Господарсько-правові норми: поняття та види.

Господарсько-правові норми — це встановлені компетентними органами в офіційному порядку і зафіксовані в спеціальних право­вих документах індивідуально не персоніфіковані правила у сфері господарювання.

Різноманітність господарсько-правових норм зумовлює доці­льність їх класифікації, зокрема, за критерієм структури норми на: (1) норми з традиційною структурою (гіпотеза, диспозиція і санк­ція) і (2) норми з неповною структурою. Останні (серед господар-сько-правових норм вони становлять більшість), своєю чергою, поділяються на:

• норми-заборони (наприклад, заборона здійснення підприєм­
ницької діяльності органам державної влади та органам місцевого
самоврядування (ч. 4 ст. 43 ГК), а також посадовим особам цих
органів (ч. 2 ст. 64 Конституції України; ч. 4 ст. 43 ГК);

• норми-принципи (загальні принципи господарювання - ст. 6
Господарського кодексу України; принцип свободи підприємни­
цької діяльності - ст. 44 ГК, принципи зовнішньоекономічної дія­
льності - ст. 2 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» від

16.04.1991 р.; принципи приватизації державного майна - ст. 2 За­
кону України «Про приватизацію державного майна» від
04.03.1992р.);

• норми-визначення (більшість прийнятих протягом останніх
4-х років законів має спеціальну статтю «Визначення термінів»,
в якій розкривається зміст основних термінів, що застосовуються у
відповідному законі, - ст. 1 Закону України «Про відновлення пла­
тоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від

14.05.1992 р. (в ред. Закону від 30.06.1999 р.; ст. З Закону України
від 15.03.2001 р. «Про інститути спільного інвестування (пайові та
корпоративні інвестиційні фонди)»; ст. 2 Закону «Про коопера­
цію» від 10.07.2003 р.;

• компетенційні норми (наприклад, про компетенцію: Анти-
монопольного комітету - статті 7-8 Закону «Про Антимонополь-
ний комітет України» від 26.11.1993 р., Національного банку
України - статті 6, 7, 9, 15, 19 Закону України від 20.05.2000 р.
«Про Національний банк України», інститутів спільного інвесту­
вання - Закон України від 15.03.2001 р. «Про інститути спільного
інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди» (зокрема,
ст. 4), Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку -
статті 6-8 Закону України «Про державне регулювання ринку цін­
них паперів в Україні», страхових організацій - Закон України від
07.03.1996 р. (в ред. 04.10.2001 р.) «Про страхування» та ін.); '

• техніко-економічні норми (визначають порядок здійснення пев­
них технологічних процесів, параметри і вихідні величини господар­
ської діяльності: норми амортизаційних відрахувань, державні стан­
дарти, державні будівельні норми та правила, технічні умови тощо);

• норми-рекомендації (не будучи юридичне обов'язковими для
суб'єктів господарювання, орієнтують їх на бажану для суспіль­
ства (держави) поведінку у сфері господарювання): примірні статути, примірні договори тощо.

Основні риси довірчого товариства, як різновиду товариства з додатковою відповідальністю.

Поняття акціонерного товариства. Його види.

Засновники, учасники та порядок створення акціонерного товариства.

Особливості акціонерного товариства, що створюється в процесі приватизації державного підприємства.

Особливості акціонерного товариства, що створюється в процесі приватизації на базі державного майна зданого в оренду.

Особливості правового регулювання господарської діяльності у вільних економічних зонах.

Підприємство, як суб’єкт господарського права.

Поняття та види господарських товариств.

Повне товариство: поняття та правове становище.

Правове становище виробничого кооперативу.

Правове становище державних підприємств.

Правове становище іноземного підприємства.

Правове становище казенного підприємства.

Правове становище орендного підприємства.

Правове становище підприємства з іноземними інвестиціями.

Правове становище спільного підприємства.

⇐ Предыдущая11121314151617181920Следующая ⇒

Поделиться: