Залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмова відкриття провадження

1. Суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених статтею 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазна­чаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху невідклад­но надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу.

2. Якщо особа усунула недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений суддею- доповідачем, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду апеля­ційної інстанції. Протягом трьох днів після усунення недоліків апеляційної скарги і за відсутності перешкод суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття апеляцій­ного провадження.

3. Апеляційна скарга повертається, якщо:

1) особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установ­лений строк;

2) апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу;

3) апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції;

4) апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апе­ляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

4. Суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскар­женим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.

5. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті прова­дження невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апе­ляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

6. Ухвала про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті проваджен­ня може бути оскаржена в касаційному порядку.

7. Залишення апеляційної скарги без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження.

1. Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам чинного законодав­ства, суддя-доповідач, залежно від виявлених порушень, приймає одне з трьох мож­ливих рішень:

- залишає апеляційну скаргу без руху, із зазначенням недоліків та встановлення строку на їх усунення;

- повертає апеляційну скаргу;

- відмовляє у відкриття провадження.

Якщо особа, яка подала апеляційну скаргу, не дотрималась однієї або кількох ви­мог щодо форми та змісту вказаного документа (ст. 396 КПК та коментар до неї), то суддя-доповідач приймає рішення про залишення скарги без руху, про що виносить відповідну ухвалу. У зазначеній ухвалі суддя-доповідач зобов'язаний чітко вказати, які саме недоліки допущено апелянтом, та встановити строк на їх усунення. Строк на усунення недоліків визначається суддею на власний розсуд залежно від індивідуальних особливостей справи (складності, обсягу тощо), але у будь-якому разі він не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляцію. При цьому копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно над­силається особі, яка подала апеляційну скаргу. Якщо протягом наданого строку особа не усуне зазначені недоліки, то суддя-доповідач приймає рішення про повернення апеляційної скарги.

2. Виправлення недоліків може здійснюватись шляхом складання нового тексту апеляційної скарги, якщо зауваження судді-доповідача стосувалися змістової частини, або шляхом подання додаткових документів, якщо апелянт, у порушення вимог КПК, не надав усіх документів, які мають подаватися з апеляційною скаргою (наприклад, апелянт не надав копії апеляційної скарги в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга; захисник або представник потерпілого, який подавав апеляційну скаргу, не додав до неї оформлені належним чином докумен­ти, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог КПК, тощо).

Якщо особа усунула недоліки, які мали місце в апеляційній скарзі, у строк, вста­новлений суддею-доповідачем, то вважається, що скаргу подано у день первинного її подання до суду апеляційної інстанції. Протягом трьох днів після усунення недоліків апеляційної скарги та за відсутності інших перешкод суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

3. Суддя-доповідач також може прийняти рішення про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, у випадках:

- якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк;

- якщо апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу (щодо суб'єктів права на апеляційне оскарження див. ст. 393 КПК та коментар до неї);

- якщо апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції (щодо розподілу справ за підсудністю між апеляційними судами див. статті 32, 33 КПК та коментар до них);

- якщо апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскаржен­ня (ст. 395 КПК та коментар до неї) і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або суд апеляційної інстанції за заявою особи не встановить підстав для його поновлення. У випадку коли апеляційна скарга подана з порушенням строків для апеляційного оскарження, суддя-доповідач не має права за власною ініці­ативою вирішувати питання про поновлення такого строку. Це питання повинно роз­глядатись суддею-доповідачем лише тоді, коли воно порушене особою, яка подає апеляційну скаргу з пропуском строку. Вирішення цього питання залежить від того, чи визнає суддя причини пропуску строку поважними. До поважних причин пропус­ку строку на апеляційне оскарження належать об'єктивні обставини, що перешкоди­ли поданню апеляційної скарги у визначені законом строки. КПК дає орієнтовний перелік причин, які слід розглядати як поважні, у випадку неприбуття особи на виклик (ст. 138 КПК та коментар до неї). Вбачається, що ця стаття може застосовуватись й при встановленні поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

4. Рішення про відмову у відкритті провадження суддею-доповідачем може бути прийняте лише у двох випадках:

- якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку (ст. 392 КПК та коментар до неї);

- якщо судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим (ст. 394 КПК та коментар до неї).

5. При прийнятті рішення про повернення апеляційної скарги чи про відмову у відкритті провадження, копія ухвали про прийняте рішення, апеляційна скарга та всі додані до неї матеріали невідкладно надсилаються особі, яка подавала скаргу.

6. Ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги або відмова у від­критті провадження перешкоджає подальшому провадженню у кримінальній справі отже, може бути оскаржена в касаційному порядку (ч. 2 ст. 424 КПК та коментар до неї). Окрім цього, право касаційного оскарження таких рішень прямо передбачено положеннями коментованої статті.

7. Залишення апеляційної скарги без руху або її повернення не позбавляють пра­ва повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження. Вбачається, що це законодавче положення стосується лише апеляційних скарг на ухвали слідчого судді, оскільки такі скарги подаються безпосередньо до апеляційного суду, а значить, рішення про зали­шення апеляційної скарги без руху або її повернення може бути прийняте в межах строків на апеляційне оскарження. Апеляційні скарги на всі інші рішення подаються до суду першої інстанції і надсилаються ним до апеляційного суду через три дні після закінчення строку на апеляційне оскарження (ч. 1 ст. 397 КПК та коментар до неї).

Стаття 400

⇐ Предыдущая155156157158159160161162163164Следующая ⇒

Поделиться: