Фінансовий і операційний л ізинг

Для фінансування активної частини основних засобів у практиці фінансової діяльності все частіше залучається специфічна форма фі­нансування - лізинг.

Лізинг - це весь комплекс майнових відносин, зв'язаних з передаванням майна в тимчасове користування на основі його придбання лізингодавцем і подальшої здачі в оренду лізингоотримувачу.

Лізингодавцем може виступати як спеціальна лізингова ком­панія, та і безпосередньо банк, для якого фінансовий лізинг є одним із видів активних операцій.

За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). (Господарський кодекс Гл.56, параграф 6 «Лізинг».)

Лізинг за умовою обов'язковості повернення майна лізингодавцю, за ступенем повноти відшкодування витрат на майно в лізингу та за умовами обслуговування майна має такі форми:

1) операційний лі­зинг (оренда),

2) фінансовий (капітальний) лізинг,

Операційний лізинг (оренда) призначений для фінансування з одночасним технічнім обслуговунням майна. Він ук­ладається з вимогою повернення майна лізингодавцю, при цьому термін кожної окремої угоди оренди коротший, ніж економічний термін використання об'єкта лізингу, тобто амортизація за однією угодою не покриває всіх витрат лізингодавця, а накопичується за кількома угодами оренди. Перевагою операційного лізингу є можливість розірвання договору лізингоотримувачем до його закінчення за угодою.

Фінансовий лізинг (капітальний лізинг) - це довготермінова оренда устаткування без права дострокового розриву договору лізингу із застосуванням банківської позики і можливістю викупити об'єкт лізингу після закінчення терміну лізингу, який наближений до амортизаційного терміну.

За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). (ЗУ Про фінансовий лізинг ст..1)

 

9. Загальна характеристика кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги, та поточних зобов′ язань за розрахунками

 

Використання в діяльності підприємства кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги та поточних зобов′ язань за розрахунками є альтернативою фінансовому кредиту або фінансуванню підприємства власним капіталом. За рахунок таких джерел як правило покривається тимчасова (короткострокова) потреба в оборотному капіталі.

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги виникає тоді, коли підприємство спочатку отримує товари, роботи, послуги, а потім, через певний період часу (згідно умов договору), оплачує їх. Таким чином, підприємство тимчасово користується неоплаченими товарно-матеріальними цінностями.

Зобов′ язання за розрахунками виникають тоді, коли підприємство, наприклад:

- отримує аванс від покупців, в рахунок наступних поставок продукції;

- має заборгованість перед бюджетом, позабюджетними фондами… за певними платежами;

 - має заборгованість з оплати праці перед працівниками, депоновану заробітну плату;

- має заборгованість перед учасниками (засновниками) пов′ язану з розподілом прибутку (дивіденди), формуванням статутного капіталу.

Таким чином, підприємство тимчасово користується певними фінансовими ресурсами (коштами в розрахунках)

Використання в діяльності підприємства кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги та поточних зобов′ язань за розрахунками можна назвати спонтанним фінансуванням, тому що такі види заборгованості виникають часто нерегульовано, в зв′ язку з особливостями діяльності підприємства. В той же час, кредиторська заборгованість та зобов′ язання за розрахунками можуть бути об'єктом пла­нування у складі позикової політики підприємства.

До переваг такого фінансування слід віднести:

- доступність для усіх підприємств, тоді як банківсь­ке кредитування доступне лише для кредитоспроможних за усіма параметрами позичальників;

- гнучкість, що виражається у швидкому отри­манні ресурсів без притаманних банківському кредитуванні обмежень, зок­рема за вимогоюі застави;

- простота оформлення, (звичайний договір купівлі-продажу, або взагалі без попереднього оформленння документів);

- більш лояльне, ніж у банківському кредитуванні, ставлення креди­тора до недотримання термінів оплати за товар і, найчастіше, від­сутність суттєвих штрафних санкцій за це.

 

Вексельний кредит

Вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Характеристика комерційного векселя. Комерційний вексель видається для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі.

Векселі бувають відсоткові і безвідсоткові.

Простий вексель виписується і підписується боржником і містить його безумовне зобов'язання сплатити кредитору визначену суму в визначений термін у визначеному місці.

Учасники при складанні простого векселя:

Векселедавець	особа, що видає вексель. Простий вексель видає особа, що одержала товари в кредит, вона є позичальником, боржником
Перший векселедержатель (ремітент)	перший набувач векселя, особа, якій або за наказом якої має бути здійснено платіж. Вона надає векселедавцю товарно-матеріальні цінності і є кредитором.

Приклад простий вексель:

Підприємство " Альф" є боржником підприємства " Віллі". Простий вексель завжди видає боржник (підприємство " Альф).

Альф - боржник, векселедавець.

Віллі – перший векселедержатель.

У знак зобов'язання боржника на простому векселі є напис: «Ми заплатимо проти цього векселя» Тим самим векселедавець бере на себе безумовне зобов'язання заплатити зазначену суму кредиторові як особі, що одержала вексель — ремітенту або тій особі, якій буде надалі переданий вексель із урахуванням норм таких передач.

Переказний вексель на відміну від простого виписується і підписується кредитором (трасантом) і містить наказ боржнику (трасату) сплатити у зазначений термін визначену у векселі суму третій особі (ре­мітенту).

Цей наказ виражається словами, які надруковані на бланку век­селя: « Заплатіть проти цього векселя наказу …..»

Учасники при складанні переказного векселя:

Трасант	Особа, що видає вексель - векселедавець
Трасат	Платник, якому векселедавець пропонує здійснити платіж
Ремітент	Перший набувач векселя, що здобуває право вимагати платіж за векселем і право передати це право іншій особі

Приклад переказний вексель:

Підприємство " Альф" отримало від підприємства " Віллі" товари з відстрочкою платежу. В той же час, підприємство " Віллі" має борг перед ТОВ " Кейт". В розрахунках між підприємствами використовується переказний вексель.

Тобто, переказний вексель виписує " середне звено" " Віллі", перед цим підприємством має борг " Альф", але в свою чергу " Віллі" є боржником " Кейт"

" Віллі" векселедавець, трассант

" Альф" акцептант (дає згоду на оплату векселя), трассат

" Кейт" перший держатель векселя, ремітент

⇐ Предыдущая123

Поделиться: