Мезозойська ератема ( MZ )

До мезозойської ератеми відноситься тріасова, юрська і крейдова системи.

 

Тріасова система (T)

Тріасові відклади виповнюють всю ДДЗ і поділяються на 3 відділи: нижній, середній і верхній.

Нижній відділ (T₁). У нижньому відділяють Дронівську свиту (T₁dr) (коричнево-червона товща пісчано-глинистих порід, потужністю до 300 м), та нижню частину Серебрянської свита (T₂sr₁)(2 товщі: піщано-карбонатна та глиниста).

Середній відділ (T₂) представлений верхньою частиною Серебрянської свити (T₂sr₂) – миргородською підсвитою, складеною пісковиками з прошарками вапнякової гальки або гравію. Потужність 120-160 м.

Верхній відділ (T₃) представлений протопівською світою.

Протопівська світа (T₃pr). Внизу протопівської свити залягають грубо піщані та глинисто-алевритові породи, вгорі розрізняють 2 пачки: піщану і глинисто-алевритову. Незгідно залягає з юрськими відкладами. Товщина світи становить 91 м.

Юрська система (J)

Юрські відклади залягають із стратиграфічною незгодою на породах тріасу. Юрська система складається із середнього і верхнього відділів.

Середній відділ (J₂) представлений байоським і батським ярусами.

Байоський ярус (J₂b) . Відклади поширені на всій території ДДЗ, це морські глини з прошарками пісковиків, пісків.Потужність відкладів становить 87 м.

Батський ярус (J₂bt) поділяється на два під`яруси.

Нижній під`ярус представлений глинами с сидеритами із прошарками алевритів. Товщина його становить 85 м.

Верхній під`ярус представлений глинами і сірими алевритами. Товщина відкладів дорівнює 69 м.

Верхній відділ (J₃) на території дослідження представлений келовейським, оксфордським, тітонським і кімериджським ярусами. Відклади цих ярусів представлені морськими і континентальними фаціями.

Келовейський ярус (J₃k) представлений темно-сірими вапняними глинами. Товщина його становить 35 м.

Оксфордський ярус (J₃o) складений сірими вапняними глинами із прошарками вапняків. Його товщина дорівнює 183 м.

Кімериджський (J₃km) і тітонськийяруси (J₃t) представлені відкладами глин і строкатих алевролітів із прошарками пісковиків. Ці яруси не розділені і їх товщина становить порядку 260 м.

 

Крейдова система (K)

Ця система представлена нижнім і верхнім відділами.

Нижній відділ (K₁) залягає на розмитій поверхні верхньоюрських відкладів. У складі відділу виділяються баремський, готерівський, альбський і аптський яруси.

Готерівський (K₁g) і баремський (K₁br) яруси незгідно залягають на розмитій поверхні верхньоюрських відкладів і представлені зеленуватими, сірими глинами, рідше пісками. Ці два яруси не розділені і товщина їх становить 125 м.

Альбський ярус (K₁al) складений глинистими зеленувато-сірими пісками. Товщина цих відкладів становить 20 м.

Аптський ярус (K₁aр) представлений сірими глинами, пісками й пухкими пісковиками. Товщина його становить 54 м.

Верхній відділ (K₂) представлений сеноманським, туронським, коньякським, сантонським, кампанським і маастрихтським ярусами.

Сеноманський ярус (K₂s) представлений у нижній частині пісками кварцово-глауконітовими. Інша частина розрізу – це потужна товща мергелів із кременистими стягненнями. Товщина ярусу становить порядку 58 м.

Туронський ярус (K₂t) складений білою писальною крейдою із прошарками мергелю і його товщина становить 83 м.

Коньякський ярус (K₂k) представлений білою, писальною крейдою. Товщина дорівнює 58 м.

Сантонський ярус (K₂st) представлений двома під`ярусами. Нижній під`ярус представлений сірими мергелями і його товщиною становить 87 м. Верхній під`ярус складений у нижній частині мергелями, а у верхній – крейдоподібними мергелями. Товщина верхнього під`ярусу становить 102 м.

Кампанський ярус (K₂km) представлений білою писальною крейдою, а у верхній частині крейдоподібними мергелями. Товщина цих відкладів дорівнює 288 м.

Маастрихтський ярус (K₂m) складений білою писальною крейдою товщиною 125 м.

 

⇐ Предыдущая12345678Следующая ⇒

Поделиться: