Конструкторська підготовка виробництва передбачає

1) розробку технічного завдання;

2) розрахунок технічної пропозиції;

3) розробку технічного проекту;

4) підготовку робочої конструкторської документації;

5) усе вище перелічене.

4. Закріплення за кожною групою устаткування рівної або кратної кілько­сті операцій, рівномірне завантаження устаткування передбачає принцип

1) пропорційності;

2) прямоточності;

3) гнучкості;

4) ритмічності.

До характерних ознак функціонування підприємства як виробничої системи відносять

1) цілеспрямованість;

2) поліструктурність;

3) складність;

4) відкритість;

5) усе вище перелічене.

6. Випуск у однакові проміжки часу однієї ж тієї або наростаючим підсум­ком кількості продукції передбачає принцип організації виробництва

1) пропорційності;

2) прямоточності;

3) гнучкості;

4) ритмічності.

Від яких факторів залежить тривалість виробничого циклу

1) кількісті робочого часу, що необхідний для отримання готового виробу;

2) тривалості нетехнологічних операцій;

3) тривалості перерв у виробничому процесі;

4) усіх вище перелічених.

Непотоковий метод застосовується переважно

1) одиничному й дрібносерійному виробництві;

2) середньосерійному виробництві;

3) масовому виробництві.

Принцип забезпечення оптимального рівня спеціалізації організації й її підрозділів можна оцінити

1) часткою профільної продукції загальним об'ємом продукції, що випускається організацією;

2) часткою продукції, що виробляється на основі власних патентів і ноу-хау, загальним об'ємом продукції організації;

3) часткою продукції, що виробляється організацією, яка є конкурентоздатною на внутрішньому й зовнішньому ринках;

4) часткою продукції, за якою розроблене дерево показників, щодо загальномого об'єму продукції.

Концентрація виробництва передбачає

1) зосередження виробництва певного виду продукції на крупних підприємствах;

2) визначення оптимальних розмірів підприємства;

3) зосередження виробництва певних видів продукції кінцевого споживання.

Поділ виробничої системи на складові компоненти і розробка по кожному з них окремих проектних рішень передбачає

1) оригінальний метод організаційного проектування;

2) типовий метод;

3) автоматизований метод.

12. Вид руху предметів праці, при якому деталі на кожній операції оброб­ляються всією партією, а передача деталей на наступну операцію здійсню­ється після закінчення обробки всіх деталей даної партії, називається

1) послідовним;

2) паралельним;

3) послідовно-паралельний.

13. Процес відособлення окремих виробництв з виготовлення тих чи інших виробів або з здійснення, та виконання окремих стадій вироб­ництва називається

1) спеціалізацією;

2) концентрацією;

3) кооперацією.

Коефіцієнт закріплення операцій показує

1) кількість операцій, що закріплюється за одним робочим місцем;

2) кількість операцій за одиницю часу;

3) кількість операцій, яку виконує один робітник.

15. Оперативно-виробниче планування є

1) системою заходів, спрямованих на конкретизацію техніко-економічного плану в часі та просторі;

2) системою планування й обліку номенклатури, об'єму продукції, собівар­тості продукції;

3) заходи з розробки перспективних планових завдань і розрахунків.

16. Закріплення за кожним виробничим підрозділом обмеженої но­менклатури продукції або виконання технологічно однорідних робіт для виготовлення конструктивно різної продукції передбачає принцип:

1) диференціації;

2) спеціалізації;

3) пропорційності;

4) прямоточності.

Коефіцієнт закріплення в дрібносерійному виробництві становить

1) 21-40;

2) 22-40;

3) 20-42;

4) 22-42.

Глибоку спеціалізацію робочих місць, розміщення їх під час техно-логічного процесу, передача оброблюваного предмета від одного робочого місця до іншого здійснюється без затримок із застосуванням спеціалізованих транспортних пристроїв передбачає

1) потоковий метод організації виробництва;

2) непотоковий;

3) предметно-груповий.

⇐ Предыдущая123456789Следующая ⇒

Поделиться: