Державна зрада (ст. 111 КК). Відмінність від шпигунства (ст. 114 КК).

Стаття складається з двох частин, серед яких перша містить заборо-нювальну норму, а друга — заохочувальну. Родовим об'єктом злочину є суспільні відносини з охорони основ національної безпеки України. Безпосереднім об'єктом злочину є зовнішня безпека України, її сувере­нітет, територіальна цілісність і недоторканність, обороноздатність, державна, економічна чи інформаційна безпека. Суверенітет держа­ви — це верховенство державної влади, її самостійність на національно­му рівні та незалежність у міжнародних відносинах. Територіальна цілі­сність держави — це непорушність та єдність взаємозв'язку між всіма складовими адміністративно-територіальними одиницями держави. Те­риторіальна недоторканність держави — це захищеність території держави в межах існуючих кордонів від будь-яких злочинних посягань. Обороноздатність передбачає стан готовності держави до захисту від зовнішньої збройної агресії або збройного конфлікту. Державна безпе­ка — це стан захищеності інтересів держави від внутрішніх і зовнішніх загроз у всіх сферах життєдіяльності країни. Предметом злочину у фо­рмі шпигунства є відомості, що становлять державну таємницю, вичер­пний перелік яких подано в Законі України «Про державну таємницю» від 21 січня 1994 року (із змінами та доповненнями).

Об'єктивна сторона злочину виявляється у трьох формах: 1) перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройно­го конфлікту, який полягає у так званих фізичному переході (перехід до ворога через лінію фронту, вступ на службу в армію ворожої дер­жави, участь за її завданням у бойових діях проти України тощо) та інтелектуальному переході (виконання доручень ворога або сприяння агентам ворожої держави на території України тощо); 2) шпигунство, тобто передача чи збирання з метою передачі іноземній державі, іно­земній організації або їхнім представникам відомостей, що становлять державну таємницю; 3) надання іноземній державі, іноземній організа­ції або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України (будь-яка допомога у проведенні підривної діяльності на території України).

Воєнний стан — це особливий правовий режим (політико-економічна ситуація), що вводиться в Україні або в її окремих місце­востях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, й територіальній цілісності. Збройний конфлікт має самостійне правове значення, якщо він відбувається поза межами воєнного стану — у разі фактичного початку воєнних дій, але ще до оголошення воєнного стану, або взагалі у мирний час.

Злочин є закінченим з моменту виконання в інтересах ворога пев­них дій на шкоду Україні (у першій формі) або з моменту початку зби­рання відомостей, що становлять державну таємницю, чи з моменту їх передачі (у другій формі), або з моменту фактичного надання допомо­ги іноземній державі, іноземній організації або їх представникам до­помоги в проведенні підривної діяльності проти України (у третій фо­рмі). Це — злочин з формальним складом.

Суб'єкт злочину — спеціальний (тільки громадянин України, який досяг 16-річного віку). Саме за цим елементом складу злочину держа­вна зрада головним чином відмежовується від шпигунства (ст. 114 КК), в якому суб'єктом виступає тільки іноземець або особа без гро­мадянства.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, за якого особа усвідомлює, що її діяння вчиняються на шкоду зовніш­ній та внутрішній безпеці України, і бажає їх здійснити.

Частина 2 ст. 111 КК передбачає заохочувальну норму, відповідно до якої звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держа­ви, іноземної організації або їх представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв'язок з ними та про отримане завдання.

Основні відмінності державної зради від шпигунства: в ознаках об'єктивної сторони складу злочину, в суб'єкті злочину та умовах зві­льнення від кримінальної відповідальності.

3. Задача:

С. був затриманий як підозрюваний у вчиненні грабежу. Його вночі незаконно тривалий час допитував слідчий Ф. з метою примусити да­вати показання, що саме С. вчинив злочин, в якому його підозрюють.

Кваліфікуйте дії слідчого Ф.

Відповідь:

Дії слідчого Ф. потрібно кваліфікувати за ч. 1 ст. 373 КК як при­мушування давати показання при допиті шляхом незаконних дій з бо­ку особи, яка проводить досудове слідство.

 

Білет № 4

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: