Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии


Особливості сприйняття нової професії Україною



Україна, як відомо, входила до складу Російської імперії та частково до складу деяких центральноєвропейських країн. А відтак була залучена до усіх процесів, що відбувалися там. Та все ж певні особливості щодо сприйняття нею тенденцій світового дизайну мали місце.

Дизайн в Україні започаткований не з ідей пролетарської революції, як у Москві й Петрограді. Адже в Україні ідеї подібної революції не були популярними. Революції та громадянської війни, як таких, тут взагалі не було. Війна на ту пору була між україн­ським військом і російсько-більшовицькими арміями, що сунули з Північного Сходу.

Виник дизайн в Україні й не з руху художнього авангарду та бажання індустріалізу­вати побутову культуру, захоплюючи промисловців новими технічними формами, як це було у Німеччині.

Виник він і не у відповідь на розвиток комерції, бізнесу, промисловості й економіки в цілому, як то відбулося у США.

Яким же чином Україна сприйняла тенденції дизайну, що перетворювався тоді у багатьох країнах світу на самостійну професію?

Якоюсь мірою тут сприймалися вітри художнього авангарду, що віяли із Західної Европи та Москви. Це виявилося у творчості художників театру — О.Хвостенка-Хвостова, А.Петрицького, Б.Косарєва, а також у художника-виробничника В.Єрмилова та деяких інших.

Певною мірою архітектура конструктивізму давала імпульси до формування нового професійного світогляду у середовищі художників, що займалися предметною творчістю. Давався взнаки також загальний художньо-промисловий потенціал краю, який живився джерелами народних промислів.

Однак домінуюча лінія формування дизайнерської активності в Україні пролягла через інженерно-технічне середовище. З числа художників України кінця XIX — початку XX ст., а також пізніше, у 20-30-ті роки, можна назвати два чи три десятки людей, твор­чість яких певною мірою торкалася дизайнерської галузі. Тим часом серед інженерів-конструкторів кількість фахівців, які мали художню підготовку та у своїй проектній роботі осмислювали естетичні проблеми техніки, налічувалися сотні.

Розглянемо деякі матеріали щодо цього.

По-перше, вищі технічні школи в Україні мали у розкладі занять предмети художньо­го циклу. Наприклад, у Харківському технологічному інституті на І курсі малюванню відводилося чотири години на тиждень. На І і II курсах викладалися також архітектура, лінійна перспектива, теорія тіней, архітектурне й технічне креслення. На III курсі була дисципліна «Архітектурне проектування». Усе це - для студентів машинобудівних спеціальностей, тобто майбутні інженери отримували освіту, яка мала елементи дизайнерської підготовки. Вони йшли згодом працювати у конструкторські бюро на промислові під-приємства краю.

75

По-друге, представниками інженерних кіл Харкова було висунуто наукові ідеї, пов'язані з естетичним осмисленням проблем техніки, котрі визначали вектор розвитку ивайну у промисловості регіону. Так, ще наприкінці XIX ст. В.Кирпичов звертався до проблеми краси у техніці. На початку XX ст. свої трактування краси у техніці висловив Й.Столяров. Протягом 20-х років вийшло з друку 15 робіт з історії техніки В.Данилевського — інженера та письменника. Він обстоював інтегративний погляд на світ техніки, орієнтуючи читачів на розглядання техніки з широких загальнокультурних позицій.

Відтак злет теоретичної думки в інженерному середовищі Харкова, її налаштованість на вирішення не лише суто технічних, а й гуманітарних проблем, дали відчутні результа-ти v галузі проектної практики. Впродовж першої третини XX ст. харківськими заводами було випущено низку першокласних для свого часу виробів у таких галузях промисловості як паротягобудування, літакобудування, сільськогосподарське машинобудування, електромашинобудування, гірничошахтне обладнання, верстатобудування, вело-та мото-цмлобудування і деяких інших галузях.

Процеси, подібні до того, що відбувалося у Харківському регіоні, проходили і в інших промислових районах України.

Таким чином, певні особливості сприйняття Україною тенденцій формування дизайнерської професії мали місце. Вони визначалися здебільшого тим, що зародки становлення нової професії відчувалися у середовищі всебічно освіченої інженерно-технічної еліти.

87


Поделиться:



Последнее изменение этой страницы: 2019-04-09; Просмотров: 227; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2024 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.009 с.)
Главная | Случайная страница | Обратная связь