Допит потерпілого проводиться з дотриманням правил, передбачених частинами другою, третьою, п'ятою - чотирнадцятою статті 352 цього Кодексу.

1. Потерпілий є фізичною особою, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди (ч. 1 ст. 55 КПК). Водночас, він є особою, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, тобто він має риси свідка (ч. 1 ст. 65 КПК). Ураховуючи таку природу потерпілого, закон встановив май­же аналогічні правила допиту для свідків і потерпілих. Відмінність полягає в тому, що потерпілий є зацікавленим учасником кримінального провадження з усім переліком прав, наданих йому законом для захисту своїх законних інтер­есів. Тому, на відміну від свідка, він не видаляється із залу судового засідання, бере участь у безпосередній перевірці доказів, в тому числі шляхом участі у допитісвідків.

2. Перед початком допиту головуючий повинен встановити особу потер­пілого, з'ясовуючи його прізвище, ім'я, по батькові, місце і дату народження, місце проживання, заняття та сімейний стан, а потім запитує, чи отримав по­терпілий пам'ятку про його права та обов'язки, чи зрозумілі вони йому, і в разі необхідності роз'яснює їх.

3. Встановивши анкетні дані потерпілого, головуючий повинен з'ясувати характер стосунків і знайомства потерпілого з обвинуваченим, оскільки це сут­тєво впливає на обрання тактики проведення допиту потерпілого і оцінку його показань. Також слід мати на увазі, що потерпілий знайомиться з усіма мате­ріалами кримінального провадження, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, і це може вплинути на його по­казання. Перед початком допиту потерпілий попереджається про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих свідчень та про його право не давати свідчень щодо себе, близьких родичів та членів сім'ї. При допиті по­терпілого необхідно користуватися загальними правилами допиту свідка, що викладені у ч. 2, 3, 5-14 ст. 352 КПК.

4. Якщо потерпілий є одночасно і цивільним позивачем, то він допитуєть­ся під час судового розгляду тільки як потерпілий з одночасним з'ясуванням особливостей пред'явленого цивільного позову.

5. Представник та законний представник потерпілого, як правило, в ході судового розгляду перебувають у залі судового засідання.

6. У виняткових випадках для забезпечення безпеки потерпілого суд за власною ініціативою або клопотанням сторін кримінального провадження чи самого потерпілого постановляє вмотивовану ухвалу про проведення допи­ту потерпілого з використанням технічних засобів з іншого належним чином

735

обладнаного приміщення, у тому числі за межами приміщення суду, або в ін­ший спосіб, що унеможливлює його ідентифікацію та забезпечує сторонам кри­мінального провадження можливість ставити запитання і слухати відповіді на них (див. ч. 9 ст 352 КПК).

7. З дозволу головуючого потерпілий може давати показання в будь-який момент судового розгляду. У випадку відмови прокурора від підтримання дер­жавного обвинувачення потерпілий має право підтримати обвинувачення в суді, а також брати участь у безпосередній перевірці доказів. Під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому, при вирішенні питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру голо­вуючий зобов'язаний з'ясувати думку потерпілого з цих питань.

8. Під час допиту потерпілий може застосовувати технічні засоби для фік­сації процесуальних дій, в яких він бере участь. Головуючий може заборонити потерпілому застосовувати технічні засоби при проведенні окремої процесу­альної дії чи на певній стадії кримінального провадження, якщо це може при­звести до розголошення даних, які містять таємницю, що охороняється законом чи стосується інтимних сторін життя людини.

9. При встановленні фактів психологічного тиску на потерпілого, засто­сування насильства чи погроз його застосування до нього чи членів його сім'ї з метою примусити потерпілого відмовитись від давання показань, зміни їх на користь обвинуваченого, суд повинен обговорити питання про направлення відповідної інформації прокурору для внесення цих відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань і проведення розслідування щодо виявлених фактів та вжити заходів, передбачених законом, для забезпечення безпеки по­терпілого.

Стаття 354. Особливості допиту малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого

1. Допит малолітнього свідка і, за розсудом суду, неповнолітнього свід­ка проводиться в присутності законного представника, педагога чи психо­лога, а за необхідності - лікаря.

2. Свідку, який не досяг шістнадцятирічного віку, головуючий роз'яснює обов'язок про необхідність давати правдиві показання, не по­переджуючи про кримінальну відповідальність за відмову від давання по­казань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить до присяги.

3. До початку допиту законному представнику, педагогу, психологу або лікарю роз'яснюється їхній обов'язок бути присутніми під час допиту, а також право протестувати проти запитань та ставити запитання. Голо­вуючий має право відвести поставлене питання.

У випадках, коли це необхідно для об'єктивного з'ясування обставин та/або захисту прав малолітнього чи неповнолітнього свідка, за ухвалою суду він може бути допитаний поза залом судового засідання в іншому приміщенні з використанням відеоконференції (дистанційне судове провадження).

736

⇐ Предыдущая145146147148149150151152153154Следующая ⇒

Поделиться: