|
Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
|
|
Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Індивідуальні навчально-дослідні завдання (ІНДЗ)
У програмі ІНДЗ не заплановані.
Методи контролю Контроль виконання курсової роботи включає поточний контроль за виконанням розрахунків за трьома розділами та захист перед комісією. Оцінка виконання та захисту курсової роботи проводиться за 100-бальною шкалою.
11. Розподіл балів, що присвоюються студентам
100 | ||||||||||||||||||||||||||||||
| М1 | П1-3 | Σ | М1 | П4 | Σ | М1 | П5-6 | Σ | М1 | П7 | Σ | |||||||||||||||||||
| 9 | 2Х3 | 15 | 9 | 2Х1 | 11 | 9 | 2Х2 | 13 | 9 | 2Х1 | 11 | |||||||||||||||||||
П1 -3, П4, ... П7 – теми практичних робіт
Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою (для екзаменів і заліків).
• максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується екзаменом (заліком), становить за поточну успішність 50 балів, на екзамені (заліку) – 50 балів.
• при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.
Шкала оцінювання: вузу, національна та ЕСТ S
Оцінка ECTS
Оцінка в балах
За національною шкалою
Екзаменаційна оцінка, оцінка з диференційованого заліку
Зараховано
4
3
Протягом семестру проводиться не менше двох модулів або колоквіумів чи контрольних робіт або інших видів контролю. Максимальна кількість балів, яка встановлюється для цих видів контролю, а також відповідність оцінок FX та F у шкалі ЕСТS, у балах та національній шкалі визначається Вченими радами факультетів або кафедрами, які забезпечують викладання відповідних дисциплін.
Методичне забезпечення
1. Опорні конспекти лекцій.
Рекомендована література
Базова
1. Горбунов Н.И. Минералогия и коллоидная химия почв. – М.: Наука, 1974. – 314 с.
2. Соколова Т.А., Дронова Т.Я., Толпешта И.И. Глинистые минелалы в почвах: Учебное пособие. – Тула: Гриы и К., 2005. – 336 с.
3. 3. Трофимов С.Я., Соколова Т.А., Дронова Т.Я., Толпешта И.И. Минеральные компоненты почв. – учебное пособие по некоторым главам курса химии почв. – Тула: Гриф и К, 2007. – 104 с.
Допоміжна
1. Ковда В.А., Розанов Б.Г. Почвоведение. Почва и почвообразование.Ч.1.-М.: Наука, 1988.
2. Зубкова Т.А., Карпачевский Л.О. Матричная организация почв. – М.: РУСАКИ, 2001. – 296 с.
3. Минералы почв: генезис, география, значение в плодородии и экологии: Науч. Труды. – М.: Почвенный институт им. В.В. Докучаева, 1996. – 340 с.
4. Водяницкий Ю.Н., Добровольский В.В. Железистые минералы и тяжелые металлы в почвах. – М.: Почвенный институт им. В.В. Докучаева, 1998. – 216 с.
5. Самойлова Е.М. Почвообразующие породы. – М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1983. – 173 с.
6. Тонконогов В.Д. Глинисто-дифференцированные почвы Европейской России. – М.: Почвенный институт им. В.В. Докучаева, 1999. – 156 с.
7. Горбунов Н.И. Значение минералов для плодородия почв//Почвоведение, №7, 1959.
8. Горбунов Н.И. Передвижение колоидов и ила в почвах с разрушением и без разрушения//Почвоведение, №7, 1961.
9. Минералы и горные породы СССР.-М., 1970.
10. Минералогия почвенных новообразований.-М., 2001.
Інформаційні ресурси
- Немає.
Львівський національний університет імені Івана Франка
Кафедра ґрунтознавства і географії ґрунтів
“ЗАТВЕРДЖУЮ”
Проректор з науково-педагогічної
та виховної роботи
Мамчур З.І.
__________________________
“_____” _______________ 20___ р.
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
МІНЕРАЛОГІЯ ҐРУНТІВ
(шифр і назва навчальної дисципліни)
напряму підготовки 6.0 40 10 4 – Географія
(шифр і назва напряму підготовки)
для спеціальності 6.0 40 10 4 – Географія
(шифр і назва спеціальності)
спеціалізації – Біогеографія та географія ґрунтів
(назва спеціалізації)
інституту, факультету, відділення – Львівський національний університет
імені Івана Франка, географічний ф-т,
кафедра ґрунтознавства і географії
ґрунтів
(назва інституту, факультету, відділення)
| Форма навчання | Курс | Семестр | Загальний обсяг (год) | Всього ауд. (год) | у т. числі (год) | Самостійна робота (год) | Контрольні (модульні) роботи (шт) | Розрахунково-графічні роботи (шт) | Курсові проекти (роботи) (шт) | Залік (сем.) | Екзамен (сем) | ||
| Лекції | Лабораторні | Практичні | |||||||||||
| Денна | 3 | 5 | 83 | 54 | 46 | - | 8 | 27 | 4 | - | - | 2(7сем) | - |
| Вечірня | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - |
| Заочна | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - |
| Екстернат | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - |
Робоча програма складена на основі: освітньо-професійної програми ГСВО
_______________ напряму – 6.040104 – Географія
(шифр, назва)
варіативної частини освітньо-професійної програми спеціальності – 6.040104 – Географія
(шифр, назва)
Робоча програма складена – Папіш І.Я., к.г.н., доцент
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів
Протокол № 14 від “15” червня 2010 р.
Завідувач кафедри
ґрунтознавства і географії ґрунтів, професор ______________ (Позняк С.П.)
(прізвище та ініціали)
“______” _____________________ 2010 р.
Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю) – 6.040104 – Географія.
Протокол № 4 від “29” червня 2010 р.
“____” ________________ 2010 р. Голова _____________ Хомин Я.Б.
(підпис) (прізвище та ініціали)
1. РІВЕНЬ СФОРМОВАНОСТІ ВМІНЬ ТА ЗНАНЬ
| Шифр умінь та змістових модулів | Зміст умінь, що забезпечуються |
| Змістовий модуль 1. Первинні мінерали ґрунтів і неглинисті компоненти тонкодисперсних фракцій ґрунтів. | Навчальна мета: розширити знання студентів про основні генетичні типи пухких континентальних відкладів, їхній склад, будову, умови залягання, діагностичні ознаки; розкрити зміст понять первинні і вторинні мінерали, неглинисті компоненти тонкодисперсних фракцій ґрунтів; розуміти принципи класифікації гірських порід і мінералів; ознайомитись з кристалохімією основних груп первинних і неглинистих тонкодисперсних вторинних мінералів; знати хімічний склад, будову і властивості первинних мінералів; розуміти вплив гірських порід і первинних мінералів на ґрунтоутворення, будову, склад і властивості ґрунтів; знати закономірності географії гірських порід і основних груп первинних мінералів; виявити причини, умови розвитку первинних мінералів; знати морфологічні ознаки, хімічні та фізичні властивості первинних мінералів; розуміти роль кожного з цих мінералів у ґрунтоутворенні і екології навколишнього природного середовища; вміти використовувати експериментальні дані для діагностики гірських порід і мінералів; знати, як діагностувати і класифікувати гірські породи і первинні мінерали. Виховна мета: прищепити студентам розуміння важливості хіміко-мінералогічного складу ґрунтів в процесах становлення і розвитку педосфери, необхідності глибокого і комплексного підходу до вивчення природних об’єктів. |
| Змістовий модуль 2. Глинистиі мінерали ґрунтів. | Навчальна мета: розширити знання студентів про властивості природних глин, їхній склад, будову, умови залягання, діагностичні ознаки; розкрити зміст понять глинисті мінерали; розуміти принципи класифікації глин і глинистих мінералів; ознайомитись з основами кристалохімії основних груп глинистих мінералів; знати хімічний склад, будову кристалічної решітки, морфологію часток, сорбційні характеристики і походження основних груп глинистих мінералів; розуміти вплив глинистих мінералів на ґрунтоутворення, будову, склад і властивості ґрунтів; знати закономірності географії глинистих мінералів; виявити причини, умови розвитку глинистих мінералів; знати морфологічні ознаки, хімічні та фізичні властивості глинистих мінералів; розуміти роль кожного з цих мінералів у ґрунтоутворенні і екології навколишнього природного середовища; вміти використовувати експериментальні дані для діагностики глинистих мінералів; знати. Виховна мета: сформувати розуміння екологічної ролі глин і глинистих мінералів у житті біосфери, незворотності процесу вивітрювання і формування глинистих мінералів. |
| Змістовий модуль 3. Процеси утворення, трансформації, руйнування та переміщення глинистого матеріалу у ґрунтах | Навчальна мета: розширити знання студентів про глинисті мінерали як блок “памяті” про процеси функціонування біосфери; розуміти механізм синтезу глинистих мінералів; знати причини, умови руйнування, трансформаційних змін і переміщення глинистих мінералів; знати закономірності переміщення глинистих мінералів у різному ґрунтовому середовищі; розуміти суть і механізм процесів внутрішньоґрунтового оглинення, ілітизації, хлоритизації, лесиважу тощо; розуміти суть явища супердисперсності глинистого матеріалу і його вплив на властивості ґрунтів і стан екологічну ситуацію місцевості. Виховна мета: сформувати розуміння динамічності мінеральної основи ґрунту і біосфери в цілому, бережного ставлення всіх складових біосфери. |
| Змістовий модуль 4. Мінералогічний склад основних груп зональних типів ґрунтів | Навчальна мета: розуміти специфіку хіміко-мінералогічного складу різних зональних груп ґрунтів; знати закономірності профільного розподілу глинистих мінералів у ґрунтах і ґрунтотворних породах; розуміти мінералогічну складову в характері будови і властивостях різних ґрунтів; оцінити екологічну роль мінералогічного складу ґрунтів і в біосфері. Виховна мета: показати невідємність мінералогічного складу у формуванні родючості ґрунтів і бережного ставлення до просторових властивостей землі. |
2. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ ДИСЦИПЛІНИ
2.1. Лекційний курс
| Шифр змістового модуля | Назва змістового модуля | Кількість аудиторних годин |
| Змістовий модуль 1. | Первинні мінерали ґрунтів і неглинисті компоненти тонкодисперсних фракцій ґрунтів. | 12 |
| Змістовий модуль 2. | Глинистиі мінерали ґрунтів. | 16 |
| Змістовий модуль 3. | Процеси утворення, трансформації, руйнування та переміщення глинистого матеріалу у ґрунтах | 8 |
| Змістовий модуль 4. | Мінералогічний склад основних груп зональних типів ґрунтів | 10 |
| Разом | 46 | |
2.2. Лабораторні заняття
Лабораторні заняття навчальною програмою не заплановані.
2.3. Практичні заняття
| Шифр змістового модуля | Назва змістового модуля | Кількість аудиторних годин |
| Змістовий модуль 1. | Практична робота № 1. Вивчення експонатів зразків гірських порід і первинних силікатів і алюмосилікатів у мінералогічному музеї. | 1 |
| Змістовий модуль 1. | Практична робота № 2. Вивчення експонатів зразків мінералів-солей у мінералогічному музеї і діагностика сольових акумуляцій на ґрунтових монолітах. | 1 |
| Змістовий модуль 1. | Практична робота № 3. Вивчення експонатів зразків залізомісних порід, мінералів гідрооксидів Fe і Al у мінералогічному музеї і діагностика залізистих акумуляцій на ґрунтових монолітах. | 1 |
| Змістовий модуль 2. | Практична робота № 4. Виділення мулистої фракції ґрунту для мінералогічного аналізу. Дослідження фізико-механічних властивостей глин. | 2 |
| Змістовий модуль 3. | Практична робота № 5. Діагностика процесів руйнування і трансформації мінералів: розчинення, гідроліз, окислення. | 1 |
| Змістовий модуль 3. | Практична робота № 6. Діагностика процесів переміщення мінералів: вилуговування, лесиваж. | 1 |
| Змістовий модуль 4. | Практична робота № 7. Вивчення мінералогічного складу чорноземів за даними мінералогічного аналізу їхньої мулистої фракції. | 1 |
| Разом | 8 | |
2.4. Практика
Практика навчальною програмою не запланована.
2.5. Самостійна робота студента (денна форма навчання):
1. Процеси утворення мінералів і гірських порід в земній корі. Мінерали. Гірські породи. Ендогенні процеси. Екзогенні процеси. Метаморфічні процеси. Метасоматичні процеси.
2. Мінерали. Характерні ознаки мінералів. Основні риси систематики мінералів.Описи мінералів. Зовнішні ознаки мінералів.
3. Самородні мінерали. Характерні ознаки мінералів. Умови утворення і знаходження. Діагностика. Практичне значення і поширення в ґрунтах і породах.
4. Мінерали сульфіди і арсеніди. Характерні ознаки мінералів. Умови утворення і знаходження. Діагностика. Практичне значення і поширення в ґрунтах і породах.
5. Мінерали галоїди. Характерні ознаки мінералів. Умови утворення і знаходження. Діагностика. Практичне значення і поширення в ґрунтах і породах.
6. Мінерали оксиди і гідрооксиди. Характерні ознаки мінералів. Умови утворення і знаходження. Діагностика. Практичне значення і поширення в ґрунтах і породах.
7. Мінерали нітрати. Характерні ознаки мінералів. Умови утворення і знаходження. Діагностика. Практичне значення і поширення в ґрунтах і породах.
8. Мінерали карбонати. Характерні ознаки мінералів. Умови утворення і знаходження. Діагностика. Практичне значення і поширення в ґрунтах і породах.
9. Мінерали сульфати. Характерні ознаки мінералів. Умови утворення і знаходження. Діагностика. Практичне значення і поширення в ґрунтах і породах.
10. Мінерали силікати і алюмосилікати. Характерні ознаки мінералів. Умови утворення і знаходження. Діагностика. Практичне значення і поширення в ґрунтах і породах.
11. Магматичні гірські породи. Характерні ознаки мінералів. Умови утворення і знаходження. Діагностика. Практичне значення і поширення в ґрунтах і породах.
12. Осадові гірські породи. Характерні ознаки мінералів. Умови утворення і знаходження. Діагностика. Практичне значення і поширення в ґрунтах і породах.
13. Зміна мінералогічного складу ґрунтів у процесі ґрунтоутворення. Відносний консерватизм мінералогічного складу ґрунтів. Чинники зміни мінералогічного складу ґрунтів. Тенденції змін мінералогічного складу ґрунтів. Наслідки змін в мінералогічному складі ґрунтів.
3. ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ПІДРУЧНИКІВ, МЕТОДИЧНИХ ТА ДИДАКТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ
Базова
1. Горбунов Н.И. Минералогия и коллоидная химия почв. – М.: Наука, 1974. – 314 с.
2. Соколова Т.А., Дронова Т.Я., Толпешта И.И. Глинистые минелалы в почвах: Учебное пособие. – Тула: Гриы и К., 2005. – 336 с.
3. 3. Трофимов С.Я., Соколова Т.А., Дронова Т.Я., Толпешта И.И. Минеральные компоненты почв. – учебное пособие по некоторым главам курса химии почв. – Тула: Гриф и К, 2007. – 104 с.
Допоміжна
1. Ковда В.А., Розанов Б.Г. Почвоведение. Почва и почвообразование.Ч.1.-М.: Наука, 1988.
2. Зубкова Т.А., Карпачевский Л.О. Матричная организация почв. – М.: РУСАКИ, 2001. – 296 с.
3. Минералы почв: генезис, география, значение в плодородии и экологии: Науч. Труды. – М.: Почвенный институт им. В.В. Докучаева, 1996. – 340 с.
4. Водяницкий Ю.Н., Добровольский В.В. Железистые минералы и тяжелые металлы в почвах. – М.: Почвенный институт им. В.В. Докучаева, 1998. – 216 с.
5. Самойлова Е.М. Почвообразующие породы. – М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1983. – 173 с.
6. Тонконогов В.Д. Глинисто-дифференцированные почвы Европейской России. – М.: Почвенный институт им. В.В. Докучаева, 1999. – 156 с.
7. Горбунов Н.И. Значение минералов для плодородия почв//Почвоведение, №7, 1959.
8. Горбунов Н.И. Передвижение колоидов и ила в почвах с разрушением и без разрушения//Почвоведение, №7, 1961.
9. Минералы и горные породы СССР.-М., 1970.
10. Минералогия почвенных новообразований.-М., 2001.
4. КРИТЕРІЇ УСПІШНОСТІ
Контроль виконання курсової роботи включає поточний контроль за виконанням розрахунків за трьома розділами та захист перед комісією. Оцінка виконання та захисту курсової роботи проводиться за 100-бальною шкалою.
Розподіл балів, які отримують студенти
| Поточне тестування та самостійна робота | Підсумковий тест (залік) | Сума | |||||||||||
| Змістовий модуль 1 | Змістовий модуль 2 | Змістовий модуль 3 | Змістовий модуль 4 | 50 | |||||||||
100
П1 -3, П4, ... П7 – теми практичних робіт
Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою (для екзаменів і заліків).
• максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується екзаменом (заліком), становить за поточну успішність 50 балів, на екзамені (заліку) – 50 балів.
• при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-09; Просмотров: 57; Нарушение авторского права страницы