаналізувати Конституцію Франції 1799 р., згідно з якою вся повнота влади була зосереджена в руках першого консула — Наполеона Бонапарта. Студентам необхідно з’ясувати його роль в історії Франції. Заслуговує на аналіз дослідження періоду Консульства (09.11.1799 – 18.05.1804). Особливої уваги слід приділити питанню про утворення імперії Наполеона.

Завдання для самостійної підготовки:

1. Розкрити механізм якобінської диктатури;

2. Визначити джерела та систему Кримінального кодексу 1810 р.;

3. Випишіть основні положення Декларації прав людини і громадянина.

4. Дати відповіді на наступні питання:

1. Які були причини та передумови виникнення Великої французької революції?

2. Яку форму правління закріпила Конституція Франції 1791р.?

3. Яка відмінність між «активними» та «пасивними» громадянами за Конституцією 1791р.?

4. Який державний механізм встановила Перша республіка?

5. У чому суть якобінської диктатури? Який її механізм?

6. У чому полягав карально-репресивний характер декрету «Про ворогів народу»?

7. У чому суть режиму консульства?

8. На який час припадає існування Першої імперії у Франції?

9. Чим відрізнялася Конституція Франції 1875 р. від інших конституцій держави?

Теми рефератів та доповідей:

1. Періодизація французької буржуазної революції.

2.Гільйотина як знаряддя боротьби з політичними супротивниками.

3.Політичний портрет Наполеона.

4. Основні положення режиму консульства у Франції.

Рекомендована література:

1. Крестовська Н.М. Історія держави і права зарубіжних країн: Хрестоматія-практикум / Н.М. Крестовська, О.Ф. Цвіркун. – Харків: Одіссей, 2010. – 488 с

5. Макарчук В.С. Історія держави і права зарубіжних країн навч.посібник / В.С. Макарчук. – К.: Атіка, 2000. – 415 с.

План семінарського заняття

1. Передумови війни за незалежність. Декларація незалежності США.

2. Статті конфедерації 1781 р. Фактори перетворення конфедерації на федерацію. Розробка та прийняття Конституції США.

3. Принципи та структура Конституції США.

4. Компетенція федеральної влади згідно Конституції США.

5. Організація та повноваження Конгресу. Порядок обрання та повноваження Президента. Формування та функції Верховного суду.

6. Перший цикл поправок: Білль про права 1791 р.

7. Громадянська війна 1861 – 1865 рр., її економічні та політичні наслідки. Другий цикл поправок до Конституції США (1865 – 1870).

Методичні рекомендації

Мета семінару - висвітлити економічні і соціально-політичні передумови утворення держави США, її формування і конституційний розвиток. В центрі уваги семінару є Конституція США 1787 року, її зміст, аналіз і характеристика, історичний розвиток. Для з’ясування теми курсантам треба вивчити ряд конституційних актів, зокрема Декларацію незалежності США 1776 р., Статті конфедерації 1781 року, поправки до конституції США, ознайомитись з особливостями соціально-економічного і державно-правового розвитку країни. До важливих питань семінару належать особливості розвитку капіталізму в сільському господарстві США, громадянська війна, утворення і роль політичних партій США - демократичної і республіканської, зміст “Чорних кодексів”, розвиток різних політичних і профспілкових структур США. Тоді виникають й різні антидемократичні, расистські організації у країні - суд Лінча, Ку-клукс-клан і т.п.

Завдання для самостійної підготовки:

1. Охарактеризуйте порядок обрання, склад та повноваження Сенату за Конституцією США;

2. Скласти схему державного механізму США за конституцією 1787 року.

3. Зазначити особливості американського правосуддя.

Дати відповіді на наступні питання:

1. Які особливості американської революції?

2. Які державотворчі процеси відбувалися у колоніях-штатах?

3. Що дало підстави Дж. Вашингтону назвати Статті конфедерації «мотузкою із піску»?

4. Яким чином розроблялася і приймалася американська Конституція?

5. У чому суть системи «стримувань і противаг» гілок влади за Конституцією США?

6. Як відбувалося розширення території США?

7. Які причини громадянської війни в Сполучених Штатах?

8. У чому суть правового дуалізму?

Теми рефератів та доповідей:

1. Судова система США у XVIII – XIX ст.

2. «Дуалізм права» США у XVIII – XIX ст.

3. Головні риси правової системи США у XVIII – XIX ст.

Рекомендована література:

5. Макарчук В.С. Історія держави і права зарубіжних країн навч.посібник / В.С. Макарчук. – К.: Атіка, 2000. – 415 с.

10. Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права / З.М. Черниловский. – М.: Юрист, 1995. – 574 с.

В НОВИЙ ТА НОВІТНІЙ ЧАС

(2 год.)

План семінарського заняття

1. Реформування Османської держави на зламі століть.

2. Соціально-політичний лад Японії до 60-х рр. ХІХ ст.

3. Революція Мейдзи та реформи 1870-1880-х рр.

4. Конституція Великої Японської імперії: державний лад, правовий статус японських підданих.

5. Синьхайська революція в Китаї та її державно-правові наслідки.

6. Основні етапи та джерела розвитку конституційного права у зарубіжних країн.

Методичні рекомендації

При вивченні даної теми курсанти повинні звернути увагу на основні етапи розвитку та особливості розвитку Японської та Китайської держави у Новий час. Також потребує уважного вивчення курсантами система органів державної влади, їх повноважень та компетенція; правова система, існувала в країнах Сходу в Новий час.

Вивчаючи питання семінарського заняття курсанти повинні вміти провести порівняльну характеристику розвитку Японської та Китайської держави та визначити відмінності у їх розвитку. Курсанти повинні з’ясувати які історичні, політичні, економічні та правові фактори вплинули на розвиток зазначених вище держав Сходу.

Завдання для самостійної підготовки:

1. Складіть порівняльну таблицю «Державний устрій Японської та Китайської держави у Новий час»

2. Підготувати доповідь на тему: «Основні тенденцією в розвитку Китаю у XX ст.».

Рекомендована література:

5. Макарчук В.С. Історія держави і права зарубіжних країн навч.посібник / В.С. Макарчук. – К.: Атіка, 2000. – 415 с.

10. Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права / З.М. Черниловский. – М.: Юрист, 1995. – 574 с.

План семінарського заняття

1. Розвиток виборчого права в ХХ ст. у Великобританії.

2. Зміни у державно-правовому розвитку Франції на початку ХХ ст.

3. Встановлення Веймарської республіки у Німеччині.

4. Причини та наслідки Першої світової війни. Версальська система. Економічна криза на поч. ХХ ст.

5. «Новий курс» Президента Франкліна Рузвельта. Основні зміни у конституційному праві США в ХХ ст.

6. Еволюція системи органів влади. Виборче право.

Методичні рекомендації

На даному семінарському занятті курсанту треба визначити основні положення, риси та особливості розвитку виборчого права Великобританії. Зазначення потребує зміни державно-правового розвитку Франції. Особливої уваги потребує визначення причин та умов встановлення Веймарської республіки у Німеччині.

У Веймарській республіці в Німеччині встановлено фашистську диктатуру, яка була однією з найбільш реакційних форм військово-поліцейської держави, формою диктатури найбільш реакційних і шовіністичних політичних сил країни. Необхідно дати характеристику причин і суті демократичної революції в Німеччині, показати утворення республіки і прийняття та зміст Веймарської Конституції, розкрити соціальні корені фашизму, причини встановлення його в Німеччині, показати особливості соціально-економічного і політичного розвитку Німеччини, які сприяли встановленню фашистської диктатури, дати характеристику фашистської держави і права в Німеччині. Варто порівняти цей режим з іншими тоталітарно-шовіністичними державами і режимами, напр., сталінським та ін.

Вивчення історії державно-правового розвитку США в сучасний період має велике значення, оскільки це одна з найбільш розвинених, з цікавими державно-правовими інститутами та давніми демократичними традиціями держава. Завданням даного семінару є висвітлення соціально-економічного і політичного розвитку країни в період після першої світової війни до наших днів, важливих змін в державному устрої і політичному режимі США за цей час.

Під час підготовки до семінару курсанту також слід уважно вивчити першоджерела, зокрема, по можливості прочитати Конституцію США, знати зміст і значення усіх поправок до неї, показати застосування Конституції на практиці.

Завдання для самостійної підготовки:

1. Скласти схему державного устрою Німеччини за Веймарською Конституцією.

2. Надати характеристику державного устрою Франції згідно з Конституціями 1946 і 1958 рр.

3. Охарактеризуйте устрій та компетенцію федеральної судової влади США.

4. Дайте характеристику законодавству США про громадянські права 1950-1960-х рр.

Надати відповіді на запитання:

1. Які правові засади створення та розвитку Четвертої республіки у Франції?

2. Які реформи були прийнятті в Англії щодо виборчого права у ХХ ст.?

3. Які основні риси фашистської диктатури?

4. Які особливості мала судова система Веймарської республіки?

Теми рефератів та доповідей:

1. Характеристика Конституції Франції 1946 р.

2. Політичний портрет Ф.Рузвельта.

3. Феміністський рух та зміни у законодавстві США у 1960-70-х рр.

Рекомендована література:

5. Макарчук В.С. Історія держави і права зарубіжних країн навч.посібник / В.С. Макарчук. – К.: Атіка, 2000. – 415 с.

10. Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права / З.М. Черниловский. – М.: Юрист, 1995. – 574 с.

11. Коломойцев В. Э. 100 дней президента Ф. Д. Рузвельта: Монография / В. Э Коломойцев. - К.: Молодь, 1998. - 424 с.

12. Конституция Соединенных Штатов Америки // Конституции зарубежных государств: Учебное пособие / Сост. проф. В. В. Маклаков. — Изд. 3-е, перераб. и доп. - М.: БЕК, 2002. - С. 339-368.

Питання для підготовки до заліку

1. Історія держави і права як наука та навчальна дисципліна.

2. Методи дослідження та методи вивчення історії держави і права.

3. Історико-правова наука про походження права та держави.

4. Стадії становлення державності.

5. Періодизація історії держави і права зарубіжних країн

6. Загальне та особливе у соціально-правовому ладі країн Стародавнього Сходу.

7. Правове становище соціальних верств Стародавнього Вавілону.

8. Станово-варновий лад Стародавньої Індії.

9. Поняття та ознаки східної деспотії.

10. Риси-принципи стародавнього права. Джерела права.

11. Загальна характеристика Законника Хаммурапі.

12. Регулювання відносин власності, зобов’язання та шлюбно-сімейне право за Законником Хаммурапі.

13. Злочин та покарання за Законником Хаммурапі. Принцип таліону.

14. Джерела права Стародавньої Індії.

15. Регулювання майнових та сімейних відносин у Законах Ману.

16. Злочин та покарання за Законами Ману.

17. Еволюція соціально-правового ладу Стародавніх Афін. Правовий статус громадянина, метека, раба.

18. Реформи Солона та становлення афінської демократії.

19. Афінська демократія в період розквіту. Система органів влади.

20. Становлення Римської держави. Періодизація історії Стародавнього Риму.

21. Соціально-правовий лад Стародавнього Риму. Реформи Сервія Туллія.

22. Аристократична республіка у Римі. Система органів влади.

23. Державний лад Риму у період імперії. Принципат. Домінат.

24. Основні риси афінського права.

25. Основні етапи розвитку давньоримського права. Джерела римського права.

26. Закони ХІІ таблиць.

27. Злочин та покарання за Законами ХІІ таблиць.

28. Правове становище станів феодального суспільства. Система васалітету-сюзеренітету.

29. Форми феодальної залежності селянства.

30. Поняття та ознаки патримоніальної монархії (на прикладі держави франків).

31. Поняття та характерні ознаки сеньйоріальної монархії (на прикладі Франції).

32. Централізація королівської влади у Франції. Реформи Людовіка ІХ.

33. Станово-представницька монархія у Франції. Генеральні Штати.

34. Норманське завоювання та його вплив на подальший розвиток Англії. Реформи Генріха І та Генріха ІІ.

35. Велика хартія вільностей 1215 р.

36. Утворення англійського парламенту та його компетенція в добу середньовіччя.

37. Утворення та державний лад Священної Римської імперії німецької нації.

38. Поняття та ознаки абсолютної монархії. Класичний абсолютизм у Франції.

39. Особливості абсолютизму в Англії та Німеччині.

40. Державний лад Візантійської імперії.

41. Основні етапи розвитку Російської держави в добу середньовіччя.

42. Особливості станово-представницької монархії в Росії.

43. Формування та особливості російського абсолютизму.

44. Основні риси-принципи феодального права.

45. Загальна характеристика варварських правд. Салічна правда.

46. Система злочинів та покарань за Салічною правдою.

47. Судовий процес за Салічною правдою.

48. Право Франції в добу середньовіччя.

49. Право Німеччини в добу середньовіччя.

50. Право Англії в добу середньовіччя.

51. Джерела права феодальної Росії.

52. Мусульманське право доби середньовіччя.

53. Передумови та періодизація Англійської революції середини XVII ст.

54. Законодавство Довгого парламенту. Скасування монархії та проголошення республіки в Англії.

55. Протекторат О.Кромвеля.

56. Хабеас корпус акт 1679 р. Складання зародків двопартійної системи в Англії.

57. ”Славна революція” та Білль про права 1689 р.

58. Розвиток англійського конституціоналізму та парламентської монархії в Англії у XVIII ст.

59. Еволюція виборчого права та виборчої системи Англії у XIX ст.

60. Утворення Британської колоніальної імперії. Три типи колоніального управління.

61. Передумови та періодизація Великої Французької революції.

62. Декларація прав людини та громадянина 1789 р.

63. Конституція Франції 1791 р.

64. Державний лад Першої республіки у Франції. Жирондисти. Якобінська диктатура.

65. Термідоріанський переворот. Директорія. Конституція Франції 1795 р.

66. Державний переворот Наполеона Бонапарта. Конституція 1799 р. Консульство та Перша імперія.

67. Реставрація Бурбонів. Конституційна хартія 1814 р.

68. Конституція Франції 1848 р. Друга республіка.

69. Державний лад Другої імперії у Франції.

70. Конституційні закони Франції 1875 р.

71. Політичний розвиток Німеччини у першій половині XIX ст. Шляхи та форми об’єднання країни.

72. Конституційна хартія Прусії 1850 р.

73. Утворення Німецької імперії. Конституція 1871 р.

74. Державний лад Австрійської імперії у XIX ст. Дуалістична Австро-Угорська держава.

75. Передумови війни північноамериканських колоній за незалежність. Декларація незалежності США.

76. Розробка, прийняття, структура та принципи Конституції США.

77. Організація та компетенція федеральної влади у США. Система стримувань та противаг.

78. Перший цикл поправок до Конституції США. Білль про права.

79. Державно-правові наслідки громадянської війни у США. Другий цикл поправок до Конституції США.

80. Революція 1905-1907 рр. та її вплив на державний лад Росії.

81. Основні риси-принципи права нового часу.

82. Формування англо-саксонської та романо-німецької систем права.

83. Джерела права Великої Британії у нові часи. Злиття “загального права” та “права справедливості” у ХІХ ст.

84. Французький цивільний кодекс 1804 р.: загальна характеристика.

85. Право осіб та шлюбно-сімейне право за Французьким цивільним кодексом.

86. Право власності та зобов’язання за Французьким цивільним кодексом.

87. Спадкове право за Французьким цивільним кодексом.

88. Розвиток кримінального права Франції наприкінці XVIIІ – на початку XIX ст.

89. Німецьке Цивільне уложення 1900 р.

90. Основні зміни у державному ладі Великої Британії у ХХ ст.

91. Еволюція Британської імперії. Вестмінстерський статут 1931 р.

92. Крах Третьої республіки у Франції. Розробка та прийняття Конституції 1946 р.

93. Криза Четвертої республіки у Франції. Конституція 1958 р.

94. Листопадова революція в Німеччині. Прийняття Конституції Німецької імперії 1919 р.

95. Принципи та структура Веймарської Конституції.

96. Система органів влади Німеччини за Веймарською конституцією.

97. Правовий статус особи за за Веймарською конституцією.

98. Причини кризи демократії в Німеччині та приходу до влади нацистів.

99. Механізм нацистської диктатури.

100. Боннська конституція ФРН.

101. Об’єднання Німеччини у 1990 р.

102. Основні поправки до Конституції США у ХХ ст.

103. ”Новий курс” Ф.Рузвельта та його ревізія.

104. Законодавство США про громадянські права 1950-1960-х рр.

105. Розвал Австро-Угорської, Російської та Німецької імперій та утворення нових незалежних держав.

106. Зміни у державному ладі країн Східної та Південно-Східної Європи після другої світової війни.

107. Демократичні революції в країнах Східної та Південно-Східної Європи у 1989-1990-х рр.

108. Встановлення Радянської влади у Росії. Система органів влади Радянської Росії.

109. Утворення СРСР. Конституція СРСР 1924 р. Конституція СРСР 1936 р.

110. Основні тенденції у розвитку права зарубіжних країн у ХХ ст.

МВС УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

12 3 4 5 6 7 8 9 Следующая ⇒