Валеологічні аспекти роботи з комп'ютером

Запровадження в Україні освітніх технологій на основі комп'ютерних телекомунікацій пов'язане з істотними труднощами, спричиненими недостатньою кількістю комп'ютерів у навчальних закладах і в індивідуальних користувачів, слабким розвитком і нестабільністю ком-п'ютерних телекомунікаційних мереж; недостатньою комп'ютерною грамотністю й інформаційною культурою населення. Значні труднощі виникають через недостатньо вільний доступ учнів (студентів) до ресурсів комп'ютерної мережі, адже пропонований для шкіл і вузів сервіс обмежується переважно електронною поштою і деякими послугами у налагодженому режимі (включаючи телеконференції, інформаційні сервери та ін.). Розв'язанню цієї проблеми посприяло б створення загальнодоступної локальної внутрівузівської (внутрішкіль- ної) мережі (Іп^апе^технології) з відповідними мостами, здатними забезпечити користування послугами глобального комп'ютерного зв'язку.

Однак використання комп'ютерних технологій часто супроводжується зосередженням людини на виконанні рутинних, шаблонних операцій, що спричинює зниження рівня її інтелектуальних здібностей.

Комп'ютерно-опосередкована комунікація обумовлює серйозні зміни у використанні мовних засобів. Під час електронного листування використовують переважно епістолярний жанр, що спрощує спілкування, стирає межі між особистісно-орієнтованою і статусно-орієнтованою його формами, породжує невміння розрізняти жанрову і стилістичну доцільність мовленнєвих засобів, збіднює мовленнєві дії, позбавляє їх різноманітності й варіативності. Різний ступінь доступу до комп'ютера зумовлює асинхронний розвиток особистостей, дисбаланс культур, наслідком чого можуть бути комунікативні бар'єри в ситуаціях міжкультурної взаємодії.

Поширеним стає таке тривожне явище, як персоніфікація — приписування комп'ютерним системам людських якостей, взаємодія з ними на рівні суб'єкт-об'єктних відносин. Специфіка комп'ютера визначає форми персоніфікації, серед яких розрізняють:

а)    метафізичну персоніфікацію — сприйняття комп'ютерної системи як особистості або наділення комп'ютера певними особистісними якостями;

б)    анімізацію — сприйняття комп'ютера як живої істоти;

в)    інтелектуалізацію — наділення комп'ютера інтелектуальними якостями (властивостями);

г)    глоторизацію — визнання суб'єктності системи на основі її здатності оперувати природною мовою; формування емоційного ставлення до комп'ютерної техніки.

Джерелом персоніфікації можуть бути творці комп'ютерних програм, які намагаються переконати користувачів у простоті їх використання, дружелюбності, до них легко адаптуватися, вони можуть бути партнерами у розв'язанні будь-яких проблем. Нерідко і користувачі приписують особистісні властивості комп'ютерам під час тривалої роботи з ними. Деякі вчені вважають персоніфікацію корисною, оскільки вона створює позитивну мотивацію, допомагає користувачеві комп'ютерної системи легше адаптуватися до неї. Проте нерідко наділення комп'ютерних систем людськими якостями негативно впливає на особистість, формуючи комп'ютерну тривожність або комп'ютерний фанатизм, що знижує ефективність вивчення і використання комп'ютерних технологій у професійно-педагогічній діяльності.

Комп'ютерна тривожність (технофобія, технострес) — стійкий

стан емоційно-психічного дискомфорту, що відчувається користувачем під час роботи з комп'ютером.

За даними досліджень, 29% людей з ентузіазмом використовують можливості комп'ютеризації, 35% — відчувають інтерес до комп'ютерних систем, 15% — байдужі до них, 21% — незадоволені ними. Інші дослідники стверджують, що 25% користувачів вражені слабкою ком- п'ютерною тривожністю, а 5% — комп'ютерофобією. Високий ступінь тривожності може супроводжуватися дратівливістю, головними болями, високим кров'яним тиском, нічними кошмарами. Для подолання учнями (студентами) негативного ставлення до комп'ютерних технологій необхідно проаналізувати й усунути причини, що їх породжують.

Негативним є і надмірне захоплення учнів (студентів) вивченням можливостей електронно-комунікативної техніки, яке кваліфікується як комп'ютерний фанатизм.

Комп'ютерний фанатизм (лат. ґапаґісиз — несамовитий, шалений)— прихильність людини до комп'ютера, нездатність обійтися без нього у найпростіших ситуаціях.

Ця аномалія особистості супроводжується втратою інтересу до навколишньої дійсності. Така людина дисплей комп'ютера починає сприймати як єдине вікно в життєву дійсність. Комп'ютерним фанатам притаманні високий ступінь заангажованого мислення, низька здатність відчувати людей, знижене емоційне ставлення до інших, нетерпимість до двозначності людського спілкування і поведінки, відірваність від соціальних реалій.

Техноцентровані учні (студенти) високомотивовані до пізнання комп'ютерної техніки, постійно розвивають свою вправність у розв'язанні проблем. Проте вони занадто ідентифікують себе з комп'ютерною технікою, несвідомо починають приміряти машинні стандарти до відносин з людьми, не можуть тривалий час обходитись без комп'ютера, до якого ставляться як до інструмента і співрозмовника. Все це обмежує творчі потенції, формує гі- пертрофовано раціоналізовану культуру, за межами якої залишаться ті, хто не оволодів комп'ютерними кодами. Постійний контакт із комп'ютером породжує ілюзію про необмеженість сили інформаційної техніки, її здатність контролювати все, притупляє або навіть звільняє людину від почуття відповідальності. Усе це вчитель має враховувати, впроваджуючи комп'ютерні комунікації у навчаль- но-виховний процес.

Запитання. Завдання

1. Охарактеризуйте знакові системи, якими послуговується людина у процесі комунікації.

2. Доведіть єдність внутрішнього й зовнішнього мовлення.

3. Розкрийте зміст вербальних засобів комунікації.

4. Обґрунтуйте сукупність мовленнєвих умінь, що забезпечують ефективність усного професійно-педагогічного мовлення.

5. Назвіть особливості різновидів мовлення вчителя (монолог, діалог).

6. Сформулюйте вимоги до писемного мовлення вчителя.

7. Охарактеризуйте спільні й відмінні характеристики усного й писемного педагогічного мовлення.

8. Обґрунтуйте роль внутрішнього мовлення.

9. Складіть рекомендації для формування в майбутнього вчителя культури мовлення.

10. Назвіть особливості будови мовленнєвого апарату.

11. Обґрунтуйте роль дихання у мовленні вчителя.

12. Що, на вашу думку, визначає якість мовлення вчителя?

13. Сформулюйте етичні вимоги до учасників педагогічної комунікації.

14. Охарактеризуйте загальні та індивідуальні прийоми, що використовують у взаємодії вчителі й учні.

15. Обґрунтуйте роль реплік, висловлювань вчителя на уроках, їх функції.

16. Доведіть або спростуйте твердження про те, що невербальні засоби комунікації не впливають на ефективність професійно-педа- гогічної комунікації.

17. Охарактеризуйте вплив різних факторів на інтенсивність використання вчителем невербальних засобів комунікації.

18. Сформулюйте вимоги до зовнішнього вигляду й поведінки вчителя.

19. Доведіть вагомість екстралінгвістичних і просодичних засобів комунікації.

20. Охарактеризуйте зміст жестів вчителя, які можуть стати зразком для наслідування.

21. Наведіть приклади ситуацій відповідності (невідповідності) вербальних і невербальних засобів передавання інформації у процесі комунікації.

22. Охарактеризуйте комунікативні можливості комп'ютерної комунікації.

23. Складіть алгоритм комп'ютерної комунікації за допомогою електронної пошти.

24. Розкрийте інформаційні можливості телеконференцій, особливості роботи з групами новин.

25. Яким чином здійснюється пошук матеріалів у мережі Internet?

26. Продовжте вислів: «Для входу на сервер Rambler досить...»

27. Розкрийте особливості комунікації у системі «викладач — студент» під час дистанційного навчання.

28. Охарактеризуйте переваги та недоліки дистанційного навчання.

У чому полягає сутність етичних правил комунікації у глобальних інформаційних мережах? Додатки

⇐ Предыдущая123456Следующая ⇒

Поделиться: