Місцеве самоврядування в Україні. Молоді в муніципальному і регіональному житті, Конвенції про участь іноземців у. Молоді в муніципальному і регіональному житті, Конвенції про участь іноземців у

 

молоді в муніципальному і регіональному житті, Конвенції про участь іноземців у суспільному житті на місцевому рівні тощо.

Особливість локальних (місцевих) гарантій полягає у тому, що вони передбачаються як на рівні нормативно-правового закріплення (ста­тути територіальних громад, регламенти місцевих рад, положення про органи самоорганізації населення тощо), так і на рівні їх практич­ної реалізації. Питання про правові акти місцевого самоврядування набуває особливої актуальності, тому що йдеться про формування дійсно демократичної системи правотворчості. Акти місцевого само­врядування поряд із Конституцією і законами України, відповідними міжнародно-правовими документами, указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів, актами місцевих органів вико­навчої влади виступають важливим і необхідним елементом механізму гарантування місцевого самоврядування.

Слід зазначити, що найважливішою нормативною гарантією місцевого самоврядування має стати статут територіальної громади як необхідний елемент правової основи муніципальної демократії. Саме орієнтація на прийняття власних «комунальних конституцій» найбільш оптимально відповідає ідеї розмаїття й свободи вибору на­прямів і видів локальної діяльності населення за місцем проживання. Одночасно закріплення інших локальних гарантій має стати обов'яз­ковою вимогою саме для статутів територіальних громад. Локальні га­рантії забезпечуються повсякденною діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування над створенням належних політич­них, матеріально-технічних, соціальних умов реалізації права грома­дян на участь у місцевому самоврядуванні¹.

Важливе значення у механізмі гарантування місцевого самовряду­ вання займають й інші соціальні норми, зокрема релігійні норми, місцеві традиції, звичаї тощо.

Неодмінною та найважливішою умовою визнання та здійснення місцевого самоврядування є наявність таких спеціальних гарантій, які забезпечують одночасну реалізацію усіх муніципальних прав і свобод та «обслуговують» місцеве самоврядування на усіх стадіях про­цесу вирішення питань місцевого значення. Система гарантій по-різному впливає на місцеве самоврядування. Деякі з них суттєво

¹ Делія Ю. В. Правові основи місцевого самоврядування в Україні: проблеми теорії і практики: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. — К., 2003. — С. 12.

впливають на визнання місцевого самоврядування (наприклад, основні конституційні гарантії), інші — на створення умов для здійснення муніципальних прав і свобод (наприклад, об'єктні га­рантії), дія третіх відчутна лише у конкретній територіальній громаді (наприклад, локальні гарантії), рольове призначення четвертих обме­жене у часі (наприклад, діяльність офіційних спостерігачів на місце­вих виборах або референдумах). Але є група гарантій, гарантуючий вплив яких є наскрізним, таким, що переважно не залежить від часо­вих, просторових, суб'єктно-об'єктних та інших характеристик місцевого самоврядування. Умовно назвемо цю групу гарантій проце­ суальними, або технологічними, гарантіями.

Не викликає сумнівів, що кожне питання місцевого життя, неза­лежно від того, яке воно — політичне, економічне, соціальне або культурне, — може бути вирішене у повному обсязі тільки після про­ходження певних стадій: від інформаційного «імпульсу» на виник­нення цього питання, прогнозування та планування реагуючих на нього дій, їх нормативного оформлення, матеріально-технічного і бюджетно-фінансового забезпечення до контролю за виконанням відповідних рішень з цього приводу та їх захисту в разі необхідності. Звідси основними стадіями цього процесу є інформаційне, нормо-творче, бюджетно-фінансове, організаційне і кадрове забезпечення вирішення тих чи інших питань, а також забезпечення захисту учасників цього процесу. Без цього вирішити яке-небудь питання неможливо.

Водночас кожна зі стадій процесу вирішення того чи іншого пи­тання також органічно потребує наявності певних способів і засобів^ які забезпечують їх наступність, а також чіткість та ефективність певних муніципальних дій та функцій, тобто свого гарантування. Такими способами і засобами є технологічні гарантії місцевого самоврядування. Відповідно до цієї групи гарантій відносять інфор­маційні, нормотворчі, бюджетно-фінансові, організаційні і кадрові гарантії та гарантії захисту місцевого самоврядування.

Так, важливість інформаційних гарантій місцевого самоврядування полягає у тому, що інформація, інформаційні механізми (способи, за­соби) — умова найбільш оптимального цілеспрямованого функціону­вання і розвитку муніципальної демократії. Інформація обслуговує всі ланки і функції системи місцевого самоврядування, дає змогу кожному суб'єктові муніципальних відносин знайти оптимальні засоби й методи розв'язання своїх проблем, забезпечує рух місцевого

 

754

755

Розділ 26

Місцеве самоврядування в Україні

 

самоврядування до обраної мети — вирішення питань місцевого зна­чення. Так, інформаційними гарантіями місцевого самоврядування виступає система інформування місцевих жителів про роботу місце­вого самоврядування, стан муніципального господарства, реалізації принципу гласності у муніципальній діяльності, що є важливою умо­вою забезпечення активної участі населення у вирішенні питань місцевого значення, контролю за роботою органів місцевого само­врядування. Зовнішньоформальним виявом інформаційних гарантій є можливість проведення громадських слухань, звітів депутатів і сільських, селищних, міських голів про свою роботу, інформаційних конференцій, зборів, конференцій за місцем проживання, опиту­вань, заснування ЗМІ, муніципального телебачення і радіо тощо. Інформаційна гарантія місцевого самоврядування реалізується і через обов'язковість оприлюднення нормативно-правових актів щодо місцевого самоврядування у спеціальних виданнях. Також роль інформаційних гарантій відіграють локальні інформаційні мережі ор­ганів місцевого самоврядування, аналітичні центри, органи муніци­пальної статистики, муніципального маркетингу тощо.

Нормотворчі гарантії місцевого самоврядування передбачають наявність у місцевого самоврядування власної системи нормативно-правових актів. Соціальна цінність локального регулювання має прояв у гармонізації інтересів держави, суспільства, територіальних громад, а також жителів — членів цих громад. Так, статути тери­торіальних громад, рішення, прийняті шляхом місцевого референду­му, є обов'язковими для виконання на відповідній території і мають більш вагому юридичну силу, ніж рішення рад, їх виконавчих органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Важливу роль відіграють і матеріально-технічні та бюджетно- фінансові гарантії місцевого самоврядування. Практика доводить, що досягнення мети самоврядування можливе лише за наявності у тери­торіальної громади можливостей щодо володіння, користування та вільного розпорядження матеріальними, фінансовими та іншими ресурсами, необхідними для здійснення муніципальної діяльності. Матеріально-технічні гарантії передбачають наявність комунальної, у тому числі земельної власності, об'єкти якої визначаються, виходячи з їхньої значущості для обслуговування населення відповідної тери­торії. Своє соціальне призначення місцеве самоврядування може виправдати, лише ефективно управляючи комунальним майном, формуючи та раціонально використовуючи місцеві фінанси.

756

Основною гарантією фінансової основи місцевого самоврядування є його право самостійно формувати, затверджувати і поповнювати місцевий бюджет. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом джерел та закріплених у встановленому порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Територіальні громади можуть об'єднувати на договірних за­садах кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування комунальних підприємств, організацій і уста­нов, створювати для цього відповідні органи і служби.

Окреме місце в системі технологічних гарантій місцевого самовря­дування посідають організаційні та кадрові гарантії. Це їх місце виз­начається насамперед наявністю у територіальних громад системи органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Здатність мати органи та посадові особи місцевого самоврядування — це гарантія де­централізації, організації та здійснення влади на місцях, яка забезпе­чує самостійне вирішення територіальними громадами питань місце­вого життя, організаційне відокремлення управління місцевими справами в системі управління суспільством і державою. Органи місцевого самоврядування — це його основні структурно-ор­ганізаційні форми, які не є структурним підрозділом механізму дер­жавного управління та є самостійною формою реалізації народом своєї влади. Також велике практичне значення для гарантування місцевого самоврядування займають кадрові гарантії, зокрема інсти­тут служби в органах місцевого самоврядування.

Гарантії захисту місцевого самоврядування посідають особливе місце в системі гарантій місцевого самоврядування взагалі та його технологічних гарантій зокрема. Право місцевих влад на звернення за допомогою до засобів юридичного захисту отримало своє закріплен­ня у Конституції (ст. 145) та законах України, а також у міжнародно-правових актах, зокрема у ст. 11 Європейської хартії місцевого само­врядування. За змістом гарантії юридичного захисту місцевого само­врядування є сукупністю правових умов та організаційних заходів щодо забезпечення реалізації різних інтересів відповідних територій, захисту гарантованих Конституцією і законодавством України прав жителів—членів територіальних громад та проведенні заходів щодо зміцнення громадського порядку.

Охорона, захист, припинення порушень та поновлення поруше­них прав місцевого самоврядування може здійснюватися за допомо­гою багатьох засобів правового захисту. Пріоритетне місце серед цих

757

Розділ 26

засобів посідає судовий захист прав та інтересів місцевого самовряду­вання. На важливість судового захисту в системі гарантій прав місце­вого самоврядування вказує багато факторів, наприклад, посилення адміністративного тиску на органи та посадових осіб місцевого само­врядування, наявність значної кількості актів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що порушують права територіаль­них громад, права громадян на участь у здійсненні місцевого само­врядування, права органів та посадових осіб місцевого самоврядуван­ня. Також важливу роль у механізмі захисту прав місцевого самовря­дування займає й можливість утворення служб охорони громадського порядку: повнокровне самоврядування важко уявити без можливості задоволення потреб населення в необхідному громадському порядку.

Слід зазначити, що не виключено здійснення поділу гарантій місцевого самоврядування і за іншими критеріями, наприклад, за суб'єктною ознакою, тобто залежно від того, хто виступає гарантом місцевого самоврядування. Аналіз Конституції дає підстави зробити висновок про те, що вона закріпила відносно цілісну систему суб'єктів гарантування місцевого самоврядування. Основними з них є: Український народ, Українська держава загалом і в особі її спеціалізованих інститутів (організацій, служб) зокрема; Верховна Рада України; Президент України; Кабінет Міністрів України та інші органи виконавчої влади; Конституційний Суд України; суди загаль­ної юрисдикції; прокуратура та інші контрольно-наглядові органи; територіальні громади та органи і посадові особи місцевого самовря­дування; політичні партії і громадські організації; підприємства, уста­нови, організації; міжнародні органи та організації тощо.

Можливою є інституційна диференціація гарантій місцевого само­врядування. Наприклад, можна виділяти гарантії місцевих виборів, місцевих референдумів та інших форм безпосередньої демократії у місцевому самоврядуванні; гарантії прав і свобод людини і громадя­нина у сфері місцевого самоврядування тощо.

758

Розділ 27

⇐ Предыдущая113114115116117118119120121122Следующая ⇒

Поделиться: