Тема практичного заняття 9: Безпека в умовах кримінальної злочинності і тероризму.

Причини зростання злочинності. Зброя для самозахисту. Правила особистої безпеки в криміногенних ситуаціях. Визначення тероризму, його особливості на сучасному етапі. Відомі терористичні організації та найбільш поширені види терористичних актів. Правила поведінки у ситуації “заручник”.

Розділ 2. Методичні поради щодо організації самостійної роботи при вивченні дисципліни “Безпека життєдіяльності”

Самостійна робота – головний спосіб вивчення дисципліни, органічна частина навчального процесу на кафедрі безпеки життєдіяльності людини. Вона допомагає глибоко засвоїти матеріал, закріпити знання, поглибити вміння та навички в пізнавальній діяльності, творчо мислити; виховує організованість та дисциплінованість, активність та ініціативу, настирливість у досягненні мети; сприяє виробленню власних прийомів і методів пізнання, вчить раціонально організовувати та контролювати робочий час.

Самостійна робота по вивченню дисципліни “Безпека життєдіяльності” включає в себе такі форми, як слухання та занотовування лекцій, опрацьовування навчальної та наукової літератури, написання рефератів, підготовка до семінарських та практичних занять, іспиту.

Результативність самостійної роботи визначається плануванням і організацією, високою культурою розумової праці, навчально-методичним керівництвом з боку викладача.

При вивченні дисципліни необхідно ознайомитися з основними розділами, темами, питаннями та рекомендованою літературою. Програма дисципліни є джерелом самоконтролю, особливо при підготовці до іспиту.

На кафедрі використовуються різноманітні форми навчальних занять: лекції, практичні заняття, семінари.

Основна мета лекцій – зацікавити студентів, пояснити вузлові і проблемні питання, основні поняття, закономірності, тенденції. Лекції дають основні спрямування у вивченні дисципліни з врахуванням останніх досягнень науки. Вони є установкою для подальшої самостійної роботи студентів з літературою, довідниками.

Слухання і конспектування лекцій – це активне і творче усвідомлення навчального матеріалу, яке мобілізує увагу, виробляє навички письмового викладу матеріалу, сприяє його закріпленню.

З метою інтенсифікації навчання при підготовці до лекції студентам рекомендується використовувати навчально – методичний посібник “Безпека життєдіяльності. Курс лекцій“ / За ред. проф. О.Й. Бакалюка.- Тернопіль: 2008.- 287 с., в якому міститься опорний конспект лекцій по кожній темі навчальної програми дисципліни. Тоді до конспекту заносяться тільки необхідні пояснення до схем чи визначень, приклади, нова інформація, тощо.

За відсутності опорного конспекту рекомендується детально конспектувати лекції.

Найбільш важливі висновки, положення і визначення можна записувати дослівно, але в цілому зміст лекції необхідно викладати своїми словами. Самостійне формулювання сприяє більш глибокому засвоєнню матеріалу.

Записи слід вести в окремому зошиті, кожну лекцію починати з нової сторінки, зазначати номер лекції, тему, план, літературу, залишати поля шириною 1/3 листка для уточнення, додаткової інформації. Таблиці, схеми, графіки, формули, які використовує викладач, необхідно перенести в зошит. Кожну нову думку записувати з абзацу.

Практичні заняття сприяють рішенню пізнавальних задач, розглядають результати виконання практичних вправ, пов’язаних із змістом дисципліни. Тому, однією із форм самостійної роботи є підготовка до семінарів і практичних занять, завдання яких полягає в тому, щоб закріпити і поглибити набуті теоретичні знання, навчитись творчо працювати з літературою, виробити вміння аналізувати процеси і події, розвивати здатність до самостійних суджень, висловлювати і відстоювати свої погляди, навчитись готувати реферати, повідомлення по окремих питаннях та виступати з ними на заняттях. Студенти в процесі роботи повинні перевіряти свої знання, вияснити, чи вірно вони розуміють матеріал, який вивчають.

Готуючись до практичного заняття чи семінару, необхідно прочитати лекцію по темі, відредагувати текст, виписати визначення, формули, вивчити матеріал. Активна робота на лекціях, хороший конспект полегшують розуміння та засвоєння матеріалу.

Готуватись до практичних занять бажано в такому порядку:

1. Ознайомитися із темою, планом заняття, рекомендованою літературою, прочитати конспект лекції і усвідомити матеріал даної теми.

2. Вивчити навчальний матеріал, підібрати додаткову літературу, газетний матеріал.

3. Скласти план виступу або тези по кожному питанню заняття, що дуже важливо для систематизації та засвоєння знань, чіткого та послідовного виступу. Рекомендується вести словник специфічних термінів.

4. Систематично здійснювати самоконтроль повноти засвоєння матеріалу, даючи відповідь на питання, які вміщенні в підручниках в кінці кожного розділу, в методичних посібниках та рекомендаціях, а також виконуючи практичні вправи, рекомендовані до засвоєння при вивченні певних тем. Самоконтроль здійснюється і в бесідах по певних питаннях з іншими студентами. Якщо виявляються прогалини в знаннях, уміннях, слід ще раз звернутися до навчальної літератури, незрозумілі питання вияснити з викладачем.

5. Продумати метод викладу. Він може бути індуктивний, коли на основі повідомлюваних фактів формулюються висновки та робиться узагальнення, або дедуктивний, коли спочатку робиться узагальнення, а потім воно підтверджується фактами, аргументами.

Виступ на занятті повинен бути розгорнутий, переконливий, доказовий і аргументований. Він повинен розкривати суть питання, його значимість і супроводжуватись висновками, порівняннями, узагальненнями.

Студенти повинні бути готові доповнити виступи товаришів, прорецензувати їх, висловити свою точку зору і обґрунтувати її. По ходу заняття необхідно робити короткі записи по уточненню, доповненню питань.

Семінар чи практичне заняття передбачають участь кожного студента в його підготовці. Значні можливості для самостійного усвідомлення теми дають семінари-диспути, на яких студенти можуть аналізувати проблемні ситуації, формувати особисте відношення до обговорюваного питання і висловлювати його.

Реферат – це короткий виклад в письмовому вигляді, або у формі доповіді змісту наукової праці, огляду літератури по темі. Підготовка рефератів – засіб оволодіння методикою і навичками роботи з літературою, використання загальних теоретичних та методологічних положень в ході аналізу певних процесів, явищ, подій, уміння пов’язати матеріал і реальність, обґрунтувати свої висновки. Разом з тим реферат – одна із форм перевірки знань студентів.

Теми рефератів для самостійної роботи при вивченні дисципліни “Безпека життєдіяльності” визначаються залежно від порядкового номера студента у групі. Змінювання теми реферату без погодження з викладачем не допускається.

Готуючи реферат, необхідно, перед усім, вивчити матеріал лекції з даної теми, ознайомитися з рекомендованою літературою, урядовими документами, монографіями, журнальними та газетними статтями по темі. Потім потрібно скласти розгорнутий план по схемі:

1. Вступ.

2. Основна частина, яка включає 3-4 питання теми.

3. Висновки (резюме).

4. Список використаної літератури.

У списку використаної літератури вказуються літературні джерела по темі роботи за останні роки, при цьому вказується автор публікації, назва статті або книги, видавництво, рік видання і використані для підготовки реферату сторінки джерела.

В ході вивчення літератури необхідно робити виписки, уточняти і конкретизувати план.

Реферат слід починати із вступу, в якому необхідно визначити актуальність теми, дати її загальну характеристику, зазначити мету реферату.

В основній частині потрібно послідовно і аргументовано розкрити і проаналізувати головні проблеми теми. Кожне питання слід завершувати підсумковими висновками. Доцільно використовувати матеріал по області, району, підприємству, де студенти проживали чи проживають, працюють чи працювали.

В заключній частині необхідно зробити узагальнюючий висновок по темі в цілому.

В списку використаної літератури першими вказуються закони, урядові документи. Інші джерела слід вказувати в алфавітному порядку.

В рефераті на всі цитати, важливі цифри, окремі положення потрібно робити посилання. Для цього в кінці речення в дужках необхідно вказати або повністю джерело (прізвище, ініціали автора, назва праці, місце видання, видавництво, рік видання, сторінки), або порядковий номер джерела, у відповідності зі списком використаної літератури і сторінку.

Обсяг реферату залежить від теми, використовуваної літератури, але, в основному, повинен мати 8-10 сторінок рукописного тексту.

Студентам, які виступають з рефератом, бажано усно викладати його короткий зміст, а не читати написаний текст. Так вони вчаться обґрунтовувати власну думку, виробляють у себе лекторську майстерність.

Реферат обговорюють і доповнюють усі студенти під керівництвом викладача. Основні опоненти, яких призначає викладач, знайомляться з рефератом, літературою, пишуть рецензію. При аналізі реферату слід зупинитись на таких питаннях, як повнота та глибина розкриття теми, використання першоджерел, вірність складання плану, його відповідність змісту, аргументація положень та висновків, вміння вибирати, згруповувати та аналізувати матеріал, а також стиль та дотримання усіх вимог щодо оформлення реферату. Якщо реферат має суттєві недоліки, студент повинен його переробити, враховуючи зауваження і пропозиції.

Важливим напрямком самостійної роботи є навчально-дослідницька діяльність. Студенти отримують індивідуальні завдання (ІНДЗ) для досліджень: теми, пов’язані з життям області, міста, підприємства, закладу або розробляють свою тему, погодивши її з викладачем. Складні теми може виконувати група із декількох студентів. Процес дослідження включає вивчення документів, матеріалів місцевої преси, бесіди, особисті спостереження, анкетні опитування. Потім складається план, визначається своя точка зору, пишеться конспект чи повний текст повідомлення, узагальнюється матеріал, робляться висновки. Про результати навчальних досліджень повідомляється на заняттях, конференціях, або оформляється їх у вигляді таблиць, схем, альбомів, комп’ютерних програм. При виконанні та оформленні ІНДЗ студент може використовувати комп’ютерну техніку.

Виконання ІНДЗ є одним із обов’язкових складових модулів залікового кредиту з БЖД.

Для всіх студентів групи підготовлено різні варіанти ІНДЗ. Номер варіанту залежить від порядкового номера студента у списку академічної групи. Самовільно заміна одного варіанта завдання іншим не дозволяється.

Кожен варіант ІНДЗ складається з одного теоретичного питання та двох розрахунково-графічних завдань з оцінки хімічної та радіаційної обстановки.

Варіанти теоретичних питань подані нижче. Перше теоретичне завдання для підготовки у вигляді реферату, друге завдання кожного варіанту – розрахунково-графічне завдання з оцінки хімічної обстановки та третє - розрахункова задача з оцінки радіаційної обстановки висвітлені у даних навчально-методичних матеріалах і подані нижче.

Аналізуючи отримані дані з РГЗ, необхідно зробити висновок про найбільш доцільні дії, при яких виключається ураження людей в даній ситуації.

При виконанні ІНДЗ слід керуватись наступними вимогами:

- робота повинна бути виконана i подана у вказаний термін;

    - на титульній сторінці роботи вказується номер виконуваного варіанту;

- відповіді на питання даються у тій послідовності, в якій вони стоять у завданні;

- питання та умови задач вказуються повністю. Рішення задач відділяються від умови інтервалом;

- за потреби рішення задач повинно супроводжуватися схемами, формулами, розгорнутими розрахунками і короткими поясненнями;

- в кінці кожної задачі необхідно чітко сформулювати висновок, який би розкривав зміст і значення отриманих результатів. Невирішеними вважаються задачі, до яких подані відповіді без розгорнутих розрахунків, пояснень і висновків;

- розрахунки всіх показників необхідно проводити з точністю до 0,01;

- в кінці роботи слід вказати список використаної літератури;

- робота підписується студентом i вказується дата її виконання.

ІНДЗ оцінюється за 100-бальною шкалою згідно із критеріями оцінювання, затвердженими на кафедрі, і включається до залікового кредиту як окремий заліковий модуль.

Студент, робота якого виконана незадовільно, доповнює її або виконує роботу заново.

Якщо студент не може самостійно виконати ІНДЗ або якусь його частину, то йому слід звернутись на кафедру БЖДЛ за консультацією.

Процес вивчення та висвітлення теоретичного питання включає вивчення документів, матеріалів місцевої преси, рекомендованої літератури, а також особисті спостереження, за необхідності - анкетні опитування. Потім потрібно скласти план, визначити свою точку зору, узагальнити матеріал, зробити висновки.

Статистичний матеріал у формі таблиці може бути розміщений як у основні частині роботи (в тексті) так і оформлений як додаток (ксерокопії не зараховуються), а при написанні роботи в електронному варіанті також і у файлах Exel. Посилання на джерела інформації є обов’язковим і оформляється як звичайна (внизу сторінки) або кінцева зноска.

При використанні спеціальних термінів та скорочень рекомендується скласти короткий словник основних термінів та визначень, що зустрічаються в роботі і є ключовими для її розуміння. Словник термінів подається на початку або в кінці роботи.

Одним з ефективних засобів самостійної роботи та підготовки до занять і заліку є використання комп’ютерної техніки.

На сьогоднішній день випущено значну кількість СD - дисків з різноманітних аспектів безпеки життєдіяльності людини: Перспективним методом самопідготовки є використання студентами мережі Internet. Саме в Internet, на відміну від СD-дисків, інформація швидше поновлюється, крім того, тут міститься багато статистичної, наукової, наочної інформації, що розміщена на сайтах міністерств, відомств, наукових організацій, видавництв тощо.

Пошук сайтів та конкретних тем можна здійснити за допомогою пошукових систем: avanport.com, rambler.ru, yahoo.com тощо.

При вивчені питань, пов’язаних з надзвичайними ситуаціями, можна скористатися сайтом Міністерства надзвичайних ситуацій (сайт www.mns.gov.ua.), де подається аналітична, статистична інформація та електронні версії періодичної преси. Багато цінної та важливої інформації, що стосується безпеки життєдіяльності, міститься на сайті ООН — www.un.org .

Екзамен – заключний етап вивчення дисципліни в цілому. Підготовка до нього починається з першого дня занять і триває протягом усього триместру. Рівень засвоєння програмного матеріалу студенти мають змогу визначити самостійно, давши письмові відповіді на питання теоретичної та практичної частини з дисципліни “Безпека життєдіяльності”.

 

Розділ 3. Методика оцінювання рівня знань і практичних навичок студентів

Оцінювання рівня знань студентів повинно сприяти реалізації таких завдань:

- підвищення мотивації студентів до систематичного активного навчання протягом триместру (семестру) та навчального року, їх переорієнтація з отримання позитивної оцінки на формування стійких знань, умінь та навичок;

- відповідність переліку, форм та змісту контрольних заходів і завдань робочій програмі дисципліни, розробленій за вимогами КМСОНП;

 - відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни з переліком, формами та змістом контрольних заходів, критеріями та порядком їх оцінювання;

- подолання елементів суб'єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується системою контрольних заходів із застосуванням 100-бальної шкали оцінювання, а також врахуванням усіх видів навчальної роботи студента протягом триместру (семестру);

- забезпечення належних умов для вивчення програмного матеріалу з нормативних і вибіркових дисциплін і підготовки до контрольних заходів, що досягається їх чітким розмежуванням за змістом і термінами проведення;

- розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення та підвищення ефективності навчального процесу.

Конкретне оцінювання знань студентів з дисципліни „Безпека життєдіяльності” здійснюється шляхом проведення кредитно-модульних контрольних заходів, які включають поточний, підсумковий модульний та семестровий контроль.

Поточний тестовий контроль здійснюється під час проведення практичних і семінарських занять і має на меті перевірку знань студентів з окремих тем та рівня їх підготовленості до виконання конкретної роботи. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань та умінь визначаються кафедрою.

Підсумковий модульний контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання після закінчення логічно завершеної частини лекційних та практичних занять з дисципліни – змістового модуля. Завданням підсумкового модульного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу, вироблення навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст декількох тем дисципліни, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал. Форми підсумкового модульного контролю та система оцінювання рівня знань та умінь студентів визначаються кафедрою. Оцінка з підсумкового модульного контролю за 100-бальною шкалою включається до залікового кредиту як окремий заліковий модуль.

Оцінка за ІНДЗ за 100-бальною шкалою теж включається до залікового кредиту як окремий заліковий модуль

     Окремим заліковим модулем є і ректорська контрольна робота, яка проводиться у комп’ютерному варіанті виконання (30 варіантів довільно вибраних тестів, на які студент вибирає вірну відповідь протягом 30 хвилин).

Семестровий контроль у вигляді екзамену проводиться у формі виконання письмових екзаменаційних завдань (письмовий екзамен). На екзамен виносяться вузлові питання, типові та комплексні задачі, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань.

Перелік екзаменаційних питань та завдань, критерії їх оцінювання визначаються кафедрою.

Результати екзамену оцінюються за 100-бальною шкалою і включаються в підсумкову оцінку з дисципліни як окремий заліковий модуль з відповідним ваговим коефіцієнтом. Підсумкова (рейтингова) оцінка з дисципліни в цьому випадку розраховується як середня арифметична зважена з оцінок по залікових модулях.

Розділ 4. Завдання для індивідуальної роботи (реферати)

1. Біосфера, визначення, складові, проблеми біосфери в умовах сьогодення.

2. Екологічні проблеми атмосфери, їх вплив на здоров’я людини.

3. Екологічні проблеми гідросфери. їх вплив на здоров’я людини.

4. Екологічні проблеми літосфери, їх вплив на здоров’я людини.

5. Небезпечні та шкідливі фізичні фактори зовнішнього середовища, види, вплив на здоров’я людини.

6. Небезпечні та шкідливі соціальні (психофізіологічні) фактори зовнішнього середовища, види, вплив на здоров’я людини. Конфлікти, види, наслідки.

7. Шум та вібрація, джерела виникнення. Вплив шуму та вібрації на організм людини. Профілактика ушкоджень.

8. Електромагнітні випромінювання, види, характеристика, вплив на організм людини. Ультрафіолетове випромінювання, вплив на організм людини.

     9. Загальні принципи організації, завдання та структура системи цивільного захисту (ЦО) України.

     10. Генетично модифіковані продукти, харчові добавки та ксенобіотики: сучасний стан проблеми, вплив на організм людини.

     11. Вплив аномальних температур на організм людини. Опіки, відмороження і загальне замерзання. Причини, ступені, ознаки, перша допомога. Заходи профілактики.

      12. Ураження людини електричним струмом: причини. Механізм дії електричного струму. Перша допомога при ураженні.

13. Грози, механізм виникнення. Ураження блискавкою. Основні способи захисту від ураження блискавкою, перша допомога при ураженні.

14. Вплив ртуті та свинцю на організм людини. Ознаки отруєння, перша допомога і профілактика уражень.

15. Клінічна смерть, ознаки. Надання допомоги при зупинці дихання і серцевої діяльності. Методика штучного дихання та непрямого масажу серця.

16. Шкідливі фактори при  роботі з комп’ютерно-дисплейною технікою, їх вплив на організм користувача. Профілактика уражень.

17. Нітрати і нітрити, їх вплив на людину. Причини та ознаки отруєння, перша допомога. Профілактика отруєнь.

18. Забруднювачі повітря виробничих та житлових приміщень, їх вплив на організм людини. Отруєння чадним газом, причини, ознаки, перша допомога.

19. Вплив алкоголю на життєдіяльність людей. Хронічний алкоголізм, ознаки, стадії, небезпека для окремої людини та суспільства.

20. Алкоголь: історія відкриття, механізм дії. Гостре отруєння алкоголем, ознаки, надання допомоги.

21. Вплив систематичного паління на здоров’я людини. Пасивне паління, його вплив на здоров’я людини.

22. Наркоманії, розповсюдження, класифікація наркотичних речовин, механізм дії окремих груп наркотичних препаратів. Небезпека наркоманій для суспільства та окремої людини.

23. Вплив наркоманій та токсикоманій на здоров’я людини. Ознаки нарко- та токсикозалежності.

24. Отруєння грибами. Класифікація шкідливих грибів за механізмом дії. Ознаки отруєння, надання допомоги, запобігання отруєнням.

25. Дихальні інфекції: бронхіти, респіраторні вірусні захворювання, грип, ознаки, догляд за хворими.

26. Туберкульоз, шляхи поширення, ознаки, допомога, профілактика.

27. ВІЛ – інфекція. Причини поширення, ознаки, стадії розвитку, діагностика і профілактика.

     28. Мобільні телефони і здоров’я людини.

29. Основи фізіології праці. Розумова праця та фізична праця, особливості, профілактика утоми.

30. Біоетика та біобезпека, визначення. Поняття про біотероризм та особливо небезпечні інфекції.

31. Аварії на хімічних підприємствах з викидом аміаку та хлору. Причини, ознаки ураження, надання допомоги.

     32. Сифіліс, причини поширення, ознаки, стадії, перебіг, профілактика.

33. Гонорея: причини поширення, ранні ознаки, перебіг, ускладнення і профілактика.

34. Синдром хронічної утоми, причини виникнення, ознаки, профілактика розвитку.

35. Надзвичайні ситуації, їх класифікація і детальна характеристика.

     36. Стихійні лиха, їх класифікація. Зсуви, селі та повені: причини, характе­ристика уражень та їх запобігання.

      37. Стихійні лиха, їх класифікація. Характеристика осередків ураження при землетрусах та ураганах. Причини землетрусів, правила поведінки і дії населення. Синдром тривалого стиснення, ознаки, перебіг, перша допомога. 

38. Причини виникнення і фактори, що сприяють поши­ренню побутових, виробничих і лісових пожеж. Способи ліквідації пожеж. Правила поведінки і дії населення.

39. Вплив іонізуючих випромінювань на організм людини. Причини виникнення і перебіг хронічної променевої хвороби.

40. Вплив іонізуючих випромінювань на організм людини. Причини, форми і періоди перебігу гострої променевої хвороби.

41. Профілактика радіаційних уражень. Радіозахисне харчування

    42. Пожежі, визначення, причини виникнення та шляхи розповсюдження.

    43. Протипожежні вимоги до облаштування виробничого устаткування та технологічних процесів.

    44. Пожежонебезпека опалювальних систем. Правила користування побутовим газовим обладнанням. Ознаки отруєння побутовим газом, надання допомоги.

   45. Методи гасіння пожеж та основні вогнегасні речовини.

    46. Криміногенні ситуації та найбільш характерні їх прояви. Терористичні акти, види. Правила поведінки людини в ситуації “заручник“ та інших криміногенно небезпечних ситуаціях.

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: