Про розгляд справи в закритому судовому засіданні суд зобов'язаний постановити мотивовану ухвалу в нарадчій кімнаті, яка оголошується негайно.

8. Учасники цивільного процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові за­писи, а також використовувати портативні аудіотехнічні пристрої. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, зву­козапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транс­лювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі.

9. Рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд проводився у закритому судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду відповідної справи. Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, ма­ють право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень і ухвал.

10. Хід судового засідання фіксується технічними засобами. По­
рядок фіксування судового засідання технічними засобами встанов­
люється цим Кодексом.

11

11. Офіційним записом судового засідання? лише технічний запис, зроблений судом.

(Із доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 16.03.2006р. N 3570- IV )

1. Редакція коментованої статті викликає ряд ускладнень у її тлумаченні та застосуванні. Перш за все, про назву статті. Якщо буквально розуміти її назву, виходить, що ЦПК встанов­лює два принципи: гласність та відкритість. Але ж це зовсім не так тому, що у частині 1 зазначено, що розгляд справ у всіх су­дах проводиться усно і відкрито. Це більш вдало, оскільки від­критість, тобто розгляд справ у відкритому судовому засіданні і є головною ознакою принципу гласності. Але до чого тут ус­ність? Усність є самостійним принципом, який притаманний не тільки відкритому, але й закритому судовому засіданню, а тепер ще й попередньому. Автори Концепції в п.1 розділу IV вказують також на такі загальні принципи судочинства як гласність і від­критість (публічність). Гласність, по їх розумінню, ставить ви­могу забезпечити усім особам, які мають інтерес у результатах вирішення справи, можливість брати участь у судовому процесі, а відкритість(публічність) означає вільний доступ громадськості до судового розгляду і до рішень суду; такий доступ може бути обмежений законом і лише з легітимною метою (з легітимних підстав).

В інших джерелах гласність та публічність розуміють інакше. Так, у словниках гласність судочинства розуміють як принцип, що проявляється у відкритому судовому розгляді усіх справ(див.: СЕС. - М. - 1981. - С 315; БЕС. - APT. - 1999 - 2000), а пуб­лічність проявляється у тому, що порушення кримінальних справ, їх розгляд і вирішення здійснюється відповідним публічним (де­ржавним) органом, а цивільне судочинство спрямоване на охорону не лише прав і законних інтересів громадян, але і державних та суспільних інтересів(див.: там же с 1092). Через відкритість виз­начала гласність і ст. 10 ЦПК України 1963 p.. Таке ж визначен­ня гласності міститься і у т. 1 " Юридичної енциклопедії" " (К.- Вид. " Укр. енцикл." - 1998. - С 596).

2. Другою вимогою принципу гласності є обов'язок суду, який розглядає цивільну справу, забезпечити особам, які беруть участь у справі, право на інформацію про час і місце розгляду їх спра­ви. Важливою є також вимога цього принципу про надання права учасникам процесу та іншим особам, присутнім у відкритому су-12

довому засіданні, робити письмові записи, а також використовува­ти портативні аудіотехнічні пристрої.

3. Четвертою вимогою цього принципу є забезпечення особам,
які, беруть участь у справі, а також і таким, що не брали участь
у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи
обов'язки, права на отримання у суді усної або письмової інформа­
ції про результат розгляду справи. Доповнення до частини 9 комен­
тованої статті конкретизує право осіб, які не брали участі у справі,
якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, на
отримання в суді письмової або усної інформації про результати
розгляду відповідної справи: вони мають такі самі права, як і осо­
би, що брали участь у справі (див.: коментар до ст..27 ЦПК), тобто
мають право ознайомитись з матеріалами справи, робити з них ви­
тяги, знімати копії документів, долучених до справи, одержувати
копії рішень і ухвал.

4. Коментована стаття містить і деякі винятки з принципу
гласності. Закритий судовий розгляд допускається у разі, якщо:
а) відкритий розгляд справи може призвести до розголошення де­
ржавної або іншої таємниці, яка охороняється законом; б) з метою
забезпечення таємниці усиновлення; в) з метою запобігання розго­
лошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя
осіб, які беруть участь у справі; г) з метою запобігання розголо­
шення відомостей, що принижують честь і гідність осіб, які бе­
руть участь у справі. У всіх випадках, крім першого, ініціаторами
закритого розгляду мають бути особи, які беруть участь у справі.
Другий виняток - особисті папери, листи, записи телефонних роз­
мов, телеграми та інші види кореспонденції можуть бути оголо­
шені у судовому засіданні тільки за згодою осіб, які направили
кореспонденцію, адресата використання кореспонденції, та інших
осіб, зазначених у ст. ст. 303, 306, 307 та ін. ЦК України. Ці правила
діють і при дослідженні звуко- і відеозаписів.

Третій виняток зводиться до того, що проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео -, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускається на підставі ухвали суду та за згодою осіб, які беруть участь у справі. Четвертий виняток: якщо справа розглядалась у закритому судовому засіданні, то рішення повинно проголошуватись також у закритому засіданні. Це обме­ження, за винятком справ про усиновлення, не має сенсу, оскільки після набрання законної сили рішення будуть виконуватися, де за­побігання розголошенню їх уникнути практично неможливо.

13

5. Питання про закрите судове засідання вирішується ухвалою суду, яка постановляється у нарадчій кімнаті і оголошується не­гайно. При розгляді справи в закритому засіданні повинні дотри­муватись усі правила цивільного судочинства. В такому судовому засіданні мають право бути присутніми особи, які беруть участь у спразі, а в разі необхідності - також свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі.

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: