КОДЕКС ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ РОСІЙСЬКОГО ЖУРНАЛІСТА

                                       Кодекс прийнято Конгресом журналістів Росї 23 червня 1994 року

 

1. Журналіст завжди зобов'язаний діяти, виходячи з принципів про­фесійної етики, зафіксованих у цьому кодексі, прийняття, схва­лення і дотримання якого є неодмінною умовою для його членства в Спілці журналістів Росії.

2. Журналіст дотримується законів своєї країни, але в тому, що сто­сується виконання професійного обов'язку, він визнає юрисдикцію тільки своїх колег, відкидаючи будь-які спроби тиску і втручання з боку уряду або будь-кого.

3. Журналіст поширює і коментує тільки ту інформацію, у достовір­ності якої він переконаний і джерело якої йому добре відоме. Він докладає всіх зусиль до того, щоб не завдати шкоди будь-кому внаслідок неповної або неточної інформації, навмисного прихову­вання суспільно значущої інформації або поширення явно помил­кових відомостей.

Журналіст зобов'язаний чітко проводити у своїх повідомленнях різницю між фактами, про які розповідає, і тим, що складає думки, версії або припущення, водночас у своїй професійній діяльності він не зобов'язаний бути нейтральним.

При виконанні своїх професійних обов'язків журналіст не застосо­вує незаконних і недостойних способів отримання інформації.

Журналіст визнає і поважає право фізичних і юридичних осіб не надавати інформації і не відповідати на запитання, крім випадків, ко­ли обов'язок надавати інформацію визначено законом.

Журналіст розглядає як тяжкий професійний злочин зловмисне перекручування фактів, наклепи, одержання за будь-яких обставин плати за поширення помилкової або приховання правдивої інформа­ції; журналіст взагалі не повинен приймати, ні прямо, ні непрямо, ні­яких винагород або гонорарів від третіх осіб за публікації матеріалів і думок будь-якого характеру.

Переконавшись у тому, що він опублікував помилковий або перек­ручений матеріал, журналіст зобов'язаний виправити свою помилку, використовуючи ті ж поліїрафічні і (або) аудіовізуальні засоби, що застосовувалися при публікації матеріалу. При необхідності він пови­нен вибачитися через свій друкований орган.

Журналіст відповідає власним ім'ям і репутацією за достовірність будь-якого повідомлення і справедливість будь-якого судження, по­ширеного за його підписом, під його псевдонімом або анонімно, але з його відома і згоди. Ніхто не має права заборонити йому зняти свій підпис під повідомленням або судженням, яке було хоча б частково перекручено проти його волі.

4. Журналіст зберігає професійну таємницю відносно джерела інфор­мації, отриманої конфіденційним шляхом. Ніхто не може примуси­ти його розкрити це джерело. Право на анонімність може бути по­рушено лише у виняткових випадках, коли є підозра, що джерело свідомо спотворило істину, а також, коли нагадування імені джере­ла - єдиний спосіб уникнути тяжкої і неминучої шкоди для людей.

               Журналіст зобов'язаний поважати прохання осіб, які дають йому інтерв'ю, не розголошувати офіційно їхні висловлювання.

5. Журналіст повністю усвідомлює небезпеку обмежень, пересліду­вання і насильства, що можуть бути спровоковані його діяльністю. Виконуючи свої професійні обов'язки, він протидіє екстремізму й обмеженню цивільних прав за будь-якими ознаками, включаючи ознаки статі, раси, мови, релігії, політичних або інших поглядів, а також соціального і національного походження.

Журналіст поважає честь і гідність людей, які стають об'єктами йо­го професійної уваги. Він утримується від будь-яких: зневажливих на­тяків або коментарів відносно раси, національності, кольору шкіри, релігії, соціального походження або статі, а також у відношенні фі­зичного недоліку або хвороби людини. Він утримується від публікації таких повідомлень, за винятком випадків, коли ці обставини пов'яза­ні зі змістом повідомлення, що публікується. Журналіст зобов'язаний, безумовно, уникати вживання образливих виразів, які можуть нанес­ти шкоду моральному і фізичному здоров'ю людей.

Журналіст додержується принципу, що будь-яка людина є невин­ною доти, доки суд не доведе протилежне. У своїх повідомленнях він утримується називати поіменно родичів і друзів тих людей, які були звинувачені або засуджені за скоєні ними злочини - за винятком тих випадків, коли це необхідно для об'єктивного викладу питання. Він також утримується називати по імені жертву злочину і публікувати матеріали, що ведуть до встановлення особистості цієї жертви. З особливою суворістю слід дотримуватися даних норм, коли журна­лістське повідомлення може стосуватися інтересів неповнолітніх.

Тільки захист інтересів суспільства може виправдати журналіст­ське розслідування, що припускає втручання у приватне життя люди­ни. Такі обмеження втручання точно виконуються, якщо мова йде про людей, які перебувають у медичних закладах.

6. Журналіст вважає свій професійний статус несумісним із занят­тям посад в органах державного управління, законодавчої або су­дової влади, а також у керівних органах політичних партій та ін­ших організацій політичної спрямованості.

Журналіст усвідомлює, що його професійна діяльність припиня­ється в той момент, коли він бере в руки зброю.

7. Журналіст вважає недостойним використовувати свою репута­цію, свій авторитет, а також свої професійні права і можливості для поширення інформації рекламного або комерційного харак­теру, особливо якщо про такий характер не засвідчує явно та од­нозначно сама форма такого повідомлення. Саме поєднання журналістської і рекламної діяльності вважається етично недо­пустимим.

Журналіст не повинен використовувати в особистих інтересах або інтересах близьких йому людей конфіденційну інформацію, якою може володіти в силу своєї професії.

8. Журналіст поважає і відстоює професійні права своїх колег, до­тримується законів чесної конкуренції. Журналіст уникає ситуа­цій, коли він міг би завдати шкоди особистим або професійним ін­тересам свого колеги, погоджуючись виконувати його обов'язки на умовах, явно менш сприятливих у соціальному, матеріальномуабо моральному плані.

Журналіст поважає і відстоює авторські права відносно будь-якої творчої діяльності. Плагіат недопустимий. Використовуючи будь-яким способом роботу свого колеги, журналіст посилається на ім'я автора.

9. Журналіст відмовляється від завдання, якщо його виконання пов'язане з порушенням одного з принципів цього кодексу.

10.Журналіст користується і відстоює своє право користуватися всі­ма передбаченими цивільним і карним законодавством гарантія­ми захисту в судовому й іншому порядку від насильства або пог­рози насильством, образ, моральної шкоди, дифамації.

 

⇐ Предыдущая12345

Поделиться: