МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ. ДЕРЖАВНА УСТАНОВА ‘‘НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР

Стр 1 из 20Следующая ⇒

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА ‘‘НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР

ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ

ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ‘‘АГРООСВІТА’’

РОБОЧИЙ ЗОШИТ

ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ

З ДИСЦИПЛІНИ ‘‘ПАТОЛОГІЧНА ФІЗІОЛОГІЯ І

ПАТОЛОГІЧНА АНАТОМІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН’’

ІЗ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 5.11010101 ‘‘ВЕТЕРИНАРНА МЕДИЦИНА’’

Студента групи

(назва навчального закладу)

(прізвище, ім’я, по батькові)

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 1

Тема. Вивчення патологічних процесів в органах і тканинах (розладу кровообігу, тканинної рідини, некрозу і атрофії) на трупному матеріалі, малюнках, вологих препаратах і патологічних атласах.

Мета. Вивчити патологічні процеси в органах і тканинах (розлад кровообігу, тканинної рідини, некрозу і атрофії) на трупному матеріалі, малюнках, вологих препаратах і патологічних атласах.

Матеріально-технічне оснащення: патологічний матеріал: демонстрація венозної гіперемії, трупних плям, крововиливів, некрозу печінки, абсцес печінки; патологоанатомічні атласи, музейні препарати, боїнський матеріал.

Правила безпеки праці:

· працювати в халатах, косинках або чепчиках, гумових рукавичках;

· дотримуватися правил безпеки праці при роботі;

· обережно поводитись з обладнанням та лабораторним посудом;

· працювати на закріпленому робочому місці і утримувати його в чистоті;

· після роботи прибрати робоче місце, вимити ретельно руки з милом та обробити дезрозчином;

Завдання:

1. Вивчення патологоанатомічних змін при венозній гіперемії.

2. Вивчення трупних плям на трупі.

3. Вивчення патологоанатомічних змін при крововиливах.

4. Вивчення патологоанатомічних змін при сухому некрозі.

5. Вивчення патологоанатомічних змін при вологому некрозі.

6. Вивчення патологоанатомічних змін при атрофії

Висновок:

Оцінка

‘‘ ’’ 20 р.

(підпис викладача)

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 2

Тема. Вивчення дистрофічних процесів в органах і тканинах на трупному матеріалі, малюнках, вологих препаратах і патологоанатомічних атласах.

Мета. Вивчити дистрофічні процеси в органах і тканинах на трупному матеріалі, малюнках, вологих препаратах і патологоанатомічних атласах.

Матеріально-технічне оснащення: патологічний матеріал: демонстрація білкової (зернистої, дистрофії печінки, порушення пігментації, рогової дистрофії), мінеральної (пілобезоарів), жирової дистрофії печінки; патологоанатомічні атласи, музейні препарати, боїнський матеріал.

Правила безпеки праці:

· працювати в халатах, косинках або чепчиках, гумових рукавичках;

· дотримуватися правил безпеки праці при роботі;

· обережно поводитись з обладнанням та лабораторним посудом;

· працювати на закріпленому робочому місці і утримувати його в чистоті;

· після роботи прибрати робоче місце, вимити ретельно руки з милом та обробити дезрозчином;

Завдання:

1. Вивчення патологоанатомічних змін при зернистій дистрофії.

2. Вивчення патологоанатомічних змін при роговій дистрофії.

3. Вивчення слизової дистрофії епітелію слизових оболонок.

4. Вивчення патологоанатомічних змін при жировій дистрофії.

5. Вивчення патологоанатомічних змін при мінеральній дистрофії.

6. Вивчення петрифікації тканин (обважнення).

7. Вивчення і демонстрація каменів (конкрементів).

8. Визначити вид патологічного процесу за рисунками та макроознаками.

Висновок:

Оцінка

‘‘ ’’ 20 р.

(підпис викладача)

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 3

Тема. Вивчення запальних процесів в органах і тканинах на трупному матеріалі, малюнках, вологих препаратах і патологоанатомічних атласах.

Мета. Вивчити запальні процеси в органах і тканинах на трупному матеріалі, малюнках, вологих препаратах і патологоанатомічних атласах.

Матеріально-технічне оснащення: патологічний матеріал: демонстрація запальних процесів; патологоанатомічні атласи, музейні препарати, боїнський матеріал.

Правила безпеки праці:

· працювати в халатах, косинках або чепчиках, гумових рукавичках;

· дотримуватися правил безпеки праці при роботі;

· обережно поводитись з обладнанням та лабораторним посудом;

· працювати на закріпленому робочому місці і утримувати його в чистоті;

· після роботи прибрати робоче місце, вимити ретельно руки з милом та обробити дезрозчином;

Завдання:

1. Вивчення і демонстрація фібринозного запалення (крупозного).

2. Вивчення і демонстрація фібринозного запалення (дифтеретичного).

3. Вивчення і демонстрація гнійного запалення.

4. Вивчення і демонстрація гострого катарального запалення шлунку.

5. Вивчення і демонстрація проліферативного запалення.

6. Вивчення і демонстрація лобулярної, туберкульозної, бронхопневмонії.

7. Вивчення і демонстрація геморагічного запалення шлунку.

8. Вивчення і демонстрація катаральної бронхопневмонії.

9. Визначити вид патологічного процесу за рисунками та макроознаками.

Висновок:

Оцінка

‘‘ ’’ 20 р.

(підпис викладача)

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 4

Секційна зала

Скотомогильник

Більш доцільним в санітарному і економічному відношенні методом знищення трупів тварин є біотермічна ями (рис. 1), які споруджують згідно з типовими проектами і запропоновані чеським інженером Бекарі. Описати та позначити за нумерацією основні частини будівлі біотермічної ями.

Рис 1. Біотермічна яма

Утильзавод

Своєчасне прибирання і вивезення в місце утилізації або знищення трупів тварин і птиці з тваринницьких приміщень, загонів , пасовищ відіграє важливу роль у застереженні і поширенні інфекційних захворювань серед людей і тварин. Фахівець ветеринарної медицини не тільки повинен сам знати і виконувати ці правила, але й проводити просвітницьку роботу серед населення, щоб не допустити виникнення постійного джерела інфекції.

Для прибирання і транспортування трупів тварин у господарстві використовується відведений транспорт. Описати правила та вимоги до транспорту, призначеного для перевезення трупів на скотомогильник або до біотермічної ями в межах господарства.

Для перевезення трупів на утильзавод з різних господарств використовують спеціальний автотранспорт.

Сировину тваринного походження на утильзаводах переробляють у вакуумних котлах Лаабса. Описати їх роботу.

Завдання 3. Ознайомитись з секційними інструментами, спецодягом, хімікатами, якими користуються в процесі розтину трупів та описати їх призначення (рис.2).

Під час проведення заняття викладач демонструє студентам набір секційних інструментів, спецодяг, розповідає як користуватися ними, їх призначення та застосування під час розтину, попередню підготовку інструментів до їх використання, техніку тримання їх під час роботи, про необхідність дотримання правил техніки безпеки і особистої гігієни під час розтину, обробки місця розтину хімічними речовинами. Студент самостійно ознайомлюється з набором, різних видів секційних інструментів, спецодягом, визначає назву, дає характеристику та призначення інструментів.

Рис. 2. Набір секційних інструментів

До набору секційних інструментів відносять:

Під час проведення розтину у фахівця ветеринарної медицини виникає необхідність відбирати, консервувати відібраний патологічний матеріал, використовувати реактиви для фарбування мазків крові, використовувати дезінфікуючі засоби для обробки секційного приміщення, місця проведення розтину трупів у непередбачених природних умовах, обробки інструменту і спецодягу після проведення розтину. Для цього використовують:

а) консервуючі речовини

б) дезінфікуючі розчини

в) фарби і реактиви для фарбування мазків крові

г) під час проведення розтину трупа із спецодягу і взуття необхідно

Після закінчення заняття чергові прибирають робочі місця.

Контрольні питання

1. Які загальні вимоги до техніки безпеки під час роботи з трупами?

2. Яким спецодягом і взуттям користуються, розтинаючи трупи?

3. Які методи підготовки рук до проведення і обробка рук після розтину трупа?

4. Які правила знешкодження обладнання, інструментів, спецодягу та взуття, яким користуються під час розтину трупа?

5. Які інструменти використовуються під час розтину трупів?

6. Які дезінфікуючі і консервуючі речовини застосовують під час патолого-анатомічного розтину трупів?

7. Що робить фахівець ветеринарної медицини, одержавши повідомлення з господарства про падіж тварин?

8. Які є методи і засоби прибирання і транспортування трупів до місць знищення?

9. Які є методи знешкодження та утилізації трупів?

10. Який з методів економічно вигідний і надійний під час знешкодження трупів?

11. У чому полягає термічний метод знешкодження трупів?

12. Які правила очищення і дезінфекції транспортних засобів, якими перевозився труп?

Оцінка

‘‘ ’’ 20 р.

(підпис викладача)

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 5

Рис. 3. Розтин черевної і грудної порожнин трупа великої рогатої худоби у лівому боковому положенні та накладання лігатур на окремі відділи кишечника

Виймання органів черевної порожнини починають із шлунка. Для цього необхідно накласти дві парні лігатури

Кишечник

Для ізольованого виймання тонкого і товстого кишечника накладають

Нирки відділяють із навколо нирковою клітковиною і наднирниками, для цього проводять

Сечовий міхур у корів відділяють разом із

Розтин грудної порожнини.

У великої рогатої худоби доступ до органів грудної порожнини проводять

Для цього

Після доступу до органів грудної порожнини проводять огляд

Під час огляду грудної порожнини звертають увагу на

Рис. 4. Напрям розрізів під час розтину і дослідження легенів

Серце.

Перш ніж відділити серце від кореня легенів, звертають увагу на

Оглянувши зовні, переходять до розтину і дослідження порожнин серця.

Рис. 5. Напрям розрізу під

Час розтину порожнини серця

Першим розтинають

Досліджуючи серцевий м’яз, проводять кілька повздовжніх розрізів, звертають увагу на

Після дослідження серцевого м’яза оглядають коронарні судини

Шлунково-кишковий тракт

Розтин і дослідження багатокамерного шлунка жуйних

Рис. 6. Шлунок корови,

підготовлений до розтину:

1 – сичуг; 2 – книжка; 3 – сітка; 4 – рубець.

Дослідження починають з рубця. Для цього розріз рубця роблять

Визначають

Після огляду і дослідження рубця досліджують сітку. Для цього розріз проводять

і досліджують на

Книжку розрізають

Сичуг розрізають

Контрольні питання

1. Який основний порядок проведення розтину трупів тварин?

2. Що визначають, проводячи зовнішній огляд трупа?

3. У чому полягає техніка зняття шкіри з трупа тварини?

4. Яка мета огляду шкіри з трупа тварини після її зняття та тканин і органів, що розташовані в порожнинах?

5. У чому полягає методика фіксації трупа великої рогатої худоби?

6. Яка техніка розтину ротової порожнини та ділянки шиї трупа великої рогатої худоби?

7. Яка методика і техніка розтину черевної порожнини трупа великої рогатої худоби?

8. Який порядок огляду вмісту і органів черевної порожнини трупа великої рогатої худоби?

9. Як визначити висоту стояння діафрагми?

10. Які є методи розтину грудної порожнини трупа великої рогатої худоби?

11. Яка послідовність виймання органів грудної порожнини трупа великої рогатої худоби?

12. Яка послідовність виймання органів черевної порожнини трупа великої рогатої худоби?

13. Яка послідовність виймання органів тазової порожнини трупа великої рогатої худоби?

14. Яка техніка і методика дослідження органів ротової порожнини та ділянки шиї трупа великої рогатої худоби?

15. Яка методика дослідження легенів?

16. Яка методика дослідження серця?

17. Яка методика дослідження органів черевної і тазової порожнин трупа великої рогатої худоби після їх виймання ?

18. Як визначити, що легені знаходяться в стані набряку?

19. За якими ознаками можна передбачити, що смерть тварини настала швидко?

20. За якими макроскопічними ознаками можна сказати, що в легенях запалення?

21. Про що говорить відсутність трупного задубіння і швидке утворення трупних плям?

22. Як проводять розтин і дослідження передшлунків трупа великої рогатої худоби?

Оцінка

‘‘ ’’ 20 р.

(підпис викладача)

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 6

Рис. 8. Розтин носової порожнини

Відрізавши ножем носову хрящову перегородку по місцю прикріплення її до носових ходів кісток поблизу лабіринту і вздовж лемеша, оглядають її, визначають стан слизової оболонки, можливу наявність рубців, виразок, нашарувань ексудату. Потім переходять до огляду носової порожнини, звертаючи увагу на

По завершенні розтину рештки трупа

Секційний стіл, фартухи, гумові рукавички, взуття

Якщо розтин проводився в умовах навчального закладу, то студенти, які брали участь у розтині ретельно

За наявності стійкого трупного запаху на руках, що проводили розтин трупа, обробляють

Контрольні питання

1. Для чого і де накладають лігатури на кишечнику?

2. Які інструменти використовують під час розтину черепа?

3. Для чого досліджують брижові лімфовузли?

4. На що звертають увагу при дослідженні носової порожнини?

Оцінка

‘‘ ’’ 20 р.

(підпис викладача)

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 7

Язик

Глотку оглядають із внутрішньої поверхні, розрізаючи її ножицями до входу у стравохід, і звертають увагу на

Стравохід

Гортань. Оглянувши ззовні надгортанник, звертають увагу на

Записують морфологічні зміни.

Завдання 2. Вивчити методику та особливість виймання і дослідження органів черевної порожнини у коней.

Для того, щоб вийняти та дослідити внутрішні органи природних порожнин, необхідно мати до них доступ. Щоб досягти цієї мети необхідно

Якщо труп коня вирішено розтинати в боковому положенні, його кладуть на правий бік, відокремлюють ліву передню, перерізаючи м’які тканини, які з’єднують кінцівку з тулубом, і ліву задню кінцівку, вилущуючи з кульшового суглоба.

Рис. 9. Розтин трупа коня у правому боковому положенні

Розтин трупів коней проводять

Внутрішній огляд починають з огляду черевної порожнини трупа тварини. Для цього спочатку необхідно

Після доступу до органів черевної порожнини проводять огляд стану серозних оболонок (очеревини), відмічають

Під час дослідження порожнини звертають увагу на сторонній вміст, його кількість, колір. Стороннім вмістом у порожнинах може бути

Під час огляду органів черевної порожнини визначають

Під час дослідження органів звертають увагу на

Зробивши доступ до органів черевної порожнини, оглядають

У коней виймають з черевної порожнини велику ободову і розташовують її перпендикулярно до трупа з лівого боку.

Для зручності дослідження накладають лігатури

Рис. 11. Метод розтину однокамерного шлунка

Розрізавши шлунок, звертають увагу

У коней досліджують сліпу кишку, яка має великі розміри, і чотирма теніями розділена на чотири ряди кишень і звертають увагу

Під час дослідження ободової кишки відмічають

і звертають увагу на

Пряму кишку розрізають і звертають увагу

Завдання 3. Вивчити методику та техніку взяття, фіксування, пакування патологічного матеріалу для гістологічного дослідження на інфекційний енцефаломіеліт коней та заповнити бланк супровідної для відправки патологічного матеріалу в лабораторію ветеринарної медицини.

Під час розтину виникає необхідність відбирати патологічний матеріал і направляти у лабораторію ветеринарної медицини для додаткових досліджень з метою підтвердження клінічного діагнозу.

С У П Р О В І Д Н А

При цьому направляється для патогістологічного дослідження

вид дослідження

Патологічний матеріал (перерахувати який)

Від (вид, стать та вік тварини, інвентарний №, кличка)

Що належить

назва господарства, ферми, відділення, прізвище власника тварини

Дата захворювання (тварини)

Дата падежу

Клінічна картина хвороби

Дані патолого-анатомічного розтину

Попередній діагноз

Дата відправлення матеріалу

За проведені дослідження оплату гарантуємо, наш рахунок

Директор (голова) господарства

підпис

Лікар ветеринарної медицини

господарства, підприємства, установи підпис

М.П.

Контрольні питання

1. У чому полягає метод фіксації трупів тварин?

2. Які особливості розтину і огляду ротової та придаткових пазух трупа коня?

3. Який порядок і техніка огляду та виймання органів черевної порожнини у трупа коня?

4. Яка методика розтину та дослідження шлунка трупа коня?

5. Яка методика розтину та дослідження кишечника трупа коня?

6. Який патологічний матеріал відбирають від трупа коня в лабораторію ветеринарної медицини для дослідження на інфекційний енцефаломіеліт коней?

7. Який документ на відібраний патологічний матеріал необхідно оформити для пересилки відібраного патологічного матеріалу в лабораторію?

8. Які розчини готують для консервації відібраного патологічного матеріалу?

Оцінка

‘‘ ’’ 20 р.

(підпис викладача)

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 8

ПРОТОКОЛ

IV . Додаткові дослідження

До Первомайської районної державної лабораторії ветеринарної медицини для додаткових досліджень на сальмонельоз направлено патологічний матеріал від трупа кабанчика – шматочки печінки, селезінки, плечова кістка і мезентеральний лімфовузол у 30%-ому водному розчині гліцерину.

Під час бактеріологічного дослідження з патологічного матеріалу (експертиза № 200 від 18.05.2013 р.) виділено збудник сальмонельозу свиней (Salm. Cholera suis).

V . Висновки

На підставі анамнестичних даних, клініки хвороби, патолого-анатомічних змін в органах і тканинах, виявлених під час розтину трупа (наслідків лабораторного дослідження патологічного матеріалу) робимо висновок: кабанчик віком 4 місяці, інвентарний номер 370 хворів на сальмонельоз і смерть настала від паралічу центра дихання.

На підставі клініко-епізоотологічних даних, наслідків бактеріологічного дослідження патологічного матеріалу розробити комплекс протиепізоотичних і лікувально-профілактичних заходів щодо боротьби з сальмонельозом.

Підписи:

По завершенні виконання завдання чергові студенти прибирають робоче місце з розтину трупа, миють теплою водою, дезінфікують гарячим 2% розчином NaOH, рештки трупа і внутрішні органи вивезти в трупному ящику для захоронення на скотомогильнику, інструменти обробляють згідно з правилами.

Домашнє завдання: користуючись рекомендованою методичною літературою, підручниками, самостійно продовжити вивчення теми ‘‘Розтин трупів свиней з вилученням внутрішніх органів’’ та опрацювати такі питання:

1. Вивчити порядок проведення розтину, виймання і дослідження органів грудної порожнини трупа свині.

2. Виписати супровідну на відібраний матеріал від трупа свині з підозрою на кормову інтоксикацію.

Для закріплення матеріалу підготуватися до відповідей на контрольні питання.

Контрольні питання

1. У чому особливість фіксації трупів свиней?

2. Яка методика і техніка виймання внутрішніх органів з трупів свиней?

3. У чому полягає методика розтину трупів і дослідження шлунка у свиней?

4. Які патології найчастіше зустрічаються в шлунку свиней?

5. Які інструменти використовують ся під час розтину шлунку свиней?

6. На що звертають увагу під час дослідження слизової шлунка?

7. Як називається запалення слизової оболонки шлунка?

8. У чому різниця між ерозією та виразкою шлунка?

9. Які патології кишечника зустрічаються частіше під час дослідження кишечника?

10. Що таке гастроентерит?

11. На що звертають увагу під час дослідження печінки?

12. Які характерні макроскопічні зміни в печінці при токсичній дистрофії поросят?

13. Яка методика розтину черевної порожнини у трупів свиней?

14. Які інструменти застосовують під час розтину черевної порожнини?

15. Які характерні патолого-анатомічні зміни при сальмонельозі у свиней?

16. Який патологічний матеріал відбирають за підозри на сальмонельоз?

Оцінка

‘‘ ’’ 20 р.

(підпис викладача)

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 9

ПРОТОКОЛ

А. Зовнішній огляд

І. Розпізнавальні ознаки: труп кабанчика віком 2 місяці, незадовільної вгодованості з ознаками відставання в розвитку, масою тіла близько 7 кг.

ІІ. Посмертні зміни: труп охолоджений, заклякання виражене

ІІІ. Спеціальна частина

1. Шкіра еластична, сіро-червоного кольору, рівномірно покрита довгою, тьмяною і скуйовдженою щетиною, що добре утримується в шкірі. Навколо губ, очей, на боковій поверхні тулуба, шиї, на животі, підгрудді та шкірі кінцівок виявлено струпоподібна утворення сіро-червоного забарвлення, які міцно з’єднані зі шкірою. Їх розміри досягають 1-1,5 см в діаметрі.

2. Слизова оболонка ротової та носової порожнини сіро-червоного кольору, помірно покрита слизом. Кон’юнктива сірого кольору. Рогівка помутніла, очні яблука запали в орбіти.

3. Скелетні м’язи розвинені слабо, злегка дряблуваті, сіро-червоного кольору, помірно вологі, рисунок збережений.

4. У підшкірній клітковині виявлено незначні прошарки жирової тканини світло-сірого кольору.

5. Кровоносні судини містять невелику кількість згорнутої крові темно-червоного кольору.

6. Соматичні лімфовузли (під щелепові, поверхневі шийні, колінної складки, пахвинні) не збільшені, дряблуваті, на розрізі сіро-червонуватого кольору, помірно вологі, рисунок не виражений.

Б. Внутрішній огляд

7. Органи черевної порожнини розташовані анатомічно правильно. Очеревина та костальна плевра гладенькі та блискучі.

8. Слизова оболонка язика сірого кольору і має сіро-білий наліт, що важко відокремлюється. М’язи язика пружної консистенції, сіро-червоного кольору, помірно вологі, малюнок збережений.

9. Слизова оболонка глотки сірого кольору з червонуватим відтінком, помірно покрита слизом. Заглоткові мигдалини не збільшені, сірого кольору, із крипт виділяється слизова маса.

10. Слизова оболонка стравоходу сірого кольору, помірно покрита слизом.

11. Слизова оболонка гортані і трахеї сірого кольору, помірно покрита слизом. Міжкільцеві судини містять незначну кількість крові.

12. Легені не спалі, сіро-червоного кольору, помірно вологі, еластичні. Легенева плевра гладенька і блискуча. На розрізі легені сіро-червоного кольору, помірно зволожені, малюнок збережений. Під час натискання на легеневу тканину із перерізаних бронхів виділяються міхурці повітря, а із судин незначна кількість крові.

13. Серцева сорочка відділяється від серця легко. Серце злегка збільшено за рахунок розширення правого шлуночка й неоднорідно забарвлене в сірий та сіро-червоний колір. Епікард гладенький та блискучий. У порожнинах серця міститься значна кількість згорнутої крові темно-червоного кольору, інтима гладенька і блискуча, білого кольору із жовтуватим відтінком.

14. Печінка не збільшена, дряблуватої консистенції, неоднорідно забарвлена в червоно-коричневий та плямисто-сіро-жовтуватий колір. На розрізі кровонаповнена, неоднорідно забарвлена в червоно-коричневий колір, малюнок не виражений. Жовчний міхур помірно наповнений густою тягучою жовчю жовто-зеленого кольору.

15. Селезінка не збільшена, злегка зів’яла, на розмірі паренхіма її не розм’якшена, темно-червоного кольору, помірно волога, рисунок не виражений.

16. Нирки не збільшені, злегка дряблуваті, неоднорідно забарвлені в червоно-коричневий колір. На розрізі кіркова речовина забарвлена переважно в сіро-коричневий колір, мозкова – у темно-коричневий, помірно волога, малюнок не виражений. Капсула нирок відділяється легко.

17. Шлунок добре наповнений сухуватими кормовими масами сіро-коричневого кольору, що складається із подрібненого зерна злакових культур. Слизова оболонка фундальної частини шлунка набрякла, темно-червоного кольору, покрита значною кількістю сірого тягучого слизу і пронизана поодинокими плямистими крововиливами.

18. У тонкому кишечнику міститься помірна кількість хімусу сіро-зеленого кольору. Слизова оболонка набрякла, дифузно забарвлена в червоний та темно-червоний колір і покрита значною кількістю сірого слизу.

19. У товстому кишечнику містяться слабо сформовані фекалії сіро-зеленого кольору. Слизова оболонка неоднорідно забарвлена в сірий та червоний колір, місцями набрякла і покрита значною кількістю сірого слизу.

20. Лімфатичні вузли брижі кишечника збільшені, пружної консистенції, на розрізі помірно зволожені, забарвлені в сірий та червоний колір, малюнок не виражений.

21. Кровоносні судини брижі і кишечник добре наповнені кров’ю темно-червоного кольору.

ВИСНОВОК

Патолого-анатомічні зміни характерні для гострої кормової інтоксикації. Що розвинулась на фоні паракератозу, незадовільної вгодованості і відставання в розвитку.

Дата: 10 квітня 2013 року

Підписи:

Після опрацювання протоколу патолого-анатомічного розтину заповнити бланк супровідної і підготувати відповіді на контрольні питання для співбесіди.

Кутовий штамп До Первомайської державної лабораторії ветеринарної медицини

підприємства назва

Адреса: Первомайськ, Миколаївська обл., вул. Загородня 5

С У П Р О В І Д Н А

При цьому направляється для патогістологічного дослідження

вид дослідження

Патологічний матеріал (перерахувати який)

Від (вид, стать та вік тварини, інвентарний №, кличка)

Що належить

назва господарства, ферми, відділення, прізвище власника тварини

Дата захворювання (тварини)

Дата падежу

Клінічна картина хвороби

Дані патолого-анатомічного розтину

Попередній діагноз

Дата відправлення матеріалу

За проведені дослідження оплату гарантуємо, наш рахунок

Директор (голова) господарства

підпис

Лікар ветеринарної медицини

господарства, підприємства, установи підпис

М.П.

Контрольні питання

1. У чому особливість фіксації трупів свиней?

2. Яка методика і техніка вилучення органів з грудної порожнини трупів свиней?

3. Як проводять дослідження серця?

4. На які макроскопічні зміни звертають увагу під час дослідження серця?

5. Про що говорить відсутність згустків крові в шлуночках серця?

6. Що називають перикардом?

7. Як називається запалення внутрішньої слизової оболонки серця?

8. При якій хворобі розвивається бородавчастий ендокардит?

9. Що роблять з трупом при підозрі на сибірку?

10. Що таке пневмонія?

11. Які характерні макроскопічні патолого-анатомічні зміни в легенях при крупозній пневмонії?

12. Які характерні макроскопічні ознаки при набряку легенів?

13. Яка методика розтину і дослідження легенів?

14. Які інструменти застосовують під час розтину грудної порожнини?

15. Який матеріал відбирають у лабораторію ветеринарної медицини за підозри на кормове отруєння свиней?

16. Який документ виписує спеціаліст ветеринарної медицини на додаткове лабораторне дослідження матеріалу у лабораторію ветеринарної медицини?

17. Як називається водянка грудної порожнини?

18. Які напрямки розрізу під час дослідження легенів?

19. Які інструменти використовують під час дослідження легенів?

20. В яких органах найчастіше відмічають патолого-анатомічні зміни під час кормової інтоксикації?

Оцінка

‘‘ ’’ 20 р.

(підпис викладача)

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 10

Розтин грудної порожнини.

У м’ясоїдних доступ до органів грудної порожнини можливий після

Для цього необхідно

Після доступу до органів грудної порожнини проводять огляд

Під час дослідження грудної порожнини звертають увагу

Вилучення і дослідження внутрішніх органів. У м’ясоїдних вилучені внутрішні органи досліджують у такій послідовності:

Ротова порожнина.

Оглядаючи ротову порожнину, звертають увагу на

Язик.

Глотка.

Звертають увагу на

Стравохід.

Щитоподібні і прищитоподібні залози.

Гортань і трахея.

Для того, щоб дослідити з внутрішньої сторони треба зробити розріз кишковими ножицями

Звертають увагу

Легені.

Дослідження органів проводиться аналогічно як і у свині.

Серце.

Досліджуючи серцевий м’яз, проводять кілька поздовжніх розрізів, звертаючи увагу на

Рис. 12. Селезінка в нормі Рис. 13. Селезінка збільшена

у здорової тварини

Селезінка.

Печінка.

На розрізі печінки визначають

Підшлункова залоза. Зовнішнім оглядом визначають

Наднирники.

Нирки.

Сечовий міхур і сечівник.

Яєчник і фаллопієві труби.

Піхва і матка.

Проводячи зовнішній огляд матки, звертають увагу

Розтин проводять кишковими ножицями

Розтин черепної порожнини і виймання головного мозку.

Зняту черепну кришку оглядають в внутрішнього боку (поверхні), визначають

Коли разом з черепною кришкою знята і тверда мозкова оболонка, оглядають, визначають

Щоб видалити тверду мозкову оболонку

Оглядаючи м’яку мозкову оболонку, звертають увагу

Під час огляду півкуль мозку, закруток і борозен відмічають

Вилучення головного мозку потребує уважності, вміння, знання теоретичного матеріалу, необхідно мати практичні навички і це є трудомістким процесом.

Під час вилучення (евентерація) головного мозку, необхідно дотримуватися таких правил:

Для кращого засвоєння теоретичного матеріалу та самостійного опрацювання питання щодо виймання і дослідження головного мозку, проводиться опис цього процесу.

Щоб вилучити головний мозок, голову розташовують вертикально, потиличним отвором донизу. Видаляють мозок пальцями, ручкою скальпеля або складеними браншами ножиць, починаючи з лобної частини. Поетапно підрізають дванадцять пар черепно-мозкових нервів, відділяють гіпофіз, який залишається в ямці ‘‘турецького сідла’’. Мозок оглядають з усіх боків і розташовують його на секційному столі півкулями догори. Розсунувши півкулі, на рівні дна борозни горизонтально, зрізають верхню частину мозку , роблячи доступ до бокового шлуночка.

На дні бокових шлуночків розташовані конічної форми потовщення – амонові роги, які обов’язково досліджують за підозри на сказ.

Бокові шлуночки головного мозку

Третій і четвертий мозковий шлуночок

Досліджуючи придаток (гіпофіз), визначають

Розтин спинномозкового каналу та дослідження спинного мозку. Для розтину спинномозкового каналу: перепилюють 1-2 дуги хребців і відокремлюють їх від хребта, потім знов так роблять до тих пір, поки не буде розтятий увесь спинномозковий канал. Видаливши дуги всіх хребців, або на ділянці, яка цікавить розтинаючого, проводять огляд спинномозкового каналу

Потім переходять до виймання спинного мозку.

Досліджують одержані відрізки спинного мозку

Завдання 2. Виписати супровідну на відібраний матеріал від трупа собаки хворої (підозрілої) на сказ.

Для того, щоб виконати завдання, накладається приклад з клініко-анамнестичними даними, які були зібрані зі слів власника Горбенко В.О., що проживає в селі Мигія Первомайського району: вівчарка, віком 4 роки, європейська порода, жива вага 25 кг, кличка ‘‘Мухтар’’, знаходиться на подвір’ї, на прив’язі, щеплення проти сказу не проводили. Вночі, 15 березня 2013 року почув господар, що на подвір’ї, скавчить собака і помітив, що лисиця накинулася на собаку, яка потім побігла. Вранці господар побачив на кінцівках собаки покусані місця. Через 3 місяці помітив господар, що собака збуджена, не може закрити рота, витікає слина з ротової порожнини, не може проковтнути їжу, стала агресивна до хазяїна, кидається на нього, не реагує на його команди. Собака була ізольована і прив’язана, щоб нікого не покусала. Про це було повідомлено ветеринарну службу районної державної лікарні ветеринарної медицини. Через 5 днів собака загинула.

Необхідно описати Ваші подальші дії, якщо вважати, що Ви працюєте фельдшером ветеринарної медицини, а також виписати супровідну для відправки патологічного матеріалу відібраного від трупа собаки у лабораторію ветеринарної медицини для дослідження на сказ.

Кутовий штамп До Первомайської державної лабораторії ветеринарної медицини

підприємства назва

Адреса: Первомайськ, Миколаївська обл., вул. Загородня 5

С У П Р О В І Д Н А

При цьому направляється для патогістологічного дослідження

вид дослідження

Патологічний матеріал (перерахувати який)

Від (вид, стать та вік тварини, інвентарний №, кличка)

Що належить

назва господарства, ферми, відділення, прізвище власника тварини

Дата захворювання (тварини)

Дата падежу

Клінічна картина хвороби

Дані патолого-анатомічного розтину

Попередній діагноз

Дата відправлення матеріалу

За проведені дослідження оплату гарантуємо, наш рахунок

Директор (голова) господарства

підпис

Лікар ветеринарної медицини

господарства, підприємства, установи підпис

М.П.

По завершенні виконання самостійної роботи підготувати відповіді на контрольні питання для співбесіди.

Контрольні питання

1. Як фіксують труп собаки для проведення розтину?

2. Яка методика виймання і дослідження внутрішніх органів у собак?

3. У чому полягає техніка безпеки під час розтину трупів м’ясоїдних?

4. Як проводять розтин шлунка у собак?

5. Чим небезпечний сказ для людей?

6. Який матеріал відбирають для дослідження на сказ?

7. Що таке фіксація відібраного матеріалу?

8. Який розчин використовують для фіксації головного мозку?

9. Що роблять з трупом після підтвердження лабораторією на сказ?

10. Як упаковують відібраний патологічний матеріал?

Оцінка

‘‘ ’’ 20 р.

(підпис викладача)

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 11

Розтин трупів птахів

Мета. Вивчити порядок проведення розтину трупів птиці, набути навичок з техніки проведення розтину, навчитись проводити виймання та дослідження внутрішніх органів, встановлювати патолого-анатомічний діагноз, відбирати, упаковувати, оформляти супровідну для відправки матеріалу у лабораторію ветеринарної медицини від загиблої птиці для дослідження на аспергильоз. Засвоїти техніку безпеки і особистої гігієни під час розтину трупів різних видів тварин.

Місце проведення: секційний зал ветклініки

Обладнання та матеріали: Інструкція з техніки безпеки і особистої гігієни під час роботи з трупами і трупним матеріалом, труп птиці (курей, гусей), секційний стіл, набір секційних інструментів (скальпелі, пінцети, ножиці кишкові, пилка листова, пінцет анатомічний), халат, ковпак (косинка), гумові рукавички, клейончастий фартух, стерилізатор, мусат, поліетиленовий пакет, пакувальний ящик для патологічного матеріалу, трупний ящик, мило, рушник, спирт-ректифікат – 200,0 мл, бланки супровідної, інструкційні, методичні рекомендації, плакати і схеми з методики розтину трупів птахів, патолого-анатомічний атлас, відеофільм ‘‘Розтин трупа гуски’’.

ПРОТОКОЛ

С У П Р О В І Д Н А

При цьому направляється для патогістологічного дослідження

вид дослідження

Патологічний матеріал (перерахувати який)

Від (вид, стать та вік тварини, інвентарний №, кличка)

Що належить

назва господарства, ферми, відділення, прізвище власника тварини

Дата захворювання (тварини)

Дата падежу

Клінічна картина хвороби

Дані патолого-анатомічного розтину

Попередній діагноз

Дата відправлення матеріалу

За проведені дослідження оплату гарантуємо, наш рахунок

Директор (голова) господарства

підпис

Лікар ветеринарної медицини

господарства, підприємства, установи підпис

М.П.

По завершенні виконання самостійної роботи підготувати відповіді на контрольні питання для співбесіди.

Контрольні питання

1. Що необхідно з’ясувати під час реєстрації і зовнішнього огляду трупів птахів?

2. Які є способи фіксації птиці під час проведення розтину?

3. Яка послідовність розтину порожнин трупа птиці?

4. Яка методика виймання внутрішніх органів із трупів птахів?

5. Яка послідовність і техніка огляду та дослідження вийнятих внутрішніх органів?

6. Які існують способи розтину черепної порожнини і спинномозкового каналу?

7. За яких хвороб трупи птиці знищують?

8. Яка причина захворювання аспергильозом птиці?

9. Який матеріал відбирають при підозрі, що птиця загинула від аспергільозу?

10. Які характерні патолого-анатомічні зміни при чумі птиці?

11. Які органи у птиці уражуються при аспергільозі?

Оцінка

‘‘ ’’ 20 р.

(підпис викладача)

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 12

ПРОТОКОЛ

І. Реєстрація трупа

Корова червоної масті, інвентарний номер № 946, під кличкою ‘‘Ракета’’, віком 4 роки, червоної степової породи належить ВАТ ‘‘Бузькі пороги’’ Первомайського району Миколаївської області.

Корова загинула 13 травня 2013 року біля тваринницької ферми. Розтин трупа проведено 13 травня 2013 року на території худобо могильника лікарем ветеринарної медицини Кочет С.В. в присутності фельдшера ветеринарної медицини Ляпало С.А., завідувача ферми Бойко М.В. і пастуха Горбенко П.О.

ІІІ. Зовнішній огляд трупа

Труп корови середньої вгодованості, лежав на правому боці, а перед розтином (після перевезення на скотомогильник) – на лівому, різко здутий, анальний отвір напіввідкритий, вип’ячений. Слизова оболонка рота, носа, кон’юктива очей, слизова піхви і анального отвору синюшні. Трупне заклякання слабо виражено, шкіра без видимих пошкоджень, шерсть гладка і міцно тримається на шкірі.

Перед зняттям шкіри і проведенням розтину готують 4 мазки з крові судин вуха, які фарбують за методом Романовського-Гімзи для бактеріоскопічного дослідження на сибірку.

Бактерій сибірки (Bac. Anthracis) в мазках не виявлено.

IV . Внутрішній огляд трупа

Підшкірна клітковина пухка і на правому боці зафарбована в синьо-червоний колір, судини підшкірної клітковини дещо ін’єктовані.

М’язи, сухожильні піхви і сумки, ротова і носова порожнини, слинні залози, щитоподібна і прищитовидна залози, вим’я, глотка і стравохід без видимих патолого-анатомічних змін.

Слизова оболонка гортані і трахеї синюшна, покрита значною кількістю напівпрозорої пінистої рідини. Лімфатичні вузли під щелепові, поверхневі шийні, колінної складки на розрізі інтенсивно червоного кольору, соковиті.

Черевна порожнина. Черевна порожнина різко збільшена. Кишечник і нирки розтягнутими газами рубцем відтиснуті в задню частину черевної порожнини, а діафрагма вип’ячена в грудну порожнину.

Селезінка дещо зменшена в розмірі, краї гострі, на розрізі пульпа сіро-червоного кольору, мало кровна, трабекулярність виражена.

Підшлункова залоза – без видимих патолого-анатомічних змін.

Передшлунки і сичуг. Рубець надмірно розтягнутий кормовими масами і газами. Кормові маси в стані інтенсивного дрібно- і крупно-пухирчастого бродіння. Вміст сичуга напіврідкий, слизова оболонка набрякла, дифузно нерівномірно зафарбована в темно-червоний колір, на окремих ділянках в слизовій плямисті крововиливи.

На серозній оболонці кишечника численні крапчасті крововиливи, вміст кишечника напіврідкий, слизова на окремих ділянках інтенсивно червона з численними крапчастими і плямистими крововиливами.

Нирки збільшені в розмірі, під капсулою крапчасті крововиливи, на розрізі темно-червоного кольору.

Наднирники, сечовий міхур, статеві органи без видимих патолого-анатомічних змін.

Грудна порожнина. Положення органів у межах анатомічної норми.

Легені – інтенсивно червоного кольору з синюшним відтінком, на розрізі в бронхах наявність значної кількості пінистої з червонуватим відтінком рідини, яка легко витікає; на слизовій і підслизовій численні крапчасті крововиливи. Бронхіальні лімфатичні вузли збільшені, на розрізі синьо-червоного кольору, соковиті.

Серце – значно розширене, під епікардом по ходу поздовжньої і поперечної борозен численні крапчасті та плямисті крововиливи. Кров у серці і великих кровоносних судинах слабо зсіла. Під епікардом правого шлуночка численні крапчасті крововиливи.

VI . Додаткові дослідження

Перед розтином трупом проведено бактеріоскопічне дослідження мазків крові на виключення сибірки.

VII . Висновок

На підставі анамнестичних даних та результатів дослідження трупа робимо висновок:

Корова, інвентарний № 946 під кличкою ‘‘Ракета’’ хворіла на гостру тимпанію передшлунків і смерть настала внаслідок асфіксії.

Шкіра з трупа знята і відправлена в комору на консервування, труп захоронено на скотомогильнику.

Рекомендувати в ранній час у період роси не випасати тварин на ділянках з травостоєм легко бродячих рослин

Підписи: С.В. Кочет

С.А. Ляпало

М.В. Бойко

П.О. Горбенко

АКТ

на падіж тварин

‘‘ ’’ 20 року

Господарство

Село району області

Комісія в складі

Цього числа провела огляд і розтин трупа

Який належав (господарству, власнику)

Додаткові дослідження

Висновки

На підставі анамнестичних даних, симптомів хвороби, патолого-анатомічних змін в органах і тканинах, виявлених під час розтину трупа (наслідків лабораторного дослідження патологічного матеріалу) робимо висновок

Підписи:

Завдання 3. Вивчити основні правила відбору патологічного матеріалу для лабораторного дослідження та відібрати, упакувати, написати супровідну на патологічний матеріал від трупа поросяти для бактеріологічного дослідження на сальмонельоз.

Ознайомитись з бланком ‘‘Експертиза лабораторних досліджень’’ та правилами написання.

Під час вивчення правил відбору патологічного матеріалу від трупів тварин, проводимо розтин трупа поросяти за загальною схемою порядку проведення розтину, використовуємо підготовлений посуд та інструменти для відбору патологічного матеріалу від трупа поросяти з умовним патолого-анатомічним діагнозом ‘‘сальмонельоз’’ та виписати супровідну, заповнюючи бланк у робочому зошиті. Самостійно ознайомлюються з бланком ‘‘Експертиза лабораторних досліджень’’ та правилом написання.

Загальні правила відбору патологічного матеріалу. Патологічний матеріал необхідно відбирати

Поверхню органа (тканини) на місці вирізання шматочка

Інструменти, якими передбачається відбирати патологічний матеріал,

Перед використанням інструменти додатково фламбують

Перед стерилізацією посуд ретельно

і стерилізують за температури

Такий посуд зберігають в ящиках і по мірі потреби використовують.

Для виготовлення мазків з крові, гною використовують стерильні предметні скельця.

Предметні скельця готують так, спочатку

Потім скельця

На банку наклеюють етикетку з написом складу розчину і дату поміщення скелець.

Патологічний матеріал можна відправляти у лабораторію ветеринарної медицини в не консервованому і консервованому вигляді. Для консервування застосовують

Для вірусологічного дослідження матеріал

С У П Р О В І Д Н А

При цьому направляється для патогістологічного дослідження

вид дослідження

Патологічний матеріал (перерахувати який)

Від (вид, стать та вік тварини, інвентарний №, кличка)

Що належить

назва господарства, ферми, відділення, прізвище власника тварини

Дата захворювання (тварини)

Дата падежу

Клінічна картина хвороби

Дані патолого-анатомічного розтину

Попередній діагноз

Дата відправлення матеріалу

За проведені дослідження оплату гарантуємо, наш рахунок

Директор (голова) господарства

підпис

Лікар ветеринарної медицини

господарства, підприємства, установи підпис

М.П.

Після проведеного лабораторного дослідження патологічного матеріалу отриманого з господарства, працівник державної лабораторії ветеринарної медицини виписує бланк ‘‘Експертиза лабораторного дослідження’’, в якому зазначаються наслідки проведеного дослідження та вказівки про подальші дії працівника ветеринарної служби господарства.

Цей бланк додається до протоколу патолого-анатомічного розтину, в який вносяться доповнення і після цього протокол патолого-анатомічного розтину вважається закінченим.

Самостійно розглянути бланк ‘‘Експертиза лабораторного дослідження’’ і вивчити правила його заповнення (див. нижче).

Штамп Форма

Лабораторних досліджень

державна лабораторія ветеринарної медицини

місто, район

Експертиза №

Лабораторного дослідження

Кому

прізвище керівника підприємства, господарства, установи звідки надійшов матеріал

Адреса

1. Дата надходження матеріалу 20 року

2. Адреса, звідки поступив матеріал

3. Спосіб надсилання

4. Ким надісланий

посада і прізвище особи

5. Що надіслано (перерахувати матеріал)

6. В якому вигляді надіслано матеріал

консервованому, свіжому

7. Дата відсилання або вручення експертизи адресату 20 року

Висновки

(результати лабораторних досліджень)

Вказівки

Директор Завідувач бактеріологічним відділом

підпис підпис

Контрольні питання

1. Який первинний документ ветфахівець оформляє в першу чергу під час розтину трупа?

2. З яких частин складається протокол патолого-анатомічного розтину?

3. Коли складають протокол патолого-анатомічного розтину?

4. Чи застосовують спеціальну термінологію в описовій частині протоколу?

5. Про що говорить відсутність згадки про певний орган у протоколі?

6. Що має значення в описовій частині протоколу?

7. Про що пишуть в заключній частині протоколу?

8. В якій частині протоколу патолого-анатомічного розтину застосовують спеціальну термінологію?

9. В якому порядку розміщують патолого-анатомічні діагнози в протоколі патолого-анатомічного розтину?

10. Про що пишуть в описовій частині протоколу патолого-анатомічного розтину?

11. Чим відрізняється протокол патолого-анатомічного розтину від акту на падіж тварин?

12. Яким документом є протокол патолого-анатомічного розтину?

13. Хто бере участь у складанні акту на падіж тварин?

14. Який документ виписує спеціаліст ветеринарної медицини для відправки відібраного патологічного матеріалу в лабораторію ветеринарної медицини?

15. В яких випадках відправляють патологічний матеріал для додаткових лабораторних досліджень?

Оцінка

‘‘ ’’ 20 р.

(підпис викладача)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА ‘‘НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР

12 3 4 5 6 7 8 9 10 Следующая ⇒

Последнее изменение этой страницы: 2019-06-09; Просмотров: 290; Нарушение авторского права страницы