Системний підхід як основа країнознавчих досліджень.

Поняття “комплексність”. Закономірності комплексності у природі та суспільстві. Розвиток комплексного підходу в географії.

Л. Берталанфі – засновник системного підходу. Принципи системності. Розвиток системного підходу в географічних науках. Введення терміну “геосистема” В. Сочавою. Концепція геосистеми. Властивості геосистеми.

Етапи системного дослідження. Напрямки застосування системного підходу в країнознавчих дослідженнях.

 

Країна як об’єкт професійної діяльності.

Дефініція країни і держави. Динаміка політичної карти світу. Генезис та історичні форми держави. Функції держави.

Держава як учасник міжнародних відносин. Прояв держави на міжнародній арені через зовнішню політику.

Нація як основа сучасного державотворення. Національно-державний суверенітет і національні інтереси, їх прояв у міжнародних відносинах. Формально-юридична рівність держав і нерівність їх національної потужності.

Країна як складна геосистема.

 

Структура комплексних країнознавчих характеристик.

Типові схеми комплексних країнознавчих характеристик. Варіанти різних типів схем комплексних країнознавчих характеристик, їх позитивні сторони та недоліки. Небезпека “розповзання ” і “підрібнення” змісту комплексних країнознавчих характеристик. Межі уніфікації таких схем. Ключові питання проблемних комплексних країнознавчих характеристик.

“Блочна” схема комплексної країнознавчої характеристики (Машбіц, 1995): 1) своєрідність країни (“візитна картка” держави); 2) територія, географічне і геополітичне положення; 3) історико-географічні етапи розвитку; 4) природа і природокористування; 5) народонаселення і культура; 6) господарство; 7) розселення; 8) суспільство; 9) райони; 10) стан довкілля; 11) перспективи розвитку.

 

“Візитна картка” країни

Значення та функції загальних відомостей про країну. Короткі загальні відомості та відомості спеціального призначення. Етимологія назви держави.

Країна та її столиця. Кількісні показники площі, населення. Зовнішні атрибути держави (прапор, герб, гімн тощо) як об’єкти дослідження Розміри форми, кольорове забарвлення, змістове наповнення гербів та прапорів. Типові сюжети змісти національних гімнів. Історичні особливості виникнення, еволюція форми та змісту державних атрибутів. Інші символи держави (рослини, тварини, графічні знаки тощо).

Державний устрій: форма правління (республіки монархії), адміністративно-територіальний устрій (унітарні, федеративні). Вищі посадові особи держави: президент, глава парламенту, прем’єр-міністр, міністр закордонних справ тощо. Суверенітет та незалежність.

 

Типологія і регіоналізація країн світу.

Дефініція регіоналізації, типології та класифікації. Основні критерії регіоналізації світового простору. Складність та суперечність типології країн світу за політологічними, соціально-економічними та системними критеріями.

Сучасні типологічні схеми країн світу. Типологія країн світу за формою державного устрою ( унітарні та федеративні ), за формою державного правління (монархії та республіки), за ступенем соціально-економічного розвитку (доіндустріальні, індустріальні, постіндустріальні, інформаційні), за способом ведення господарства - з ринковою, перехідною, планово-централізованою економіками, за “ трьома компонентами суспільного ладу” (Б. Гаврилишин ): 1) цінностями, 2) політичними правліннями, 3) економічною системою; за рівнем соціально-економічного розвитку ( високорозвинуті, середньорозвинуті, низькорозвинуті). Типологія країн за офіційними матеріалами ООН. Групування країн за розміщенням, за площею, за кількістю населення,за виходом до моря, за статусом незалежності (суверенна, залежна). Субрегіони Європи.

 

⇐ Предыдущая123456Следующая ⇒

Поделиться: