Залежність коефіцієнта c від кількості лопаток

	4	6	8	10	12	16	24
	0, 624	0, 714	0, 768	0, 806	0, 834	0, 870	0, 908

 

Оскільки співвідношення між Н_{т z} і Н_{т µ} у конкретному насосі є сталим, то теоретична характеристика насоса з обмеженою кількістю лопаток, так само, як і характеристика ідеального насоса для сталих обертів ( const), є прямою лінією.

Для b₂ = 90^о вона буде паралельною характеристиці ідеального насоса, а для b₂< 90º — перетинати вісь абсцис у точці з однаковою з ідеальним насосом витратою:

Уплив гідравлічних втрат усередині відцентрового насоса на його основну характеристику. Дійсний напір насоса Н_нас менший від теоретичного Н_{т z} на величину сумарних втрат напору в насосі, тобто

,

де  — сумарна втрата напору в насосі (вхідній частині насоса, робочому колесі та спіральному відводі).

Відношення дійсного напору до теоретичного для кінцевої кількості лопаток (до індикаторного напору) називають гідравлічним ККД насоса і позначають через .Таким чином, маємо 

Гідравлічний ККД насоса завжди більший від повного ККД, оскільки він враховує лише один вид втрат енергії в насосі — гідравлічні втрати. Із формул (8.8) і (8.21) випливає, що

Гідравлічні втрати в насосі зручніше розглядати як суму звичайних гідравлічних утрат  і втрат на вихороутворення під час входу рідини у робоче колесо .

Звичайні гідравлічні втрати, тобто втрати напору на тертя і
частково на вихороутворення всередині насоса за турбулентним режимом течії рідини у гідравлічному тракті насоса визначають як

,                                      (8.22)

де  — константа, що залежить від гідравлічного ККД і розмірів насоса.

Утрати напору на вихороутворення на вході в робоче колесо можна вважати пропорційними квадрату різниці між фактичною витратою  і витратою , за якої ця втрата дорівнює нулю, тобто

                             (8.23)

Утрати напору на вихороутворення на вході в спіральний відвід мають такий характер, як і на вході в колесо, і зазвичай включаються у величину  Повна втрата напору в насосі буде дорівнює сумі втрат  і , тобто

Розрахункова характеристика насоса. Побудову розрахункової характеристики відцентрового насоса  показано на
рис. 8.17. Її отримують шляхом віднімання від кривої залежності теоретичного напору  відповід-
них значень повних утрат  Максимальне значення напору  буде зазвичай не за витратою  і не за  а за деякого проміжного значення

Отримання характеристики насоса розрахунковим способом не може забезпечити високої точності, зважаючи на трудність оцінки коефіцієнтів  і  у формулах (8.22) і (8.23). Тому зазвичай вважають за краще отримати характеристику відцентрового насоса експериментальним шляхом у результаті його випробування. Для цього на виході з насоса, що працює зі сталими обертами, встановлюють запірно-регулювальний пристрій — кран, вентиль, засувку.

Відкриття запірно-регулювального пристрою під час випробування насоса поступово змінюють, наприклад зменшують, починаючи від повного відкриття, тобто проводять дроселювання, регулюючи витрату і напір насоса і підтримуючи сталі оберти. У разі повного відкриття крана маємо
максимальну витрату і мінімальний напір, що дорівнює напору, що втрачається в трубопроводі (точка С на рис. 8.18).

Під час закриття крана витрата зменшується, а напір зростає до
максимального (точка В). Зі зниженням витрати напір дещо зменшується і за  (точка А — кран повністю закритий), напір зазвичай має значення дещо більше від се-реднього, але менше від максимального. Таким чином, зменшення подачі насоса до нуля перекриванням трубопроводу за незмінними обертами не спричиняє підвищення напору, небезпечного для міцності насоса і трубопроводу. Тому відцентрові насоси, на відміну від об’ємних насосів, не мають потреби у запобіжних клапанах.

⇐ Предыдущая12345678Следующая ⇒

Поделиться: