Дайте коротку характеристику видам національної безпеки: безпеки політичної, економічної, соціальної, воєнної, екологічної, науково-технологічної, інформаційної.

Політична безпека [political security] — здатність і можливості нації та її державних інститутів самостійно вирішувати питання державного устрою, незалежно проводити внутрішню й зовнішню політику в інтересах особистості та суспільства.

Політична безпека передбачає наявність стійкого політичного суверенітету в межах міждержавних відносин і політичної стабільності суспільства, що досягається формуванням політичної системи, яка би забезпечувала баланс інтересів різноманітних соціальних груп з опорою на пріоритет особистості. Відсутність як першого, так і другого неминуче руйнує політичну безпеку країни.

Основні напрями забезпечення політичної безпеки:

• створення дійових механізмів захисту прав громадян у країні та у світі;

• запобігання та усунення спроб утручання у внутрішні справи держави;

• входження в існуючі та створювані системи універсальної та регіональної безпеки;

• уникнення політичного екстремізму, підтримка громадянської злагоди та соціальної стабільності;

• побудова надійної системи захисту конституційних засад, запобігання та боротьба з порушеннями законності й правопорядку, створення необхідних умов для ефективної боротьби з корупцією та злочинністю, особливо її організованими формами;

• забезпечення належного виконання законних рішень органів державної влади та місцевого самоврядування.

Економічна безпека [economy security] — положення, при якому економіці держави не загрожує небезпека.

Характеризується рівнем розвитку виробничих сил та економічних відносин, спрямованих на реалізацію потреб особистості та суспільства, наявністю розвиненої інфраструктури та корисних копалин, кваліфікованої робочої сили та системи її підготовки, а також характером інтеграції у систему світових господарських зв'язків.

Економічна безпека передбачає:

• недопущення незаконного використання бюджетних коштів і державних ресурсів, їх перетікання в тіньову економіку;

• контроль за експортно-імпортною діяльністю, спрямованою на підтримку важливих для України пріоритетів та захист вітчизняного виробника;

• боротьба з протиправною економічною діяльністю, протидія неконтрольованому відпливу національних матеріальних, фінансових, інтелектуальних, інформаційних та інших ресурсів

Проте створення замкненого самодостатнього господарства в межах окремої країни або групи країн, спрямоване на максимальне обмеження імпорту, стимулювання експорту товарів і капіталу, а також економічна залежність руйнують системи економічної безпеки.

Соціальна безпека базується на психічному та психологічному стані населення держави. Залежить від багатьох інших видів безпеки (зокрема, від економічної, політичної, інформаційної тощо) та чинників (наявність безробітних, багатодітних родин, кримінальних угруповань, правоохоронних органів і т.ін.). Відчутно змінюється під час воєн, епідемій, підвищення цін, проведення виборів.

Забезпечення безпеки у соціальній сфері включає наступні основні напрями:

• виявлення та усунення причин, що призводять до різкого розшарування суспільства під час переходу до ринкової економіки;

• ужиття своєчасних заходів щодо протидії кризовим демографічним процесам;

• створення ефективної системи соціального захисту людини, охорони та відновлення її фізичного й духовного здоров’я;

• стимулювання розвитку та забезпечення всебічного захисту освітнього та культурного потенціалу країни;

• захист прав споживачів.

Воєнна безпека [military security] — положення, що характеризує можливість забезпечення національної безпеки засобами збройного насильства.

Забезпечення воєнної безпеки держави передбачає:

• створення ефективних механізмів і проведення комплексних заходів щодо запобігання можливій агресії або воєнному конфлікту, локалізації та ліквідації наслідків агресії або конфлікту;

• запобігання спробам та усунення порушень державного кордону і територіальної цілісності України;

• забезпечення демократичного цивільного контролю за Воєнною організацією держави.

Екологічна безпека — це стан системи "природа — техніка — людина", який забезпечує збалансовану взаємодію природних, технічних та соціальних систем, формування природно-культурного середовища, яке відповідає санітарно-гігієнічним, естетичним і матеріальним потребам мешканців регіонів Землі при збереженні природно-ресурсного та екологічного потенціалу природних систем і здатності біосфери в цілому до саморегулювання. Важливою складовою екологічної безпеки є стан захищеності особистості, суспільства та держави від загроз, які створюються стихійними лихами і техногенними катастрофами. Забезпечення безпеки в екологічній сфері передбачає:

• упровадження та контроль за дотриманням науково обґрунтованих нормативів природокористування та охорони довкілля;

• контроль за станом навколишнього природного середовища, виявлення та усунення загроз для здоров’я населення, своєчасне попередження громадян України в разі небезпеки;

• зниження антропогенних навантажень, ліквідація наслідків шкідливого впливу людської діяльності на природне середовище;

• упровадження у виробництво екологічно безпечних технологій;

• реалізація заходів щодо зменшення впливу наслідків Чорнобильської катастрофи;

• недопущення неконтрольованого ввезення в Україну екологічно небезпечних технологій, речовин і матеріалів.

Науково-технологічна безпека характеризується станом фундаментальних, пошукових і прикладних наукових досліджень, які забезпечують стабільний розвиток науково-технічного, технологічного й соціально-економічного потенціалу держави на світовому рівні.

Забезпечення безпеки в науково-технологічній сфері передбачає:

• виявлення та усунення причин науково-технологічного відставання України;

• створення ефективних механізмів боротьби з відпливом інтелектуального та наукового потенціалу за межі України.

⇐ Предыдущая12345Следующая ⇒

Поделиться: