Східно-українського національного університету ім. В.Даля

 

Тема: ПСИХОЛОГІЯ СІМЕЙНИХ І ПОДРУЖНІХ ВЗАЄМОВІДНОСИН

 

Мета: закріпити теоретичні та життєві знання про психологічні особливості родинних і сімейних взаємовідносин, ознайомитися у процесі тренінгів на практичних заняттях з загальними та індивідуальними особливостями сім’ї як основи суспільства, віковою структурою сім’ї і тактиками сімейного виховання та типами родинних і подружніх взаємовідносин.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

 

1. Психологічна характеристика сім’ї як основи суспільства:

а) загальні соціально-психологічні особливості сім’ї;

б) любов та сексуальні відносини у шлюбі.

 

2. Вікова структура взаємовідносин у сім’ї:

а) неповторність та індивідуальність як особливість психологічної структури сімейних  відносин;

б) багатоступеневість вікової структури родини.

 

3. Тактики виховання і типи родинних взаємовідносин:

а) диктат як форма сімейних взаємовідносин;

б) взаємовідносини в родині як опікування;

в) „невтручання” як тактика виховання і тип родинних взаємовідносин;

г) співробітництво - тактика виховання у сім’ї і найоптимальніший тип сімейних взаємовідносин.

 

П. ВИВЧИТИ ТА ЗАНОТУВАТИ ОДНЕ ІЗ ДЖЕРЕЛ

 

1. Диалоги о воспитании: Книга для родителей. - М., 1986.

2. Заслуженюк В.С., Семиченко В.А. Родители и дети. Взаимопонимание или отчуждение? - М., 1996.

3. Земска Мария. Семья и личность. / Пер. с польского. - М., 1986.

4. Добрович А.Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения. - М., 1987.

5. Добрович А.Б. Общение: наука и искусство. М., 1980.

6. Кан-Калик В.А. Грамматика общения. - М., 1995.

7. Дружинин В.Н. Психология семьи. - М., 1996.

8. Ковалев А.Г. Психология современной семьи. - М., 1988.

9. Ричардсон Р.-У. Силы семейных уз: Руководство по психотерапии в помощь семье. - СПб., 1994.

10. Эйдемиллер Э.Г., Юстицкий В.В. Психология и психотерапия семьи. – СПб., 2001.

11. Трухин И.А. Будущему семьянину. - К., 1987.

12. Кравець В.П. Психологія сімейного життя: У 2-х ч. - Тернопіль, 1995.

13. Проколієнко Л.М., Ніколенко Д.Ф. Сімейне виховання. Підлітки. – К., 1981.

 

Ш. ДОСЛІДНИЦЬКА (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА) ЧАСТИНА

1. Дайте відповіді на запитання щодо родинних стосунків:

а) чи потрібен сім’ї одноосібний лідер? Як би ви бажали побудувати родинні взаємовідносини у своїй сім’ї? Чи допускаєте ви для себе і інших членів вашої (вже існуючої або майбутньої) родини відхилення у ваших сімейних стосунках згідно ваших уяв?

 

б) як ви розумієте свій обов’язок щодо сім’ї? Чи змінюєте або чи здатні ви змінювати свої погляди на такий обов’язок залежно від ситуації; чи почуття відповідальності не покидає вас ніколи, навіть у дрібницях?

 

в) якими ви уявляєте собі „ідеального мужчину” та „ідеального чоловіка”,

„ідеальну жінку” та „ідеальну дружину”? У чому збігаються поняття кожної пари і які між ними розбіжності?

 

г) що найчастіше стає приводом для сварок у вашій родині: гроші, родичі, політика, виробничі (учбові) питання, проблеми виховання ваших молодших (старших, інших) братів та сестер або вашого виховання ? Чи суперечки про те, що кому робити вдома чи як провести вільний час? Хто частіше поступається і чому (підкоряється жорсткій позиції іншого члена сім’ї, не хоче ускладнювати стосунки, переконується у своїй неправоті, хоче допомогти іншому самоствердитися та ін..?

 

д) чи існує у вашій родині проблема батьків і дітей? Якщо існує, то як ви її розв’язуєте: з гострими конфліктами чи більш спокійно? Які причини зумовлюють саме таке Ії розв’язання? Що саме ви робите для розв’язання цієї проблеми?

 

є) Чого ви більше маєте від родини - радощів чи прикрощів? А інші члени сім’ї?

 

ж) чи потрібна спеціальна підготовка до сімейного життя? Хто і як має це робити?

 

Відповівши на ці запитання, запропонуйте їх іншим членам вашої родини. Поки вони обдумують свої відповіді, спробуйте уявити, як вони можуть відповісти. Порівняйте їх відповіді зі своїми уявленнями. З яких питань виявились найбільші розбіжності? Як це відбивається на ваших родинних стосунках? Як можна їх змінити, щоб вони більшою мірою відповідали сподіванням усіх? І чи можна їх взагалі змінити?

 

2. Підготовте себе до виконання в умовах учбової аудиторії вправи на розуміння психічного стану іншої людини за допомогою перенесення на себе зовнішньої поведінки партнера.

Ведучий вибирає ситуацію і без слів зображує, програє Ії. Другий партнер - „відображення” першого, він повторює усі рухи ведучого, його почуття, найменші зміни настрою. Потім партнери міняються ролями: той, хто був „дзеркалом”, стає ведучим, і навпаки.

 

3. Розв’яжіть слідуючи завдання:

Клас готувався до святкового вечора. До спектаклю залишалося три дні -

для генеральної репетиції потрібна була й неділя. Діти були тільки „за”. А потім...

Борис не з’явився. Зателефонували. Хлопці були розгублені... Коротко пояснили:

„Не пускають його. Там мати розшумілася. І не надзвонюйте, каже, не турбуйте більше. Він повинен уроками займатися.”

А. Чим може бути вмотивована позиція мами Бориса? Чи згодні ви з нею?

Б. Які можливі ближчі й віддалені перспективи такого виховання?

 

Діти малюють на тему „Моя родина”. Вітя спочатку намалював маму, потім тата, потім себе у парку на каруселі, світить сонечко, плавають човни - гарний, веселий малюнок. Алла свою сім’ю показала так: вона стоїть на стільці і кричить: „Мамо!” А Мишко намалював телевізор, старанно домалював антену і провід, потім себе у кріслі. „А де ж мама і тато?” - запитує вчителька. „Вони на кухні”, - відповідає Мишко.

А. Що ви можете на основі цих малюнків сказати про мікроклімат кожної родини?

Б. Спробуйте замислитися над тим, який малюнок намалювали б ви (або ваша дитина, якщо вона у вас є), на тему „Моя родина”? Запропонуйте вашим молодшим братикам чи сестричкам (або вашій дитині) намалювати картинку на цю тему.

Потім порівняйте малюнок з вашим прогнозом.

 

На сімейне свято батьки запросили кількох дітей, які навчаються в одному класі з їхньою донькою. Всього було приблизно 10 дівчаток і хлопчиків. Були цікаві ігри, вікторина, лотерея, грали в пошту, співали, декламували вірші, танцювали. Було гарне свято.

А. Як ви ставитеся до проведення подібних дитячих свят у родині? Щоб могли запропонувати, якби таке завдання потрібно було вирішувати вам?

Б. Чи завжди потрібно втручатись батькам в організацію подібних свят? Коли таке втручання небажане?

В. Уявіть собі техніку взаємодії з гостями (тон, зміст ваших висловлювань, міміка, поведінка в цілому), якщо їхній вік: а) 5-6 років; б) 12-14 років; в) 16-17 років?

IY. ЛІТЕРАТУРА

 

1. Немов Р.С. Психология. Учеб. для студентов высш. пед. учеб. заведений. В 3-х кн. Кн. 2. - 2-е изд. -- М., 1995.

2. Ковалев С.В. Психология современной семьи. - М., 1988.

3. Буянов М.И. Ребенок из неблагополучной семьи: Записки детского психиатра. – М., 1988.

4. Гребенников И.В. Основы семейной жизни. - М., 1991.

5. Языкова В.С. мир семьи: ожидания и реальность. - М., 1987.

6. Петровский А.В. Популярные беседы о психологии. - 2-е изд. - М., 1983.

7. Социальная психология: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов. / Под ред. А.В. Петровского. - М., 1987.

8. Конспект лекцій.

9. Використовуйте також і інші джерела. 

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 5

до учбового курсу „Психологія сім’ї” для студентів денної і заочної форм

навчання з спеціальності „Психологія” філософського факультету

⇐ Предыдущая1234567Следующая ⇒

Поделиться: