Письмове апеляційне провадження

1. Суд апеляційної інстанції має право ухвалити судове рішення за результатами письмового провадження, якщо всі учасники судового провадження заявили клопо­тання про здійснення провадження за їх відсутності.

2. Якщо під час письмового провадження суд апеляційної інстанції дійде висновку, що необхідно провести апеляційний розгляд, він призначає такий розгляд.

3. Якщо проводилося письмове апеляційне провадження, копія судового рішення апеляційної інстанції надсилається учасникам судового провадження протягом трьох днів з дня його підписання.

1. Письмове апеляційне провадження полягає у заочному (без безпосереднього залучення учасників судового провадження, лише на основі вивчення апеляційних скарг, заперечень на них і матеріалів, що до них додаються) перегляді судового рішен­ня суду першої інстанції судом апеляційної інстанції. За умови якщо всі учасники судового провадження заявили клопотання про здійснення провадження за їх відсут­ності, таку новелу можна розглядати як певний захід чи елемент процесуальної еко­номії, мета якого - спростити і прискорити процедуру провадження у суді апеляційної інстанції, при цьому не порушуючи конституційні права учасників апеляційного провадження.

Письмове апеляційне провадження допускається у будь-якому кримінальному провадженні незалежно від його складності і фактичних обставин.

Письмове апеляційне провадження може мати місце за наявності добровільного волевиявлення всіх учасників судового провадження про розгляд апеляційної скарги за їх відсутності. При цьому не має значення, від кого із учасників виходила ініціати­ва щодо цього і чи були клопотання інших учасників погоджені між собою. Клопо­тання учасників щодо письмового апеляційного провадження мають надійти до по­чатку апеляційного розгляду в межах строків підготовки до апеляційного розгляду, вказаних у ст. 401 КПК (див. коментар до вказаної статті). Ініціатива щодо письмово­го апеляційного провадження не може виходити від суду. Волевиявлення учасників має бути активним (у формі клопотання) і вільним від примусу. Якщо хоча б від одно­го з учасників судового розгляду не надійшло відповідного клопотання або після надходження даного клопотання він подав клопотання про проведення апеляційного розгляду у звичайній формі, проведення письмового апеляційного провадження не допускається.

Проведення письмового апеляційного провадження належить до сфери судової дискреції, тобто є правом, а не обов'язком суду. Суд апеляційної інстанції може при­йняти рішення про необхідність проведення вказаного виду апеляційного розгляду як на етапі підготовки до нього (вирішуючи клопотання учасників судового проваджен­ня, може відхилити їх і призначити справу до апеляційного розгляду), так і вже після початку письмового апеляційного провадження (коли за наслідками розгляду апеля­ційної скарги і супутніх матеріалів дійде висновку про необхідність провести апеля­ційний розгляд, він призначає такий розгляд).

2. Необхідність у проведенні класичного апеляційного розгляду замість письмо­вого апеляційного провадження може виникнути у випадках потреби: уточнення до­водів або вимог, викладених в апеляційній скарзі з боку особи, яка її подала; безпо­середнього з'ясування обставин, на які є посилання в апеляційній скарзі; досліджен­ня доказів, а також за інших обставин, коли суд апеляційної інстанції визнає це за доцільне.

При прийнятті рішення про призначення апеляційного розгляду після того, як проводилося письмове апеляційне провадження, такий розгляд починається заново з початку за правилами ст. 405 КПК.

Судове рішення за наслідками письмового апеляційного провадження приймаєть­ся за загальними правилами і відповідно до вимог глави 29 КПК.

3. Копія судового рішення апеляційної інстанції, прийнятого за наслідками письмо­вого апеляційного провадження, надсилається учасникам судового провадження про­тягом трьох днів з дня його підписання. Цей строк перевищує той, який передбачено для судового рішення, прийнятого за наслідками апеляційного розгляду, копія якого, відповідно до ч. 7 ст. 376 КПК, не пізніше наступного дня після ухвалення надсилаєть­ся учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Стаття 407

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками роз­гляду апеляційної скарги

За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити вирок або ухвалу без змін;

2) змінити вирок або ухвалу;

3) скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок;

4) скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу;

5) скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження;

6) скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

2. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду на підставі угоди суд апеляційної інстанції, крім рішень, передбачених пунктами 1-5 частини першої цієї статті, має право скасувати вирок і направити кримінальне провадження:

1) до суду першої інстанції для проведення судового провадження у загальному порядку, якщо угода була укладена під час судового провадження;

2) до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була укладена під час досудового розслідування.

3. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити ухвалу без змін;

2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

1. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції у кожному конкретному випадку залежать від того, в яких межах переглядалося рішення суду першої інстанції; чи були встановлені по­рушення закону і який саме характер вони мають.

Передбачені КПК повноваження суду апеляційної інстанції є альтернативними. Застосування судом апеляційної інстанції одного з цих повноважень виключає мож­ливість застосування інших.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги розрізняються залежно від судового рішення, що оскаржується. За вказаним критерієм їх можна поділити на три групи: 1) повноваження суду апеляційної інстан­ції за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції (загальні повноваження); 2) повноваження суду апеляційної інстанції за скаргою на вирок суду на підставі угоди; 3) повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді.

У результаті розгляду апеляційних скарг на вироки або ухвали суду першої інстан­ції суд апеляційної інстанції має право прийняти одне з таких рішень:

1) залишити вирок або ухвалу без змін;

2) змінити вирок або ухвалу;

3) скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок;

4) скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу;

5) скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження;

6) скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Якщо при прийнятті одного з вказаних рішень виникає загроза погіршення стано­вища обвинуваченого (див. коментар до ст. 421 КПК), суд апеляційної інстанції має право прийняти таке рішення лише у випадку, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.

Вирок або ухвала суду першої інстанції залишаються без змін, якщо суд апеляцій­ної інстанції встановить, що вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрун­тування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судо­вого рішення, суперечать обставинам, як тим, що були встановлені судом першої ін­станції, так і новим, які подані учасниками кримінального провадження чи витребу­вані власне судом.

Вирок або ухвала змінюються або скасовуються з підстав, вказаних у ст. 409 КПК (див. коментар до вказаної статті).

Вирок або ухвала скасовується і призначається новий розгляд у суді першої ін­станції з підстав, вказаних у ст. 415 КПК (див. коментар до вказаної статті).

2. Суд апеляційної інстанції за результатом апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду на підставі угоди має право:

1) залишити вирок без змін;

2) змінити вирок;

3) скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок;

4) скасувати вирок і закрити кримінальне провадження;

5) скасувати вирок і направити кримінальне провадження до суду першої інстан­ції для проведення судового провадження у загальному порядку, якщо угода була укладена під час судового провадження;

6) скасувати вирок і направити кримінальне провадження до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була укладена під час досудового розслідування.

За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду на підставі угоди суд апеляційної інстанції не має повноваження скасувати вирок і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, що зумовлено особливостями кримінального прова­дження на підставі угод, визначеними у главі 35 КПК.

Суд апеляційної інстанції може скасувати вирок, яким затверджена угода, якщо особа, яка подала апеляційну скаргу, доведе наявність хоча б однієї з таких обставин:

1) умови угоди суперечать вимогам КПК та/або закону, у тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяж­ким, ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;

2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;

3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добро­вільним, або сторони не примирилися;

6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості;

7) сторони угоди або одна зі сторін не виконали умов угоди.

Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному по­рядку, якщо угода була укладена під час судового провадження, або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному по­рядку, якщо угода була ініційована на стадії досудового розслідування.

3. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді (про ухвали слідчого судді, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування див. коментар до ст. 309 КПК) суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити ухвалу без змін;

2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Суд апеляційної інстанції залишає ухвалу без змін, у разі коли встановить, що вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість ухвали слідчого судді, суперечать обставинам кримінального провадження.

Суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу слідчого судді, у разі коли встановить її незаконність або необґрунтованість в межах поданої апеляційної скарги. У цьому випадку суд апеляційної інстанції зобов'язаний поставити нову ухвалу з приводу питань, які вирішувалися у скасованій ним ухвалі слідчого судді. Оскільки більшість рішень слідчого судді, які підлягають оскарженню відповідно до ст. 309 КПК, є аль­тернативними, суд апеляційної інстанції повинен обрати відповідний варіант рішення слідчого судді у кожній конкретній ситуації: наприклад, відмову в продовженні стро­ку тримання під вартою замість його продовження, арешт майна замість відмови в арешті майна тощо.

Стаття 408

⇐ Предыдущая159160161162163164165166167168Следующая ⇒

Поделиться: