Охарактеризуйте податок на промисел в Україні

ДПА України роз’яснює, що податок на промисел установлено за право разової торгівлі — не більш як 4 рази протягом календарного року.

Платниками податку на промисел є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, якщо вони не зареєстровані як СПД і здійснюють несистематичний продаж виробленої, переробленої та купленої продукції, речей, товарів.

Об’єктом оподаткування є сумарна вартість товару за ринковими цінами, що зазначається:

1) громадянином у декларації, поданій до ДПІ по району (місту) за місцем проживання;

2) громадянином, який не має постійного місця проживання в Україні, — за місцем продажу товару. Не декларується продаж вирощеної в особистому підсобному господарстві продукції.

Ставка податку на промисел встановлюється у розмірі 10% вказаної у декларації вартості товарів, що підлягають продажу протягом трьох днів, але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. У разі збільшення терміну продажу товарів до семи днів ставка податку подвоюється.

Податок на промисел сплачується у вигляді одноразового патенту на торгівлю, вартість якого визначається на підставі вказаної платником сумарної вартості товарів і ставки податку. Сума податку за невикористаним патентом поверненню не підлягає.

Мінімальний термін дії одноразового патенту — три дня, максимальний — сім днів.

Податок на промисел зараховується до місцевих бюджетів за місцем придбання.

37. Охарактеризуйте спрощену систему оподаткування, обліку і звітності...

Спрощена система оподаткування запроваджується для таких суб’єктів малого підприємництва:

1. фізичних осіб — підприємців, які провадять господарську діяльність без утворення юридичної особи, у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, перебуває не більше 10 осіб одночасно та у яких граничний обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1500 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі — фізичні особи);

2. юридичних осіб — суб’єктів господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний (фінансовий) рік не перевищує 50 осіб і граничний обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 15000 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі — юридичні особи).

Ставка єдиного податку для фізичних осіб встановлюється щороку сільськими, селищними та міськими радами за місцем державної реєстрації фізичної особи для різних видів господарської діяльності з урахуванням обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Ставка єдиного податку за календарний місяць встановлюється залежно від обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за попередній звітний календарний рік у таких межах:

-до 1000 розмірів мінімальної заробітної плати від 4 до 40 відсотків мінімальної заробітної плати

- понад 1000 до 1500 розмірів мінімальної заробітної плати від 40 до 74 відсотків мінімальної заробітної плати.

Під час визначення ставки єдиного податку застосовується розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на 1 січня податкового (звітного) року. У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати протягом бюджетного року ставки єдиного податку у такому бюджетному році перегляду не підлягають.

Юридична особа, яка перейшла на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з таких ставок єдиного податку:

-6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у разі сплати податку на додану вартість;

-10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

У разі продажу юридичними особами виключно сільськогосподарських товарів ставка єдиного податку встановлюється з коефіцієнтом 0, 5.

На період з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України суб’єкти малого підприємництва застосовують Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва

Згідно Указу суб’єкти підприємницької діяльності - юридичні та фізичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень

Особливості:

1) платники єдиного податку не є платниками таких податків і зборів, визначених Податковим кодексом України:

а) податок на прибуток підприємств (для юридичних осіб);

б) податок на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - підприємців);

в) податок на додану вартість з операцій із постачання товарів та послуг, місце надання яких розташоване на митній території України,;

г) земельний податок;

ґ) плата за користування надрами;

д) збір за спеціальне використання води;

е) збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

є) збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

2) єдиний податок сплачується на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку, що підлягає перерахуванню до цього бюджету відповідно до норм Указу. При цьому розподіл коштів єдиного податку на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або до Пенсійного фонду України Державним казначейством України не здійснюється;

 

⇐ Предыдущая1234567Следующая ⇒

Поделиться: