Шкала оцінювання: вузу, національна та ЕСТ S ⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 7Следующая ⇒ Оцінка ECTS	Оцінка в балах	За національною шкалою
Екзаменаційна оцінка, оцінка з диференційованого заліку		Залік
А	90–100	5	Відмінно	Зараховано
В	81–89	4	Дуже добре
С	71–80		Добре
D	61–70	3	Задовільно
E	51–60		Достатньо

 

Протягом семестру проводиться не менше двох модулів або колоквіумів чи контрольних робіт або інших видів контролю. Максимальна кількість балів, яка встановлюється для цих видів контролю, а також відповідність оцінок FX та F у шкалі ЕСТS, у балах та національній шкалі визначається Вченими радами факультетів або кафедрами, які забезпечують викладання відповідних дисциплін.

 

5. ЗАСОБИ ДІАГНОСТИКИ УСПІШНОСТІ НАВЧАННЯ

 

Навчальна дисципліна “Мінералогія ґрунтів” оцінюється за модульно-рейтинговою системою, яка складається із 4 модулів.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою.

Контроль успішності навчальної діяльності студента поєднує контрольні заходи й аналітичну роботу. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою контрольних заходів, передбачених навчальним планом, з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS.

Контрольні заходи включають у себе поточний, модульний та підсумковий контроль. Поточний контроль здійснюють під час проведення лабораторних занять, який має за мету перевірку засвоєння знань, умінь і навичок студентом з кожного окремого модуля навчальної дисципліни. Результати поточного контролю заносяться у журнал обліку відвідування занять студентами та їхньої успішності.

До форм поточного контролю належить оцінювання:

- рівня теоретичних знань, якості і правильності виконання практичних робіт (на семестр 7 робіт по 2 бали) – 14 балів;

- модульні завдання (на семестр 4 модулі по 9 балів) – 36 балів;

- Підсумковий контроль: іспит – 50 балів.

 

Автор        ___________________                  (Папіш І.Я.)

                                 (підпис)                            (прізвище та ініціали)

Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра ґрунтознавства і географії ґрунтів

 

 

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

 

МІНЕРАЛОГІЯ ҐРУНТІВ

(ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ)

(шифр і назва навчальної дисципліни)

 

 

напряму підготовки 6.040104 – Географія

(шифр і назва напряму підготовки)

 

для спеціальності 6.040104 – Географія

(шифр і назва спеціальності)

 

спеціалізації – Біогеографія та географія ґрунтів

(назва спеціалізації)

 

інституту, факультету, відділення – Львівський національний університет

                                                          імені Івана Франка, географічний ф-т,

                                                          кафедра ґрунтознавства і географії

                                                           ґрунтів

(назва інституту, факультету, відділення)

 

Форма навчання	Курс	Семестр	Загальний обсяг (год)	Всього ауд. (год)	у т. числі (год)			Самостійна робота (год)	Контрольні (модульні) роботи (шт)	Розрахунково-графічні роботи (шт)	Курсові проекти (роботи) (шт)	Залік (сем.)	Екзамен (сем)
					Лекції	Лабораторні	Практичні
Денна	3	5	83	54	46	-	8	27	4	-	-	2(7сем)	-
Вечірня	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Заочна	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Екстернат	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-

 

Львів 2008

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1

 

Тема: Вивчення експонатів зразків гірських порід і первинних силікатів і алюмосилікатів у мінералогічному музеї.

 

Мета роботи – ознайомлення з основними генетичними типами гірських порід (пісковик, граніт, базальт, крейда, вапняк, мергель, глинисті сланці, леси, глини тощо), що часто є ґрунтотворними; принципами класифікації, умовами  виникнення, характером і формами кристалізації мінералів; вивчення фізичних ознак та іонної структури мінералів; засвоєння методики польової та лабораторної діагностики мінералів.

 

Предмет роботи: описати будову і властивості  гірських порід; виявити якісні ознаки мінералів (форма, колір, прозорість, твердість, скол, риска) первинних силікатів і алюмосилікатів: кварц, тридиміт, христобаліт, халцедон, опал, аморфний кремнезем; польові шпати (ортоклаз, мікроклин, анортоклаз, санидин); плагіоклази (кислі – альбіт, олігоклаз; середні – андезин, лабрадор, основні – бітовніт, анортит); слюди (мусковіт, серицит, біотит, флогопіт). За допомогою лупи виявити в ґрунтовому дрібноземі декілька із зазначених мінералів.

 

Об’єкти вивчення: зразки гірських порід і мінералів; Атлас мінералів.

 

Завдання на практичну роботу:

1. Серед ряду зразків гірських порід (мінералогічний музей, ауд. 35) віднайти кислі, середні та основні;

2. Виявити морфологічні ознаки гірських порід та описати їхні властивості;

3. Систематизувати підібрані зразки гірських порід за їхньою роллю в ґрунтоутворенні;

4. Визначити класифікаційну приналежність відібраних зразків гірських порід;

6. Систематизувати первинні мінерали за їхньою класифікаційною приналежністю;

7. Описати якісні ознаки первинних мінералів;

8. Вказати види і методи аналізів для лабораторного підтвердження виявлених первинних мінералів;

9. За атласом мінералів знайти наявні мінерали.

 

Роботу виконують: в аудиторних умовах, а результати вивчення гірських порід і первинних мінералів оформляють у вигляді короткої аналітичної записки.

 

⇐ Предыдущая1234567Следующая ⇒

Поделиться: