Переписка — листування — переписывания

Переписка — це слово е русизмом, калькою вщ рос. «пере­писка», в украТнськш мов1 не вживаеться. Листування (рос. переписка) — обмш листами з метою сшлкування. Перепи- < ування (рос. переписка) — шенник В1ДД1? СЛ1В «перепнсува- ти/переписати», означае Д1Ю, процес; сшлкування засобами електронного та мобьпьного зв'язку.

Переписка	В украТнськш мов1 не вживаеться
Листування	дш> ве листування (поштою) листування з читачами на сгоршках газети
Переписування	переписування за допомогою 5М5

 

Перечислити — перерахувати 1 перел1чити

Перечислити — це слово в украТнськш мов! у значенш «пора­хувати» не вживаеться. Перерахувати (рос. пересчитать, пе­речислить) 1 перел! чити — порахувати вах або все, назвати одне за одним, по черз!; порахувати повторно вах.

Перечислити	В украТнсьюй мов! у значенн! «порахува­ти» не вживаеться
Перерахувати 1 перел1чити	перерахувати (перел1чити) присутшх перерахувати (перел1читн) поставлен! завдання

 

Писемний — письмовий

Писемний (рос. письменный) — який стосуеться писемносп, писаних кторичних джерел, памяток; книжний (про мову). Письмовий (рос. письменный) — який стосуеться письма; який виконуеться на письмг.

Писемний	писемш пам'ятки
	писемна мова

Письмовий	писыиова робота
	письмове приладдя
	письмовий зал! к
	письмова (ргдшеписана) вцщов! ДЬ

 

Письмённий — грамотний

Письмённий (рос. грамотный) — який ум1? ^итати, писати. Грамотний (рос. грамотный) — який ум5е писати грамотно, без помилок; яки? не мктить граматичних 1 стшистичних по- милок.

Письмённий	письменна людина
Грамотний	грамотний ученъ грамотний лист

 

Письмо — лист

Слово письмо у значенш «повщомлення*, «лоштова корес- понденщя» е русизмом 1 в украТнсьюй мов1 не вживаеться. У значенн! «писаний текст, призначеннй для повздомлення про що-небудь, для сшлкування з кимось на в'щстанЬ, «пошто- ва кореспонденщя» росшсъке слово «письмо» перекладаеть­ся лише як лист.

Письмо	В украТнсьюй мов! у значенш «повадом- лення», «поштова коресповденщя» не вживаеться
Лист	Я отражав кглька лист'хв % запрошень офвдйний лист

 

Швденний — полуценний

ГИвденний (рос. южный) — прикметник до «швдень»; розта- шований на швдш; який стосуеться швдня. Полуденний (рос.

полуденный) — прикметник до «полудень», який стосуеться дванадцято! години дня. Швденний ГИвденний полюс швденш краТни Полуденний полуденна спека полуденна година

 

ГПвтора — гпвтори

Правильне написания чисуп'вниюв твтора 1 повтори залежить вщ того, з яким 1менником вони поеднаш. Якщо з 1" менником чолов1'чого та середнього роду, вживаеться слово «твтора», з 1менником Ж1ночого роду — «швтори».

Швтора	швтора в1кна
	швтора тижня
	П1ВТ0ра М1СЯЦЯ
	швтора року
Швтори	швтори чашки
	швтори зарплати

 

Пщшмати — порушувати — зачшати — торкатися

Шдшмати — у значенш «розпочинати щось, торкатися якоТсь теми» в украТнськш мов! не вживаеться. Порушувати — роз­починати (переважно 31 словами «розмова», «справа», «про- цес», «питания», «проблема»); звертати увагу на що-небудь, спрямовувати думку до чогось у розмов!; синошми — торка­тися 1 зачшати.

Шдшмати	В украТнськш мов1 у значенш «починати говорити на певнутему» не вживаеться
Порушувати	порушувати клопотання порушувати питания порушити кримшальну справу зачшати (торкатися) питания

 

Пщнос — таця

Годное — в украТнськш мов1 не вживаеться, е' калькою вщ рос. «поднос». ПравильнимукраТнським вщповщником ро- сшського «поднос» на позначення плаского посуду для пере­несения страв е слово таця.

Годное	В украТнськш мов1 не вживаеться
Таця	келихи на золотш тащ ' таця 31 стравами принести на тащ

 

ГНдписка — передплата

ГОдписка (рос. подписка) — письмове зобов'язання або шд- твердження чогось. Передплата (рос. подписка) — складання угоди про одержання друкованого видання поштою з поперед- ньою оплатою.

ГОдписка	шдписка про невиТзд ЭОбов'язаТИ П1ДПИСКОЮ
Передплата	передплата на газети та журнали оформити передплату

 

Поверхневий — поверховий

Поверхневий (рос. поверхностный) — прикметник до «по- верхня»; який стосуеться поверхш; який в'щбуваеться на по- верхш. У переносному значенш вживаеться слово поверхо­вий (рос. поверхностный) — неглибокий, поб1жний.

Поверхневий	поверхневий натяг води поверхнева сила поверхневий тиск поверхневий шар
Поверховий	поверхов! знания поверхова людина

 

Повод---- ПрИВ! Д

Повод — це слово е русизмом I в украТнськш мов! не вжи­ваеться. Привщ (рос. повод)— шдстава, причина яких-не- будь дш, учинюв.

Повод	В украТнсьюй мов! не вживаеться
Привщ	слушиий привщ давати привод

 

Погоня — гонитва

Погоня (рос. погоня) — переслгдування вт! кача з метою його спшмати; людина або трупа людей, як! переслщують упкача. Гонитва (рос. погоня) — посилене прагнення до чого-небудь, переслщування якоТ-небудь мети.

Погоня	погоня за злочинцем оргашзувати погоню
Гонитва	у гонитв! за грошима

 

Подразнення — дратування — роздратування

Подразнення (рос раздражение)— фгзюлопчний термш: реакшя оргашзму або якогось органа на Д1Ю подразника; за- палення. Дратування (рос. раздражение) — почуття гострого невдоволення, злосп; синошм — роздратування.

Подразнення	подразнення ставки алерпйне подразнення Шмра реагуе на подразнення
Дратування, роздратування	сказати з роздратуванням (дратуванням) вщчути роздратування (дратування) •

Поживний — живильний

Поживний (рос. питательный) — призначений для харчуван- ня; який М1стить необх'щш оргашзму речовини; корисний. Жи­вильний (рос. питающий, питательный) — який використо- вуеться для пщживлення рослин; який живить жив1 оргашзми, забезпечуе чим-небудь; необх1дний для нормально! дп.

Поживний	поживна Тжа поживи! речовини
Живильний	живильне середовище живильна артер! я

 

Половий — статевий

Половий — це слово е русизмом 1 в украТнськш мов1 не вжи­ваеться. Статевий (рос. половой) — який стосуеться чоловЬ чоТ або жшочоТ стат!, статевих оргашв.

Половий	В украТнськш мов1 не вживаеться
Статевий	статева зршсть статев1 органи статевий потяг статев! зносини

 

Положения — стан — становище

Положения (рос. положение) — мкцезнаходження чогось, розташування у простор!; поза. Стан (рос. положение, со­стояние) — ф1зичне самопочуття або настрш; ситуащя, зумовлена певними обставинами; М! сце у сусшльствк Стано­вище (рос. положение) — обставини, умови, у яких хтось перебувае.

Положения	географ1чне положения
	положения рук пщ час стрьльби

 

Стан	сощальний стан
	стан здоров'я
	стан невагомосп
	моральний стан
	военний стан
Становище	вийти 31 скрутного становища
	М1Жнародне становище

 

Попереджати — застер! гати — запоб1гати

Попереджати (рос. предупреждать) — наперед повщомляти когось про щось; спов1щати. Застер1гати (рос. предупреж­дать, предостерегать) — заздалегщь попереджати кого-не- будь про щось негативне, про якусь загрозу. Запобггати (рос. предотвращать, предупреждать) — не допускати, заздалегщь вщвертати щось неприемне, небажане.

Попереджати	попереджати про зап! знення
Застер1гати	застер1гати вщ помилки
Запоб1гати	запоб! гати хвороб1 запоб1гати злочину запоб*1гати дитячому травматизму

 

Поруч — поряд

Поруч —дуже близько, на невеликш вщсташ вщкого-небудь (того, хто мае руки, — поруч). Поряд— дуже близько, на невеликш вщсташ вщ чого-небудь; бьпя, коло.

Поруч	поруч мене поруч хворого
Поряд	поряд 31 столом поряд 13 банком

 

Поширювати — розповсюджувати

Поширювати (рос. распространять) — робити вщомим для багатьох (про чутки, шформащю тощо); розширювати сферу впливу, да; вншляти щось (про запах). Розповсюджувати (рос. распространять) — продавати, роздавати багатьом; розноси- ти в р! зн1 боки, на велику вщстань.

Поширювати	поширювати чутки поширювати вплив поширювати указ на вс1х мешканщв поширювати запах
Розповсюджу- вати	розповсюджувати газети, журнали рОЗПОВСЮДЖуваТИ ЛИСТ1ВКИ Насшня розповсюджуеться (розно- ситься) втром на киькаметр'ш

 

Приводити — призводити — наводити

Приводити (рос. приводить) — ведучи, доправляти когось або щось куди-небудь; рщше вживаеться у значенш «ставати причиною чогось» (переважно коли йдеться про позитивш наслщки). У значенш «цитуватй чшсь слова», «1люструвати прикладами» в украТнськш мов1 не вживаеться. Призводити (рос. приводить) — спричинювати щось, бути причиною чо­гось (здеб1Льшого про негативш наслщки). Наводити (рос. приводить) — подавати приклади, цитувати чшсь слова.

Приводити	привести до школи Ц1 заходи привели до встановлення мирних в'ьдносин
Призводити	Це призведе до (спричинить) вимер- зання ПОС1в1в
Наводити	наводити приклади навести цитату

 

Призив — призов — заклик

Призив — це слово е русизмом (вьд рос. призывать), в ук­раТнсьюй мов1 не вживаеться. Призов (рос. призыв) —.цаб1р. на вшськову службу. Заклик (рос. призыв) — звертання з ви- могоюдодп.

Призив	В украТнськш мов! не вживаеться
Призов	призов на вшськову службу
Заклик	закликдовшни заклик до еднання на перший заклик на заклик(локлик)серця

 

Признания — з! знання — освщчення

Признания (вгд признатися) — це слово в украТнськш мов1 вживаеться переважно в розмовному та художньому сталях. 3|знанля {рос. признание) — повщомлеяня, свщчення про себе, про когось або щось шд час розслщування, суду тощо. Освщчення {рос. признание)— з! знання в коханш.

Признания	Певно, Фед]р ТТ (Христю) признав, бо так прямо випалив перед нею свое признания (Панас Мирный)
31знання	313НЭННЯ в суд1
ОсвТдчення	освщчення в коханш

 

Прийомний — приймальний

Прийомний {рос. приёмный) —усыновлений ким-небудь або той, хто когось усиновив. Приймальний {рос. приёмный) — призначений для приймання чого-, кого-небудь.

Прийомний	прийомний син прийомш батьки
Приймальний	приймалъна комюя приймальний день

 

Примшити — застосувати

Прим1нити — це слово? русизмом 1 в украТнськш мов! не вжи­ваеться. Застосувати {рос. применить) — використати що- небудь, запровадити в ужиток, ужити що-небудь.

Примжити	В украТнсьюй мов1 не вживаеться
Застосувати	застосувати новТтш технологН застосувати на практищ застосувати грубу силу

 

Прим1рник — екземпляр

Прим1рник {рос. экземпляр)— одиничний предмет друко- ваного видання або рукопису; синонТм — екземпляр. Екзем­пляр (рос. экземпляр) — окремий предмет 13 ряду под*бних; тварина або рослина як окремий представник якого-небудь виду.

Прим1рник	авторський прим1рник (рьдше екземпляр) сигнальний прим! рник {рьдше екземпляр) Книга вийшла накладом 1000 прим1рни- юв (рьдше екземпляр! в)
Екземпляр	рГдюсний екземпляр флори щкавий екземпляр

 

У вага! ОстаннЫ часом у значенш < годиничний предмет дру ко­ваного видання» здебиьшого вживаеться ьменник примгрник.

Природний — природничий

Природний {рос. природный) — сгворений природою, а не лю- диною; зумовлений законами природи. Природничий (рос. естественный) — природознавчий; пов*язаний 13 вивченням природи.

Природний	природш зони природний газ. природах заповедники природш умови природний радацшний фон
Природничий	природнич! науки природничий В1ДД1Л ШСТИТуТу

 

Приступ — напад

Приступ {рос. приступ) — уживаеться переважно на позна- чення атаки, штурму; руине вживаеться у значенш напад (рос. приступ) — момент загострення, посилення чогось; раптовий хворобливий стан.

Приступ	брати фортецю приступом 1ти на приступ
Напад	напад кашлю напад гшву серцевий напад

 

Причинний — причиновий

Причинний {рос. помешанный) — божевьпьний, який мае псих1чний розлад. Причиновий {рос. причинный) — який ука- зуе на причину, мае значения причини.

Причинний	ходить, мов причинна
Причиновий	причиновий сполучник причинов! зв'язки у безсполучниковому реченш

 

 

Прозовий — прозаТчний Прозовий {рос. прозаический) — написаний прозою (без ритму, не в1ршований). ПрозаТчний (рос. прозаический, про­заичный) — позбавлений поетичносп; одномаштний, буден- ний, звичайний, др! б'язковий. Прозовий прозовий ТВ1р прозова зб1рка ПрозаТчний прозаТчне життя прозаТчн! стосунки

 

Пропуск — перепустка

Пропуск (рос. пропуск) — вщсутшсть чогось унаслщок про­пускания, незаповнене М! сце в тексп, таблиц! тощо. В украТн­сьюй мов1 у значенш «посвщчення особи» не вживаеться. Перепустка (рос. пропуск) — посвщчення, документ, що дае право входити кудись.

Пропуск	В украТнсьюй мов1 у значенш «посвщчен­ня особи» не 1 живаеться
Перепустка	перепустка до шституту перепустка на завод показати перепустку

 

Пр0тир1чити — суперечити

Пр0тир1чити — це слово е русизмом (вьд рос. противоре­чить), в украТнсьюй мов1 не вживаеться. Правильним пе­рекладом росшського «противоречить» е Д1еслово супере­чити.

ПрОТИр1ЧИТИ	В украТнськш мов1 не вживаеться
Суперечити	Це суперечить закону \ суперечити самому соб!

 

Протирхччя — суперечност! - Протир1ЧЧЯ — це слово е русизмом (в1дрос. противоречия), в украТнсьюй мов1 не вживаеться. Правильний переклад ро­сшського «противоречия» — 1менник суперечносп. '

ПрОТИр1ЧЧЯ	В украТнсьюй мов! не вживаеться.
Суперечносп	суперечносп в поглядах внутр'пиш суперечносп класов! суперечност!

 

Протягом — на ПрОТЯЗ! — упродовж

На протяз! — у значенш «тривання якоТсь д1Т» в украТн­ськш мов1 не вживаеться; означав рос. «на сквозняке», «на протяжении» (про вщстань). Протягом — позначае час! 'снування когось, чогось, тривання якоТсь ди, процесу; ужи­ваеться для позначення певноТ подн(тривало! учас! ), одно- " часно з якою щось вщбуваеться; синошм — упродовж.

На протяз!	В украТнськш мов" 1 у значенш «упро­довж певного часу» не вживаеться
Протягом 1 упрОДОВЖ	протягом (упродовж) В1ЙНИ протягом (упродовж) певного часу

 

Професшний — профеаональний; Профеайний (рос. профессиональный) — який стосуегься -. професи, пов'язаний 13 нею. Профеаональний (рос. профес­сиональный) — який стосуеться професюнала у своТй справ!; зроблений професюналом.

Професшний	професшно-техшчне училище професшне захворювання
Професюнальний	професюнальна робота професюнальне виконання

 

Пустел я — пустиня

Пустеля (рос. пустыня) — великий проспр, бщний на рос- линшсть, 31 спекотним кл1матом; синошм — пустиня (як гео- граф! чне поняття зазвичай уживаеться слово «пустеля»). Пустиня (рос. пустыня) — те саме, що «пустеля»; безлюд- - не, незаселене м! сце; пустир*

Пустеля	пустеля Сахара
	у пустел! посушливий кл! мат
	Скорпюна — меигканц'1 пустель

 

Пусти н я	За местом — пустыня, сюди ще
	не дшшла цившзащя

 

Ракушка — раковина — черепашка — мушля — черепаха — скойка

Ракушка — це слово е русизмом I в украТнськш мов! не вжи­ваеться. Раковина (рос. раковина) — частина зовшшнього вуха у людини I ссавщв; керам1чна або металева посудина. пщ водопровщним краном. Черепашка — загальновживана назва слимаюв, молюсюв I т. ш. 13 твердим захисним покрит- тям у вигляд1 стулок або витоТ коробочк а також саме це покриття; синошм — мушля. Черепаха — покритий рого- вим або шюрястим панциром плазун, який повьльно руха- еться. Скойка — двостулковий молюск, черепашка якого вкрита перламутром, що використовуеться для виготовлен- ня прикрас.

Ракушка	В украТнськш мов1 не вживаеться
Раковина	вушна раковина раковина умивальника
Черепашка Мушля	черепашка (мушля) молюска Пляж уаяний черепашками (мушлями)
Черепаха	повзе» як черепаха
Скойка	перлова скойка

 

Репетирувати — репетувати

Часто, перекладаючи з росшсько! слово «репетировать», Не­елова репетирувати \ репетувати плутають (через маловжи- вашеть в украТнськш мов! Д1есл1в на -ирувати). Проте щ слова мають абсолютно р! зне лексичне значения. Репетиру­вати — робити репетищю, перебувати на репетици; проводи- ти додатков1 заняття з кимось. Репетувати — лементувати, голосно кричати.

Репетирувати	репетирувати свою роль репетирували спектакль до ранку
Репетувати	репетувати на всю вулицю Не репетуй!

 

Р1ДКИЙ — Р1ДК1СНИЙ — рщинний

Рщкий (рос. жидкий) — який може текти й набувати форми посудини, у котрш М1ститься; обрщний (рос. редкий), проти- лежне — густий. Рщюсний (рос. редкий) — який нечасто, р'щко бувае; винятковий; незвичайний. Рщинний (рос. жид­костный) — прикметник до «рщина»; який стосуеться рщини, властивийТй.

Рщкий	рщка страва
	рщка сум1Ш
	Р1ДКИЙ Л1С
	рщке волосся
Рщюсний	рщюсний екземпляр флори
Рщинний	рщинний двигун

 

Р|ст — зр! ст — зростання

Р |ст (рос. рост) — процес збкпьшення зросту, довжини; зрос­тання. Зр1ст — висота людей, тварин, дерев, рослин. Зрос­ тання — процес зб! льшення як1сно, в розм! рах, обСЯЗ!, К1ЛЬ- косгп; вдосконалення.

Р|СТ	р1ст тривав два ДН1 перюд росту рослин Р1СТ ВОЛОССЯ
Зр1ст	високий на зргст Л зргст становить 1, 5 метра Зр1СТ ЛЮДИНИ
ЗросТання	зростання виробнитва культурне зростання ЗрОСТаННЯ СВЩОМОСТ1

 

р1шучий — виршальний

Р|шучий (рос. решительный) — смьпивий, непохитнийу своТх р1шеннях, ддях, учинках. Виршальний (рос. решающий) — найважлив! ший, головний, який мае основне значения; який визначае подальший Х1Д чого-небудь.

р1шучий	р! шуч1 заходи р1шуча людина
Виршальний	вир1шальний б1й виршальний момент

 

Робота — праця — труд

Робота (рос. работа) — мкце, установа, де працею заробля- ють грош1; заробляння на прожиття; вид д'шльносп; виконан­ня завдання; служба. Праця (рос. работа) — Д1яльшсть лю- дини, спрямована на створення матер1альних чи духовних щнностей; продукт роботи. Труд (рос. труд) — робота, пере­важно старанна, наполеглива, виснажлива, що вимагае зу- силь (уживаеться здебьпьшого в художньому та розмовному стилях); праця.

Робота	робота вдома
	П1ти на роботу
	письмова робота
	робота думки
Праця	розумова праця
	наукова праця
	друковаш пращ
	ф1зична праця
Труд	грош!, зароблен! тяжким трудом (працею)
	заробити своТм трудом (працею)
	Знос1ТЬ 1 труд, 1 спрагу, й голод, Бо вам
	призначено скалу сесю розбить!
	(I. Франко),

Роза — троянда

Роза (рос. роза) — схема, на яюй указано розподш у певному пункт! вгсргв ргзнкх напрямюв за мшяць, сезон, р1к; встри, що дмуть одночасно в р*зних напрямках; архггектурна прикраса В1кна. У значенш «багатор*чна рослина родини Розоцвт» в украТнськш мовг не вживаеться. Троянда (рос. роза) — ба- гатор! Чна рослина родини Розоцвт 13 запашними кепками.

Роза	роза вггр'ш рама для рози висна
Троянда	чайна троянда варения з троянди

 

Роземд — розведення — розлучення

Розв1д(/? ос. развод, разводка)—.техн! чний термш: вщстань шж розведеними кшцями чогось; (рос. разводы, вживаеться переважно у множинг) патьоки* вгзерунки. Розведення (рос. развод, разведение) — Д1Я за значениям «розводити»; вщда- лення; розсування; роз'еднування; зм! шування; розчинення. У значенш «роз»рвання стосунюв, шлюбу» не вживаеться. Розлучення (рос. развод) — роз1рвання стосунюв, шлюбу.

РОЗВЩ	П1Ч13 розводамн розводи (патьоки) вщ дошу
Розведення	розведення мостт розведення розчину
Розлучення	розлучення П1СЛЯ трьох роюв СП1ВЖИТТЯ подати на розлучення узяти розлучення свщоцтво про розлучення

 

Розв'язання — дозв1л — роздгльшсть

Росшське слово «разрешение» украТнською перекладаеться разними словами, залежна вщ контексту тазначення, Розв'я- зання (рос. решение, разрешение) — знаходження В(ДП0В! Д1 иа питания, вир'ннення проблеми тощо; знаходження вщпо- В1Д1 в задаш математичного характеру. Дозв! л (рос. разреше­ние) — етвердження права на здшснення чогось; одержана згода на щось. Розд1ЛЬН1СТЬ (рос. разрешение) — техшчний термш: здатшсть роздьпьно передавати точки й лши на оптич- ному прилад!; роздкпьна здатшсть.

Розв'язання	розв'язання задач! розв'язання порушено! проблеми
Дозвьп	Д03В1Л на ВИ13Д
Р03Д1Л ЪН! СТЬ	роздшьн! сть екрана зображення з високою роздшьшстю (роздгпьною здатшстю)

 

РОЗМ1Р — обЧм — обсяг

Розм1р (рос. размер) — величина чого-небудь в одному або К1ЛЬК0Х вилпрах. Об'см (рос. объем) — величина чого-не­будь, вим! рювана в куб5чних одиницях; форма, обриси чогось у трьох вим^рах. Обсяг (рос. объем, р1дше размер) — розм|р чого-небудь 13 погляду його величини, юлыасного вираження, значения, важливосп.

РоЗМ1р	розм! р стола
Об'ем	об'емкуба
	об'ем посудини
Обсяг	обсяг шк1ЛЬНо! програми
	обсяг пам'ят»
	обсяг виробництва
	обсяг курсово! роботи

 

Розпис — розклад

Розпис(рос. роспись) — живописне зображення на бушвлях; розмалювання, мереження. Розклад (рос. расписание) — гра- ф! К занять, руху по! зд! В тощо; розпорядок, режим дня.

Розпис	орнаментальний розпис розпис на ст1нах
Розклад	шюльний розклад занять Розклад руху поТзд! в зм! нено

 

Розаяний — неуважний

Розаяний (рос. рассеянный) — розкнданнй на великому простор!, розташований рщко; ф1зичний термш: поширений у р1зних напрямках на великому простор!, ослаблений щодо ступеня вияву. У значенш «неуважний» в украТнсьюй мов1 не вживаеться. Неуважний (рос. рассеянный) — який не вщ- значаеться уважшстю, зосереджешстю.

Р03С! ЯНИЙ	У значенн1 «неуважний» в украТнсьюй мов» не вживаеться розаяне свггло
Неуважний	неуважна людина неуважний погляд

 

Розстроений — засмучений — розладнаний

Розстроений (рос.) — е русизмом, калькою вщрос. «расстро­енный» 1 в украТнсьюй мов1 не вживаеться. Засмучений — сповнений смутку, невеселий. Розладнаний — у якому пору- ' шений лад, належний порядок у розташуванш, пересуванш чого-небудь; непридатний до використання внаслщок несправ- ност! окремих частин, деталей, вузл! в (про машини, мёхашзмрг^ - тощо)....

Розстроений	В украТнсьюй мов! не вживаеться
Засмучений	засмучений вигляд
Розладнаний -	розладнане(занехаяне)господарство розладнан! нерви розладнана система

 

Руський — росшський

Руський (рос. русский) — прикметник до «Русь» (КиТвська Русь, Давня Русь). Росшський (рос. русский, российский) — прикметник до «Роая» 1 «рос! янин».

Руський	Руська правда давньоруська писемн! сть «Руська тршця»
Роайський	росшський сир видатний росшський шашст рос! Йська столиця
— низка Ряд (рос. ряд) — сукупшсть однорщних предмет1в, 1СТОТ, ЯК! розташовуються поряд одне з одним 1 таким чином утворюють лМю; М1сця для СИД1ННЯ в зал1. Низка (рос. рад, вереница) — сукупн1сть чогось, що йде одне за одним; вервечка; абстракт- ний ряд чогось (юлька).
Ряд	радСТ1ЛЬЦ1В ряди дерев обаб1ч дороги ряд СТОВП1В ставити в один рад
Низка	низка проблем У пращ висвтлено низку питань у низц! краТн

 

Рят1вник — Спаситель

Рят1вник — той, хто займаеться рятуванням кого-, чого-не- будь. Спаситель — релтйне поняття: засновник християн- ства (1сус Христос), що врятував людство, спокутувавши його гр! хи (пишеться з велико! лггери).

РЯТ1ВНИК	рят! вник одержав медаль
	герой-рят1вник

Спаситель	1Кона Спасителя
	У сет прийшов Спаситель

 

Сам ист — най-

Прост1 форми найвищого ступеня пор'тняння (рос. прево­сходной степени сравнения) прикметнимв 1 присшвниювутво- ркжлъся шляхом приеднанняда форми вищого ступеня пор1В- няння (рос. сравнительной степени сравнения) префжав най-, якнай-, щонай-: найкращий*якнайкращий, щонайкра- щий; найсильшше, якнайсильшше, щонайсильшше. Уживання зам1сть цих префжав слова «с& мий» е неправиль- ним (слова на кшталт «самий низький», «самий бгльший» е русизмами* украТнською буде правильно так: найнижчий, якнайнижчий, щонайнижчий, найбшьший, якнайбмьший, щонайбыгьший).

У вага! Помилковим е використання конструкций з *шж»_я «вЮ» для найвищого ступеня пор'шняння прикметникш I прислхв- нима. Отже, неправильными е конструкци: < гнайкращий, мж вш» або < гякнайкращий вед нього

Самка — самиця

Самка — це слово в украТнсьюй мов! вживаеться рщко» з ро- айсысоТ слово «самка» правильнее перекладати |менником самиця.

Самка	В украТнськш мов* вживаеться рщко
Самиця	самиця бобра самиця Тжака

 

Свщоцтва— свщчення — посвщчення (посвщка) Свщоцтво (рос. свидетельство)— офщшний документ» який пщхверджуе якийсь факт або мктить важлиш вщомосп; си- ножм — посвщчення. Свщчення — факт, р1Ч, обставила, яга пщтверджують щось; пщтвердження чого-небудь очевидцем; показания свщка. Посвщчення {ргдше лосв1дка) {рос. удосто­верение) — офщшний документ, який пщтверджуе якийсь факт або мгстить важлив! вщомосп.

СВЩОЦТВО	свщоцтво про народження свщоцтво яро одруження * свщоцтво на винахщ
Св1дчення	давати свщчення на суда свщчення очевидщв
Посвщчення (посвщка)	посвщчення особи посвщка про вщрядження

 

У вага! Слова свгдоцтво / посв'гдчення (ргдихе посв'гдка) е сино- ммами, але у столах сполуках уживаються з ргзними словами.

Сенс — ЗМ1СТ — УМ1СТ

Сенс {рос. смысл, толк) — сутшсть чого-небудь, значения; розумна пщстава, рацТя, Д0ц1льн1сть; те, щовццграе особливу роль, мае велике значения. Зм1ст(/? 0с. содержание, смысл) — те, про що йдеться, розповщаеться, що описуеться, зобра- жусться; розумна основа, мета чого-небудь, сутшсть; {рос. оглавление, содержание) перелж роздал 1В, частин книги, зб1р- ки 31 сторшками, на яких вони розмицеш. Ум1ст {рос. содер­жание, ргдше содержимое)— те, що метиться в чому-не- будь; наявшсть якоТсь речовини у склад! чогось.

Сенс	сенс життя
Зм1ст	ЗМ1СТ стагп ЗМ1СТ ОСВ1ТИ ЗМ1СТ у К1НЦ1 КНИЖКИ
УМКГГ	УМ1СТ КИСЛОТИ В рОЗЧИШ ~ Ум1ст посудини — сумгш.

 

Сердечний — серцевий — сердешний

Сердечний (рос. сердечный, душевный) — прикметник до «серце» (у нетермшолопчному вживанш). Як ф! зюлопчний, фармацевтичний, медичний тощо термши в украТнсьюй мов! вживаеться слово серцевий (рос. сердечный). Сердешний (рос. бедный) — бщолашний, який викликаежаль, заслуго-. вуе сшвчуття.

Сердечний	сердечш муки сердечн1 рани
Серцевий	серцевий напад серцевий м'яз
Сердешний	сердешна Овчина А в нього, сердешного, так г не склало- ся життя
— мережа — сггка Сггь (рос. сеть, сети) — пристрш для ловшня риби, птах1В, зроб- лений з перехрещених мщних ниток; синон1М — тенета; склад­не переплетшня под1й, чуток. Мережа (рос. сеть) — сукупшсть однорщних заклад1в, шлях1в, Л1Н1Й зв'язку тощо. С1тка (рос. сетка, сеть) — вир1б 13 М1цних ниток, що перехрешуються.
С|ть	закинути С1ть у ставок рибаЛЬСЬЮ С1Т1 розставляти ст (тенета) потрапити в ст (тенета)
Мережа	мережа магазишв зрошувальна мережа телефонна мережа
Сггка	волейбольна с1тка

 

Складати — становити

Складати (рос. составлять) — розм1щувати в певному порядку, з'еднувати окрем! частини щлого; писати лггературний тв1р,

лист; проходити перев1рку знань. У значеиш «бути складником, ^% - частиною чогось; являти собою; складати якусь юлЪюсть у су- купносп» в украТнськш мов1 не вживаеться. У цих значениях правильно вживати даеслово становити.

Складати	складати пазли
	складати подяку
	складати 1спит
	складаю листа 1
Становити	Населения краЫи становить 47 млн
	мешканщв
	Цитати становили значну частину
	його промови

 

СклаДНОЩ! — ТРУДНОЩ1

Складнощ! — це слово е русизмом, калькою вщ рос. «слож­ности», в украТнськш мов1 вживаеться рщко. Натом1Сть пра­вильнее вживати 1менник труднощК

Складнощ!	В украТнськш мов1 вживаеться рщко
Труднощ!	ВИНИКЛИ ТРУДН01Ш Ц1 труднощ1 легко подолати трудношд з одержанням В1зи

 

УвагаI Росшський сталий вираз «в общей сложности» укра- Ыською перекладаеться так: «беручи загалом (у циому)».

Складовий — складений — складаний

Складовий (рос. составной) — який входить як частина до складу чого-небудь. Складений (рос. составной) — який скла- даеться з юлькохчастин. Складаний (рос. складной) — якого можна складати завдяки рухомому поеднанню частин.

Складовий	складова частина (складник)
Складений	складене число складений присудок

 

Складаний	складаний шж
	складаний спл

 

Склоняти — схиляти

Скл оняти — це слово е русизмом 1 в украТнськш люв1 не вжи­ваеться. Схиляти (рос. склонять) — змшювати пряме поло­жения чогось на похиле, 31гнувши; навертати, спрямовувати до кого-, чого-небудь.

Склоняти	В украТнськш мов1 не вживаеться
Схиляти	нахиляти (схиляти) дерево схилити на СВШ б\К комюю схиляти аргументами до своеТ думки
с — чутка Слух (рос. слух) — одне з п'яти зовшшшх чупчв; у значенш «поголоска», «зв1стка», «плггки» не вживаеться. Чутка (рос. слух, слухи) — заметка, ловщомлення про кого-, що-небудь, часто — вщомосп, правдивость яких не встановлена.
Слух	абсолютний слух сприймати на слух орган и слуху У значенш «поголоска» в украТнсьюй мов1 не вживаеться
Чутка	ширити чутки по селу чутки перебшьшеш

 

Состав — склад

Состав (рос. состав) — це слово в украТнськш мов! вживаеть­ся лише у значенш «железнодорожный состав» (рос.). Склад — сукупшсть окремих частей, людей; сукупшсть певних еле- ментчв, що входять у Х1М1Чву сполуку, речовину; ' суть, ЗМ1СТ якогось поняття.

Состав	состав рушив
Склад	склад повггря склад розчину склад злочину До складу ком1си евшими депутати М1ськради

 

Сотовий — СТЕЛЬНИКОВИЙ

Сотовий — це слово е русизмом 1 в украТнськш мов! не вжи­ваеться. Опльниковий (рос. сотовый) — прикметникдо «сталь­ник»; який стосуеться мереж? колективних прийомопереда- вач! в для телефонного зв*язку.

Сотовий	В украТнськш мовг не вживаеться
Опльниковий	опльниковий мед спльниковий зв'язок епльниковий телефон

 

Сшвпадати — зб1^#гатися

Сшвпадати — це слово е русизмом, калькою вщ росшського слова «совпадать». УкраТнською «совпадать» правильно пе­рекладати лише д1есловом зб|гатися.

Сшвпадати	В украТнськш мов1 не вживаеться
Зб|гатися	зб1гатися в поглядах Ишш думки не збъгаюгпься зб^глися обставинй

 

Сшвставляти — пор1внювати — З1ставляти

' Ствставляти — це слово е русизмом (вьдрос. сопоставлять) 1 в украТнсьюй мов! не вживаеться. П0р1внювати (рос. срав­нивать) — пор1внювати щось 13 метою встановлення схожосп I розб! ЖНостей; синошм — 31ставляти.

Сшвставляти	В украТнсьюй мов1 не вживаеться
Пор1внювати (з! ставляти)	пор! внювати (з'ютавляти) два числа пор1вшовати (з'ютавляти) украТнську мову з польською пор! внювати (з^ставляти) показания СВ1ДК1В

 

Споживчий — споживацький

Споживчий (рос. потребительский) — для задоволення по­треб споживання. Споживацький — такий, що прагне до за­доволення власних потреб, 1'гноруючи сустлын штереси.

Споживчий	споживчий кошик споживча кооперация споживч! товари
Споживацький	споживацью нахили

 

Споруда — спорудження

Споруда (рос. сооружение)— те, що збудовано, спору-; джено; бущвля, будинок. Спорудження (рос. сооружение, > строительство) — процесбудування, зведення чогось; буд1в- \ ництво.

Споруда	споруда Нацюнального банку мемор! альна споруда
Спорудження	Спорудження нового мосту ведбу- ваеться швидкими темпами У спорудженш зад1яно 800 роб'гтнитв

 

Споаб — зааб — кошти

12345678910Следующая ⇒

Поделиться: