Основні нормативно-правові акти

 

1. Господарський кодекс України.

2. Про господарські товариства: Закон України від 19 листопада 1991 р.

3. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 р.

4. Про сільськогосподарську кооперацію: Закон України від 17 липня 1997 р.

5. Про благодійність і благодійницькі організації: Закон України від 16 вересня 1997 р.

6. Про торгово-промислові палати в Україні: Закон України від 2 грудня 1997 р.

7. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 9 квітня 1999 р.

8. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України в редакції від 30 червня 1999 р.

9. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 1 червня 2000 р.

10. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 р.

11. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців: Закон України від 15 травня 2003 р.

12. Про фермерське господарство: Закон України від 19 червня 2003 р.

13. Про кооперацію: Закон України від 10 липня 2003 р.

14. Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності: Закон України від 6 вересня 2005 р.

15. Про холдингові компанії в Україні: Закон України від 15 березня 2006 р.

16. Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 7 жовтня 2010 р.

17. Перелік органів ліцензування: Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 р. № 1698.

 

Основна література

 

1. Вінник О. М. Господарське право: Навчальний посібник. – К.: Правова єдність, 2008. – 766 с.

2. Господарський кодекс України: Науково-практичний коментар // О. І. Харитонова, Є. О. Харитонов, В. М. Коссак та ін.; За ред. О. І. Харитонової. - Х.: Одіссей, 2007. - 832 с.

3. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України: 2-е вид., перероб. і доповн. / За заг. ред. Г.Л.Знаменського, В.С.Щербини; Кол. авт.: О.А.Беляневич, О.М.Вінник, В.С.Щербина та ін. – Київ: Юрінком Інтер, 2008. – 720 с.

4. Хозяйственное право Украины / Под ред. А. С. Васильева, О. П. Подцерковного. – Харьков: Одиссей, 2006. – 496 с.

5. Хозяйственное право: Учебник / Под ред. В. К. Мамутова. - К.: Юрінком Интер, 2002. - 912 с.

6. Хозяйственный кодекс Украины: Научно-практический комментарий; под общ. ред. А.Г. Бобковой. – Харьков: Издатель ФЛ-П Вапнярчук Н.Н., 2008. – 1296 с.

7. Щербина В. С. Господарське право: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 656 с.

Семінар 3. МАЙНОВА ОСНОВА ГОСПОДАРЮВАННЯ. ГОСПОДАРСЬКЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ. ГОСПОДАРСЬКИЙ ДОГОВІР. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ГОСПОДАРЮВАННЯ

План

1. Майно суб’єктів господарювання, його види та основні форми правового режиму

2. Особливості правового режиму майна окремих видів підприємств та інших суб’єктів господарювання

3. Особливості правового режиму державного та комунального майна у сфері господарювання

4. Поняття, склад, підстави виникнення і види господарських зобов’язань

5. Господарський договір, його зміст, види порядок укладення і форма

6. Засоби забезпечення виконання господарських зобов’язань

7. Господарсько-правова відповідальність: поняття, сутність, функції, види, форми, підстави та умови

8. Відшкодування збитків у сфері господарювання, штрафні, оперативно-господарські та адміністративно-господарські санкції

 

Завдання для індивідуальної роботи

 

Підготувати реферати з таких питань: 1. Управління державними корпоративними правами. 2. Майново-господарські та організаційно-господарські зобов’язання. 3. Виконання, зміна і припинення господарського зобов`язання.

 

Практичні завдання

 

Задача 1.

Державне підприємство уклало договір з комерційною фірмою на реалізацію надлишку обладнання. Орган, до сфери управління якого належить державне підприємство, заборонив йому реалізацію обладнання і зажадав розірвання договору. Комерційна фірма вимагала виконання договору під загрозою застосування штрафних санкцій.

Спір надійшов на розгляд господарського суду. Як вирішити справу?

Охарактеризуйте правовий режим майна державного комерційного підприємства. 

 

Задача 2.

Казенне підприємство «Експериментальний завод» отримало від міністерства, до сфери управління якого належить, кошти на розробку нового приладу. Однак цих коштів вистачило лише на закупівлю необхідного устаткування, матеріалів та оплату праці працівникам за 3 місяці. За енергоресурси (електроенергія, газ) підприємство не змогло розрахуватися, що спричинило подання енергопостачальними компаніями позовів про стягнення заборгованості казенного підприємства у сумі 83 тисячі гривень.

На яке майно казенного підприємства може бути звернене стягнення для покриття цього боргу?

На якій формі правового режиму відповідна частина державного майна закріплюється за казенним підприємством? В чому полягає зміст цього правового режиму?

Чи може бути казенне підприємствл визнане банкрутом?

Які обов’язки щодо казенного підприємства несе міністерство (відомство), до сфери управління якого воно належить?

 

Задача 3.

Відповідно договору Об‘єднання з Тваринницьким комплексом останній зобов‘язався передати Об‘єднанню 60 голів телят та 50 поросят. За день до вивезення тварин за вказівкою директора комплексу поросята були відібрані і зачинені в окремому приміщенні. У результаті удару блискавки приміщення, в якому знаходились поросята, згоріло, і всі 50 поросят загинули. У зв‘язку з цим Тваринницький комплекс готовий був передати Об‘єднанню тільки 60 телят, а від передачі поросят відмовився, посилаючись на те, що поросята, що залишилися, необхідні йому самому для розширення відтворення свиней. Об’єднання звернулося з позовом до суду.

До якого виду майна належить поголов‘я поросят, що залишилося у Тваринницького комплксу? Яке рішення повинен винести суд? Чи зміниться рішення, якщо покупець з‘явився за телятами та поросятами через три дні після призначеного строку їхнього вивезення, а поросята загинули за день до приїзду покупця?

Задача 4.

Закрите акціонерне товариство “Витязь” вступило в переговори з рибоконсервним заводом про закупівлю у нього великої партії рибних консервів. Продавець умовою відпуску товару ставив попередню оплату всієї його партії. Покупець був згодний на надання іншого забезпечення оплати товару, зокрема, гарантії з боку третьої організації, з якою ЗАТ “Витязь” тривалий час співробітничає, закуповує у неї товар і регулярно його оплачує. Гарант не заперечував проти видачі гарантії. Однак рибоконсервний завод не прийняв гарантію і звернув увагу директора ЗАТ на те, що чинне законодавство не згадує гарантію в якості засобу забезпечення виконання зобов‘язання. Тому він запропонував обрати будь-який інший засіб, що забезпечив би продавцю вчасне отримання грошей.

Які засоби забезпечення виконання зобов‘язань передбачає законодавство?

Чи можливе використання гарантії як засобу забезпечення виконання зобов‘язання?

Як оформлюється угода сторін про обраний ними засіб забезпечення виконання зобов‘язання?

Чи можуть сторони, що уклали основний договір, домовитись згодом про застосування забезпечувального зобов‘язання?

           

Задача 5.

Між приватним підприємством та командитним товариством було укладено договір поставки. Приватне підприєм­ство в особі його директора підписало договір та скріпило його печаткою підприємства. Керівник командитного товариства, поси­лаючись на те, що він забув печатку, тільки підписав договір. На виконання договору приватне підприємство поставило то­вар товариству. Незважаючи на це, товариство затримувало його оплату. На пред'явлену підприємством претензію товариство відпо­віло, що її вимоги воно не визнає, оскільки вважає договір постав­ки неукладеним із-за відсутності відбитку печатки однієї зі сторін. Підприємство звернулося до господарського суду.

З якого моменту господарський договір вважається укладеним?

В якому нормативному акті вказано на необхідність відбитку печатки для дійсності договору?

Яке рішення має прийняти господарський суд?

Задача 6.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Час» уклало з приватним підприємцем договір комісії. За цим догово­ром ТОВ передавало приватному підприємцеві шкіряні куртки на реалізацію, а підприємець зобов'язувався сплатити ТОВ обумовлену суму коштів, отриманих від реалізації. Підприємець реалізував товар, але гроші на рахунок ТОВ не перерахував. ТОВ «Час» звернулося до господарського суду з позовом про примусове стягнен­ня суми від продажу курток. Підприємець, у свою чергу, подав позов до товариства про визнання договору комісії недійсним, мотивуючи це тим, що договір не було завізовано головним бухгалте­ром ТОВ «Час».

В яких судових органах вирішуються спори між юридични­ми особами та суб'єктами підприємницької діяльності без створен­ня юридичної особи?

Яким нормативним актом обумовлено необхідність візування господарських договорів головними бухгалтерами? Яка відповідальність настає за недодержання такого порядку?

Чий позов задовольнить суд?

Задача 7.

За укладеним договором м‘ясомолочний комбінат постачав торговельній фірмі молочну продукцію в узгодженому сторонами асортименті. Договір передбачав щомісячну оплату поставленої продукції, яка повинна була провадитись не пізніше 10-го числа наступного місяця із сплатою пені в розмірі 1% від вартості поставленої продукції за кожний день прострочки в її оплаті.

Оскільки протягом усього річного строку дії договору торговельна фірма систематично затримувала платежі на один-два тижні, але санкцій за це в добровільному порядку не сплачувала, комбінат відмовився від продовження договору з фірмою на новий строк. Водночас за завданням директора юрисконсульт комбінату підрахував всі періоди затримки сплати, що склали 136 днів, і через 2 місяці після припинення договору пред‘явив фірмі претензію про сплату пені і відшкодування збитків, що виникли у зв‘язку з простроченням платежів.

Які санкції було застосовано комбінатом? Охаректиризуйте особливості порядку застосування цих санкцій.

Чи підлягають задоволенню претензійні вимоги комбінату?

Задача 8.

Цементний завод за договором поставки повинен був відвантажити у другому кварталі поточного року на адресу будівельного підприємства 100 вагонів цементу. Фактично було відвантажено 80 вагонів. Будівельне підприємство стягнуло з цементного заводу неустойку за недопоставлену продукцію і вимагало доставки недопостатавленого цементу. Завод відхилив вимогу підприємства на тій підставі, що за допущену ним недопоставку він вже поніс відповідальність у вигляді сплати неустойки.

Чи правомірні заперечення заводу? Обгрунтуйте відповідь.

 

Задача 9.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль фірми “ЛУЧ” було пошкоджено трактором, що належить Пересувній механічній колоні (ПМК), з вини водія останньої. Вартість ремонту автомобіля (6170 грн.) ПМК відшкодувала фірмі «ЛУЧ». Але вимогу фірми компенсувати їй вартість оренди іншого автомобіля за період ремонту пошкодженого ПМК відхилила посилаючись на те, що фірма «ЛУЧ» періодично орендує автомобілі для своїх комерційних потреб незалежно від знаходження пошкодженого автомобіля в ремонті.

Зробіть юридичний аналіз складу наведеного правопорушення.

Яка з сторін повинна доводити наявність чи відсутність обставин причинного зв’язку між протиправними діями і шкідливими наслідками?

Дайте правову оцінку ситуації, що склалася.

 

Завдання для самостійної роботи

 

Самостійно опрацювати такі питання: Джерела формування майна суб’єкта господарювання та його майновий стан. Органи управління об’єктами державної власності. Органи управління майном, що є у комунальній власності, їх основні повноваження у цій сфері. Розмежування об’єктів права державної та комунальної влас­ності, передача майна з державної у комунальну влас­ність, з комунальної у державну влас­ність. Зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення. Особливості укладення господарських договорів за державним замовленням, на основі вільного волевиявлення сторін, приблизних і типових договорів. Особливості укладення господарських договорів на біржах, ярмарках та публічних торгах. Укладення організаційно-господарських договорів. Укладення господарських договорів за рішенням господарського суду. Межі господарсько-правової відповідальності. Зменшення розміру та звільнення від відповідальності. Прострочення боржника. Прострочення кредитора. Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності. Солідарне відшкодування збитків. Регресні вимоги про відшкодування збитків. Відшкодування збитків у разі порушення грошових зобов’язань. Правове регулювання відповідальності за нераціональне господарювання.

 

⇐ Предыдущая123456789Следующая ⇒

Поделиться: