Концептуальні положення технології співробітництва

Співробітництво - такий тип взаємодії, в процесі якoro його суб'єкти прагнуть зрозуміти і підтримати один одного, що досягти єдиного результату, враховувати при цьому інтереси один одного і добровольно проявляти активність та допомогу. Співробітництво між суб'єктами освітнього процесу починається в тоді, коли виникає потреба бути разом і спільно виконувати освітню діяльність, обов'язковою умовою організації якої стають відносини рівності і партнерства, доброзичливості, оптимізму, довіри і взаємодопомоги. Підтримка сприятливих відносин між учасниками процесу складає основу співрбітництва.

Умовно виділяють наступні типи співробітництва:

емоційний (створення атмосфери емоційного настрою за результатами спільної праці, яскравих моментах, яскраво виражених емоцій і висловлювання своєї думки*

когнітивний (створення атмосфери творчого пошуку та логічного аналізу, виявлення кругозору й інтелекту, професіоналізму, нестандартності, місткості й оригінальності думки*.

В педагогіці співробітництва виділяють чотири напрямки.

1. Гуманно-особистнісний підхід до дитини. В центрі шкільної освітньої системи стоїть розвиток всієї цілісної сукупності якостей особистостей. Мета школи – пробудити, покликати до життя внутрішні сили і можливості, використовувати їх для повного і вільного розвитку особистостей. Гуманно-особиснісний підхід об’єднує такі ідеї:

· новий погляд на особистість як мету освіти, особистісну спрямованість навчально-виховного процесу;

· гуманізацію і демократизацію педагогічних відносин;

· відмова від прямого примусу як методу, що не дає результату в сучасних умовах;

· нове трактування індивідуального підходу;

· формування позитивної Я-концепції, тобто система усвідомлених і не усвідомлених уявлень особистості про самого себе, на основі яких вона буду свою поведінку.

2. Дидактичний активізуючий і розвиваючий комплекс. Відкриваються нові підходи і тенденції у вирішенні питань «чому» і «як» навчати дітей; зміст навчання розглядається як засіб розвитку особистості, навчання ведеться узагальненим знанням, умінням, навичкам і способам мислення; інтеграція, варіативність; використовується позитивна стимуляція.

Удосконалення методів і форм навчального процесу розкривається в ряді дидактичних ідей, що використовуються в авторських системах педагогів-новаторів: опорних сигналах В.Ф.Шаталова, в ідеї вільного вибору Р.Штейнера, у випередженні С.Н.Лисенкової, в укрупнених блоках П.М. Ерднієва, в інтелектуальному фоні класу В.О.Сухомлинського, розвитку особистості по Занкову, в зоні найближчого розвитку Л.С.Виготського та ін.

3. Концепція виховання. Концептуальні положення педагогіки співробітництва відображають важливі тенденції, згідно з якими розвивається навчання в сучасній школі:

· перетворення школи Знання у школу Виховання;

· особистість школяра в центрі всієї виховної системи;

· гуманістична орієнтація виховання, формування загальнолюдських цінностей;

· розвиток творчих здібностей дитини;

· відродження національних і культурних традицій;

· поєднання індивідуального і колективного виховання;

· постановка складної мети.

4. Педагогізація оточуючого середовища. Педагогіка співробітництва ставить школу у ведуче, відповідальне положення по відношенню до інших інститутів виховання. Важливими соціальними інститутами, які формують підростаючу особистість, є школа, сім’я і соціальне оточення. Результати визначаються спільними діями всіх джерел виховання. Тому на передній план висуваються ідеї компетентного управління, співробітництво з батьками, вплив на суспільні і державні інститути захисту дітей.

Метою даної технології є формування умінь у суб’єктів освітнього процесу працювати злагоджено у тимчасових командах і групах і досягати якісних освітніх результатів.

2. Методика організації навчального співробітництва.

Технологія навчання в співпраці на перший погляд проста: викладач розподіляє учнів на групи по 4-5 чоловік і пропонує їм колективно виконати будь-яке завдання - вирішити проблему з опорою на їх попередній досвід і знання, знайти нове вирішення, провести дослідження, розробити проект і т.д. Основною умовою роботи груп є те, що в результаті спільної діяльності повинно бути вироблено нове знання, з яким погодяться всі члени групи. При цьому те, що виноситься на загальне обговорення індивідом, сприймається через призму уявлень і знань групи в цілому. Серед педагогічних технологій до навчання у співробітництві можна віднести:

- кооперативне навчання

- проблемне навчання

- проектне навчання

3. Методика навчання у співробітництві

Будь-яка робота починається з планування приміщення. Чому? Відповідь на це запитання дамо словами Дж. Дьюї. В книжці «Школа і суспільство», розмірковуючи про сутність гуманістичного підходу до навчання дітей, він так намагається пояснити свою позицію: «Декілька років підряд я обходив магазини та склади шкільного приладдя в місті, намагаючись відшукати столи і стільці, які б з усіх точок зору – художнього, гігієнічного і педагогічного – могли задовольнити потреби дітей. Ми стикнулися з різними труднощами у пошуку того, в чому була потреба, і на кінець один продавець сказав: «Здається, що у нас немає того, чого вам треба. Ви шукаєте щось таке, на чому діти могли би працювати, а всі наші стільці і парти пристосовані для с л у х а н н я».

За даною технологією діти повинні бачити один одного, спілкуватися у процесі спільної діяльності. Столи при цьому варто розмістити кутом один до одного (для роботи трійками*, один навпроти одного (для роботи парами, четвірками, шестірками*.

⇐ Предыдущая1234567Следующая ⇒

Поделиться: