Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом.
1. Апеляція - це скарга учасника кримінального провадження на винесене судове рішення з проханням про його скасування або зміну в апеляційному порядку. 2. Перелік осіб, наділених правом подати апеляцію, є вичерпним і поширювальному тлумаченню не підлягає. Водночас, треба враховувати, що ст. 24 КПК гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень суду в порядку, передбаченому КПК України. Керуючись принципом забезпечення доступу до правосуддя, єдиним критерієм, що дозволяє визначити, які судові рішення можуть бути оскаржені до суду та хто саме має право на таке оскарження, має бути обмеження конституційних прав і свобод громадян. 3. Апеляційну скаргу мають право подати обвинувачений, стосовно якого ухвалено обвинувальний вирок, його законний представник чи захисник в частині, що стосується інтересів обвинуваченого. Інтереси стосуються обвинуваченого у тому випадку, коли прямо або побічно рішення і судження вступної, мотивувальної або резолютивної частин вироку мають значення для обвинуваченого в правовому, фізичному, матеріальному або моральному відношенні. 4. Апеляційну скаргу мають право подати обвинувачений, стосовно якого ухвалено виправдувальний вирок, його законний представник чи захисник в частині мотивів і підстав виправдання. Згідно з ч. 1 ст. 373 КПК виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) це кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Таким чином, виправдувальний вирок може бути оскаржений обвинуваченим, його законним представником або захисником у зв'язку з їх незгодою із визначеною однією зі згаданих трьох підстав виправдання або у зв'язку з наявністю у мотивувальній частині вироку тверджень, що порушують права обвинуваченого. Скарги на виправдувальний вирок у випадку смерті виправданого мають право подати його законний представник та близькі родичі, якщо вони не згодні з мотивом виправдання. 819 5. Апеляційну скаргу мають право подати підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник з будь-яких підстав, адже закон не обмежує ані коло судових рішень, що можуть бути оскаржені такими учасниками провадження, ані підстави такого оскарження. 6. Апеляційну скаргу мають право подати законний представник, захисник неповнолітнього чи сам неповнолітній, щодо якого вирішувалося питання про застосування примусового заходу виховного характеру, в частині, що стосується інтересів неповнолітнього (див. ст. 516 КПК). Інтереси стосуються неповнолітнього, щодо якого вирішувалося питання про застосування примусового заходу виховного характеру, у тому випадку, коли прямо або побічно рішення і судження вступної, мотивувальної або резолютивної частин вироку мають значення для такого неповнолітнього в правовому, фізичному, матеріальному або моральному відношенні. 7. Апеляційну скаргу мають право подати законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусового заходу медичного характеру з будь-яких підстав, адже закон не обмежує підстави такого оскарження. 8. Апеляційну скаргу має право подати прокурор з будь-яких підстав, адже закон не обмежує ані коло судових рішень, що можуть бути оскаржені ним, ані підстави такого оскарження. При цьому треба враховувати, що згідно з ч. 4 ст. 36 КПК право на подання апеляційної скарги мають також, незалежно від їх участі в судовому розгляді, службові особи органів прокуратури вищого рівня: Генеральний Прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступники. У судовому провадженні з перегляду судових рішень в апеляційному порядку можуть брати участь службові особи органів прокуратури вищого рівня. 9. Апеляційну скаргу має право подати потерпілий або його законний представник чи представник у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції. Відповідно до ст. 56 КПК потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом. Тож, подаючи апеляцію, потерпілий не має права збільшити розмір завданої кримінальним правопорушенням шкоди, що був визначений у суді першої інстанції. Так само при відмові прокурора від підтримання обвинувачення потерпілий не може збільшити обсяг обвинувачення в апеляційній скарзі в порівнянні з тим, від якого обвинувачений захищався в суді першої інстанції. 10. Апеляційну скаргу має право подати цивільний позивач, його представник або законний представник, цивільний відповідач або його представник у частині, що стосується вирішення цивільного позову. Згідно зі ст. 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити 820 цивільний позов. Постановляючи судове рішення, суд першої інстанції має також розглянути та прийняти рішення стосовно заявленого цивільного позову (ст. 374 КПК). Саме тому коментована стаття визначає, що цивільний позивач та цивільний відповідач (їх представники) мають право звертатися з апеляційною скаргою на судове рішення, посилаючись на незаконність чи необґрунтованість цього рішення лише в частині вирішення цивільного позову. Аргументи, що стосуються доведеності інших обставин, правильність застосування кримінального та кримінального процесуального закону, справедливість призначеного судом покарання, викладенні в апеляційних скаргах вказаних осіб, не підлягають дослідженню під час апеляційного розгляду та взагалі не є підставою для відкриття апеляційного провадження. 11. Апеляційну скаргу мають право подати також інші особи у випадках, передбачених КПК України. Так, обвинувачений, стосовно якого кримінальне провадження закрите, його законний представник і захисник вправі подати апеляцію в частині мотивів і підстав закриття провадження. Також апеляційні скарги можуть бути подані особами, щодо яких були застосовані такі заходи забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність, відсторонення від посади. Так само апеляцію може подати особа, яка має право на подання скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора (див. коментар до ст. 303 КПК) та якій було повернено скаргу або відмовлено у відкритті провадження щодо поданої скарги (див. коментар до ст. 304 КПК). 12. Захисник обвинуваченого, що брав участь у суді першої інстанції, має право подати апеляцію за власною ініціативою, однак тільки в інтересах обвинуваченого, а не всупереч їм. 13. Захисник не вправі оскаржити вирок, якщо після його постановления і проголошення обвинувачений відмовляється від захисника. При відмові засудженого від захисника суд повинен з'ясувати, чи не є це рішення вимушеним, наприклад, через відсутність засобів на оплату послуг захисника або з інших об'єктивних причин засуджений не може запросити захисника. 14. Відмова від захисника у випадках, коли його участь є обов'язковою (див. ст. 52 КПК), може бути прийнята апеляційним судом тільки у разі, якщо засуджений або виправданий обгрунтує її мотивами, які суд визнає вартими уваги. У такому випадку захисник замінюється іншим. 15. При відмові від апеляції захисника провадження закривається, якщо ця відмова прийнята судом, а інші апеляції відсутні. 16. У суді апеляційної інстанції участь захисника у випадках, передбачених ст. 52 КПК, є обов'язковою, якщо в апеляції ставиться питання про погіршення становища засудженого або виправданого. 821 17. Апеляцію може подати захисник, який не брав участі в судовому розгляді судом першої інстанції, але має угоду з засудженим або виправданим про надання правової допомоги під час апеляційного провадження. 18. Апеляції, подані в суд особами, що не мають права на їхню подачу, повертаються цим особам з роз'ясненням причин їхнього повернення (див. ст. 399 КПК). 19. Особа, яка подала апеляцію, до початку розгляду в апеляційному суді має право доповнити, змінити або відмовитись від своєї апеляції, а також подати свої заперечення на апеляцію іншого учасника судового розгляду (див. ст.ст. 402, 403 КПК). Стаття 394. Особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень 1. Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недо-слідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. 2. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу. 3. Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; 2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу; 3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена. 4. Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; 2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена. 1. Згідно з ч. 1 ст. 381 КПК суд за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора має право розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений, що був представлений захисником, беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження. В такому випадку вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Водночас, відповідно до ч. З ст. 382 КПК суд має право призначити судовий розгляд у судовому засіданні обвинувального акта, який надійшов з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне. В такому випадку апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції та апеляційний розгляд відбуваються в загальному порядку, передбаченому главою 31 КПК. 2. Згідно з ч. З ст. 349 КПК суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. В такому разі судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним. 3. Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим, яка була укладена відповідно до вимог 822 823 глави 35 КПК, може бути оскаржений в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: 1) призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; 2) ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; 3) нез'ясування судом під час судового засідання в обвинуваченого, чи цілком він розуміє наступне: своє право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують; право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; право мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; право допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угод, передбачені ст. 473 КПК; характер кожного обвинувачення; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом; 4) нез'ясування судом добровільності укладення угоди сторонами; 5) нез'ясування судом відповідності угоди закону. 4. Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим, яка була укладена відповідно до вимог глави 35 КПК, може бути оскаржений в апеляційному порядку потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: 1) призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; 2) ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; 3) нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; 4) нез'ясування судом добровільності укладення угоди сторонами; 5) нез'ясування судом відповідності угоди закону. 5. Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим, яка була укладена відповідно до вимог глави 35 КПК, може бути оскаржений в апеляційному порядку прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди в іншому кримінальному провадженні, ніж у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої і середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. 6. Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості, яка була укладена відповідно до вимог глави 35 КПК, може бути оскаржений обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: 1) призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; 2) ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; 3) нез'ясування судом під час судового засідання в обвинуваченого, чи цілком він розуміє наступне: своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують; право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; право мати захисника, у тому числі на отримання правової 824 допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; право допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угод, передбачених ст. 473 КПК; характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом; 4) нез'ясування судом добровільності укладення угоди сторонами; 5) нез'ясування судом відповідності угоди закону. 4. Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості, яка була укладена відповідно до вимог глави 35 КПК, може бути оскаржений прокурором виключно з підстав: 1) призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; 2) затвердження судом угоди в іншому кримінальному провадженні, ніж щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої тяжкості, злочинів середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам; 3) затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий. Стаття 395. Порядок і строки апеляційного оскарження 1. Апеляційна скарга подається: 1) на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, - через суд, який ухвалив судове рішення; 2) на ухвали слідчого судді - безпосередньо до суду апеляційної інстанції. 2. Апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана: 1) на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру - протягом тридцяти днів з дня їх проголошення; 2) на інші ухвали суду першої інстанції - протягом семи днів з дня її оголошення; |
Последнее изменение этой страницы: 2019-06-08; Просмотров: 189; Нарушение авторского права страницы