Глава 16. Електронна графіка в художній творчості 235

16.1. Інформаційне суспільство                                            235

16.2. Штучний інтелект                                                           235

16.3. Витоки електронної графіки                                          236

16.4. Замість олівця та пензля - комп'ютер                         238

16.5. Новий погляд на графічний дизайн                             239

Глава 17. Рухомі й нерухомі комп'ютерні зображення ….241

17.1. Від реальності до комп'ютерних зображень

17.2. Імітація руху об'єктів на екрані комп'ютера

17.3. Інерція зорового сприйняття та анімація

17.4. Двовимірні графічні та анімаційні програми

17.5. Переваги та недоліки 30-моделювання

17.6. Художні аспекти анімації

Глава 18. Дизайнер і Інтернет

18.1. Всесвітнє Павутиння - новітній засіб зв'язку 18.2.

Проектування WWW-публікацій

ЧАСТИНА 7. ВИКОНАННЯ ДИЗАЙНЕРСЬКОГО ПРОЕКТУ

Глава 19. Етапи проектного процесу

19.1. Підготовчий етап

19.2. Етап дизайнерської пропозиції

19.3. Етап завершення дизайнерського проекту

19.4. Етап реалізації дизайнерської розробки

Глава 20. Засоби проектного моделювання

20.1. Проектна графіка

20.2. Макетування

20.3. Макетні матеріали та робота з ними

20.4. Словесне моделювання

Глава 21. Склад проектної документації

21.1. Види дизайнерських документів

21.2. Документація графічної частини проекту

21.3. Документація макетної частини проекту

21.4. Пояснювальна записка до проекту

ПІСЛЯМОВА

СЛОВНИК СПЕЦІАЛЬНИХ ТЕРМІНІВ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

СПИСОК ІЛЮСТРАЦІЙ

ДАНІ ПРО АВТОРА

ЧАСТИНА 1. ДИЗАЙНЕРСЬКА ОСВІТА У ДЗЕРКАЛІ СТОЛІТЬ

«Хто має школу - той має нарід» (Кость Левицький)

16

Глава 1. ВИТОКИ ДИЗАЙН-ОСВІТИ

Від стародавніх часів до перших художніх академій

Давно помічено, що на переході від одного століття до іншого різко зростає ціка­вість людей до осмислення своїх досягнень. Активізується діяльність щодо критичних оцінок пройденого шляху та спроб окреслити контури того, чого хотілося б досягти у майбутньому. Так було сто років тому, на зламі XIX та XX століть, двісті років тому, на зламі XVIII та XIX століть і у ще більш ранні історичні періоди. То годі вже й казати про нас — тих людей, що переживають зараз синдром початку віку на зламі другого та третього тисячоліть нової ери

Дизайн же, як професія, що набула ваги й значущості саме протягом завершального сторічного відтинка другого тисячоліття, — безумовно, розбурхує інтерес наших сучас-1 ників. Поза їх увагою не залишається і галузь дизайнерської освіти. У такій ситуації нам ] самим не знати про себе — то вже є річ ганебна! То ж погляньмо на своє обличчя в дзеркалі зламу тисячоліть.

Ще у далекі середні віки, та навіть у добу античності, існувало штудіювання худож­ників, ремісників, торговців, організаторів виробництва, що віддалено нагадує дизай­нерські штудії наших днів. У ті далекі часи, щоправда, існувала замкнена цехова система навчання на ґрунті прямого передавання майстерності — від учителя до учня, І з рук у руки. Освіта знаходилася у самому тілі сфери виробництва. Але поступово починається процес створення системи освіти поза сферою виробництва. Започатковували цей процес перші середньовічні університети. Вони заклали підвалини широкої а енциклопедичної освіти, яка зовсім не передбачала спеціалізованої підготовки. До спеціалізації справа дійшла пізніше, у добу Відродження. Тоді серед інших почали і з'являтися і навчальні заклади, що спеціалізувалися на художній освіті, - академії. В основу академічного художнього навчання було покладено довготривалий вишкіл у процесі виконання навчальних завдань зростаючої складності на кожному з етапів шкільництва. До того ж в академіях поступово почали викладатися й теоретичні пред­мети, коли згідно із розкладом занять на урок приходив викладач, що був фахівцем саме з якогось конкретного предмета: з перспективи — одна людина, з пластанатомії — І друга, з історії — третя і т.ін. Подібна ситуація нам тепер добре знайома з власного навчального досвіду.

17

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: