Що являє собою Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України.

А. Підрозділ Міністерства Транспорту.

Б. Комерційна юридична особа.

В. Некомерційна організація, обєднання перевізників.

Г. Міжнародна організація.

 

Назвіть види повітряного простору:

А. Суверенний повітряний простір над територією держави і міжнародний повітряний простір.

Б. Суверенний і несуверенний.

В. Публічно-правовий і приватно-правовий.

Г. Повітряний простір над морем і над сушею.

 

Який міжнародний договір регулює міжнародне повітряне сполучення і встановлює комерційні свободи повітря:

А. Договір з відкритого неба.

Б. Чиказька конвенція з міжнародної цивільної авіації 1944 р.

В. Угоди «бермудського типу» 1944 і 1946 р.

Г. Варшавська конвенція 1929 р. про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень.

 

Який міжнародний договір є основою правової регламентації міжнародних повітряних перевезень:

А. Варшавська конвенція 1929 р. про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень.

Б. Конвенція про примусове забезбечення відносно літаків 1933 р.

В. Гвадалахарська конвеція 1971 р.

Г. Монреальська конвенція 1999 р. про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень.

 

Що означає особистий закон перевізника в авіапереаезеннях:

А. Право громадянства першого перевізника.

Б. Особистий закон фактичного перевізника.

В. Право держави суду.

Г. Закон прапору повітряного судна.

 

Як здійснюються авіаперевезення на залучених суднах:

А. У порядку регулярних польотів.

Б. На основі договору підряду.

В. За договором оренди у порядку фрахтування.

Г. В порядку субчартера.

 

Які правовідносини входять до сфери торгового мореплавства:

А. Відповідальність за забруднення моря нафтою.

Б. Право мирного, архіпелажного і транзитного проходів.

В. Встановлення зон безпеки навколо штучних островів.

Г. Речові права на морські судна, договори морського перевезення, відносини, повязані з ризиком мореплавства.

 

Які спеціальні колізійні привязки застосовуються у праві морських перевезень:

А. Закон місця відправлення вантажу, закон місця призначення вантажу.

Б. Закон місця зіткненя, закон прапору потерпілого судна, закон порту розвантаження.

В. Закон перевізника, закон відправника вантажу, закон отримувача вантажу, закон місця предявлення претензій.

Г. Власне право контракту, принцип реального звязку, автономія волі.

 

Назвіть форми організації морських перевезень:

А. Рейсові і чартерні.

Б. По простому і по бортовому коносаменту.

В. Із застосуванням правил Вісбі.

Г. На основі права мирного проходу.

 

Який нормативний акт є основним джерелом уніфікованих норм у сфері майнових відносин у торговому мореплавстві:

А. Гаазькі правила 1924 р.

Б. Правила Вісбі 1968 р.

В. Гамбургські правила 1978 р.

Г. Кодекс Бустаманте.

 

Які положення Гаазьких правил є ключовими:

А. Про відповідальність перевізника.

Б. Визначення функцій коносамента.

В. Про можливість подання регресного позову.

Г. Про порядок перевезення і оформлення небезпечних вантажів.

 

Відповідно до якого принципу визначається вина морського перевізника у Гамбургських правилах:

А. Принцип звільнення від відповідальності при навігаційній помилці.

Б. Принцип умисної вини.

В. Принцип обєктивного інкримінування.

Г. Принцип презумпції вини перевізника.

 

Яка розрахункова одиниця передбачена в Афінській конвенції 1977 р. про перевезення морем пасажирів і їх багажу:

А. Долар США.

Б. Фунт стерлінгів.

В. Швейцарський франк.

Г. Спеціальні права запозичення.

 

Що являє собою морське перевезення вантажів по чартеру:

А. Юридична форма трампових перевезень.

Б. Різновид лінійних перевезень.

В. Застосування договору підряду у морському праві.

Г. Договір фрахту.

 

Яка основна колізійна привязка в договорі чартеру:

Право, з яким договір найбільш тісно повязаний.

Закон місця знаходження власника судна.

Закон правору.

Закон місця укладення договору.

 

Яке право має застосовуватися до договору морського лізингу відповідно до Кодексу торгового мореплавства України:

А. Особистий закон лізингодавця.

Б. Закон прапору судна.

В. Закон України про лізинг.

Г. Оттавська конвенція 1988 р. про міжнародний фінансовий лізинг.

 

Що собою являють лінійні конференції:

А. Міжнародні конференції з питань торгового мореплавства.

Б. Міжурядові засідання в рамках ІМО.

В. Обєднання перевізників, створені угодами судновласників.

Г. Конференції з перегляду Гаазьких правил.

 

Йорк-Антверпенські правила про загальну аварію є:

А. Міжнародним договором.

Б. Приватною неофіційною кодифікацією міжнародних морських звичаїв.

В. Один з підсумкових документів ІІІ Конференції ООН з морського права.

Г. Додаток до Конвенції ООН з морського права.

 

Назвіть превалюючу колізійну привязку, яка застосовується при визначенні роду аварії і розподілі збитків:

А. Закон прапору.

Б. Закон суду.

В. Закон порту завантаження.

Г. Закон порту аварійного заходу.

 

Що являєсобою транспортна документація:

А. Письмове оформлення відносин між учасниками договору перевезення.

Б. Судовий доказ.

В. Комплекс цінних паперів.

Г. Свідчення прийняття вантажу перевізником.

 

Коносамент – це:

А. Цінний папір.

Б. Товаророзпорядчий документ.

В. Документ на право власності.

Г. Аналог акредитива.

 

Залізнична накладна є документом:

А. Що засвідчує право власності.

Б. Що засвідчує право отримання товару.

В. Титульного характеру.

Г. Є формою заяви для зміни договору перевезення.

 

Автомобільна накладна є:

А. Підтвердженням книжки МДП.

Б. Встановленням права отримання товару перевізником.

В. Це договір між відправником вантажу і його отримувачем.

Г. Це перевізний документ.

 

Авіаційна транспортна накладна – це:

А. Цінний папір.

Б. Товаророзпорядчий документ.

В. Трансортна накладна на товари, які перевозяться.

Г. Підтвердження договору перевезення.

1. Що являє собою «деліктний статут» правовідносини:

А. право, яке застосовується до обовязків з деліктів;

Б. умови виникнення деліктних обовязків;

В. умови позадоговірної відповідальності;

Г. сукупність правил ,які регулюють підстави та межі деліктної відповідальності.

 

1. Назвіть саму «давню» колізійну привязку деліктних відносин:

А. закон найбільш тісного звязку;

Б. особистий закон деліквента;

В. особистий закон потерпілого;

Г. закон місця вчинення акту.

 

1. Чим зумовлене застосування закону суду до деліктних відносин:

А. це найбільш простий спосіб вирішення справи;

Б. примусовим характером деліктних зобовязань;

В. безумовністю деліктної відповідальності;

Г. верховенством концепції «набутих прав»

 

1. Яка колізійна привязка є загальновизнаною в деліктних відносинах за законом більшості держав:

А. автономія волі;

Б. закон місця проживання делінквента;

В. закон місця вчинення делікту;

Г. закон сутності відносини.

 

1. Як розуміється закон місця вчинення делікту:

А. закон місця настання цивільної відповідальності;

Б. це власне право деліквенту;

В. закон центральної сторони відносини;

Г. закон місця завдання шкоди або закон місця настання шкідливих наслідків.

 

1. Як визначається місце вчинення делікту:

А. шляхом кумулятивного застосування законів місця завдання шкоди та місця настання шкідливого наслідку;

Б. шляхом застосування презумпцій спільного громадянства та спільного доміцілію;

В. право будь-якої держави, в якій мав місце який-небуть елемент делікту;

Г. місце здійснення протиправного діяння.

 

1. Назвіть обєктивні підстави цивільної відповідальності:

А. наявність вини деліквенту;

Б. «вредоносное» діяння, шкода, причинний звязок між ними;

В. наявність підстав відшкодування збитків;

Г. деліктоздатність особи.

 

1. Які колізійні привязки, що застосовуються до колізійних відносин, вважаються «субєктивними»:

А. закон суду;

Б. закон місця здійснення акту;

В. привязки до права держави, з яким повязані сторони деліктного відношення(особистий закон, закон прапора, закон реєстрації транспортного засобу.

Г. принцип «локалізації» делікту.

 

1. Назвіть головний принцип вибору права за деліктним відношенням:

А. закон місця спричинення шкоди;

Б. особистий закон деліквента;

В.  принцип найбільш тісного звязку;

Г. застосування права, найбільш сприятливого для потерпілого.

 

1. Право якої держави застосовується до вимог, які витікають з порушення особистих виключних немайнових прав:

А. особистий закон потерпілого;

Б. закон суду;

В. закон держави, де прохається захист таких прав;

Г. закон сутності відносини.

 

1. Назвіть основний спосіб вирішення спорів за «увечним» справами:

А. договірні відповідальність сторін;

Б. деліктна відповідальність сторін;

В. пріоритет закону суду;

Г. кумуляція деліктної та договірної відповідальності;

Д. пріоритет особистого закону потерпілого.

 

1. Назвіть сучасну тенденцію практики розгладу «увечних» справ:

А. застосування «обєктивних» колізійних критеріїв;

Б. застосування «субєктивних» колізійних «начал»;

В. застосування «жорстких» колізійних критеріїв;

Г. застосування теорії індивідуальної локалізації та встановлення на її основі закону, притаманного даному контракту.

 

1. Назвіть основну умову відшкодування моральної шкоди:

А. причинення увечья;

Б. наявність вини делінквенту;

В. вчинення делікту;

Г. тривала втрата працездатності.

 

1. В якому розмірі відшкодовується моральна шкода:

А. в розмірі, встановленому судом незалежно від матеріального збитку, який підлягає виплаті;

Б. в залежності від матеріального положення делінквенту;

В. пропорційно відшкодуванню майнової шкоди, яка підлягає виплаті;

Г. в розмірі, який встановлюється за згодою сторін.

 

1. Назвіть загальне правило звільнення від відповідальності за деліктними обовязками:

А. домовленість сторін;

Б. відмова потерпілого від своїх претензій;

В. діяння не є протиправним за законом суду;

Г. провокуючу поведінка потерпілого.

 

1. В чому сутність теорії «набутих прав»:

А. встановлення закону сутності відношення;

Б. зобовязання, яке виникає в місці вчинення делікту, слідує за делінквентом та повинне бути виконане в будь-якому місці;

В. застосування принципу найбільш тісного звязку;

Г. предявлення позову лише за місцем проживання делінквенту.

 

1. Визначте зміст Гаазьких конвенційпро право, яке застосовується до дорожно-транспортних пригод, 1971р., та до відповідальності виробника, 1973:

А. встановлення принципу обєктивного застосування;

Б. складна система уніфікованих колізійних норм, які поєднують різноманітні колізійні привязки;

В. встановлення «жорсткого» колізійного регулювання;

Г. застосування лише «обєктивних» колізійних привязок.

 

1. Який характер має відповідальність за порушення контрактних зобовязань:

А. компенсаційний або штрафний;

Б. примусовий;

В. пенитенціарний;

Г. адміністративно-правовий.

 

1. Що означає порушення контракту:

А. невідповідність товару встановленим стандартам;

Б. невиконання або неналежне виконання зобовязання;

В. функціональна невідповідність товару;

Г. заміна виконання без згоди кредитора.

 

1. Що є підставою для відшкодування збитків:

А. судове рішення;

Б. наявність особливих збитків;

В. причинний звязок між порушенням договору та завданим збитком;

Г. сам факт порушення контракту.

 

1. Назвіть найбільш розповсюджені наслідки порушення зобовязань:

А. неустойка та штраф;

Б. арешт активів боржника;

В. відшкодування негативного інтересу;

Г. реституція.

 

1. Яке право застосовується до обовязків, які виникли внаслідок необгрунтованого збагачення:

А. особистий закон потерпілого;

Б. право держави, де збагачення мало місце;

В. автономія волі сторін;

Г. принцип найбільш тісного звязку.

 

1. Яке право застосовується до зобовязань, які виникли внаслідок недобросовісної конкуренції:

А. право держави, ринок якої зачіпила такам конкуренція;

Б. антимонопольне законодавство;

В. антитрестовське законодавство;

Г. закон місця здійснення акту.

 

Який термін в міжнародному приватному праві найбільше характеризує специфіку галузі МПрП, предметом регулювання якого є грошові та інші фінансові зобов’язання:

А. міжнародні кредитні та розрахункові відносини;

Б. право міжнародних розрахунків;

В. міжнародне валютне право;

Г. міжнародні грошові зобов’язання.

 

Назвіть основні форми фінансування міжнародної комерційної діяльності:

А. кредитування, неторгові розрахунки;

Б. акредитив, інкасо;

В. договір банківської гарантії;

Г. безоборотне фінансування, фінансовий лізинг, факторинг, форфейтинг.

 

Хто укладає договір купівлі-продажу у фінансовому лізингу:

А. лізингова фірма;

Б. фірма-продуцент;

В. фірма-користувач;

Г. наймодавець.

 

В чому сутність міжнародного факторингу:

А. спрощення отримання готівки;

Б. захист від безнадійних боргів;

В. отримання ціни довірчим власником;

Г. фактор звільняє експортера від фінансового тягаря експортної операції.

 

Назвіть види фінансового факторингу:

А. фінансовий і операційний;

Б. розкритий і нерозкритий;

В. покритий і непокритий;

Г. підтверджувальний і непідтверджувальний.

 

Що являє собою договір форфейтинга:

А. різновид комерційної концесії;

Б. особлива форма фінансового лізинга;

В. різновид договору факторинга.

Г. особлива форма банківського кредиту.

 

В чому основна відмінність форфейтинга від факоринга:

А. форфейтинг не заснований на цесії;

Б. форфейтинг може передавати права вимоги третім особам, а фактор – ні;

В. форфейтинг не передбачає письмового оформлення відносин;

Г. форфейтинг не відіграє ніякої ролі у захисті від боргів.

 

В чому суть міжнародних розрахунків:

А. це основний спосіб фінансування комерційної діяльності;

Б. це платіж за зовнішньоекономічні операції;

В. це розрахунки за допомогою векселя.

Г. це міжбанківські операції.

 

9. В чому суть валютних операцій:

А. ввіз і вивіз валюти;

Б. це міжбанківські операції;

В. здійснення міжнародних грошових переказів;

Г. це операції, пов’язані з переходом прав власності та інших прав на валютні цінності.

 

Перерахуйте основні форми міжнародних розрахунків:

А. договір банківської гарантії;

Б. безоборотне фінансування і кредитування,

В. аванс, відкритий рахунок, банківський переказ, акредитив, інкасо.

Г. вексель і чек.

 

Що являє собою кліринг:

А. це умова зовнішньоторговельного контракту;

Б. одна із операцій з ІНКАСО;

В. різновид акредитива;

Г. система міжнародних заліків і розрахунків.

 

⇐ Предыдущая567891011121314Следующая ⇒

Поделиться: