Віденська конвенція 1980 року не регулює

А. Форму договору.

Б. Питання недійсності.

В. Момент переходу права власності.

Г. Форс-мажор.

 

22. При тлумаченні Віденської конвенції слід враховувати:

А. Необхідність досягнення рішень найбільш схожих з відповідним національним цивільним законодавством.

Б. Забезпечення балану інтересів сторін.

В. Сприяння одноманітному застосуванню.

Г. Право держав сторін договору.

 

23. Віденська конвенція передбачає наступні форми договору:

А. Усну.

Б. Письмову.

В. Нотаріальну.

Г. Будь-яку.

 

24. За Віденською конвенцією договір вважається укладеним у момент:

А. Відправлення оферти.

Б. Отримання оферти.

В. Відправлення акцепту.

Г. Отримання акціепту.

 

25. За Віденською конвенцією 1980 року ставка відсотків за невиконання грошового зобов’язання:

А. 5%.

Б. Визначається центробанком відповідної держави.

В. Визначається сторонами договору.

Г. Визначається відповідно до застосовного національного права.

 

26. За Віденською конвенцією ризик за товар переходить на покупця:

А. При перетині товаром кордону.

Б. При передачі товару перевізнику.

В. При передачі товару покупцю.

Г. В момент оплати товару.

 

27. ІНКОТЕРМС –це:

А. Кодекс lex mercatoria.

Б. Звичаєві правила тлумачення торгових термінів.

В. Додаток до Віденської конвенції 1980 р.

Г. Норми jus cogens.

 

28. ІНКОТЕРМС – 2000 містить темінів:

А. 9.

Б. 10.

В. 13.

Г. 88.

 

29. При використанні CIF продавець виконує свої зобов’язання з поставки у:

А. Місці знаходження свого комерційного підприємства.

Б. Місці знаходження комерційного підприємства покупця.

В. Порту відправлення.

Г. Порту призначення.

 

30. DAF означає:

А. Видано на кордоні.

Б. Вартість, страхування і фрахт.

В. Видано з судна.

Г. Видано з комерційного підприємства продавця.

 

31. Який момент маєвирішальне значення при типізації умов договору відповідно до ІНКОТЕРМС:

А. Момент укладення договору.

Б. Момент переходу права власності.

В. Момент переходу ризику випадкової загибелі речі.

Г. Момент укладення договору перевезення.

 

 

ОКРЕМІ ВИДИ КОНТРАКТІВ

1. Що являє собою угода про комерційну концесію:

А. Договір франчайзингу.

Б. Фінансування договору купівлі-продажу.

В. Різновид торгівлі послугами.

Г. Договір експлуатаційного лізингу.

 

2. Назвіть види договору найму як зовнішньоекономічної угоди:

А. Чартер, лізинг.

Б. Оренда, суборенда, підряд.

В. Тайм-чартер, бербоут-чартер, дімаз-чартер.

Г. Найм житлових приміщень і земельних ділянок.

3. У чому заключається правова сутність агентської угоди:

А. Це один з найважливіших інститутів представництва в МПрП.

Б. ЇЇ строго конфіденційний характер.

В. Наявність явних повноважень і повноважень за необхідністю.

Г. Нерозкрите представництво.

 

4. Який міжнародний договір регулює основні види агентських угод:

А. Конвенція про представництво у договорах міжнародної купівлі-продажу товарів 1983 р.

Б. Віденська конвенція ООН 1980 р.

В. Принципи УНІДРУА.

Г. Оттавська конвенція про міжнародний факторинг.

 

5. Назвіть основні види договору підряду як міжнародної комерційної угоди:

А. Особистий нам і найм послуг.

Б. Сервісні угоди.

В. Консалтинг та інжиніринг.

Г. Договір підряду не може мати зовнішньоекномічного характеру.

 

6. Що являє собою договір франчайзингу:

А. Різновид купівлі-продажу.

Б. Елемент договору держзамовлення.

В. Компесаційна угода.

Г. Різновид договору про виключний продаж товарів.

 

7. Відносини якого характеру виникають у звязку з договором комісії:

А. Приєднання.

Б. Суброгації.

В. Право застави.

Г. Комісіонер виступає у якості самостійної сторони.

 

8. Який характер має колізіна привязка договору комісіонера з третьою стороною:

А. Субсидіарний.

Б. Складний підрядний.

В. Самомтійний, незалежний від колізійного регулювання основної угоди.

Г. Альтернативний.

 

9. Що таке договір лізингу:

А. Специфічна договірна форма майнового найму (договір оренди-продажу. .

Б. Аналог договору підряду.

В. Суборенда.

Г. Договір концесії.

 

10. У чому суть фінансового лізингу:

А. У кредитуванні виробників.

Б. Це організація безоборотного фінансування.

В. Цеодна з основних форм фінансування міжнародних комерційних операцій.

Г. Це різновид сервісного договору.

 

11. Яка основна мета договору факторингу:

А. Регулювання посередницької діяльності у сфері міжнародних розрахунків.

Б. Посередницька діяльність банку.

В. Покупка комерційних рахунків посередника.

Г. Дисконтування рахунків.

 

12. У якій формі здійснюється факторинг:

А. Переуступки права.

Б. Договору страхування.

В. Уступки законної вимоги.

Г. Присвоєння рухомих речей.

1. Перевезення вважається міжнародним за умови:

А. Здійснення зовнішньоекономічних операцій.

Б. Коли здійснюється відповідно до міжнародної конвенції.

В. Якщо розрахунки здійснюються в іноземній валюті.

Г. Якщо перевізник є нерезидентом.

 

2. Яка генеральна привязка договорів перевезення:

А. Закон перевізника.

Б. Закон держави відправлення.

В. Закон держави призначення.

Г. Закон суду.

 

3. Закон перевізника – це:

А. Заклн держави перевізника.

Б. Закон місця проживання або місця знаходження транспотрної контори перевізника.

В. Закон держави відправлення.

Г. Закон держави призначення.

 

4. При регулюванні залізничних перевезень використовуються наступні привязки:

А. Закон порту завантаження і закон прапора.

Б. Закон місця передачі товаророзпорядчих документів.

В. Закон місця вчинення делікту і закон суду.

Г. Закон дороги відправлення, закон дороги слідування, закон дороги транзиту, закон першого перевізника, закон дороги призначення.

 

5. Який міжнародний документ регулює залізничні перевезення у країнах Західної та Східної Європи деяких країн азії та Північної Африки:

А. Угода про міжнародні залізничні пиеревезення 1980 р. – КОТИФ.

Б. Бернські конвенції про залізничні перевезення вантажів, пасажирів ібагажу.

В. Міжнародна вантажна і міжнародна пасажирська конвенції.

Г. Такої конвенції не існує.

 

6. Який характер мають норми КОТИФ:

А. Рекомендаційний.

Б. Альтернативний матеріально-правовий.

В. Уніфікований диспозитивний.

Г. Уніфікований імперативний.

 

7. Яка основна колізійна привязка закріплена в КОТИФ:

А. Право держави суду

Б. Закон держави перевізника.

В. Закон держави відправлення.

Г. Закон держави призначення.

 

8. Чи мають право держави змінювати умови, закріплені в КОТИФ:

А. Не мають.

Б. Умови КОТИФ мають примат над національним законодавством.

В. Мають, шляхом укладення двосторонніх договорів та прийняття національних законів.

Г. Умови КОТИФ мають примат над будь-якими двосторонніми договорами.

 

9. У яких багатосторонніх міжнародних угодах з регулювання міжнародних залізничних перевезень бере участь Україна:

А. В КОТИФ.

Б. В угодах про міжнародне вантажне та міжнародне пасажирське сполучення (УМВС та УМПС. .

В. В КОТИФ, а також в УМВС та УМПС.

Г. Не бере участі в жодних.

 

10. Який міжнародний договір відіграє основну роль у регулюванні автомобільних перевезень в Європі:

А. Конвенція про дорожній рух 1968 р.

Б. Європейська угода про міжнародні автомагістралі 1975 р.

В. Загальні правила перевезення вантажів автомобільним транспортом 1974.

Г. Женевська конвенція про договір міжнародного дорожного перевезення вантажів 1956 р. (КДПВ).

 

Женевська конвенція про договір міжнародного дорожного перевезення вантажів 1956 р. не застосовується до перевезень:

А. Транзитних.

Б. Комбінованих.

В. Пошти, покійників, меблів при переїздах, до частин змішаних перевезень, які здійснюються водним, повітряним або залізничним транспортом без перевантажень.

Г. Контейнерних.

 

⇐ Предыдущая567891011121314Следующая ⇒

Поделиться: