Плодючість і багатоплідність

Кількість плодів у самиць залежить від їх виду, породи, індивідуальних особли­востей, утримання і годівлі. Коли у одноплідних тварин є два плоди, таке явище на­зивають двійнями. Якщо ж самиця має плодів більше ніж звичайно, таке явище має назву багатоплідності.

У кобил звичайно буває один плід і дуже рідко - двійні (1 на 200-500 родів). Двій­ні у кобил звичайно виводяться з матки ще до завершення вагітності. Дуже рідко двій­ні, майже дійшовши зрілого стану, народжуються життєздатними. При нормальному догляді і доброму утриманні можна добитися нормального розвитку таких лошат.

У корів звичайно також народжується один плід, рідше, але частіше, ніж у кобил, народжуються двійні (1-2 на 100-200 родів). Іноді у корови виявляється від 3 до 6-ти і навіть 7-ми плодів, які часто не досягають зрілості і виводяться з порожнини матки недоношеними.

Вівця переважно має один плід, але часто бувають двійні; у деяких порід, на­приклад у романівських овець, двійні є звичайним явищем, і як виняток у них буває один плід.

Кози, як правило, народжують двох козенят, рідше одне; у деяких порід, напри­клад, ангорських кіз, від кожних 100 маток за один окіт одержують від 200 до 240 козенят; плодючість інших порід становить 190-210 козенят на 100 окотів. Випадки багатоплідності (від 3 до 4-х плодів) бувають нерідко, і плоди звичайно народжу­ються життєздатними. Зареєстровані випадки народження козами за один окіт навіть п'яти життєздатних козенят.

248

Фізіологія вагітності

Свиня народжує звичайно 6-12 поросят, часто від 12-ти до 18-ти, а то й до 26-ти поросят, але бувають випадки, коли у свиней народжується менше 6 і навіть один плід, переважно, коли свиноматок осіменяють під час підсосу.

Суки і кішки визначаються різною плодючістю, у сук частіше від 6 до 10-ти плодів, у кішок - 4-7. Бувають випадки, коли суки народжують і 17-20 цуценят. Слід відзначити, 2іо у сук карликових порід кількість плодів буває значно менша, ніж у великих порід.

Кролиця народжує від 6 до 9-ти кроленят, а іноді їх буває менше 6-ти і навіть одне. Рідко кролиці народжують від 10 до 13-ти і дуже рідко від 14 до 19-ти кроленят.

Кількість плодів залежить від самиці, бо, по-перше, вона зумовлюється кількістю яйцеклітин, що виділилися під час овуляції. Звичайно, деякий вплив на плодючість -зарин має і якість сперми, запліднююча здатність сперміїв.

Багатоплідність самиць часто передається спадково, тому відбір і підбір сільсько­господарських тварин, що походять від багатоплідних самиць, має велике значення при розведенні корів, овець, кіз, свиней, кролів. Приплодові, одержаному від багато­плідних батьків, у одноплідних тварин треба приділяти велику увагу при його виро­щуванні. Встановлено, що в ряді стад багатоплідність нащадків вдалось підвищити шляхом вдалого підбору плідників. Поліпшенням їх утримання і годівлі можна також значно підвищити плодючість самиць. Вгодованість маток на період парування від­бивається на їх багатоплідності. За місяць - півтора до початку парувальної кампанії п: ліпшують годівлю тварин, щоб у період парування вони мали вищесєредню вго-I ианість.

Визначне значення має стан геніталій на час запліднення та ембріогенезу.

8.4. Морфологічні і фізіологічні зміни в організмі вагітних тварин

Загальні зміни організму. Внаслідок розвитку зародка відбувається перебудова ■ в тільки статевої системи, а й гормонального балансу самиці. Це відбувається під ■ виявом специфічних для періоду вагітності органів: жовтого тіла і плаценти, які ■ щіляють гормони. В першій половині вагітності відіграють роль гормони жовтого І з?., у другій - гормони плаценти.

В перші дні вагітності зростає концентрація в крові вільних естрогенів, до 7 пг/мл

■ 2—5-й день і 5 нг/мл на 18-й день. Особливо вона зростає з 70-го дня вагітності, що
ване з розростанням плаценти, яка продукує цей гормон. Вважають, що висока

■    : нлентрація естрогенів необхідна для збільшення кровообігу у вагітному розі матки.

Висока концентрація естрогенів у молоці з 100-го дня після осіменіння є ефектив-->: м діагностичним тестом (РІА) на вагітність.

З 10-го дня зародок виробляє низькомолекулярну непротеїнову речовину, яка: тнмулює секрецію жовтим тілом прогестерону, а слизова оболонка матки виробляє г_~: найменше чотири інших специфічних білки, які відіграють певну роль у захисті

: ика від дії маткових протеаз, а також імуносупресії. Згідно нових даних анти-• -: теолітична дія зародка здійснюється також через секрецію білкової речовини,

249

Розбіг:

що отримала назву ВС8Р (Ьоуіпє сопсеріш зесгеіогу ргоіеіп) та ВТР-1 (Ьоуіпє тгор-ЬоЬІазІ ргоіеіп).

З 13-го дня зародок корови продукує стероїди, простагландини та специфічні білк,:

На 16-17-й день зародок надсилає сигнал до підтримання активності жовтого тім (Ве(ІегісІ£ е з співр., 1980), а також, що він гальмує вироблення ПГ-р2а у відповідь ні введення окситоцину.

Впродовж вагітності у рогатої худоби жовте тіло є головним продуцентом прогес­терону, концентрація якого у циркулюючій крові з 20-го дня вагітності становить біт-. 10 нг/мл і утримується на такому рівні майже до родів. З 27-го по 111-й день вагітносг. він з'являється в амніотичній та алантоїсній рідині в концентрації 0, 2-1, 0 нг/мл. З 200-гс дня вагітності прогестерон виробляють також наднирники в концентрації 1-А нг/мл.

З 21-24-го дня вагітності концентрація прогестерону в молоці вагітних тварин буває вищою, ніж у невагітних.

Концентрація ЛГ у сироватці крові утримується протягом вагітності на мінімаль­ному рівні (0, 7-1, 0 нг/мл). За два тижні до родів різко зростає концентрація пролакти-ну (з 80 до 200^-00 нг/мл), підготовляючи молочну залозу до лактації.

Протягом перших 3-4 місяців вагітності концентрація плацентарного лакто-гену у сироватці крові коливається нижче 50 нг/мл, а з 160-200-го дня зростає де 1000 нг/мл і утримується на цьому рівні до родів. Цей гормон проявляє вплив на розвиток молочної залози, стероїдогенез у яєчнику та плаценті, а також на розвиток плода {Таїатапіез з співр., 1980).

Ефективним також є виявлення у крові з 21-го дня після осіменіння і аж до 21-го дня після родів за допомогою РІА-тесту специфічного білка вагітності (Р8РВ - рге§-папсу зресійс ргогеіп В).

Подібну глікопротеїнову сполуку - ЬРАО (Ьоуіпє рге£ папсу-а88осіаіесІ §1ісоргоіе-іп), що виробляється з 28-го дня клітинами плаценти, також можна виявляти у вагіт­них тварин в реакції РІА (2оІі з співр.,, 1992).

Жовте тіло, виділяючи гормон прогестерон, гальмує дозрівання нових фолікулів і сприяє імплантації зиготи та заглибленню ворсинок судинної оболонки в слизову оболонку матки. Цим створюються умови для розвитку зародка. Після завершення формування плаценти, розвиток плода надалі залежить від неї, і функція жовтого тіла послаблюється.

Секреторна діяльність жовтого тіла і плаценти відбивається на функції інших ен­докринних залоз, а отже, і на обміні речовин.

Під час вагітності щитовидна залоза збільшується в розмірі і підвищується її функ­ція. Таке ж явище відбувається і в передній частці гіпофіза, де спостерігається збіль­шення за рахунок основних клітин залози. Морфологічні зміни спостерігаються під час вагітності і в інших залозах внутрішньої секреції - в надниркових і підшлунковій.

У тварини після запліднення змінюється обмін речовин і появляється добрий апе­тит, що сприяє кращій їх вгодованості. Це видно з того, що шерстний покрив стає гладким і блискучим, форми тіла округляються і повніють. У другій половині вагіт-

(bovine trop-

hoblast protein).

{Betteridge

■ F2a

(Talamantes

(PSPB - preg-

nancy specific protein B).

bPAG (bovine pregnancy-associated glicoprote-

In),