Конструктивний розрахунок

10.1.1 Загальні положення

10.1.1.1 Сприятливі впливи горизонтальних реакцій, викликаних тертям від власної ваги елемента на опорах, можуть враховуватись тільки у несейсмічних зонах (застосовуючи ) і якщо:

- тертя не є виключним фактором надійності для загальної стійкості конструкції;

- конструкція опор виключає можливість накопичення одностороннього ковзання елементів внаслідок нерівномірного характеру роботи при повторюваних діях (наприклад, циклічних температурних впливів на гранях контакту шарнірно обпертих елементів);

- виключена можливість значних ударних навантажень.

10.1.1.2 Впливи горизонтальних зрушень на опір конструкції і цілісність з'єднань повинні враховуватись при розрахунку.

10.1.2 Моменти у плитах від защемлення

10.1.2.1  Моменти від защемлення можуть сприйматись верхньою арматурою, розміщеною у верхній частині або вставленою у відкриті порожнини елементів. У першому випадку горизонтальний зсув у з'єднанні необхідно перевіряти згідно з 4.6.5. У другому випадку передачу зусиль між монолітним бетоном і порожнинами елементів необхідно перевіряти відповідно до 4.6.5. Довжина верхньої арматури повинна прийматись відповідно до 8.2.3.

10.1.2.2  Впливи непередбаченого защемлення шарнірно обпертих плит повинні враховуватись спеціальною арматурою і/або конструюванням.

10.1.3 З'єднання стін і перекриттів

10.1.3.1  Для елементів стін, встановлених на плити перекриття, необхідно передбачати армування для сприйняття можливих ексцентриситетів і зосереджених навантажень на кінці стіни. Стосовно плит перекриття -див. 10.1.2.

10.1.3.2  Якщо вертикальне навантаження , де  – товщина стіни (рисунок 10.1), то забезпечувати окремого армування не вимагається. За умови армування згідно з рисунком 10.1 та забезпеченні  6 мм, а кроку не більше ніж менше значення із і 200 мм, навантаження можна збільшувати до . Для вищих рівнів навантаження армування слід визначати відповідно до 10.1.3.1. Окрему перевірку необхідно виконувати для нижче розташованої стіни.

Рисунок 10.1 – Приклади армування стіни над стиком між двома плитами перекриття

10.1.4 З'єднання стін і перекриттів

10.1.4.1  Передача зусиль зсуву у з'єднаннях може досягатись різними способами. Три основ них типи з'єднань показано на рисунку 10.2.

а – забетоновані або заповнені розчином з'єднання; б – зварювані або на болтах (як приклад показано один тип зварюваного з'єднання); в – армованою набетонкою (може знадобитись вертикальна арматура для передачі зсуву у граничному стані)

Рисунок 10.2 – Приклади з'єднань для передачі зсуву

10.1.4.2  Розподіл поперечних навантажень повинен базуватись на розрахунку або випробуваннях з урахуванням можливої їх зміни між збірними елементами. Сумарні поперечні зусилля між елементами перекриття повинні враховуватись при розрахунку з'єднань і прилеглих частин елементів (наприклад, за межами ребер і стінок).

Для перекриттів із рівномірно розподіленим навантаженням, за відсутності більш точного розрахунку, це поперечне зусилля на одиницю довжини може прийматись, як:

10.1.4.3 Якщо передбачається, що збірні перекриття утворюють жорсткі диски для передачі горизонтальних навантажень на системи в'язей, необхідно враховувати наступне:

- диски повинні бути частиною реальної конструктивної моделі з урахуванням сумісності деформацій із системою в'язей;

- повинні враховуватись впливи горизонтальних деформацій всіх частин споруди, на які передаються горизонтальні навантаження;

- диски повинні армуватись для сприйняття зусиль розтягу, які передбачені конструктивною моделлю;

- при конструюванні арматури повинні враховуватись концентрації напружень біля прорізів і у з'єднаннях.

10.1.4.4 Поперечна арматура для передачі зусиль зсуву у з'єднаннях дисків може зосереджуватись вдовж опор, формуючи умовні розтягнуті елементи, що відповідають конструктивній моделі. Ця арматура може розташовуватись у набетонці за її наявності.

10.1.4.5 Збірні елементи з набетонкою щонайменше 40 мм можуть розраховуватись як складені елементи за умови, що їх взаємодія перевірена на зсув згідно з 4.6.5. Збірні елементи необхідно перевіряти на всіх стадіях будівництва до і після досягнення спільного характеру роботи.

10.1.4.6  Поперечна арматура при згинанні та впливах інших дій може повністю розміщуватись у набетонці. Конструювання повинно відповідати моделі конструкції, наприклад, якщо запроектовано обпирання по контуру.

10.1.4.7  Стінки або ребра у відокремлених елементах плит (тобто елементах, що не передають зсув через з'єднання) повинні забезпечуватись поперечною арматурою як балки.

10.1.4.8 Перекриття із збірних балок і блоків без набетонки можуть розраховуватись як суцільні (монолітні) плити, якщо у монолітних поперечних ребрах передбачено безперервну арматуру, яка проходить через збірні поздовжні ребра із кроком згідно з таблицею 10.1.

Таблиця 10.1 – Максимальний крок поперечних ребер  при розрахунку перекриттів із ребрами і блоками як монолітних

Тип прикладеного навантаження	sL ≤ lL/ 8	sL > lL/ 8
Корисне, сніг	Не вимагається	sT ≤ 12h
Інше	sT ≤ 10h	sT ≤ 8 h
sL – крок повздовжних ребер, lL – довжина (проліт) повздовжних ребер, h – товщина ребристого перекриття

10.1.4.9 Середні поздовжні напруження зсуву, що діють у дисках плит перекриттів із заповненими бетоном або розчином з'єднаннями, повинні обмежуватись значенням 0, 1 МПа для дуже гладких поверхонь і 0, 15 МПа – для гладких і шорстких (4.6..5 – для визначення характеру поверхні).

10.1.4.10 Перевірка опору і жорсткості з'єднань може ґрунтуватись на розрахунку з можливим випробуванням (для проектування на базі випробувань). Необхідно враховувати неточності виконання. Розрахункові величини, визначені на основі випробувань, повинні включати несприятливі відхилення фактичних умов роботи від умов випробувань.

10.1.5 З'єднання, що передають зусилля стиску

10.1.5.1  У стиснутих з'єднаннях зусиллями зсуву можна знехтувати, якщо вони становлять менше 10 % від зусилля стиску.

10.1.5.2  Для з'єднань на вирівнювальних та ущільнювальних матеріалах (розчин, бетон або полімери) необхідно виключати можливість відносних зрушень між поверхнями, що з'єднуються під час твердіння матеріалу.

10.1.5.3  З'єднання без вирівнювальних та ущільнювальних матеріалів (сухе з'єднання) повинно використовуватись тільки у випадках, коли можливо досягти необхідної якості виконання. Середні напруження на опорі між плоскими поверхнями не повинні перевищувати . Сухі з'єднання, що включають криві (випуклі) поверхні, повинні розраховуватись при обов'язковому врахуванні геометрії.

10.1.5.4 Необхідно враховувати напруження розтягу у прилеглих елементах. Вони можуть виникати внаслідок зосередженого стиску відповідно до рисунка 10.3а або розширення м'якого вирівнювального матеріалу відповідно до рисунка 10.3б. Арматуру у випадку а) можна розрахувати і розмістити згідно з 4.9, у випадку б) арматуру необхідно розташувати близько до поверхонь прилеглих елементів.

10.1.5.5  За відсутності більш точних моделей арматуру у випадку б) можна визначати за виразом:

10.1.5.6 Максимальну несучу здатність стиснутих з'єднань можна визначити згідно з 7.7 або на основі розрахунку, перевіреному випробуваннями (для проектування на базі випробувань).

a – зосереджене обпирання; б – розширення м'якого шару

Рисунок 10.3 – Поперечні напруження розтягу у стиснутих з'єднаннях

10.1.6 Заанкерування арматури на опорах

10.1.6.1 Арматура в опорних елементах та тих, що обпираються, повинна конструюватись так, щоб забезпечити анкерування у відповідному вузлі з урахуванням відхилень. Приклад показано на рисунку 10.4.

Фактична довжина обпирання контролюється через відстань (рисунок 10.4) від грані відповідних елементів, де:

Рисунок 10.4 – Приклад конструювання арматури в опорі

10.1.7 Опори

10.1.7.1 Опори для з'єднаних (неізольованих) елементів

10.1.7.1.1 Номінальну довжину а шарнірної опори, показаної на рисунку 10.5, можна визначити, як:

Рисунок 10.5 – Приклади опор з познаками величин

Таблиця 10.2 – Мінімальне значення , мм

Відносні напруження на опорі	≤ 0, 15	0, 15...0, 4	> 0, 4
Лінійне обпирання (перекриття, покриття)	25	30	40
Ребристі перекриття і прогони	55	70	80
Зосереджене обпирання (балки)	90	110	140

Таблиця 10.3 – Неробоча відстань , мм, від зовнішнього кінця опорного елемента

 

 

 

 

 

 

Матеріал опори	Вид обпирання	Відносне напруження
		≤ 0, 15	0, 15...0, 4	> 0, 4
Сталь	лінійне	0	0	10
	зосереджене	5	10	15
Залізобетон ≥ С30	лінійне	5	10	15
	зосереджене	10	15	20
Звичайний бетон та залізобетон < С30	лінійне	10	15	25
	зосереджене	20	25	35
Кам'яна кладка	лінійне	10	15	(–)
	зосереджене	20	25	(–)
Примітка. При позначенні (–) необхідно застосовувати бетонну подушку.

Таблиця 10.4 – Відстань , мм, що вважається неробочою за зовнішнім кінцем елемента, що обпирається

 

Конструювання арматури	Обпирання
	Лінійне	Зосереджене
Нерозривні стрижні за опору (защемлені або без защемлення)	0	0
Прямі стрижні, горизонтально загнуті петлі, близько до кінця елемента	5	15, але не менше ніж захисний шар на кінці
Пучки або прямі стрижні, виведені на кінці елемента	5	15
Арматура з вертикально загнутою петлею	15	Захисний шар на кінці + радіус загинання

Таблиця 10.5 – Допуск  на відхилення відстані у чистоті між гранями опор ( – довжина прольоту)

 

Матеріал опори	, мм
Сталь або збірний залізобетон	10 /1200 ≤ 30
Кам'яна кладка або монолітний бетон	15 /1200 + 5 ≤ 40

10.1.7.1.2 За відсутності інших специфікацій можна використовувати наступні величини міцності опор:

 при з'єднанні " насухо";

 для всіх інших випадків,

де  – найменший із розрахункових опорів опорного елемента та елемента, що обпирається;

 – розрахунковий опір матеріалу вирівнювального шару.

10.1.7.1.3 Якщо виконуються заходи для отримання рівномірного розподілу опорного тиску, наприклад, розчином, підкладкою із неопрену або схожого матеріалу, розрахункову ширину можна приймати такою, що дорівнює фактичній ширині обпирання. В іншому разі, за відсутності більш точного визначення,  не повинна перевищувати 600 мм.

10.1.8 Фундаменти стаканного типу

10.1.8.1 Стакани зі з'єднанням на шпонках

10.1.8.1.1  Можна вважати, що стакани з улаштованими нерівними заглибленнями або шпонками працюють із колоною як одне ціле.

10.1.8.1.2  За наявності вертикального розтягу внаслідок передачі моменту необхідно особливо ретельно конструювати напуски арматури колон і фундаментів зі шпонками, враховуючи роз ділення стрижнів з напуском. Довжину напуску згідно з 7.3.1 необхідно збільшувати, щонайменше, на величину горизонтальної відстані між стрижнями у колоні і фундаменті (рисунок 10.6а). Потрібно передбачати відповідне горизонтальне армування для з'єднання напуском.

10.1.8.1.3 Розрахунок на зсув при продавлюванні необхідно виконувати як для монолітних з'єднань колона/фундамент згідно з 4.8, як показано на рисунку 10.6а, при здійсненні перевірки на передачу зсуву між колоною і фундаментом. В іншому випадку розрахунок на зсув при продавлюванні необхідно виконувати як для стаканів з гладкими поверхнями.

10.1.8.2 Стакани із гладкими поверхнями

10.1.8.2.1  Допускається, що сили і моменти передаються від колони на фундамент через зусилля стиску  через бетон замонолічування і відповідні сили тертя, як показано на рисунку 10.6б. Для цієї моделі необхідно, щоб .

10.1.8.2.2  Коефіцієнт тертя не повинен прийматись більше ніж  = 0, 3.

10.1.8.2.3  Особливу увагу слід звернути на:

- конструювання арматури для  у верхній частині стінок стакана;

- передачу  вдовж бокових стінок на фундаменти;

- анкерування основної арматури у колоні та стінках стакана;

- опір продавлюванню плити фундаменту від дії зусиль у колоні, при розрахунку якого доцільно враховувати фактор наявності монолітного бетону, заповненого під збірним елементом на майданчику.

а – із з'єднувальними поверхнями на шпонках; б – із гладкими поверхнями з'єднання

Рисунок 10.6 – Фундаменти стаканного типу

ДОДАТОК А

(довідковий)

⇐ Предыдущая24252627282930313233Следующая ⇒

Поделиться: