Технічні специфікації інтеграції (ТСІ)

 

 

Стаття 5

 

▼М1

1. Кожна підсистема охоплюватиметься однією ТСІ. Якщо необхідно, підсистема може охоплюватися декількома ТСІ і одна ТСІ може поширюватися на декілька підсистем. Рішення про розробку та/або перегляд ТСІ і вибір її технічного і географічного масштабу вимагає мандату відповідно до частини 1 статті 6.

 

▼В

2. Підсистеми відповідатимуть ТСІ; така відповідність постійно підтримуватиметься протягом функціонування кожної підсистеми.

 

3. Наскільки це необхідно для досягнення цілей, визначених у статті 1, у кожній ТСІ:

▼B

(a) визначається її масштаб (частина мережі або рухомий склад, описаний у Додатку І: підсистема або частина підсистеми, вказана у Додатку ІІ);

 

(b) викладаються суттєві вимоги до кожної підсистеми та її зони взаємодії, порівняно з іншими підсистемами;

 

(c) встановлюються функціональні і технічні специфікації, яким повинна відповідати підсистема та її інтерфейс, порівняно з іншими підсистемами. У разі потреби такі специфікації можуть різнитися, залежно від використання підсистеми, наприклад, залежно від категорії лінії, вузла та/або рухомого складу, визначених у Додатку І;

 

(d) визначаються компоненти інтеграції та зони взаємодії, які мають бути охоплені європейськими специфікаціями, включаючи європейські стандарти, що необхідні для досягнення інтеграції в рамках транс'європейської звичайної залізничної системи;

 

▼М1

(e) встановлюються, у кожному окремому випадку, процедури, які мають використовуватися для оцінки відповідності або зручності використання компонентів інтеграції, з одного боку, та “ЄС” верифікації підсистем, з іншого боку. Такі процедури базуватимуться на модулях, визначених у Рішенні 93/465/ЄЕС;

 

▼В

(f) визначається стратегія впровадження ТСІ. Зокрема, необхідно описати етапи, які мають бути пройдені для поступового переходу від поточної ситуації до ситуації, за якої дотримання ТСІ стане нормою;

 

(g) для того чи іншого персоналу визначаються кваліфікаційні вимоги і умови охорони здоров’я і безпеки на робочому місці, необхідні для функціонування і підтримання вищезазначеної підсистеми, а також впровадження ТСІ;

 

4. Кожна ТСІ розроблятиметься на основі оцінки існуючої підсистеми і визначатиме цільову підсистему, яка може бути досягнута поступово протягом розумного періоду часу. Відповідно, поступове ухвалення ТСІ і їх дотримання допоможе досягти з часом інтеграції транс'європейської звичайної залізничної системи.

 

5. ТСІ збереже, у розумній мірі, сумісність існуючих залізничних систем кожної держави-члена. З цією метою у кожній групі ТСІ можуть бути передбачені положення для окремих випадків, як щодо інфраструктури, так і щодо рухомого складу; особливу увагу варто звернути на габарити навантаження, ширину колій або відстань між коліями і вагонами, які рухаються в/з третіх держав. Для кожного окремого випадку ТСІ передбачає впроваджувальні правила елементів ТСІ, передбачених пунктами (c) – (g) частини 3.

 

6. ТСІ не стануть перешкодою рішенням держав-членів відносно використання інфраструктури для переміщення рухомого складу, не охопленого ТСІ.

 

▼М1

7. У ТСІ можуть робитися детальні, чітко визначені посилання на європейські стандарти або специфікації, якщо це потрібно для досягнення цілей цієї Директиви. У такому випадку ці європейські стандарти чи специфікації (або відповідні частини) вважатимуться додатками до ТСІ і стануть обов’язковими з моменту вступу в силу ТСІ. Якщо європейські стандарти чи специфікації відсутні або знаходяться на стадії розробки, посилання робитиметься на інші чітко визначені нормативні документи; у цьому випадку це мають бути документи, до яких можна отримати легкий доступ і вільно скопіювати.

 

Стаття 6

 

1. Проект ТСІ і наступні зміни до ТСІ розроблятимуться за дозволом Комісії відповідно до процедури, викладеної у частині 2 статті 21. Вони розроблятимуться під відповідальністю Агентства, відповідно до статей 3 і 12 Регламенту (ЄС) № 881/2004 Європейського Парламенту і Ради від 29 квітня 2004 року про створення Європейського залізничного агентства (Регламент про Агентство) (1) і у співпраці з робочими групами, зазначеними у таких статтях.

 

▼М1

ТСІ ухвалюватимуться і переглядатимуться відповідно до процедури, передбаченої частиною 2 статті 21. Вони публікуватимуться Комісією у Офіційному Віснику Європейського Союзу.

 

2. Агентство буде відповідальним за підготовку перегляду і оновлення ТСІ, а також розробку будь-яких рекомендацій Комітету, вказаних у статті 21, з метою врахування технологічного прогресу або соціальних вимог.

 

3. Кожен проект ТСІ розроблятиметься у два етапи.

 

 

По-перше, Агентство визначить базові параметри ТСІ та зон взаємодії з іншими підсистемами та будь-якими іншими окремими випадками, в яких буде потреба. Найжиттєздатніші альтернативні рішення, підкріплені технічним і економічним обґрунтуванням, будуть оцінюватися з точку зору цих параметрів та зон взаємодії. Рішення прийматиметься відповідно до процедури, викладеної у частині 2 статті 21; якщо необхідно, будуть зазначені окремі випадки.

 

 

Потім Агентство розробить проект ТСІ на основі цих базових параметрів. Якщо необхідно, Агентство візьме до уваги технічний прогрес, проведену роботу зі стандартизації, діючі робочі групи і визнану дослідницьку працю. Загальна оцінка очікуваних витрат і результатів впровадження ТСІ додаватиметься до проекту ТСІ; в оцінці буде вказаний ймовірний вплив на всіх зацікавлених операторів та суб’єктів економічної діяльності.

 

4. Розробка проекту, ухвалення і перегляд кожної ТСІ (включаючи базові параметри) враховуватимуть очікувані витрати і результати всіх пов’язаних технічних рішень, разом із зоною взаємодії між ними, з метою розробки та впровадження найжиттєздатніших рішень. Держави-члени братимуть участь у такій оцінці, надаючи необхідну інформацію.

 

5. Комітет, вказаний у статті 21, регулярно повідомлятимуть про підготовчу роботу з ТСІ. Протягом виконання цієї роботи Комітет може формулювати будь-які положення або корисні рекомендації відносно розробки ТСІ і аналізу витрати/результат. Зокрема, Комітет може, на прохання держави-члена, вимагати, щоб альтернативні рішення були розглянуті і у звіті до проекту ТСІ була подана оцінка витрат/результатів цих альтернативних рішень.

 

6. При ухваленні кожної ТСІ дата її вступу в силу встановлюватиметься відповідно до процедури, викладеної у частині 2 статті 21. Для різних підсистем, які вводяться в експлуатацію одночасно з причин технічної сумісності, дати вступу в силу відповідних ТСІ будуть однаковими.

 

7. При розробці, ухваленні і перегляді ТСІ до уваги братимуть думки користувачів про характеристики, які мають прямий вплив на умови, за яких вони використовують підсистеми. Для цього Агентство проведе консультації з асоціаціями і органами, які представляють користувачів, протягом етапів розробки і перегляду ТСІ. Вони додадуть до проекту ТСІ звіт про результати таких консультацій.

 

 

Перелік асоціацій і органів, з якими будуть проведені консультації, визначить Комітет, вказаний у статті 21, перед ухваленням мандату першої ТСІ; цей перелік може бути переглянутий і оновлений на вимогу держави-члена або Комісії.

 

▼М1

8. При розробці, ухваленні і перегляді ТСІ враховуватимуть думку соціальних партнерів про умови, вказані у пункті (g) частини 3 статті 5.

 

Для цього із соціальними партнерами проведуть консультації перед поданням проекту ТСІ для ухвалення або перегляду до Комітету, вказаного у статті 21.

 

Із соціальними партнерами проведуть консультації у контексті Галузевого комітету діалогу, створеного відповідно до Рішення Комісії 98/500/ЄС (1). Соціальні партнери опублікують свій висновок протягом трьох місяців.

 

 

▼В

 

Стаття 7

 

Держави-члени можуть не застосовувати одну чи більше ТСІ, включаючи ТСІ, пов’язані з рухомим складом, у таких випадках і обставинах:

▼М1

 

(a) до запропонованої нової лінії, відновлення чи оновлення існуючої лінії, будь-якого елементу, вказаного у частині 1 статті 1, які знаходяться на високій стадії розробки або є об’єктом контракту, що виконується, на момент опублікування цих ТСІ;

▼В

 

(b) до будь-якого проекту відновлення чи оновлення існуючої лінії, якщо габарити навантаження, ширина колій, відстань між коліями або напруга електрифікації у цих ТСІ не сумісні з цими параметрами існуючої лінії;

 

(c) до запропонованої нової лінії або запропонованого відновлення чи оновлення існуючої лінії на території держави-члена, якщо її залізнична мережа відокремлена чи ізольована морем від залізничної мережі решти Співтовариства;

 

(d) до будь-якого запропонованого відновлення, розширення чи оновлення існуючої лінії, якщо застосування таких ТСІ поставить під загрозу економічну життєздатність проекту та/або сумісність із залізничною системою у державі-члені;

 

(e) якщо, через нещасний випадок або стихійне лихо, умови для швидкого відновлення мережі не дозволяють з економічної чи технічної точки зору часткове або повне застосування відповідних ТСІ;

 

(f) до вагонів з/в треті держави, ширина колій яких відрізняється від ширини колій основної залізничної мережі Співтовариства.

 

У всіх випадках держави-члени формально попередньо повідомлять про заплановане відхилення до Комісії, а потім передадуть до неї документи з викладенням того, які ТСІ або частини ТСІ вони не можуть застосовувати, а також відповідні специфікації, які вони застосовуватимуть. Комітет, передбачений статтею 21, аналізуватиме заходи, передбачені державою-членом. У випадках (b), (d) і (f) Комісія прийматиме рішення відповідно до процедури, викладеної у частині 2 статті 21. Якщо необхідно, буде розроблена рекомендація відносно специфікацій, які мають застосовуватися. Тим не менше, у випадку (b) рішення Комісії не охоплюватиме габарити навантаження і ширину колій.

 

 

РОЗДІЛ ІІІ

 

Компоненти інтеграції

Стаття 8

 

Держави-члени вживуть всіх необхідних заходів для забезпечення того, що компоненти інтеграції:

▼В

(a) виводяться на ринок тільки, якщо вони сприяють досягненню інтеграції в рамках транс'європейської звичайної залізничної системи, при цьому виконуючи суттєві вимоги;

 

(b) використовуються у своїй сфері застосування і призначення, а також належним чином встановлені та підтримуються.

 

Ці положення не перешкоджатимуть виведенню на ринок цих компонентів для інших задач.

 

Стаття 9

 

Держави-члени не можуть, на своїй території та з причин, пов’язаних з цією Директивою, заборонити, обмежити або перешкодити виведенню на ринок компонентів інтеграції для їх використання у транс'європейській звичайній залізничній системі, якщо вони відповідають цій Директиві. Зокрема, вони не можуть вимагати перевірок, що вже були проведені в рамках процедури «ЄС» декларації відповідності або зручності користування, компоненти яких викладені у Додатку IV.

 

Стаття 10

 

1. Держави-члени вважатимуть за такі, що відповідають відповідним суттєвим вимогам цієї Директиви, ті компоненти інтеграції, які мають «ЄС» декларацію відповідності або зручності користування.

▼М1

 

2. Усі компоненти інтеграції підпадатимуть під процедуру оцінки відповідності і зручності користування, визначену у відповідній ТСІ, і будуть підкріплюватися відповідним сертифікатом.

 

3. Держави-члени вважатимуть, що компонент інтеграції виконує суттєві вимоги, якщо він відповідає умовам, зазначеним у відповідній ТСІ чи відповідних європейських специфікаціях, розроблених для виконання цих умов.

__________________

▼В

6. Якщо європейської специфікації ще немає на момент ухвалення ТСІ і відповідність цій специфікації є суттєвою передумовою гарантування інтеграції, у ТСІ може робитися посилання на найсучаснішу доступну версію проекту європейської специфікації, умови якої було виконано або яка включає всі частину проекту.

 

▼М1

Стаття 11

 

Якщо держава-член або Комісія вважає, що європейські специфікації, що використовуються прямо або побічно для досягнення цілей цієї Директиви, не відповідають суттєвим вимогам, рішення про часткове чи повне вилучення таких специфікацій з видань, в яких вони містяться, або їх зміну може бути прийняте відповідно до процедури, викладеної у частині 2 статті 21 після консультацій з комітетом, створеним згідно з Директивою 98/34/ЄС.

 

 

▼В

Стаття 12

 

1. Якщо держава-член вважає, що компонент інтеграції, охоплений «ЄС» декларацією відповідності або зручності використання і виведений на ринок, навряд чи, за умови цільового використання, виконає суттєві вимоги, вона вживе всіх необхідних заходів для обмеження сфери його застосування, заборонить його використання або вилучить його з ринку. Держави-члени повідомлять Комісію про вжиті заходи і наведуть причини свого рішення, вказуючи, зокрема, чи неможливість виконання пов’язана з:

 

(a) неможливістю виконати суттєві вимоги;

▼В

(b) некоректним застосуванням європейських специфікацій, якщо покладаються на застосування таких специфікацій;

 

 

(c) неадекватністю європейських специфікацій.

 

2. Комісія якнайшвидше проведе консультації із зацікавленими сторонами. Якщо після таких консультацій Комісія встановить, що захід є обґрунтованим, вона повідомить про це державу-члена, яка розпочала ініціативу, а також інші держави-члени. Якщо після консультацій Комісія встановить, що захід є необґрунтованим, вона повідомить про це державу-члена, яка розпочала ініціативу, і виробника або його уповноваженого представника, зареєстрованого у Співтоваристві. Якщо рішення, зазначене у частині 1, є виправданим існуванням пробілу у європейських специфікаціях, застосовуватиметься процедура, визначена у статті 11.

 

3. Якщо компонент інтеграції, що має «ЄС» декларацію відповідності, не відповідає умовам, компетентна держава-член вживе необхідних заходів щодо того, хто склав декларацію, і повідомить про це Комісію та інші держави-члени.

 

4. Комісія забезпечить, щоб держави-члени інформувалися про хід і результати такої процедури.

 

Стаття 13

 

1. Для отримання «ЄС» декларації відповідності чи зручності користування компонентом інтеграції виробник або його вповноважений представник, зареєстрований у Співтоваристві, застосовуватиме положення, викладені відповідними ТСІ.

 

2. Оцінка відповідності або зручності використання компоненту інтеграції проводитиметься уповноваженим органом, до якого виробник або його уповноважений представник, зареєстрований у Співтоваристві, подав заяву.

 

 

3. Якщо компоненти інтеграції є об’єктами інших директив Співтовариства, які охоплюють інші питання, «ЄС» декларація відповідності або зручності використання у таких випадках встановлюватиме, що компоненти інтеграції також відповідають вимогам тих інших директив.

 

 

4. Якщо ані виробник, ані його уповноважений представник, зареєстрований у Співтоваристві, не виконали зобов’язань згідно з пунктами 1, 2 і 3, ці зобов’язання будуть покладені на будь-яку особу, яка поставляє компоненти інтеграції на ринок. Такі самі зобов’язання застосовуватимуться до будь-кого, хто встановлює компоненти інтеграції або частини компонентів інтеграції зовнішнього походження або виготовляє компоненти інтеграції для власного використання, у цілях цієї Директиви.

 

 

5. Не порушуючи положення статті 12:

 

(a) у кожному випадку, коли держава-член вважає, що «ЄС» декларація відповідності була видана неправильно, виробник або його уповноважений представник, зареєстрований у Співтоваристві, повинен буде довести компонент інтеграції до стану відповідності і припинити порушення за умовами, затвердженими тією державою-членом;

 

(b) якщо невідповідність не усувається, держава-член вживе всіх необхідних заходів для обмеження чи заборони виведення на ринок такого компоненту інтеграції, або забезпечення того, що він вилучений з ринку відповідно до процедур, передбачених статтею 12.

▼В

РОЗДІЛ IV

 

Підсистеми

Стаття 14

 

1. Кожна держава-член дозволятиме введення в експлуатацію тих структурних підсистем транс'європейської звичайної залізничної системи, які розташовані або функціонують на її території.

 

Для цього, держави-члени вживуть всіх необхідних заходів для забезпечення того, що такі підсистеми можуть бути введені в експлуатацію тільки, якщо вони спроектовані, споруджені та встановлені з дотриманням вимог, що застосовуються до них при інтеграції до транс'європейської звичайної залізничної системи. Зокрема, вони перевірять сумісність таких підсистем із системою, до якої вони інтегруються.

 

2. Кожна держава-член перевірить при введенні в експлуатацію, а потім – регулярно через певний проміжок часу, чи такі підсистеми функціонують і експлуатуються із дотриманням суттєвих вимог.

 

▼М1

Для цього використовуватимуться процедури оцінки і верифікації, викладені у відповідних структурних і функціональних ТСІ.

 

3. У випадку відновлення чи оновлення менеджер інфраструктури або залізничне підприємство надішле до зацікавленої держави-члена документи з описанням проекту. Держава-член перевірить ці документи і, враховуючи впроваджувальну стратегію, вказану у чинній ТСІ, вирішить, чи масштаб робіт потребує нового дозволу на введення в експлуатацію у межах значення цієї Директиви.

 

Такий новий дозвіл на введення в експлуатацію вимагатиметься кожного разу, коли на загальний рівень безпеки певної підсистеми можуть вплинути заплановані роботи. Якщо потрібен новий дозвіл, держава-член вирішить, до якого ступеню має застосовуватися ТСІ до проекту. Держава-член повідомить про своє рішення Комісію та інші держави-члени.

 

4. Якщо держава-член дозволяє введення в експлуатацію рухомого складу, вона відповідатиме за забезпечення прикріплення до кожного транспортного засобу алфавітно-чисельного ідентифікаційного номеру. Цей номер має бути нанесений на кожний транспортний засіб і внесений до національної системи реєстрації транспортних засобів для відповідності таким критеріям:

 

(a) реєстр відповідає спільним специфікаціям, визначеним у частині 5;

 

(b) реєстр ведеться і оновлюється органом, незалежним від будь-яких залізничних підприємств;

 

(c) реєстр доступний органам з безпеки та дослідницьким органам, визначеним статтями 16 і 21 Директиви 2004/49/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 29 квітня 2004 року про безпеку залізничних доріг Співтовариства (Директива про безпеку залізниці) (1). До нього також матимуть доступ, за будь-яким законним запитом, контролюючі органи, визначені у статті 30 Директиви 2001/14/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 26 лютого 2001 року про розміщення потужностей залізничної інфраструктури і стягування зборів за використання залізничної інфраструктури і сертифікацію з безпеки (2) Агентством, залізничними підприємствами і менеджерами з інфраструктури.

 

Якщо рухомий склад вперше був пущений в експлуатацію у третій державі, держави-члени можуть прийняти транспортні засоби з чіткою ідентифікацією відповідно до іншої системи кодування. Однак, як тільки держава-член надала дозвіл на введення в експлуатацію таких транспортних засобів на своїй території, повинна існувати можливість відслідковувати у реєстрі відповідні дані, перелічені нижче у пунктах (c), (d) та (e) частини 5.

▼М1

 

5. Спільні специфікації для реєстру будуть ухвалені відповідно до процедури, викладеної у частині 2 статті 21, на основі проектів специфікацій, підготовлених Агентством. Такі проекти специфікацій включатимуть: зміст, формат даних, функціональну і технічну архітектуру, режим роботи, правила внесення даних і консультації. Реєстр міститиме, принаймні, таку інформацію:

 

(a) посилання на ЄС декларацію верифікації і орган, що її видав;

 

 

(b) посилання на реєстр рухомого складу, визначений у статті 24;

 

 

(c) визначення власника транспортного засобу або лізингоотримувача;

 

 

(d) будь-які обмеження на використання транспортного засобу;

 

 

(e) дані, критичні з точки зору безпеки, пов’язані з графіком проведення ремонту транспортного засобу.

▼В

 

Стаття 15

 

Не порушуючи положення статті 19, держави-члени не можуть на своїй території та на підставах, пов’язаних з цією Директивою, заборонити, обмежити чи перешкодити будівництву, введенню в експлуатацію і функціонуванню структурних підсистем, що входять до складу транс'європейської звичайної залізничної системи, які відповідають суттєвим вимогам. Зокрема, вони не можуть вимагати проведення перевірок, які вже були здійснені в рамках процедури для отримання «ЄС» декларації верифікації, компоненти якої подані у Додатку V.

 

 

Стаття 16

 

1. Держави-члени вважатимуть сумісними і такими, що відповідають суттєвим вимогам, ті структурні підсистеми транс'європейської звичайної залізничної системи, які охоплюються «ЄС» декларацією верифікації.

 

2. Перевірка сумісності, згідно із суттєвими вимогами, структурної підсистеми транс'європейської звичайної залізничної системи, здійснюватиметься посиланням на ТСІ, якщо вони існують.

 

▼М1

3. Якщо ТСІ відсутні та у випадках, коли було повідомлено про відхилення згідно зі статтею 7, держави-члени надішлють державам-членам і Комісії перелік чинних технічних правил впровадження суттєвих вимог для кожної підсистеми. Про це повідомлять до 30 квітня 2005 року, а надалі – кожного разу при зміні технічних правил. При цьому держави-члени також призначатимуть органи, відповідальні за проведення, у випадку таких технічних нормативних документів, процедури верифікації, вказаної у статті 18.

 

▼В

Стаття 17

 

Якщо ТСІ не відповідають повністю суттєвим вимогам, можуть бути проведені консультації з Комітетом, зазначеним у статті 21, на вимогу держави-члена або за ініціативою Комісії.

 

▼М1

У такому випадку, ТСІ переглядатимуться відповідно до процедури, визначеної у частині 2 статті 6. Якщо певні технічні аспекти, пов’язані із суттєвими вимогами, не можуть бути повністю охоплені ТСІ, вони чітко визначатимуться у Додатку до ТСІ. До цих аспектів застосовуватиметься частина 3 статті 16.

 

▼В

Стаття 18

 

1. Для отримання «ЄС» декларації верифікації закупівельне підприємство або його офіційний представник запросить уповноважений орган, обраний для цієї цілі, для застосування процедури верифікації «ЄС», вказаної у Додатку VI.

 

2. Задача уповноваженого органу, відповідального за «ЄС» верифікацію підсистеми, почнеться на стадії проектування і охоплюватиме весь термін виробництва до етапу приймання перед введенням підсистеми в експлуатацію. Вона також охоплюватиме верифікацію зони взаємодії цієї підсистеми із системою, до якої вона включена, на базі інформації, що міститься у відповідній ТСІ і реєстрах, передбачених статтею 24.

 

3. Уповноважений орган відповідатиме за складання технічного файлу, який додаватиметься до «ЄС» декларації верифікації. Цей технічний файл повинен містити всі необхідні документи, пов’язані з характеристиками підсистеми, і, якщо необхідно, всі документи, які підтверджують відповідність компонентів інтеграції. Він також має включати всі елементи, пов’язані з умовами, обмеженнями використання, інструкціями відносно обслуговування, постійного чи рутинного моніторингу, налагодження і ремонту.

 

Стаття 19

 

1. Якщо держава-член вважає, що структурна підсистема, охоплена «ЄС» декларацією верифікації з технічним файлом, не відповідає повністю цій Директиві і, зокрема, суттєвим вимогам, вона може вимагати проведення додаткових перевірок.

 

2. Держава-член, яка робить запит, повідомить Комісію про будь-які додаткові перевірки, що вимагаються, і причини таких вимог. Комісія одразу ініціює процедуру, передбачену частиною 2 статті 21.

 

РОЗДІЛ V

 

Уповноважені органи

Стаття 20

 

1. Держави-члени повідомлять Комісії та іншим державам-членам про органи, відповідальні за здійснення процедури оцінки відповідності або зручності використання, вказаної у статті 13, і процедури верифікації, зазначеної у статті 18, зазначаючи сферу відповідальності кожного органу та ідентифікаційні номери, раніше отримані від Комісії. Комісія опублікує в Офіційному Віснику Європейських Співтовариств перелік органів, їх ідентифікаційні номери і сфери відповідальності, і постійно оновлюватиме цей перелік.

 

2. Держави-члени застосовуватимуть критерії, передбачені Додатком VII, при оцінці органів, яким можуть бути надані повноваження. Органи, що відповідають оціночним критеріям, визначеним у відповідних європейських стандартах, вважатимуться як такі, що відповідають вказаним критеріям.

 

3. Держава-член вилучить дозвіл у органа, який більше не відповідає критеріям, встановленим у Додатку VII. Вона повідомить про це Комісію та інші держави-члени.

 

4. Якщо держава-член або Комісія вважають, що орган, уповноважений іншою державою-членом, не відповідає відповідним критеріям, справу буде передано до Комітету, передбаченого статтею 21, який зробить висновок протягом трьох місяців. Враховуючи висновок Комітету, Комісія повідомить зацікавлену державу-член про будь-які зміни, які необхідно внести до уповноваженого органу, для збереження наданого йому статусу.

▼М1

 

5. Комісія створить групу з координації уповноважених органів (надалі – координаційна група), яка розглядатиме будь-які питання, пов’язані із застосуванням процедур оцінки відповідності або зручності використання, передбачені статтею 13, і процедури верифікації, вказаної у статті 18, а також із застосуванням відповідних ТСІ. Представники держав-членів можуть брати участь у роботі координаційної групи в якості спостерігачів.

 

▼М1

Комісія і спостерігачі повідомлять комітет, зазначений у статті 21, про роботу, проведену в рамках координаційної групи. Коли потрібно, Комісія запропонує заходи для вирішення проблем.

 

Якщо необхідно, координація уповноважених органів здійснюватиметься відповідно до статті 21.

 

▼В

РОЗДІЛ VI

 

⇐ Предыдущая123456Следующая ⇒

Поделиться: