Заперечення на апеляційну скаргу

1. Особи, зазначені у статті 393 цього Кодексу, мають право подати до суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції в письмовій формі протягом встановленого судом апеляційної інстанції строку.

2. У запереченні на апеляційну скаргу зазначається:

1) найменування суду апеляційної інстанції;

2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв 'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;

4) номер кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, якщо він повідо­млений судом апеляційної інстанції;

5) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги;

6) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає заперечення на апеляційну скаргу;

7) перелік матеріалів, які додаються.

3. У запереченні на апеляційну скаргу зазначається, чи бажає особа взяти участь в апеляційному розгляді.

4. Заперечення на апеляційну скаргу підписується особою, яка його подає.

1. Всі суб'єкти права на апеляційне оскарження (ст. 393 КПК та коментар до неї) мають право подати свої заперечення на апеляційну скаргу та на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, подані іншими учасниками судового розгляду. Подання заперечень на апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді КПК не передбачає.

Заперечення подаються виключно в письмовій формі. Особливе значення запере­чення на апеляційну скаргу відіграють у випадку прийняття рішення про проведення письмового апеляційного провадження (ст. 406 КПК та коментар до неї) оскільки у цьому випадку в апеляційного суду є можливість з'ясувати не лише доводи апелян­та, які викладені в апеляційній скарзі, а й позицію протилежної сторони.

Строк, протягом якого особа наділена правом подати свої заперечення на апеля­ційні скарги інших учасників процесу, встановлюється суддею-доповідачем під час підготовки до апеляційного провадження (п. 1 ч. 1 ст. 401 КПК та коментар до нього).

2. Як і апеляційна скарга, заперечення на неї повинні відповідати законодавчо встановленим вимогам щодо форми і змісту. У запереченні на апеляційну скаргу за­значається:

- найменування суду апеляційної інстанції (вказується повна офіційна назва апеля­ційного суду, до якого подаються заперечення, що передбачена Указом Президента «Пи­тання мережі місцевих загальних та апеляційних судів» N° 591/2011 від 20 травня 2011 р.)

- прізвище, ім'я, по батькові (найменування, якщо учасником судового проваджен­ня від імені якого подаються заперечення є юридична особа), місце проживання (пере­бування) особи, яка подає заперечення (у п. 2 ч. 2 коментованої статті вказано «особи, яка подає апеляційну скаргу», що, на наш погляд, є технічною помилкою, оскільки мова має йти про особу, яка подає заперечення на таку скаргу), а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Прокурору також необхідно вказати посаду, яку він займає;

- яке саме судове рішення оскаржується, яким судом воно ухвалене, дата його ухвалення, особа, щодо якої ухвалено рішення, сутність судового рішення (засуджен­ня, виправдання, закриття справи, стаття, за якою обвинувачувалась особа, тощо);

- номер кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, якщо він повідо­млений судом апеляційної інстанції (про порядок присвоєння номерів кримінальним справам, що надійшли до судів апеляційної інстанції, див. Наказ Державної судової адмі­ністрації України «Про затвердження Інструкції з діловодства в апеляційному загальному суді» від 6 січня 2006 р. № 1, зареєстрована в МЮ 30 січня 2006 р. за № 75/11949);

- вказівку на те, у чому полягає незгода з положеннями апеляційної скарги, та обґрунтування такої незгоди;

- клопотання особи, яка подає заперечення на апеляційну скаргу, якщо у такому клопотанні є необхідність. Клопотання може стосуватися як обставин суті справи (витребування і дослідження нових доказів, виклик нових свідків, повторне дослі­дження доказів тощо), так і технічно-організаційних моментів (наприклад, проведен­ня закритого судового засідання);

- як і до апеляційної скарги, до заперечення повинні бути додані матеріали, на які посилається особа, що подає заперечення, але яких немає у матеріалах провадження. У запереченні необхідно зазначати перелік усіх доданих матеріалів.

3. Участь в апеляційному перегляді є правом особи, яка подає заперечення на апеляційну скаргу. Якщо особа не бажає брати участь в апеляційному розгляді, вона повідомляє про це в запереченні. Якщо інші учасники судового провадження також заявили клопотання про здійснення провадження за їх відсутності, суд апеляційної інстанції має право здійснити розгляд апеляційних скарг у порядку письмового про­вадження (ст. 406 КПК та коментар до неї).

4. Заперечення на апеляційну скаргу повинно бути підписано особою, від імені якої воно подано.

Стаття 403

Відмова від апеляційної скарги, зміна і доповнення апеляцій­ної скарги під час апеляційного провадження

1. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчен­ня апеляційного розгляду. Захисник підозрюваного, обвинуваченого, представник по­терпілого можуть відмовитися від апеляційної скарги тільки за згодою відповідно підозрюваного, обвинуваченого чи потерпілого.

2. Якщо вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими осо­бами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти за­криття провадження у зв 'язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.

3. До початку апеляційного розгляду особа, яка подала апеляційну скаргу, має право змінити та/або доповнити її. У такому разі суд апеляційної інстанції за кло­потанням осіб, які беруть участь в апеляційному розгляді, надає їм час, необхідний для вивчення зміненої апеляційної скарги і подання заперечень на неї.

4. Внесення до апеляційної скарги змін, які тягнуть за собою погіршення становища обвинуваченого, за межами строків на апеляційне оскарження не допускається.

1. Особи, які подали апеляційну скаргу, наділені правом відмовитись від неї, змі­нити чи доповнити її. Захисник підозрюваного, обвинуваченого, представник потер­пілого вправі відмовитися від апеляційної скарги тільки за згодою відповідно підозрю­ваного, обвинуваченого чи потерпілого, тому у разі вчинення ними відповідних дій на суд покладається обов'язок з'ясування волевиявлення відповідно підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого з цього питання.

За загальним правилом, процесуальні дії щодо відмови, зміни чи доповнення апеляційної скарги здійснює лише уповноважена особа, яка її подала. Разом з тим відповідно до ст. 36 КПК Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступники мають право доповнити, змінити або відмовитися від апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обстави­нами, внесених ними або прокурорами нижчого рівня (див. коментар до вказаної статті).

В основі відмови, зміни чи доповнення апеляційної скарги лежать зміни, що від­булися у внутрішньому переконанні особи, стосовно змісту та обсягу оскарження рішення суду першої інстанції. Відмова від апеляційної скарги свідчить про те, що особа доходить висновку про недоцільність оскарження вироку чи ухвали суду і по­вністю її спростовує та відмовляється. Зміна або доповнення апеляційної скарги озна­чають, що особа могла дійти висновку про необхідність збільшення або зменшення обсягу оскарження рішення суду щодо кваліфікації дій засудженого, виду і міри по­карання, підстав і мотивів виправдання тощо, переглянути мотивувальну частину апеляційної скарги. При цьому доповнення апеляційної скарги в будь-якому випадку означає розширення її змістовної частини (доводів і міркувань до клопотань, викла­дених в апеляційній скарзі раніше) або доданих до неї матеріалів без їх якісної пере­оцінки, тоді як зміна апеляційної скарги передбачає внесення до неї будь-яких корек­тив, що впливають на зміст апеляційної скарги.

Відмова від апеляційної скарги допускається до закінчення апеляційного розгляду, тоді як зміна чи доповнення апеляційної скарги - до початку апеляційного розгляду (про початок судового розгляду - див. коментар до ст. 405 КПК). Особливе правило встанов­лене для внесення до апеляційної скарги змін, які тягнуть за собою погіршення стано­вища обвинуваченого, згідно з ним не допускаються зміни за межами строків на апеля­ційне оскарження (про строки апеляційного оскарження - див. коментар до ст. 395 КПК).

2. При відмові особи від апеляційної скарги апеляційне провадження закриваєть­ся за умови, якщо: 1) вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені інши­ми особами або 2) немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги. Закриття апеля­ційного провадження оформлюється ухвалою суду апеляційної інстанції.

3. Зміна або доповнення апеляційної скарги здійснюються за клопотанням особи, яка подала апеляційну скаргу, яке подається до суду першої інстанції, якщо справа ще перебуває там, або до суду апеляційної інстанції, якщо справа передана до нього.

Про внесення змін і доповнень до апеляційної скарги повідомляються інші особи, які беруть участь в апеляційному розгляді. За наявності їх клопотання суд апеляційної інстанції може надати їм час, необхідний для ознайомлення чи вивчення зміненої апеляційної скарги і подання заперечень на неї. Вказані строки законом не встанов­люються, тому в кожному конкретному випадку вони визначаються судом індивіду­ально, виходячи із обставин справи.

4. До змін, які тягнуть за собою погіршення становища обвинуваченого, належать такі: щодо необхідності застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопору­шення чи суворіше покарання, скасувати неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання, збільшити суми, які підлягають стягненню, тощо (про недо­пустимість погіршення правового становища обвинуваченого див. коментар до ст. 421 КПК). Зміна апеляційної скарги прокурором, у якій ставиться питання про зміну правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення, що передбачає зміну обвинува­чення і має відбуватися за правилами ст. 338 КПК (див. коментар до вказаної статті), а також доповнення апеляційної скарги прокурором, що передбачає висунення до­даткового обвинувачення за правилами ст. 339 КПК (див. коментар до вказаної статті) не підлягають розгляду судом апеляційної інстанції, який відповідно до ст. 404 КПК не має права розглядати обвинувачення, що не було висунуте в суді першої інстанції (див. ст. 404 КПК та коментар до неї).

Стаття 404

⇐ Предыдущая157158159160161162163164165166Следующая ⇒

Поделиться: