Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, до якої застосовано тимчасовий арешт, її захисником чи законним представником, прокурором.

8. Звільнення особи з-під тимчасового арешту у зв'язку з несвоєчас­ним надходженням до центрального органу України запиту про видачу не перешкоджає застосуванню до неї екстрадиційного арешту в разі отриман­ня в подальшому такого запиту.

9. У разі надходження запиту про видачу особи (екстрадицію) до закін­чення строку тимчасового арешту ухвала слідчого судді про застосування тимчасового арешту втрачає юридичну силу з моменту винесення слідчим суддею ухвали про застосування екстрадиційного арешту щодо цієї особи.

1. Відповідно до підп. «f» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 р. нікого не може бути позбавлено свободи, крім, зокрема, такого випадку і відповідно до процедури, встановленої законом, як законний арешт або затримання особи, щодо якої провадиться процедура екс­традиції.

Тимчасовий арешт - взяття особи, затриманої за підозрою у вчиненні зло­чину за межами України, під варту на строк, визначений КПК, - до сорока діб або міжнародним договором України (наприклад, ч. 1 ст. 62 Конвенції СНД 1993 р. встановлений інший строк - один місяць), до отримання запиту про ви­дачу (екстрадицію). Закінчення максимального строку тимчасового арешту та відсутність запиту про видачу цієї особи є підставою для негайного звільнення особи з-під арешту.

2. Тимчасовий арешт обирається слідчим суддею, у межах територіаль­ної юрисдикції якого здійснено затримання, на підставі клопотання прокурора про застосування тимчасового арешту. До клопотання прокурором додаються: протокол затримання особи; документи, що містять дані про вчинення особою злочину на території іноземної держави та обрання щодо неї запобіжного за­ходу компетентним органом іноземної держави; документи, що підтверджують особу затриманого. Зазначене клопотання розглядається слідчим суддею не піз­ніше 72-х годин з моменту затримання особи.

3. Після розгляду клопотання слідчий суддя, встановивши особу затри­маного, пропонує йому зробити заяву (така заява може бути викладена в фор­мі пояснень особи щодо підстав її затримання - вчинення злочину за межами України та розшуку іноземної держави, а також про наявність обставин, які можуть перешкоджати її видачі), перевіряє наявність документів, передбачених КПК, вислуховує думку прокурора, інших учасників і виносить ухвалу або про

1134

застосування тимчасового арешту, або про відмову в застосуванні тимчасового арешту, якщо для його обрання немає підстав.

При цьому звільнення особи з-під тимчасового арешту у зв'язку з несвоє­часним надходженням запиту про видачу не перешкоджає застосуванню до неї екстрадиційного арешту в разі отримання в подальшому такого запиту.

4. Ця ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному поряд­ку особою, до якої застосовано тимчасовий арешт, її захисником чи законним представником, а також прокурором.

5. У разі надходження запиту про видачу особи до закінчення строку тим­часового арешту ухвала слідчого судді про застосування тимчасового арешту втрачає юридичну силу з моменту винесення (на підставі клопотання проку­рора) слідчим суддею ухвали про застосування екстрадиційного арешту щодо цієї особи.

С т а т т я 584. Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт)

1. Після надходження запиту компетентного органу іноземної держа­ви про видачу особи за дорученням або зверненням центрального орга­ну України прокурор звертається з клопотанням про її екстрадиційний арешт до слідчого судді за місцем тримання особи під вартою.

2. Разом із клопотанням на розгляд слідчого судді подаються:

1) копія запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи (екстрадицію), засвідчена центральним органом України;

2) документи про громадянство особи;

3) наявні матеріали екс і радиційної перевірки.

3. Матеріали, що подаються слідчому судді, мають бути перекладені державною мовою або іншою мовою, передбаченою міжнародним догово­ром, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

4. При вирішенні питання про застосування екстрадиційного арешту слідчий суддя керується положеннями цього Кодексу та міжнародного до­говору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

5. У разі якщо особа, щодо якої вирішується питання про тримання під вартою, не володіє державною мовою, їй забезпечується участь пере­кладача.

6. Строки тримання особи під вартою та порядок їх продовження ви­значаються цим Кодексом.

⇐ Предыдущая226227228229230231232233234235Следующая ⇒

Поделиться: