Поняття та специфiка конституцiйно-правових вiдносин.

Конституційно-правові відносини - це суспільні відносини, врегульовані конституційно-правовими нормами, тобто відносини, суб'єкти яких наділяються взаємними правами і обов'язками згідно з приписами конституційно-правових норм. За змістом це найважливіші для забезпечення життєдіяльності суспільства відносини, спрямовані на здійснення народовладдя, забезпечення прав і свобод людини і громадянина, які після врегулювання їх нормами конституційного права набувають характеру конституційно-правових. Саме в рамках конституційно-правових відносин приписи конституційно-правових норм втілюються у поведінку суб'єктів конституційного права. Конституційно-правові відносини характеризуються рисами як спільними для всіх видів правовідносин, так і специфічними, притаманними лише цьому виду правовідносин.
 

Особливості конституційно-правових відносин в порівнянні з іншими видами правовідносин виражаються в наступному:
· Конституційно-правові відносини виникають у сфері відносин, що складають предмет конституційного права;
· Конституційно-правовим відносинам властивий особливий суб'єктний склад: деякі суб'єкти цих відносин не є учасниками інших видів правопорушень;
· Конституційно-правові відносини характеризуються значною різноманітністю, що створює багатошарові юридичні зв'язки між суб'єктами, що встановлюються в певних випадках через ланцюг взаємопов'язаних правовідносин.
· Конституційні відносини є об'єктивні, фактичні відносини політичного характеру. Вони існують незалежно від права, незалежно від юридичної конституції.
· Суб'єктами, учасниками конституційних відносин є народ, науки, великі соціальні спільності людей, держава і т.д.
· Об'єктами конституційних відносин є влада, суверенітет і свобода особистості, з приводу яких виникають аналізовані відносини.
· Конституційні відносини є відносини між соціальними силами, народжують фактичну владу в державі.
Саме через правовідносини виявляють свою регулюючу дію норми конституційного права, хоча ця точка зору поділяється не всіма. На думку М.В. Баглая, конституційне право містить багато декларацій, які визначають лад у тій чи іншій області не через конкретні правовідносини, а шляхом психологічного впливу на людей і проголошення самих загальних правил та принципів, що впливають на створення конкретних норм. Зауважу, що, по-перше, будь-які правові норми психологічно впливають на людей, по-друге, конституційні проголошення (декларації) все-таки здійснюються через правовідносини. Своєрідність проголошень полягає в тому, що вони часто породжують правовідносин не шляхом прямого визначення прав, обов'язків їх учасників, а за допомогою закріплення будь-яких цінностей, цілей, установок в якості об'єктів юридичних прав, обов'язків. Проголошення продукують правовідносини, визначаючи в першу чергу їх об'єкти, а не зміст.

6.Суб'єкти конституц i йно-правових в i дносин

Первинним елементом конституційно-правових відносин є суб'єкти, тобто учасники правовідносин, що виникають, змінюються чи припиняються на підставі дії конституційно-правових норм.

Суб'єкти конституційного права - це учасники суспільних відносин, наділені конституційною правосуб'єктністю, тобто правоздатністю і дієздатністю, що визначається нормами конституційного права. Конституційна правоздатність виражається у системі конституційних прав і обов'язків учасників конституційно-правових відносин, а конституційна дієздатність полягає у здатності реалізовувати ці права і обов'язки.

При цьому конституційна правосуб'єктність може як установлюватися, так і визнаватися нормами конституційного права. Зокрема, за рядом колективних суб'єктів конституційних правовідносин правосуб'єктність визнається і в окремих випадках не потребує спеціального законодавчого закріплення. Наприклад, згідно зі ст. 11 Конституції України держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України, тобто Українська держава визнає основні природні права національних і етнічних спільнот.

До суб'єктів конституційно-правових відносин, як правило, відносять такі найбільш поширені види суб'єктів: 1) спільності (народ, нація, національні меншини, корінні народності, територіальні громади тощо); 2) держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, депутати, службові та посадові особи: 3) політичні партії, громадські організації та блоки (асоціації); 4) громадяни України, Іноземці, особи без громадянства, жителі, біженці; 5) підприємства, установи, організації; 6) міжнародні органи І організації; 7) органи самоорганізації населення; 8) засоби масової інформації (ЗМІ).

Пріоритетним суб'єктом системи конституційно-правових відносин є Український народ. Відповідно до ч. 1 Преамбули Конституції України Український народ - громадяни України всіх національностей. Український народ, згідно зі ст. 5 Основного Закону, є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування і саме Українському народу належить виключне право визначати і змінювати конституційний лад України, яке не може бути узурпованим державою, її органами або посадовими особами. Народ України виступає первинним суб'єктом володарювання землею, її надрами, атмосферним повітрям, водними та іншими природними ресурсами, які знаходяться в межах території України, природними ресурсами її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони.

Наступним колективним суб'єктом конституційного права є територіальна громада. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України " Про місцеве самоврядування" 1997 p., територіальна громада - це жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають адміністративний центр. Самостійним суб'єктом конституційно-правових відносин є Українська держава. Відповідно до ст. 1 Конституції Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою.

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: