Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
2. Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті. 3. В апеляційному порядку також можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом. 1. Провадження в апеляційній інстанції є однією із стадій кримінального процесу, в якій апеляційний суд за апеляцією перевіряє законність і обгрунтованість судових рішень, зазначених у ст. 347 КПК. 2. Особливістю апеляції є те, що за скаргою справа розглядається не за письмовими матеріалами кримінального провадження (крім деяких винятків -див. коментар до ст. 406 КПК), а на основі нового, повного або часткового дослідження доказів, що були предметом розгляду суду першої інстанції, а також вперше представлених сторонами або витребуваних судом, тобто на основі проведення судового розгляду. 3. Апеляційний суд розглядає справи за апеляціями на судові рішення судів першої інстанції, що не набрали законної сили. Про порядок набрання законної сили судовим рішенням див. коментар до ст. 532 КПК. 4. Апеляція може бути подана на наступні ухвалені судами першої інстанції рішення, що не набрали законної сили: обвинувальні і виправдувальні вироки, крім випадків, передбачених ст. 394 КПК (див. коментар до ст. 394 КПК); ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів виховного або медичного характеру (ст.ст. 501, 516 КПК); ухвали слідчого судді у випадках, передбачених ст. 309 КПК; - 817 інші ухвали у випадках, передбачених КПК України. 5. До ухвал слідчого судді, на які може бути подана апеляція, відносяться ухвали, передбачені ст. 309 КПК (див. коментар до ст. 309 КПК). 6. До інших ухвал, на які може бути подана апеляція, відносяться такі, наприклад, ухвали: про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень (ч. З ст. 379 КПК); про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні (ч. 4 ст. 380 КПК); про вирішення питань, пов'язаних із виконанням вироку (ч. 5 ст. 539 КПК); про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності (ч. 5 ст. 288 КПК); про закриття кримінального провадження (ч. 8 ст. 284 КПК); про тимчасовий арешт (ст. 583 КПК); про виконання вироку суду іноземної держави (ст. 603 КПК); про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України (ст. 610 КПК). 7. Крім зазначених ухвал, інші ухвали, постановлені слідчими суддями під час досудового провадження, а також постановлені судами під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 коментованої статті, окремому оскарженню не підлягають. 8. Подача апеляції зупиняє набрання судовим рішенням законної сили. 9. Законність і обгрунтованість судових рішень судів першої інстанції, що не підлягають окремій самостійній перевірці апеляційним судом, підлягають перевірці в апеляційній інстанції при розгляді апеляції на вирок або ухвалу, що можуть бути оскаржені у передбаченому законом порядку. Заперечення проти ухвал, що не підлягають окремій самостійній перевірці апеляційним судом, можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 коментованої статті. Стаття 393. Право на апеляційне оскарження 1. Апеляційну скаргу мають право подати: 1) обвинувачений, стосовно якого ухвалено обвинувальний вирок, його законний представник чи захисник - в частині, що стосується інтересів обвинуваченого; 2) обвинувачений, стосовно якого ухвалено виправдувальний вирок, його законний представник чи захисник - в частині мотивів і підстав виправдання; 3) підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник; 4) законний представник, захисник неповнолітнього чи сам неповнолітній, щодо якого вирішувалося питання про застосування примусового 818 заходу виховного характеру, - в частині, що стосується інтересів неповнолітнього; 5) законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру; 6) прокурор; 7) потерпший або його законний представник чи представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції; 8) цивільний позивач, його представник або законний представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову; 9) цивільний відповідач або його представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову; |
Последнее изменение этой страницы: 2019-06-08; Просмотров: 167; Нарушение авторского права страницы