Стаття 39. Законні представники

1. Права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнад­цяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді від­повідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

2. Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотир­надцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена.

3. Права, свободи та інтереси особи, яка визнана безвісно відсут­ньою, захищає опікун, призначений для опіки над її майном.

4. Права, свободи та інтереси спадкоємців особи, яка померла або оголошена померлою, якщо спадщина ще ніким не прийнята, захи­щає виконавець заповіту або інша особа, яка вживає заходів щодо охорони спадкового майна.

Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам.

1. Коментована стаття містить правила про так зване законне
представництво або, точніше, про представництво по справах не­
повнолітніх, недієздатних, обмежено дієздатних, безвісно відсут­
ніх та ін.

2. Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня
особа), згідно зі ст. 31 ЦК України наділена частковою дієздатніс­тю. Цивільне процесуальне законодавство не визнає їх дієздатни­ми. Що стосується фізичної особи, визнаної судом недієздатною,
то вона вважається недієздатною і цивільним (ст. 41 ЦК), і цивіль­ним процесуальним законодавством (частина 1 ст. 39 ЦПК). Тому
коментована стаття передбачає, що права, свободи та інтереси за­
значених осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлю-

 

вачі, опікуни. Підставами такого представництва є відповідно факт походження дитини від її батьків, факт усиновлення або акт про призначення опікуном.

3. Фізичні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років ст. 32 ЦК України наділяються неповною цивільною дієздатніс­тю за деякими винятками (див. коментар до ст. 29 ЦПК). Особи, цивільна дієздатність яких обмежена судом, можуть самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини. Виходячи із зазначено­го, коментована стаття передбачає, що їх права, свободи та інтере­си можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники. Суд може залучати до участі у таких справах і не­повнолітню особу чи особу, дієздатність якої обмежена.

4. Згідно зі ст. 44 ЦК України, на підставі рішення суду про виз­нання фізичної особи безвісно відсутньою, нотаріус за останнім місцем її проживання описує належне їй майно та встановлює над ним опіку. Опікун, призначений для опіки над майном, захищає права, свободи та інтереси зазначеної особи і в суді.

5. Права, свободи та, інтереси спадкоємців особи, яка померла або оголошена судом померлою, якщо спадщина ще не прийнята, за­хищає виконавець заповіту або інша особа, яка вживає заходів щодо охорони спадкового майна. Нотаріус за місцем відкриття спадщини, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, - органи місцевого са­моврядування - вживають заходів щодо охорони спадкового майна (ст. 1283 ЦК). Виконавцем заповіту може бути фізична чи юридична особа за дорученням заповідача. Якщо заповідач не призначив вико­навця заповіту або якщо особа, яка були ним призначена, відмови­лася від виконання заповіту або була усунена від виконання заповіту (є рішення суду про це за позовом спадкоємців), спадкоємці мають право обрати виконавця з числа спадкоємців або призначити вико­навцем заповіту іншу особу (ст. 1287 ЦК України).

Стаття 40. Особи, які можуть бути представниками

Представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді, за винятком осіб, визначених у статті 41 цього Кодексу.

2. Одна й та сама особа не може бути одночасно представником іншої сторони, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору або беруть участь у справі на другій стороні.

55

1. Коментована стаття висовує головні вимоги до осіб, які мо­жуть виступати представниками в суді. Перша вимога є професій­ною - представниками можуть бути адвокати. Вони володіють значними навичками юридичної діяльності, необхідними юридич­ними знаннями. Тому не випадково ст. 59 Конституції України пе­редбачає, що для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та ін­ших державних органах в Україні діє адвокатура.

2. Представниками у суді можуть бути й інші особи, які не від­повідають першій вимозі, але до них коментована стаття висуває чотири інші вимоги: 1) вони повинні бути повнолітніми; 2) мати цивільну процесуальну дієздатність; 3) мати належно посвідчені повноваження на здійснення представництва і 4) не належати до кола осіб, які не можуть бути представниками в суді (див. коментар до ст. 41 цього Кодексу).

3. Частина друга даної статті забороняє - і це цілком зрозуміло - суміщення процесуальної ролі представника осіб, процесуальні і матеріальні інтереси яких протирічать один іншому.

⇐ Предыдущая891011121314151617Следующая ⇒

Поделиться: