КОДЕКС ПРОФЕСІЙНОЇ ПОВЕДІНКИ ТА ЕТИКИ

КОДЕКС ПРОФЕСІЙНОЇ ПОВЕДІНКИ ТА ЕТИКИ

Міжнародної асоціації ПР (ПРА)

Цей кодекс професійної поведінки та етики був прийнятий Міжна родною асоціацією ПР (ШРА) на її Генеральній асамблеї у Венеції: травні 1961 року і є обов'язковим для всіх членів асоціації.

КОДЕКС ПРОФЕСІЙНОЇ ПОВЕДІНКИ ІПРА

А. Особиста і професійна чесність

Під особистою чесністю прийнято розуміти дотримання високю моральних норм і підтримку хорошої репутації. Під професійнок чесністю розуміється дотримання конституції, правил і особливо цьо­го кодексу, прийнятого ІПРА.

 

Б. Стосунки з клієнтами і співробітниками

1. Основний обов'язок кожного члена ІПРА - підтримувати чесні стосунки з клієнтами і співробітниками, колишніми або ниніш­німи.

2. Член ІПРА не повинен представляти інтереси однієї зі сторін, шо конфліктують або суперничають, без згоди на це всіх заінтересо­ваних сторін.

3. Член ШРА зобов'язаний зберігати в таємниці конфіденційну ін­формацію, довірену йому нинішніми або колишніми клієнтами чи службовцями.

4. Член ІПРА не повинен користуватися методами, які принижують гідність клієнтів або роботодавців іншого члена ІПРА.

5. При виконанні замовлень клієнта або роботодавця член ІПРА не повинен брати гонорар, комісійні або шші види цінної винагороди за надані послуги від будь-кого, крім клієнта або роботодавця, без згоди його клієнта або роботодавця, даної після повного з'ясування всіх обставин.

6. Член ІПРА не повинен пропонувати потенційному клієнту або ро­ботодавцю, щоб його гонорар або інше відшкодування залежали від досягнення певних результатів; він не буде вступати ні в які угоди з цією метою.

 

В. Відносини з громадськістю і ЗМІ

1. Член ІПРА повинен здійснювати свою професійну діяльність від­повідно до інтересів суспільства і з повною повагою до гідності особистості.

2. Член ІПРА не повинен займатися ніякою діяльністю, що має тен­денцію до завдання шкоди репутації ЗМІ.

3. Член ІПРА не повинен навмисно поширювати неправдиву інфор­мацію або інформацію, що вводить в оману.

4. Член ІПРА зобов'язаний за будь-яких обставин надавати всебічну і правдиву інформацію про організацію, в якій він працює.

5. Член ІПРА не повинен створювати ніякої організації, покликаної слу­жити будь-якій заявленій меті, але насправді призначеної служити особливим приховуваним або приватним інтересам іншого члена, йо­го клієнта або його роботодавця; він не повинен також мати вигоду для себе через такі інтереси або будь-яку таку існуючу організацію.

Г. Стосунки з колегами

1. Член ІПРА не повинен навмисно завдавати шкоди професійній ре­путації або роботі іншого члена. Однак, якщо в члена ІПРА є дока­зи того, що інший член винен у неетичній поведінці або в незакон­ній чи нечесній діяльності, у порушенні цього кодексу, він зо­бов'язаний подати цю інформацію до Ради ІПРА.

2. Член ІПРА не повинен прагнути замінити іншого члена в роботі з роботодавцем або клієнтом.

3. Член ІПРА повинен співпрацювати з іншими членами задля до­тримання і виконання положень цього кодексу.

АФІНСЬКИЙ КОДЕКС

Від членів ІПРА також вимагається дотримання етичного кодексу, відомого як Афінський кодекс, що був прийнятий в Афінах Генераль­ною асамблеєю ІПРА у травні 1965 року. До нього були внесені деякі зміни у квітні 1968 року. Афінський кодекс був також прийнятий СЄПР (Європейською конфедерацією ПР) у 1965 році.

Відповідно до цього кодексу кожний член ІПРА зобов'язаний до­тримуватися суворих моральних норм. Кожний член ІПРА:

Прагне:

1. До того, щоб робити внесок у створення таких моральних і куль­турних умов, які дають можливість людині досягти всебічного розвитку і користуватися всіма незаперечними правами, надани­ми йому Загальною декларацією прав людини.

2. Розвивати засоби і форми спілкування, які, сприяючи вільному потоку необхідної інформації, дозволяють кожному члену сус­пільства, в якому він живе, почувати себе повною мірою інформова­ним, бути впевненим у своїй власній участі і своїй відповідальності, а також почувати свою солідарність з іншими членами суспільства.

3. Завжди пам'ятати, що його поводження, навіть в особистому жит­ті (у зв'язку з важливістю відносин між його професією і суспільс­твом) буде впливати на те, як його професія сприймається в цілому.

4. При виконанні своїх професійних обов'язків дотримуватися за­гальних моральних принципів і положень Загальної декларації прав людини.

5. Ставитися з належною повагою і дотримуватися людської гіднос­ті, визнавати право кожного на особисту думку.

6. Сприяти встановленню моральних, психологічних та інтелекту­альних умов для діалогу в істинному розумінні цього слова; виз­навати право всіх сторін, які беруть у ньому участь, доводити пра­воту своєї справи і висловлювати свою думку.

 

Бере на себе зобов'язання:

1. Поводитися завжди і за будь-яких умов так, щоб заслужити і збе­регти довіру тих, із ким він вступає в контакт.

2. За будь-яких умов діяти в такий спосіб, щоб не порушувати інте­ресів усіх заінтересованих сторін та інтересів організації, в якій він працює, а також суспільних інтересів.

3. Виконувати свої обов'язки чесно; уникати використання таких слів і виразів, які можуть призвести до непорозуміння або неяс­ності, а також зберігати лояльність стосовно своїх клієнтів і робо­тодавців, колишніх або теперішніх.

 

Утримується від:

1. Того, щоб ставити правоту в залежність від будь-яких вимог.

2. Поширення інформації, яка ґрунтується на неперевірених і непід-тверджеиих фактах.

3. Участі в будь-якому заході або починанні, яке є неетичним або безчесним чи здатне завдати шкоди гідності людини і його честі.

4. Використання «шахрайських» методів і способів, спрямованих на створення в людини підсвідомих устремлінь, які вона не може контролювати сама і, таким чином, не може відповідати за дії, скоєні на підставі цих прагнень.

I.    ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Право громадян на отримання інформації про події, які є головни­ми для суспільства, - найважливіший момент у діяльності засобів ма­сової інформації. Основна мета поширення інформації та її інтерпре­тації полягає у служінні суспільному благу. Журналісти, які викорис­товують свій професійний статус у корисливих або інших непостой-них цілях, порушують тим самим кодекс журналістської честі.

II .  СВОБОДА ДРУКУ

Свобода друку повинна дотримуватися як невід'ємне право, що належить членам вільного суспільства. Вона передбачає право на об­говорення, заперечення і незгоду з діями і заявами уряду, а також ді­ями і заявами громадських діячів і приватних осіб. Журналісти збері­гають за собою право висловлювати «непопулярні» погляди або ж по­годжуватися з думкою більшості.

 

Ш. ЕТИКА

Журналісти повинні бути вільні від будь-яких зобов'язань, крім права громадськості на отримання достовірної інформації.

Подачки, оплата транспортних послуг, спеціальні пільги і приві­леї можуть скомпрометувати і поставити під сумнів незалежність журналіста і видання. Журналіст не повинен приймати подачок ні в якій формі.

Варто уникати діяльності, яка може поставити під сумнів неза­лежність журналіста і видання, а саме: інша робота,  крім журналіст­ської діяльності, участь у політичній діяльності, а також перебуван­ня на офіційній посаді і посідання посад, пов'язаних із діяльністю муніципальних служб. Особисте життя журналістів і їхніх роботодав­ців не повинно давати приводу для конфлікту інтересів, нехай це бу­де дійсний або потенційно можливий конфлікт. Понад усе - відпові­дальність журналіста перед суспільством. У цьому полягає суть про­фесії журналіста.

Інформація про діяльність різного роду організацій публікується тільки після попередньої перевірки її інформаційної цінності.

Незважаючи ні на які перешкоди, журналісти повинні робити все можливе, щоб одержати інформацію, яка зацікавить широкі кола гро­мадськості. Вони зобов'язуються докласти всіх необхідних зусиль, щоб питання, які стосуються добробуту суспільства, вирішувалися б у відкритий спосіб і щоб діяльність структур, у компетенції яких зна­ходиться розв'язання цих питань, могла контролюватися громад­ськістю.

Плагіат недопустимий і розглядається як порушення кодексу етики.

V .   ПРАВИЛА ЧЕСНОЇ ГРИ

Журналісти зобов'язуються поважати честь, гідність і права усіх, хто бере участь у збиранні і поширенні інформації.

Пред'являючи неофіційні звинувачення, які можуть подіяти на ре­путацію звинувачуваних, засоби масової інформації, які випускають програми новин, повинні дати звинуваченому можливість виступити на свій захист.

Засоби масової інформації зобов'язані поважати приватне життя членів суспільства. Вони не повинні нагнітати нездоровий інтерес навколо події або злочину.

Засоби масової інформації повинні в обов'язковому порядку ви­знати і виправити помилки, якщо вони допущені.

Журналісти повинні бути підзвітні своїй аудиторії. Останній варто надати всі можливості оскаржити діяльність засоби? масової інфор­мації.

Ми повинні всіляко сприяти встановленню відкритого діалогу з на­шими читачами, слухачами і глядачами.

 

VI . ОБІТНИЦЯ ЖУРНАЛІСТІВ

Дотримування цих положень сприятиме збереженню і зміцненню взаємоповаги між американськими журналістами й американським народом.

Спілка зобов'язується за допомогою просвітницької діяльності й інших програм сприяти тому, щоб як окремі журналісти, так і окремі видання дотримувалися вищенаведених положень і працювали на їх дальший розвиток.

 

 

КОДЕКС ПРОФЕСІЙНОЇ ПОВЕДІНКИ ТА ЕТИКИ

Міжнародної асоціації ПР (ПРА)

Цей кодекс професійної поведінки та етики був прийнятий Міжна родною асоціацією ПР (ШРА) на її Генеральній асамблеї у Венеції: травні 1961 року і є обов'язковим для всіх членів асоціації.

12345Следующая ⇒

Поделиться: