Судовий розпорядник вживає заходів, щоб допитані і недопитані свідки не спілкувалися між собою.

1. Після відкриття судового засідання, оголошення про розгляд відповід­ного кримінального провадження, перевірки явки учасників судового розгляду і викликаних осіб, ознайомлення їх з правами та обов'язками, у разі необхід­ності роз'яснення їх, головуючий дає розпорядження про видалення свідків із залу судового засідання в окрему кімнату.

2. Згідно із законом показання є одним із видів процесуальних джерел до­казів. Особливе місце серед інших показань займають показання свідків. Тому головуючий зобов'язаний роз'яснити свідкам підстави їх видалення із зали су­дового засідання, а також те, де вони повинні перебувати до моменту виклику кожного з них для допиту, що вони не повинні спілкуватись між собою, а також із допитаними свідками, і обговорювати питання, пов'язані зі справою, яка роз­глядається.

3. Одночасно з видаленням свідків повинні бути створені умови, які ви­ключають можливість спілкування свідків між собою та з уже допитаними. У цьому головуючому зобов'язаний допомагати судовий розпорядник, а у разі його відсутності - секретар судового засідання.

4. На вимогу суду допитані свідки залишаються у залі судового засідання і не можуть залишити його до закінчення судового розгляду без дозволу голо­вуючого.

5. Суд не повинен відмовляти обвинуваченому в задоволенні його клопо­тання про допит як свідка особи, що перебуває в залі судового засідання, якщо, за словами обвинуваченого, показання цього свідка мають значення для вирі­шення справи. Таке клопотання обвинувачений може заявити протягом усього судового розгляду. Факт перебування цього свідка в залі судового засідання має враховуватись під час його допиту і оцінки наданих ним показань.

720

6. Потерпілий, на відміну від свідка, із залу судового засідання не видаля­ється, оскільки він особа, якій кримінальним правопорушенням завдана шкода, він є суб'єктом доказування і у разі відмови прокурора від підтримання дер­жавного обвинувачення має право підтримувати обвинувачення в суді. Не під­лягають видаленню із зали судового засідання експерт, спеціаліст, перекладач. які не мають особистого інтересу в справі.

Стаття 347. Початок судового розгляду

1. Після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про поча­ток судового розгляду.

2. Судовий розгляд починається з оголошення прокурором коротко­го викладу обвинувального акта, якщо учасники судового провадження не заявили клопотання про оголошення обвинувального акта в повному обсязі.

3. Якщо в кримінальному провадженні пред'явлено цивільний позов, цивільний позивач або його представник чи законний представник, а в разі їх відсутності - головуючий оголошує короткий виклад позовної за­яви, якщо учасники судового провадження не заявили клопотання про її оголошення в повному обсязі.

1. Для вирішення завдань, які стоять перед судовим провадженням, після закінчення підготовчих дій, настає стадія судового розгляду, під час якої суд має право використовувати більшість передбачених законом процесуальних за­собів пізнавальної діяльності (допитувати обвинуваченого, допитувати свідків і потерпілих, пред'являти для впізнання, призначати експертизи, допитувати експерта, проводити дослідження речових доказів, документів та звуко- і відео-записів, користуватись консультаціями і роз'ясненнями спеціалістів, проводити огляди певних місць, приймати поданні сторонами докази тощо).

2. Судовий розгляд є структурною частиною судового провадження сто­совно кримінального правопорушення, під час якого відбувається всебічне, по­вне і неупереджене дослідження всіх обставин кримінального правопорушення і прийняття рішення про винуватість чи невинуватість особи, притягнутої до кримінальної відповідальності. Визначна, центральна роль судового розгляду пов'язана з тим, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на доказах, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отримав у по­рядку, передбаченому законом. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

3. Розпочинається судовий розгляд з короткого викладу прокурором обви­нувального акта, який гласно повідомляє про обвинувачення, з приводу якого буде проведено судовий розгляд, викладає фактичні обставини кримінального правопорушення, які встановлені, правову кваліфікацію кримінального право­порушення з посиланням на відповідні статті закону України про кримінальну відповідальність, обставини, які обтяжують чи пом'якшують обвинувачення.

721

4. Недопустимо вільне тлумачення змісту обвинувального акта, необхідно дослівно викладати його текст. Оголошення обвинувального акта має на меті ознайомити зі змістом обвинувачення, яке буде предметом судового розгляду, самого обвинуваченого, інших учасників судового провадження, а також осіб, присутніх у залі судового засідання. У разі заявления клопотання про оголо­шення обвинувального акта в повному обсязі головуючий зобов'язаний задо­вольнити його, після чого прокурор оголошує обвинувальний акт у повному обсязі. Оголошення обвинувального акта прокурор повинен здійснювати до­статньо голосно і чітко, в темпі, який дозволяє всім присутнім у залі судового засідання зрозуміти зміст цього документа. Невиконання вимоги про оголо­шення змісту обвинувального акта може бути визнано істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що реально перешкодило чи мо­гло перешкодити суду ухвалити законне та обгрунтоване судове рішення.

Довідка про реєстр матеріалів досудового розслідування не оголошується.

5. У разі оголошення великого за обсягом обвинувального акта може бути оголошена перерва для відпочинку.

7. За наявності в кримінальному провадженні цивільного позову здійсню­ється оголошення цивільного позову. Право оголосити короткий виклад позо­вної заяви належить цивільному позивачеві або його представнику чи законно­му представнику. В разі їх відсутності це зобов'язаний зробити головуючий у судовому засіданні. У повному обсязі зміст позовної заяви оголошується, якщо заявлено відповідне клопотання учасниками судового розгляду.

Стаття 348. Роз'яснення обвинуваченому суті обвинувачення

Після оголошення обвинувачення головуючий встановлює особу обвинуваченого, з'ясовуючи його прізвище, ім'я, по батькові, місце і дату народження, місце проживання, заняття та сімейний стан, роз'яснює йому суть обвинувачення і запитує, чи зрозуміле воно йому, чи визнає він себе винним і чи бажає давати показання.

⇐ Предыдущая140141142143144145146147148149Следующая ⇒

Поделиться: