Механізм роботи з замовником :

1. Допомога у визначенні посади та образу ідеального кандидата, консультації про стан ринку праці і зарплат в індустрії замовника.

2. Використання ресурсів пошуку: бази даних, Інтернет, реклама, мережа контактів у галузі.

3. Аналіз резюме і документів кандидатів.

4. Телефонні та особисті співбесіди з кандидатами, оцінка відповідності посаді.

5. Психологічне тестування (при необхідності).

6. Перевірка рекомендацій і підготовка Висновків на кандидатів.

7. Надання найкращих кандидатів замовнику, допомога в переговорах та організація зустрічей.

8. Моніторинг та консультації із замовником під час проходження обраним кандидатом випробувального терміну.

25. Типовий зміст контракту на пошук персоналу ректуринговим агентством.

В умовах ринкової економіки виникає потреба у забезпеченні ефективності менеджменту персоналу шляхом здійснення пошуку нових, сучасних та дієвих шляхів його удосконалення. Так, нині у світі широко використовується практика аутсорсингу персоналу, що передбачає передачу зовнішнім експертам функцій роботи з персоналом. Послуги з аутсорсингу персоналу, як можливість краще концентруватися на основних цілях бізнесу, стратегії і політиці компанії, є новими для вітчизняного ринку, хоча західні підприємства застосовують їх давно і дуже часто.

Якими ж можуть бути аутсорсингові договори? Договір може бути одноразовим, тобто послуга надається один раз, і більше необхідності в ній не виникає (це може бути, наприклад, установка програмного продукту, проектування локальної мережі або навіть ремонт приміщення). Надалі можна повторно звернутися до цього ж виконавця, якщо якість послуги буде задовільною, але це знову таки буде чергова разова послуга. Або ж договірні відносини можуть бути тривалими, тобто надання послуги припускатиме взаємодію замовника і виконавця протягом певного періоду часу (наприклад, якщо йдеться не просто про установку програмного продукту, а про впровадження інформаційної системи або певної прогресивної технології). У такому разі, як правило, робота розбивається на етапи, і в цьому випадку можливе оформлення кожного етапу окремою угодою. Або, як варіант, оформлюється один базовий договір, а закриття кожного етапу супроводжується підписанням окремого акту.

Договірні відносини можуть бути і постійними, якщо певну частину виробничого або управлінського процесу виконує стороння компанія. В такому випадку договір має часові рамки з можливістю їх автоматичного подовження у випадку відсутності взаємних претензій. І нарешті, може бути змішаний варіант, коли на тлі постійних партнерських відносин фірма-аутсорсер виконує ще й разові завдання, необхідність в яких виникає час від часу. За домовленістю із замовником аутсорсер може укладати окремий договір на кожну разову роботу або доповнювати базовий додатковими угодами, не змінюючи при цьому предмет договору.

26. Хедхантинг як технологія рекрутингових компаній.

Хедхантинг – звичайно, не новітній, але все-таки мало поширений і, разом з тим, доситьперспективнийспосібпідбору особливо ціннихфахівців. На сьогоднішній день це, мабуть, найефективнішатехнологія, яка сформувалася у відповідь на потребу в ексклюзивних кандидатах на позиції топ-менеджерів і ключовихфахівців. Причомусамікандидатинайчастіше не перебувають у пошукуновоїроботи, і потрібноприкласти чимало зусиль для того, щобзацікавитиїхрозглядомкадровоїпропозиції, не кажучи про те, щобспонукатизмінитимісцероботи.

В Україні попит на хедхантинг пояснюється браком висококваліфікованих менеджерів і унікальних фахівців. Якщо ще п’ять років тому ці послуги пропонувалися як ексклюзивний товар від дорогих західних агентств, то зараз більшість великих українськихрекрутингових агентств включили їх до списку своїх послуг. Прямий пошук співробітників і хедхантинг завжди позиціонувалися агентствами як вищий пілотаж рекрутингу. Пошук потрібних людей у конкуруючих компаніях, а потім перемотивування підходящого кандидата займають чимало сил і часу. А кожен крок на цьому шляху може бути пов’язаний з чималим ризиком відмови, необхідністю розгортати цілу серію "оперативно-слідчих" заходів, щоб дізнатися будь-яку дрібницю про кандидата, що зацікавив, і постійним балансуванням на межі аморальності. Зрозуміло, організувати цей процес, не покладаючись на досвід і можливості рекрутингових агентств, набагато складніше.

Хибним є уявлення про хедхантинг як виключно "переманювання" потрібного кандидата. Хедхантинг не обмежується лише "полюванням за головами", його необхідно розглядати як складний бізнес-процес, що включає в себе сукупність послідовних взаємопов’язаних операцій і процедур:

· Аналіз потреб організації в персоналі.

· Дослідження ринку та відбір необхідних спеціалістів.

· Підготовка інтерв’ю та безпосередній контакт з кандидатом.

· Укладення контракту і гарантійний супровід.

Самепроцеснийпідхід до реалізації процедур хедхантингузабезпечуєефективнедосягнення мети – підбірвисококласногоспеціаліста.

       Не дивлячись на те, що українськіхедхантери у своїйроботіорієнтуються на західних, між ними все ж існують відмінності:

ü західні хедхантери – зазвичай більш зрілі люди, що пройшли менеджерську школу та школу життя, які приблизно у передпенсійному віці зрозуміли, що у них є якась здатність радити іншим компаніям, кого наймати і як наймати. У нас це, в основному, працівники 25 – 35 років;

ü за кордоном значноширшеінформаційне поле, довідникибільшточні та доступні, тому пошук, наприклад, директора з маркетингу, полягає в натисканнідекількох кнопок – і всі 95 марке-тинг-директорівцьогомістаодразуз’являються на моніторі;

більшширокітехнічніможливостівийти на "потрібну" людину;

ü внутрішнійкадровий "голод" в Україні: рекрутинг без рекрутерів, хедхантинг без хантерів;

ü більше значення особистісногочинника, ніжтехнологій;

ü загальнийкадровий "голод" в країні та дефіцит "класних" менеджерів.

           

27. Форми, види та переваги аутсорсингу.

Аутсорсинг–така форма господарських взаємовідносин, за якої роботодавець передає частину обов’язків по управлінню персоналом спеціалізованій організації (аутсорсеру), що здатна надавати високоякісні послуги, завдяки використанню сучасних новітніх технологій управл персоналом, досвіду, накопиченому при вирішенні аналог завдань, та наявністю у своєму штаті висококваліфікованих спеціалістів.

Форми:

1) договір повного аутсорсингу, за яким у розпорядження виконавця на час дії контракту виділяється штат співробітників, а можливо і певні активи замовника;

2) договір часткового аутсорсингу, при якому переважна частина підрозділів залишається у віданні замовника;

3) договір сумісного аутсорсингу є відносинами, коли обидві сторони виступають партнерами у комерційній діяльності;

4) договір проміжного аутсорсингу – коли компанія, маючи своїх фахівців з високим рівнем кваліфікації, передає управління цими підрозділами третій стороні;

5) договір трансформаційного аутсорсингу, коли компанія-замовник запрошує виконавця, який повністю виконує роботу підрозділу, розробляючи і створюючи новий кінцевий продукт і передаючи його клієнтові (такий вид аутсорсингу відрізняється від повного лише тим, що перехід співробітників і активів не є остаточним: після завершення проекту клієнт знову отримує повний контроль над ними).

Які ж існують види аутсорсингу? Залежно від конкретних видів діяльності, в яких спеціалізується аутсорсер, виділяють окремі види аутсорсингу: аутсорсинг інформаційних систем, науково-виробничої діяльності, логістичних функцій, фінансових і банківських послуг, корпоративного навчання, аутсорсинг персоналу.  

Залежно від форм організації сумісної діяльності розподіляють внутрішній (перерозподіл функцій усередині організації з метою збереження контролю за якістю їх виконання) та зовнішній (передавання виконання окремих чи взаємозалежних функцій аутсорсеру) види аутсорсингу.

Залежно від ступеня розподілу відповідальності та ризиків розрізняють: частковий (передавання окремих функцій чи частин бізнес-процесів) та повний (передавання аусорсеру всіх повноважень виконувати окремі функції) аутсорсинг.

Використання підприємствами аутсорсингу в умовах розвитку ринкової економіки передбачають наступні переваги, зокрема:правові, адміністративні та економічні.

Так, до правових переваг належать:

- виконання усіх необхідних для наймання персоналу процедур відповідно до трудового законодавства;

- відповідальність за якість виконаної роботи перекладається не на фізичну особу, а на юридичну, отже не залежить від самого працівника і його особистих обставин (хвороба, декрет та ін.);

- відсутність вирішення трудових спорів у суді;

- можливість обійти облікові обмеження штатного розпису;

- відсутність соціального блоку зобов'язань роботодавця;

- зняття більшої частини юридичної відповідальності за персонал;

- відсутність формальних зобов'язань по трудових відносинах з працівниками;

- отримання кваліфікованого посередника - консультанта у відносинах із трудовою і податковою інспекціями;

- відсутність проблем з профспілками або іншими формальними і неформальними об'єднаннями;

- мобільне реагування за всіма змінами законодавства, що ставляться до послуг аутсорсингу, і оперативне отримання інформації про такі зміни.

       Адміністративними перевагами аутсорсингу персоналу є:

- оперативне здійснення пошуку і відбору кандидатів на вакантні позиції;

- економія часу на формування особових справ на нових працівників (включаючи необхідні перевірки: освітнього рівня, практичного досвіду, місця проживання, паспортних даних, рекомендацій і т.д.);

- оперативна зміна фактичної кількості працюючого персоналу;

- випробування нових працівників без оформлення трудових відносин з ними;

- можливість оперативного виходу на регіональні ринки;

- оперативне регулювання чисельності персоналу на окремих проектах;

- забезпечення своєчасної заміни захворілим працівникам;

- відсутність кадрового діловодства і паперової роботи;

- забезпечення працівників відрядними виплатами;

- відсутність вимушених простоїв у роботі, тощо.

До економічних переваг аутсорсингу персоналу належать:

- виключення витрат на підбір персоналу;

- перерозподіл статей бюджету (зарплата - послуги);

- виключення або зменшення витрат на звільнення персоналу у зв'язку із завершенням проекту;

- збереження або одержання статусу малого підприємства;

- зменшення витрат на компенсаційний пакет;

- ведення спрощеної системи оподаткування;

- використання податкових пільг;

- економія адміністративних видатків, пов'язаних з персоналом;

- підвищення інвестиційної привабливості підприємства у вигляді поліпшення показника продуктивності праці. ,

28. Основні етапи розроблення та реалізації аутсорсинг-проекту.

       Аутсорсинг, абоделегуванняфункцій, як було показано, тягне за собою істотнінаслідкидлябізнесу. Процес аутсорсингу як комплекснестратегічнерішення, що вимагає ретельноїпідготовки та опрацювання, може бути розділений на кількаосновнихетапів: підготовка та розробка аутсорсинг-проекту, укладення угоди (контракту) про аутсорсинг і виконання контракту, тобто конкретна діяльністьпартнерів по реалізації аутсорсинг-проекту. Заключниметапомпроцесу аутсорсингу є обов'язковийелементсучасного менеджменту: оцінка ефективностіфункціонуваннябізнес-системи та якості управління.

       Аутсорсинг-проект - цілеспрямована зміна конфігурації бізнес- системи на основі методології аутсорсінгу - розробляється для конкретної організації з метою підвищення її ефективності та конкурентоспроможності. На етапі розробки аутсорсинг-проекту повинні бути виявленівсіможливіплюси і мінуси використання аутсорсингу, оціненіпотенційнірезультати використання аутсорсингу для окремихабовзаємопов'язанихфункцій (бізнес-процесів), ранішевиконувалисяорганізацієюсамостійно, визначеноможливіформи та умовиспівробітництва з партнерами-аутсорсерами, а також формикоординації і контролю.

       Контракт, або угода, про аутсорсинг визначає отримання переданих (делегованих) функцій або видів діяльності і регламентує відносини сторін - організації-замовника і виконавця (аутсорсера).

       Аналіз результатів реалізації аутсорсинг-проекту дозволяє зробити висновки про ефективність прийнятого рішення, а також виявити проблеми в розвитку бізнес-системи і можливі шляхи їх вирішення. Помилки в управлінні аутсорсинг-проектом можуть і повинні бути виправлені. Інодіціпомилкивипливаютьбезпосередньо з неналежноговиконання контракту про аутсорсинг, але вони можуть бути також і наслідком неправильного планування на початковихстадіяхпідготовки проекту.

Аутсорсинг-проект, в свою чергу, також можебути представлена декількомаетапами:

1) Аналізфактичного стану організації (цілей, конкурентів, проблем і шляхів їх вирішення внаслідок аутсорсингу)

2) Прийняття рішення «вироблятичикупувати?» («Makeorbuy?") (структурування основних і додаткових функцій і бізнес-процесів,виявлення ключових компетенцій, аналіз сильних і слабких сторін організації,можливостей і ризиків аутсорсингу, якісне і кількісне обґрунтування аутсорсингу окремих функцій, прийняття стратегічних рішень,вибір форми відносин з аутсорсером (зовнішній, внутрішній) з урахуванням стратегічних інтересів і можливостей компанії).

3) Етапаналізу ринку послуг аутсорсинга і пошукупотенційнихаутсорсеров;

4) Етапвибору партнера-аутсорсера (вибір критеріїв оцінки, оцінка пропозицій аутсорсерів, вибір партнера)

5) Розробка контракту (створення робочої групи, розробка форми і умов спільної діяльності, розробка і узгодження тексту контракту)

6) Виконання контракту (конкретна взаємодія з партнером-аутсорсером, інтеграція, координація і контроль спільної діяльності)

 

29. Загальні положення та типовий зміст контракту з аутсорсингу.

                   При розробці великомасштабних угод про аутсорсинг доцільно укладання окремих договорів на передачу співробітників, механізмах розрахунку витрат, виконанні окремих видів діяльності. Це полегшує подальшу координацію дій при виконанні умов договору.

       Контракт про аутсорсинг є інструментом управління ризиками. Всіпроцесиузгодженняспірнихпитань, якщо вони описані в контракті, протікаютьшвидко і достатньобезболісно у фінансовомувідношенні. Узгодженнямеханізмувирішенняспірнихпитань на етапі обговорення проекту контракту дозволяєзапобігтивиникненнюсерйозних проблем надалі. У результаті, контракт захищаєсторони від можливогозбитку.

       Зрозуміло, умови конкретної угоди про аутсорсинг окремих функцій або бізнес-процесів повинні задовольняти передусім замовника послуг, тобто організацію-клієнта. З цієї точки зору контракт повинен бути максимально гнучким.

       Аутсорсинг - нова форма взаємодіїсторін, умовиспівпраціпартнерівможутьматизначнівідмінності в окремихситуаціях. Сутністьцихвзаємин, повинна бути відображена в угоді про аутсорсинг (контракті), виражена в окремихфункцій на партнера-аутсорсера, що володієнеобхіднимикомпетенціямивиконуються функції на певнихумовах. Данікомпетенціїаутсорсераповинніматипідтверджені. Також у договорі визначаються взаємнізобов'язання та відповідальністьобохсторін. Угодою про аутсорсинг визначається форма взаємовідносин (повнийабочастковий аутсорсинг), їхтривалість (безстроковіабо з конкретнимтерміном угоди, умовипродовженнятермінудіїтощо).

       Угода про аутсорсинг і винесення ряду функцій за межіорганізації до недавнього часу розглядалося як інструментзниженнявитрат. В даний час аутсорсинг - гнучкийінструментреструктуризаціїпідприємства та зміниобличчябізнесу. Контракт про аутсорсинг можепередбачати ряд інших документів, що регламентуютьзміни в структуріорганізації: створенняновихпідрозділів, дочірніхпідприємств, або, навпаки, продаж або передачу частиниактивів. Послідовністьзаходівреструктуризаціївизначається менеджментом компанії у відповідності з конкретнимицілями і в рамках ранішеприйнятихстратегічнихрішень.

       На практиці може виникнути проблема визначення проміжних ланок і проведеннядодатковихпогоджень, наприклад, якщо в процесіделегуванняфункцій включений клієнтзамовника. Після переговорів у початковійфазіукладання угоди про аутсорсинг (до його підписання сторонами) у рядівипадківспеціальним договором фіксуютьсяцивільно- правовіосновиспівробітництва, а також при необхідності і питання, пов'язані в області трудового законодавства.

       Угода про аутсорсинг за своєюсуттювстановлює права та обов'язкипартнерів у рамках виконання конкретного завдання. При цьомуповинні бути врегульованіфінансовіпитання, особливо оплата послуг аутсорсингу і терміниплатежів, а також питанняприпиненнядії договору і можливіпретензії з відшкодуваннязбитку.

       Як правило, угода про аутсорсинг обумовлює довгострокове співробітництво (п'ять і більше років), але на етапі реструктуризації промислового підприємства в умовах недостатньо розвиненого ринку послуг аутсорсингу і при відсутності досвіду подібної співпраці термін контракту з конкретним постачальником може становити 1-2 роки.

       Стандартний зміст контракту про аутсорсинг

       1. Імена та адреси сторін, точний опис тих видів діяльності замовника, які зачіпають угоду про аутсорсинг.

       2.Детальний опис та технічні характеристики всіх підрозділів, як взаємодіють з цією угодою, як перекладаються в організацію виконавця, так і залишаються в організації замовника.

       3. Предмет договору.

       4.Дати початку і закінчення терміну дії контракту, а також при необхідності - місце виконання робіт. Рекомендується складати деталізований план виконання робіт, який доцільно прикріплювати до договору як додаток.

       5. Засоби виробництва і витратні матеріали, які виконавець має в своєму розпорядженні.

       6.Залучення співвиконавців (субпідрядників) або третіх осіб.

       7.Поточна звітність або інші форми контролю за діяльністю виконавця.

       8.Створення комітету з управління угодою

       9. Умови, терміни і форма оплати послуг виконавця.

       10. Відповідальність сторін.

       11. Відносини до авторського права та права власності.

       12. Умови закінчення (припинення) дії контракту, умови продовження терміну дії; дата, до якої повинні початися переговори про продовження угоди; наслідки закінчення дії угоди.

       Виконавець у разі припинення дії контракту зобов'язаний негайно повернути надані йому замовником документи та інші предмети, якщо відсутня інша домовленість. При цьому причина закінчення дії контракту не має значення

           

30. Технологія взаємодії лізингодавця та лізингоотримувача щодо задоволення тимчасової потреби у персоналі.

Лізинг персоналу – специфічна форма його залучення, яка передбачає надання у тимчасове користування персоналу підприємства-провайдера у розпорядження іншого підприємства.

Буває: короткостроковий (1 день-2-3 місяці), довгостроковий (3 місяці-кілька років).

Лізинг персоналу передбачає, що працівники перебувають у штаті-компанії лізингодавця, яка забезпечує ними на певний період роботодавця – лізингоотримувача. Обидві сторони, як роботодавець, так і працівник, укладають угоди із лізинговим провайдером. Роботодавець повинен надати роботу працівникові та оплатити послуги провайдера.

Працівників добираютьзгідновимогкомпаніїзамовника.Підбір персоналу – здійснюєкомпанія-виконавець. Зарахуванняпрац в штат організаціїздійснюєкомпанія-виконавець.

Використанян праці працівника – компанія-замовник.

       Вартістьлізингу персоналу розраховують, враховуючитакі елементи:

1) компенсація з/ппрацівника, податковихвиплат;

2) винагородакомпанії-лізингодавцю (відсоток від заробітної платніпрацівникаабофіксована сума), яка встановлюється за домовленістюсторін та залежить від вимог, що пред’явлені до працівників, їхкількості. Оплату послугилізингу персоналу здійснюютьщомісячно.

У лізингуробочоїсилиєдиним її власником є працівник. Удоговоріміжлізингодавцем та лізингоотримувачемвизначаютьтакімоменти:

А) характеристику персоналу;

Б) чисельністьспівробітників;

В) строк лізингової угоди;

Г) окладинаданих працівників;

Д) критеріїоцінкиякостівиконаннязазначеногообсягуробіт;

Е) винагороду за лізингобслуговування.

 

31. Документальне оформлення лізингодавцем тристоронніх лізингових відносин з лізингоотримувачем і фахівцем.

       При лізингу виникають такі типи правовідносин:

· Трудові – між провайдером та працівником

· Цивільно-правові – між замовником і провайдером

       Провайдер відповідає за оформлення кадрових документів, вчасне отримання ЗП, надання лікарняних, відпусток, дотримання лізингового договору.

       Замовник відповідає за своєчасне оплату послуг провайдера та інші зобов’язання згідно з договором.

       Схеми лізингових договірних відносин:

1) Договір на лізингове обслуговування – укладається між лізингодавцем і лізингоотримувачем (характеристики персоналу, чисельність працівників, термін лізингу, оклад фахівців, рівень комісійних, критерії якісного виконання визначеного обсягу робіт). Сума витрат формується з ФОП працівника і лізингової винагороди провайдера. Оплата проводиться щомісячно в терміни, обумовлені договором.

2) Трудовий контракт з працівником (додатки з переліком робіт, що зобов’язується виконувати працівник).

3) Договір, що укладається для матеріально відповідальних осіб (при виконанні договору працівник отримує в розпорядження ТМЦ, відповідальність за які покладається на нього).

У договорі між лізингодавцем та лізингоотримувачем визначають такі моменти:

- характеристику персоналу;

- чисельність співробітників;

- строк лізингової угоди;

- оклади наданих працівників;

- критерії оцінки якості виконання зазначеного обсягу робіт;

- винагороду за лізинг обслуговування.

У разі будь-яких порушень законодавства стосовно наймання й використання персоналу відповідальним є лізингодавець. Основним суб’єктом є працівник, який укладає трудовий договір з роботодавцем, бере на себе зобов’язання особисто виконувати трудові функції. Другим суб’єктом є організація, яка набирає персонал, яка підбирає працівників і укладає з ними трудові договори. Формально такі організації виступають роботодавцями. Третім суб’єктом є клієнт, він же виступає і замовником, і реальним роботодавцем.

Якщо працівника наймає організація-лізингодавець під конкретне замовлення, то укладається строковий трудовий договір. Термін роботи залежить від терміну, на який укладено договір з організацією замовником. У разі зарахування працівника до штату провайдера для неодноразового надання різним організаціям для виконання певних трудових функцій може укладатися трудовий договір і на невизначений термін.

32. Аутстафінг: відмінності від аутсорсингу та лізингу, переваги і проблеми використання.

Термін «аутстафінг» дослівно перекладається як позаштатний. Даним терміном називають послуги з виведення персоналу зі штату організації-замовника й зарахування його до штату організації-провайдера. При цьому співробітники продовжують працювати на попередньому місці роботи і виконувати свої функції. Крім передавання провайдеру штатних співробітників, організація-замовник одразу може набирати персонал, зараховуючи його до штату агенції.

В обох випадках організація-провайдер стає формальним роботодавцем і бере на себе повну юридичну та фінансову відповідальність за персонал, включаючи ведення кадрового діловодства, виплату заробітної плати, відрахування податків, соціальне та медичне страхування, оформлення тимчасової непрацездатності, відпусток, відряджень тощо.

Аутстафінг подібний до лізингу персоналу, проте їх технології відрізняються одна від одної. За умов лізингу співробітники весь час перебувають в штаті організації провайдера. За аутстафінгу працівники перебувають у штаті провайдера доти, поки є потреба у них, але у разі припинення за вимогою клієнта трудових відносин зі співробітниками їх звільняють.

Також лізинг використовується за потреби в епізодичному або разовому залученні персоналу для виконання невеликого обсягу робіт, а аутстафінг застосовується у разі, коли компанія хоче зменшити витрати. У зв’язку з цим лізинг персоналу є короткостроковою формою залучення персоналу зі сторони, а за аутстафінгу персонал виводиться зі штату, як правило, на тривалий період.

Ще одна відмінність між даними поняттями полягає в лояльності працівників. За аутстафінгу наймані працівники ідентифікують себе з організацією-замовником аутстафінгових послуг, вони є носіями корпоративної культури і відповідно лояльні до неї. Лізингові працівники визнають свою належність до агенції-провайдера лізингових послуг,яка є для них джерелом корпоративної культури, тому вони є лояльними саме до агенції.

Також до відмінностей можемо віднести те, що за умов лізингу агенція-провайдер несе відповідальність за кваліфікацію, трудову дисципліну і результати праці наданих у лізинг працівників, тоді як за умов аутстафінгу агенція не несе відповідальності за перераховані моменти, а також за можливі збитки, завдані клієнту співробітниками.

Найчастіше аутстафінг використовується у представництвах транснаціональних компаній, де, як правило, українським підрозділам західних компаній установлюються обмеження щодо чисельності персоналу та жорсткі бюджетні межі з чітко визначеною структурою адміністративних витрат.

Переваги аутстафінгової технології для організації, що користується даними послугами полягаю у:

- можливості оперативно регулювати (збільшувати чи зменшувати) фактичну чисельність співробітників, не змінюючи при цьому кількість штатного персоналу;

- зниженням затрат на персонал;

- зменшення обсягів ведення кадрової документації, що в свою чергу сприяє зниженню чисельності служби управління персоналом та бухгалтерії та й витрат на їх утримання;

- можливість використання системи пільгового оподаткування, зокрема є платником єдиного податку;

- можливість уникнути таких витрат, як виплата вихідної допомоги;

- зменшення витрат часу лінійних керівників на вирішення різних кадрових питань;

- фактичне звільнення роботодавців від усіх зобов’язань щодо трудових відносин із працівниками, виведеними зі штату компанії, у тому числі й вирішення питань, пов’язаних із трудовими спорами, на агенцію, до штату якої зараховуються співробітники.

Серед основних переваг для персоналу, виведеного зі штату є:

- можливість збільшення власного доходу в результаті переведення персоналу до штату організації-провайдера;

- надання соціального пакету та індивідуальної програми планування пенсійного накопичення.

Компанії, які залучають співробітників на умовах аутстафінгу, можуть зіткнутись з різними проблемами. Серед них:

- Проблеми юридичного характеру – відсутність врегульованих процедур аутстафінгу.

- Управлінські проблеми, зокрема виникнення конфліктів між штатним і позаштатним персоналом, невпевненість у перспективах свого кар’єрного зростанняЄ

- Проблеми пов’язані з діловою репутацією компанії.

 

⇐ Предыдущая12345

Поделиться: