Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Розвиток та будова плодових оболонок
Внаслідок нерівномірного дроблення бластомерів трофобласта та ембріобласта над зародковим диском утворюється складка трофобласта, яка, поступово розростаючись, оточує зародок з усіх боків, залишаючи лише незначну щілину (пупок амніона), через який зародок з'єднується з порожниною матки. Згодом ця щілина повністю заростає і виникає дві оболонки - амніон та трофобласт. Наступним етапом є формування судинної оболонки. Пупкові судини, що відійшли з: д первинної аорти, виходять по стінці сечової оболонки з черевної порожнини і розгалужуються у ворсинках трофобласта, який перетворюється тепер на судинну оболонку - хоріон. Простір між амніоном і хоріоном займає сечова оболонка-алантоїс.
Водяна оболонка (атпіоп - чаша) тонка, прозора й безсудинна, що розвивається І трофобласта. У ній міститься навколоплідна рідина, яка обмиває плід. До середини вагітності кількість плодової рідини збільшується і становить 3-5 л у корів, 5-7 л у кобил, 0, 5-1, 2 л у овець і кіз, 0, 04-0, 15 л у сук, 0, 008-0, 03 л у кішок. Зменшення кіль-юсті амніотичної рідини в кінці вагітності пояснюють заковтуванням її плодом для санкціонування системи травлення. У міру розвитку вагітності змінюється і вигляд самої рідини: з прозорої на початку вагітності вона стає надалі каламутною і містить 235 Розділ 8 формені елементи, клітини епідермісу, волосся шкіри плода та епітеліальні клітини внутрішньої поверхні амніона. В навколоплідній рідині у незначних кількостях є білок, солі, креатин, сечовина, жири, кальцій, фосфор, натрій, муциназа, холін, холінес-тераза, простагландини. У рогатої худоби водяна оболонка подекуди утворює виступи, які нерідко відшну-ровуються і плавають у навколоплідній рідині, тому вони отримали назву " долі", або " хлібці плода". Навколоплідна рідина є продуктом секреторної діяльності циліндричного епітелію, який вкриває водяну оболонку. У жуйних і свиней водяна оболонка над спинкою плода, а дещо і з боків, прилягає безпосередньо до судинної оболонки. На всіх інших місцях вона прилягає до сечової оболонки. У кобили, м'ясоїдних водна оболонка зовні контактує з сечовою оболонкою У кобил амніон щільно зростається з внутрішнім листком сечової оболонки, утворюючи аланто-амніон, тоді як у рогатої худоби, свиней та інших тварин такого зв'язку немає. Амніотична рідина виконує важливу фізіологічну роль: 1) вона перешкоджає зростанню шкіри плода з амніоном; 2) виконує роль буфера - пом'якшує і запобігає механічному впливу послаблює подразнення матки плодом; 3) забезпечує нормальне положення плода та його розвиток; підтримує рівномірний внутрішньоматковий тиск, захищає плаценту та пупковий канатик від стискання, сприяючи цим нормальному кровообігу плода; 5) справляє позитивний вплив на скорочення матки під час родів, завдяки вмісту в ній речовин міотонічної дії (простагландини та ін.); 6) сприяє розширенню шийки матки, зміні позиції, членорозміщення плода та зволоженню родових шляхів.
Сечова оболонка (алантоїс - аііапіоіз - ковбасоподібний) - це мішок, що бере початок від верхівки сечового міхура плода і у вигляді випинання передньої сечової протоки (урахуса) виходить через пупкове кільце, продовжується в складі пупкового канатика і розміщується в просторі між хоріоном, амніоном і жовтковим міхуром. V порожнині алантоїсу скупчується первинна сеча. Сечова оболонка тонка, прозора, по стінці її проходять судини, що йдуть як від плода до судинної оболонки, так і від судинної оболонки до плода. У кобили сечова оболонка оточує водяну оболонку навколо у вигляді сліпого мішка. Своєю зовнішньою поверхнею сечова оболонка щільно зростається з судинною, формуючи аланто-хоріон, а внутрішнім шаром- з водною оболонкою, формуючи аланто-амніон. Кількість сечової рідини на початку жеребності (близько 3 місяців) коливається в межах 400-800 мл, під кінець жеребності- 7-15 л. Колір сечової рідини на початку буває світлим, під кінець жеребності стає мутним. У жуйних сечова оболонка подекуди прилягає до судинної, але не зростається з нею. Вона оточує водну оболонку тільки з черевного боку плода. У корів кількість сечової рідини в кінці тільності коливається в межах 4-8 л, а у овець і кіз в кінці кітності - 200-500 мл. У свиней сечова оболонка є своєрідним витягнутим мішком, тупі кінці якого проростають судинну оболонку і звисають двома витягнутими мішечками, перетягнути- 236 Оізіологія вагітності ми в основі кільцями. Зв'язок сечової оболонки з судинною та водною оболонками у них подібний на аналогічний зв'язок у жуйних. Кількість сечової рідини з розвитком плода збільшується і тільки під кінець поросності різко зменшується. У м'ясоїдних та кролиць сечова: болонка розташовується між судинною та водною оболонками і зростається з ними, утворюючи аланто-хоріон і аланто-амніон, так що плід виявляється оточеним аланто-амніо-ичною оболонкою.
Судинна оболонка (хоріон - ско-
■ ) або плодова плацента разом з стеринською плацентою забезпечує:; офо-функціональний зв'язок пло-ІР з матір'ю. Отже, плацентою чазивають комплекс тканинних утвог інь, що розвиваються з судинної оболонки плода та слизо- I:: оболонки матки, який забезпечує зв'язок плода з материнським організмом, його явлення. Плацента забезпечує гомеостаз внутрішнього середовища матері та плода; : здукти запліднення, а згодом продукти обміну зародка та плода, з одного боку, про- : виють вплив на матку, з іншого - зростають вимоги до матері, які реалізуються по- : но змінюваним у неї рівнем обміну речовин. Велика роль у цьому належить саме зсенті, що забезпечує двосторонню проникність поживних речовин у напрямку : - плід та продуктів обміну від плода до матері. їй властиві також ферментативні ": синтетичні процеси, а також захисна функція. У різних тварин плацента, її плодова та материнська частини, мають свої особли-=: оті будови. У кобил судинна оболонка є наче відбитком з внутрішньої поверхні вагітної мат- ■ Розміщена в розі-плодовмістилища ділянка хоріону буває більшою за ділянку, : •: зміщену у вільному розі матки. Вона вкрита по всій поверхні ворсинками близько : і ш заввишки. Кожна така ворсинка складається з одного шару епітелію і сполуч- - тз-зззнинної основи, в яких закладено по одному артеріальному та венозному капіля-
: сглиблення ендометрію - крипти вистелені одним шаром епітелію. Оскільки вся -: верхня хоріону вкрита ворсинками, то таку плаценту відносять до типу розсіяних г лсепіа сііззетіпаїа). Простір між ворсинкою та стінкою крипти заповнений секре- - : ч маткового епітелію - ембріотрофом, тому відділення посліду відбувається легко, 237
Рис. 50. Схема розміщення плодових оболонок у теляти: А: 1 - плід; 2 — амніон; 3 - навколоплідна рідина; 4 - алантоїс; 5 - порожнина сечової оболонки; 6 - хоріон; 7 - коти-ледони; 8 - плацентарні артерії; 9 - плацентарні вени; 10 - пупкова артерія; 11 - пупкова вена; 12 - частина плодовог■ міхура з вільного рога; Б — 2, 5-місячний плід з плодовими оболонками. У жуйних судинна оболонка має вигляд дворогого мішка, що заходить в обидва роги матки. Частина хоріону розміщена в тілі матки, вужча за інші ділянки. Своєю внутрішньою поверхнею хоріон корови прилягає до водяної та сечової оболонок: легко відділяється від них. Зовнішня поверхня хоріону - гладенька, а у місцях контакту з карункулами, так званих плодових плацентах, на ньому згруповані сильно розгалужені ворсинки. До кожної такої плодової плаценти підходить велика артеріальна та венозна гілки (рис. 50 - 8, 9). Розміщені на слизовій оболонці матки карункули, що сильно розростаються під час вагітності, формують материнську плаценту. Загальна кількість таких плацент коливається в межах 80-120. Під час вагітності карункули виступають у просвіт матки у вигляді грибоподібних утворів (40-60 у кожному розі). Поверхня розрослого карункула у дрібних жуйних має заглибину, якої не буває на карункулах корів. На поверхні материнських плацент є багато крипт, у які заходять ворсинки плодових плацент. За характером будови плаценту жуйних відносять до котиледонних (множинних), а за типом зв'язку до десмохоріальних, тому що кровоносні судини ворсинок відокремлюються від кровоносної системи матері шаром епітелію ворсинки та сполучної тканини крипти, позбавленої епітелію. Це забезпечує тісний зв'язок між плодовою і материнською плацентами і сприяє частому затриманню посліду. Окремі автори вважають, що ці крипти є материнськими залозами, хоча більшість учених (зокрема А. П. Студєнцов) протилежної думки. 238 Фізіологія вагітності
Рис. 51. Плодовий міхур вівці: (1 - амніон, 2 - край віконця, утвореного вирізанням частина хоріона, щоб відкрити амніон, 3 - плацентома, 4 - частина хоріона, вільна від судин, 5 - судини хоріона, 6 - частина хоріона з вільного рога) та 35-денний плід у плодових оболонках. У свиней судинна оболонка утворює численні поперечні складки, причому склеювання між собою хоріонів кожного плода створює помилкове враження про наявність спільної судинної оболонки для багатьох плодів. Вони у свині згруповані в так звані хоріальні вузлики (висотою до 0, 3 мм) на опуклій поверхні складок; у заглибинах між складками ворсинки розвинені дуже мало. Кровоносні судини, що містяться у ворсинках, відокремлюються від кровоносної системи матері так само, як і у кобил, шаром епітелію. Вони розміщуються над відповідними заглибинами слизової оболонки матки, на дні яких відкриваються вивідні протоки маткових залоз. Це місця для ембріонального живлення.
У сук і кішок судинна оболонка має форму довгастого мішка, охопленого пояском. Ворсинки розміщуються тільки в середній частині вздовж поясоподібної частини (зони), тому таку плаценту відносять до зональної (поясоподібної). Ворсинки хоріону, що глибоко проникають у товщу слизової оболонки матки, прилягають своїм епітелієм до ендотелію судин. У місцях їх заглиблення слизова оболонка дуже розростається, утворюючи плазматичну масу (синцитій). Внаслідок цього ворсинки щільно прилипають до слизової оболонки матки, виклика- 239 Розділ с ючи розплавлення епітелію і крововилив із маткових судин у вільний простір: завдяки наявності у ній бі-лівердину (зеленого пігменту), під час родів оболонки плода бувають забарвлені в цей колір.
Такий тип з'єднання судинної оболонки плода з слизовою оболонкою матки. властивий, крім м'ясоїдних, гризунам. Така плацента дістала назву ендотеліо-хо-ріальна. Внаслідок тісного зв'язку плодової плаценти з материнською під час родів остання відривається. Отже, за розміщенням ворсин на судинній оболонці розрізняють такі типи плацент:
1. Розсіяну (дифузну) плаценту (рІасеШа сіеззетіпаіа) - у якій вся судинна оболонка вкрита ворсинками (кобили, ослиці, верблюдиці, свині). 2. Множинну (котиледонну) плаценту (рІасеШа тиШрїех) - ворсинки хоріону тут згруповані у вигляді острівків-котиледонів, які розвиваються на ділянках судинної оболонки, що прилягають до карункулів. Кожен карункул з'єднаний з котиледо- ном, вважається окремою плацентою (жуйні). У корів 80-120 карункулів, овець-88-100, кіз- 90-120, косуль - 3-5. Карункули у корів мають випуклу форму, у овець - ввігнуту.
3. Зональну (кільцеву, поясноподібну) - рІасеШа гопагіа — ворсинки хоріону згруповані тут стрічкою лише в середній частині плодового міхура, шириною 2, 5-6 см (у собак, кішок). 4. Дископодібну плаценту (рІасеШа сіізеоісіеа) - 240 Фізіологія вагітності ворсинчаста частина плаценти має форму диска на одному з полюсів плодового міхура (людина, кролі, морські свинки). Материнська плацента може бути:
1. Відпадаючою (рі. сіесісіїш) - після родів материнська частина плаценти відпадає і заміщується новою слизовою оболонкою (примати, м'ясоїдні). 2. Невідпадаюча (рі. асІесШиа) - (у свійських тварин). Рис. 55. Судинна оболонка лошати. |
Отже, плодові оболонки та води забезпечують різноманітні потреби плода. Амніотична рідина є першим життєво-необхідним рідким середовищем плода, вона підтримує його водний баланс, забезпечує вільне переміщення в перші 2 3 вагітності, перешкоджає зрощенню шкіри плода з амніоном.
Навколоплодові води сприяють нормальному розвитку органів плода. Вони забезпечують рівномірний тиск на всі ділянки його ніжних тканин, пом'якшують і захищають плід від механічних пошкоджень, зменшують подразнення матки кінцівками плода і підтримують рівномірний внутрішньоматковии тиск, що забезпечує нормальний кровообіг в судинах плаценти, та пуповини і всього тіла.
Навколоплідні води містять пітуїтриноподібні речовини, які проявляють тонізуючий вплив на матку. Під час родів вони беруть участь в механізмі розкриття шийки
гки, змінах членорозташування та позиції плода і зігнання його з родових шляхів.
Рнс. 56. Схема плацентарного зв'язку у ссавців:
І - т теліохоріальний, Б - десмохоріальний, В — ендотеліохоріальний, Г — гемохоріальний: 1 - епітелій слизової оболон-с- чгтхи. 2 - епітелій крипти, 3 - епітелій ворсини, 4 - судини ворсини, 5 - судини слизової оболонки матки, 6 - лакуни.
241
Розділ ~
Рис. 57. Типи плацент (за Аморозо):
а - епітеліохоріальна у свині, б - дєсмохоріальна у корови, в - гемохоріальна у кішки, г - гемоендотеліохоріальна у кролика: 1 - відмерлі верхівки аланто-хоріону, 2 - складки аланто-хоріону, 3 - котиледони, 4 - алантоїс, 5 - пустули амніона, 6 - амніо-хоріон, 7 - відмерла верхівка аланто-амніона, 8 - аланто-хоріон, 9 - плацентарний поясок, 10 - перетинчастий аланто-хоріон, 11 - судини алантоїсу, 12 - котиледони.
Під час вагітності, особливо в другій половині, плацента функціонує як залоза внутрішньої секреції, продукуючи гонадотропні та естрогенні гормони і гормон жовтого тіла. Очевидно плацентарні гонадотропіни доповнюють дію гіпофізу і підтримують функцію згасаючого жовтого тіла вагітності. Продуковані плацентою біологічно активні речовини стимулюють ріст ембріона, закладку та розвиток у ньому органів, впливають на обмін речовин. Так, естрон стимулює асиміляцію протеїну, води та натрію, які він затримує в тканинах; естрадіол знижує кров'яний тиск, а прогестерон підвищує резистентність судин матері.
Пуповина
( funiculus umbilicalis ), |
Пуповина, або пупковий канатик флпісиїш итЬПісаШ), - це трубка, що утворюється сечовою оболонкою, в якій розташовані дві артерії, одна або дві вени і сечова протока, яка з'єднує верхівку сечового міхура з порожниною алантоїса. Простір між кровоносними судинами і урахусом заповнений ембріональною тканиною, що має драглисту консистенцію.
242
Фізіологія вагітності
У кобил в кінці жеребності довжина пуповини плода буває від 70 до 100 см. Кровоносні судини (дві артерії і одна вена) утворюють тут закрути. Після виходу плода з порожнини матки пуповина розривається поза черевною порожниною або безпосередньо біля пупкового кільця, - розміщеного в черевній стінці плода. Це пояснюється тим, що кровоносні судини щільно зростаються з черевною стінкою плода.
У плодів жуйних тварин в кінці вагітності довжина пуповини плода буває від ЗО до 40 см у корів і 17-12 см у овець і кіз. Кровоносні судини (дві артерії і дві вени) не утворюють закрутів і пухко зрощені в пупковому кільці. Після виходу плода з порожнини матки розрив кровоносних судин може бути в черевній порожнині плода.
У свиней в кінці поросності довжина пуповини плода буває від 20 до 25 см. Кровоносні судини (дві артерії і одна вена) утворюють у них завитки і пухко зрощені в пупковому кільці.
У сук, порід середньої величини в кінці вагітності довжина пуповини буває від 10 до 15 см. Кровоносні судини (дві артерії і дві вени) тут трохи покручені і пухко зрощені у пупковому кільці.
Кровообіг у плода
Швидкий ріст плода потребує певної кількості поживних речовин відповідно до інтенсивності процесів їх засвоєння впродовж вагітності.
Рис. 58. Схема кровообігу плода ссавців: 1 - овальний отвір, 2 - боталова протока, 3 - аранцієва протока, 4 - пупкові артерії. |
243 |
Зародок, просуваючись у яйцепроводі, живиться за рахунок власних поживних речовин, білків жовтка та цукрів сперміїв, що знаходились у наджовтковому просторі
Розділ Є
яйцеклітини. У матці, зародок живиться за рахунок осмосу поживних речовин з маткового молочка. Але, таке живлення не може довго задовільняти всі потреби зародка, а тому в стінках жовткового міхура, що розвивається на цей час, утворюється сітка судин, які дуже швидко з'єднуються з судинною системою зародка і з його серцем, яке починає працювати. Це дістало назву жовткового кровообігу. За жовткового кровообігу поживні речовини попадають у зародок теж із секретів матки за принципом адгезії після імплантації зародка.
Після імплантації та завершення формування плаценти повністю розвивається кровоносна система плода. Це відбувається у рогатої худоби з другого-третього місяця його розвитку. Кровоносна система плода з'єднана із судинами, що йдуть через пуповину від хоріона, де є велика, розгалужена капілярна кровоносна сітка. Така ж кровоносна система є і в слизовій оболонці матки.
Поживні речовини, що надходять по кровоносній системі слизової оболонки матки, проходять через стінки капілярів і через шар епітелію слизової оболонки поступають у так зване маткове молочко. З нього ці речовини шляхом осмосу надходять в епітелій і далі в капілярну систему судинної оболонки плода. Таке плацентарне живлення властиве копитним. У м'ясоїдних поживні речовини переходять від матері до плода, головним чином, скороченим шляхом, бо ворсинки судинної оболонки підходять безпосередньо до ендотелію судин матки.
Таким чином, плацентарний кровообіг є основним шляхом живлення ростучого плода, через який відбувається складний процес обміну речовин.
Через плаценту, за фізичним законом осмосу і дифузії, проходять у незмінному вигляді гази і низькомолекулярні сполуки. Так, наприклад, кисень надходить з крові матері в плід, вуглекислота ж - від плода через плаценту в кров матері. Білки, жири і вуглеводи, під впливом ферментів епітелію плаценти, розпадаються тут на нижчі фракції (жири - до жирних кислот, білки - до амінокислот, вуглеводи - до глюкози), і тоді поступають у кров'яне русло. При цьому з них у ворсинках хоріона утворюються шляхом синтезу цілком нові сполуки, які потрібні для даного плода у даний період розвитку.
Цілком очевидно, що в організмі плода в процесі обміну речовин утворюються непотрібні і навіть шкідливі речовини. Ці речовини через плаценту виносяться назад у кров'яне русло вагітної тварини.
(v. porta) |
(v. hepatis), |
(v. cava caudalis). |
Кров плода, збагачена поживними речовинами, в тому числі і киснем (артеріальна кров), збирається по капілярах судинної оболонки у пупкову вену (у жуйних тварин пупкова вена - від судинної оболонки і до черевної стінки плода подвійна) і скеровується до печінки, де пупкова вена зливається з ворітною веною (у. рогіа) в одну судину. Тут відбувається змішування артеріальної крові, що надійшла пупковою веною, з венозною кров'ю ворітної вени; змішана кров розходиться по капілярах печінки і потім, зібравшись у печінкову вену (V. керайз), вливається в задню порожнисту вену (у. сама саисіаііз).
Таким чином, печінка- це перший орган плода, який дістає майже виключно артеріальну кров, бо ворітною веною припливає сюди незначна кількість венозної
244
озіологія вагітності
крові. Ця обставина сприяє розвитку печінки, яка у плода виконує функцію кровотворного органа.
( due - |
: _^ venosus Arantii) |
У жуйних і м'ясоїдних тварин кров пупковою веною через аранцієву протоку (с/ис-Ьа \! епо$и8 Агапііі) безпосередньо попадає в задню порожнисту вену, причому частина
- гові все ж потрапляє в печінку, бо є сполучення між пупковою і ворітною венами.
( foramen ovale ) |
Задньою порожнистою веною змішана кров тече у праве передсердя, де вона змі-: гується з венозною кров'ю, що припливає з передньої порожнистої вени. З правого І: гедсердя частина крові попадає через овальний отвір ([огатеп оуаіе) в ліве перед-: ; рдя, звідки в лівий шлуночок і далі в аорту; друга ж частина крові в незначній кіль-: •: еті попадає в правий шлуночок, а потім у легеневу артерію.
Легені у плода перебувають у недіяльному стані, а тому кров по легеневій артерії, і нувши легені, через боталову протоку, йде безпосередньо в аорту.
Головна маса крові надходить в аорту через лівий шлуночок і розходиться по вели-•: му колу кровообігу для живлення всього організму плода. Віддаючи на своєму шля-V. гілки органам тіла і черевної порожнини, низхідна частина аорти дає розгалуження І ділянці таза. Від розгалуження тазових артерій відходять дві парні пупкові артерії; і: ? йдуть у пуповину і доходять до судинної оболонки. Тут пупкові артерії поділяються: чатку на дрібні гілки, а потім на капіляри. З капілярів кров збирається в судини, які і: рюють пупкову вену, замикаючи таким чином неперервне коло кровообігу плода.
В останні місяці вагітності починає функціонувати шлунково-кишковий тракт, бо ■ " -т_д у цей період заковтує амніотичну рідину з форменими елементами, що в ній
- стяться (епітелій амніона, епідерміс та ін.). Оскільки в цей період травні залози у
їда починають функціонувати, заковтані речовини підпадають певним процесам,
яки, вуглеводи та інші складові частини амніотичної рідини піддаються розще-птенню. Рештки ж вмісту кишок (складові частини жовчі, епітелій кишечника, що
: томився та ін.) переміщаються перистальтичними рухами кишечника в товстий І іділ його. Тут вони збираються під кінець внутрішньоутробного періоду вагітності
( meconium ). |
і су. що називається первородним калом (тесопіит).
Нирки плода функціонують з другої половини вагітності. Рідина сечової оболонки тродуктом не тільки діяльності нирок, але, очевидно, і випоту навколишніх тканин.
В: овова система теж не лишається недіяльною, бо у плода уже з другої половини їіг.гності проявляються певні рефлекси.
~.тід здійснює великі рухи, що виникають рефлекторно, без участі головного моз-
■ кнй у цей час перебуває в недіяльному стані. Так, наприклад, спожита вагітною іамхою холодна вода викликає у неї охолодження внутрішніх органів, а також самого г-гдг. а це викликає у нього рефлекторні рухи, які можна спостерігати навіть за по-■ е хами черевної стінки тварини.
Г ерце у плода починає працювати раніше від інших органів. Кількість ударів сер-
-: г-: но більша, ніж у дорослих тварин.
1: функцій плода належить також діяльність деяких його залоз внутрішньої се-стетг: підшлункової, щитовидної і статевих, секрет яких частково від плода перено-- -; через кров у материнський організм.
245
Розс. г
Визначення віку плода
У практичній діяльності часто доводиться визначати вік передчасно народжен;: плодів. Це визначення роблять на основі довжини тулуба, стану його волосяного покриву і маси тіла. Ріст плодів у довжину протягом першої половини вагітності приблизно буває однаковим у різних порід одного й того ж виду тварин. В другій половин: вагітності починає з'являтися волосяний покрив на тих чи інших ділянках тіла плода. Виходячи з цього, при визначенні віку плода звертають увагу на стан шерстного покриву, а при його відсутності - на довжину і масу тіла плода. У свиней вік визначаюг-тільки на підставі довжини плода, бо щітина появляється тільки з народженням поросяти. Довжину вимірюють від тім'я до кореня хвоста плода.
Таблиця 1-Основні показники віку зародка та плода
(за В. С. Шипіловим, Г. В. Звєрєвою, 1.1. Родіним та В. Я. Нікітіним, 1'
Вік зародка і плода, міс. | Довжина, см | Маса | Інші ознаки |
| Велика рогата худоба | ||
1 | 0, 9-1, 3 | 0, 1-0, 3 г | Невеликі виступи на місцях кінцівок; помітне закладання рота і очей, зяброві щілини |
2 | 6-7 | 17-20г | Зародок набуває характерних для виду ознак, видно зачатки молочної залози |
3 | 12-16 | 135-150г | Дуже збільшений живіт, у самців оформлена мошонка |
4 | 22-26 | До 2 кг | Рідкі волосинки на верхній губі та бровах; формуютьо і діафізи трубчастих кісток та кістки голови |
5 | 35-40 | 2, 5-4 кг | З'являються окремі волосинки на кінчиках вух; сім'яники опускаються в мошонку |
6 | 45-60 | 3, 5-6 кг | На шкірі губ та надбрівних дуг густі волосинки; з'являються вії, рідкі волосинки в ділянці кінцівок до скакальних і зап'ясних суглобів |
7 | 50-75 | 10-14 кг | Добре розвинений волосяний покрив у ділянці губ, надбрівних дуг, на периферії кінцівок, хвості; подекуди волосинки на кінцях вух і шкірі вздовж хребта |
8 | 60-85 | 16-20 кг | Густий волосяний покрив по всьому тулубу |
9 | 80-100 | 20-74 кг | Поверхня тіла вкрита густим волосяним покривом, добре виражені всі різці, на верхній і нижній щелепах прорізуються премоляри |
246
:. югія вагітності
Таблиця 14 (продовження)
2 & £ ї | Довжина, см | Маса | Інші ознаки |
| Дрібні жуйні | ||
- | 1 | 7, 7 г | Чітко помітні зяброві щілини; грудна й черевна порожнини закриті, закладені усі органи |
- | 8 | 80 г | Починається відкладення солей у кістках кінцівок |
і | 16 | 900 г | Ніздрі закриті |
- | 20-25 | До 2, 9 кг | З'являються волосинки на губах і надбрівних дугах |
■: | 30-50 | 4, 0^1, 3 кг | Шкіра вкрита звивистою вовною; різці та премоляри прорізані |
| Свині | ||
1 | 1, 6-1, 8 | 15-20г | Закладені всі органи, зародок набуває видових ознак |
- | 8 | 90-190 | Починається окостеніння трубчастих кісток, помітні статеві відмінності |
_* | 14-18 | 700-900 | З'являються волосинки на губах, надбрівних дугах, хвості та вухах, прорізаються різці |
- | 20-25 | 1-2 кг | Вся шкіра плода вкрита щетиною, є різці й ікла |
| Коні | ||
- | 0, 5-0, 7 | 50 г | Видові відмінності не виражені, кінцівки мають вигляд тупих виступів |
- | 5, 5-7 | 62-70 | Голова чітко окреслена, на кінцівках виділяються копитця, порожнини тіла закриті |
- | 12-15 | 100-150 | Добре виражені копитця. Є короткі вуха й соски на молочній залозі |
- | 20-30 | 1, 3-1, 6 | На шкірі губ подекуди є волосинки, з'являються обриси зовнішніх статевих органів |
с | 30-37 | 3-4, 5 кг | Густе волосся на шкірі губ, рідке - в ділянці надбрівних дуг і кінчика хвоста; добре виражені зовнішні статеві органи, слабо - мошонка і препуцій |
40-75 | 4-6 кг | Густо розміщені волосинки на верхній губі, надбрівних дугах. Окремі волосинки на дорзальній та вентральній поверхнях хвоста і кінчиках вух | |
45-85 | 4, 5-7, 5 кг | Добре виражене волосся гриви; кінчики та краї вух вкриті волосинками |
247
Розс г
Таблиця 14 (продовження
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-09; Просмотров: 343; Нарушение авторского права страницы