Стаття 23. Заяви про самовідводи та відводи

1. За наявності підстав, зазначених у статтях 20, 21 і 22 цього
Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, пере­
кладач зобов'язані заявити самовідвід.

2. На підставах, зазначених у статтях 20, 21 і 22 цього Кодексу, суд­ді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у справі.

3. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заяв­ляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

1. Коментована стаття встановлює обов'язок суддів, секрета­ря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача заявити самовідвід за наявності підстав, зазначених у ст.ст. 20 - 22 ЦПК. Обов'язок цей лежить на них і тоді, коли вони вважають, що за­значені обставини не перешкоджають їх участі у справі. Тільки суд повинен оцінювати вплив цих обставин на об'єктивність особи, що заявила самовідвід. Недоліком закону є те, що він встановлює обов'язок, але не передбачає будь-яких наслідків за невиконання цього обов'язку.

2. Заява про відвід повинна мотивуватися встановленими у ст.ст. 20 - 22 ЦПК підставами і подаватися до початку розгляду справи по суті, тобто не пізніше підготовчої частини судового засідання. Заявити про відвід кому-небудь із зазначених осіб можна і після

 

цього, якщо про підстави відводу заявнику стало відомо після початку розгляду справи по суті. Заявляти клопотання про відвід можуть тільки юридично заінтересовані учасники процесу, тобто особи, що беруть участь у справі - позивач і відповідач, заявники, треті особи обох видів, представники сторін і третіх осіб, органи державної влади і органи самоврядування, прокурор та ін.

Стаття 24. Порядок вирішення заяви про відвід

1. У разі заявления відводу суд повинен вислухати особу, якій за­явлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі.

Заява про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів.

 

1. При заявленні клопотання про відвід суд повинен опитати за­явника про мотиви відводу, вислухати пояснення особи, якій заяв­лений відвід, а також думку осіб, що беруть участь у справі, щодо заявленого відводу. Характер рішення суду про задоволення цього клопотання залежить від підстави відводу. Так, якщо відвід заявле­ний за підставами, зазначеними у п. 1, 3 ст. 20 чи п. 2 ст. 22 цього Кодексу, то суд безумовно повинен задовольнити клопотання про відвід. В інших випадках суд має оцінити обставини і визначити, чи достатні вони для того, щоб задовольнити клопотання заявника.

2. Питання про відвід вирішується судом у нарадчій кімнаті з постановлениям ухвали.

За змістом цієї статті суддя, якому заявлений відвід, бере участь у вирішенні цього клопотання. Більш того, якщо справа розгля­дається одноособово, то питання про відвід судді розглядає той суддя, якому він заявлений. Саме тому з метою попередження зловживань видається за необхідне включити в перелік ухвал, які можна оскаржити окремо від рішення, ухвали про відмову в задо­воленні заяви про відвід судді.

3. Питання про відводи суддям та іншим учасникам процесу
звичайно вирішуються в підготовчій частині судового засідання
і, як уявляється, у попередньому засіданні. Але якщо про підста­ви для відводу стало відомо у процесі розгляду справи, то у разі
заявления клопотання про відвід будь-кому з учасників процесу
розгляд справи відкладається і питання про відвід вирішується у
раніше викладеному порядку.

⇐ Предыдущая3456789101112Следующая ⇒

Поделиться: